Огляд законодавства за лютий 2015 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України  постановою «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 30.01.15 р. № 20 обновив порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Нагадаємо, що з 01.02.15 р. реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ПН) підлягають усі ПН і розрахунки коригування, включаючи й ті, що не видають покупцям, і виписані за звільненими операціями.

Реєструють в Єдиному реєстрі ПН також розрахунки коригування незалежно від суми ПДВ (п. 11 підрозділу 2 р. ХХ Податкового Кодексу України, далі − ПКУ). До 01.02.15 р. Єдиний реєстр практично функціонував без змін, але згадані ПН можна було реєструвати добровільно. До 01.07.15 р. до Єдиного реєстру вносять ПН і розрахунки коригування без обмеження сумою ПДВ, обчисленої згідно з п. 2001 ПКУ.

Із 01.02.15 р. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений  постановою Кабміну України від 29.12.10 г. № 1246, узгодили з вимогами п. 11 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.

Отже, серед основних змін такі. ПН, виписану резидентом (платником ПДВ) − одержувачем послуг нерезидента на території України, реєструє в Єдиному реєстрі такий резидент.

Розрахунок коригування до ПН реєструє в Єдиному реєстрі:

• постачальник − якщо сума компенсації збільшилася, або він коригує кількісні й вартісні показники (а підсумок вартісних показників від цього не змінюється);
• покупець — якщо сума компенсації зменшилася. При цьому складає розрахунок коригування постачальник.

Зауважимо, що такий алгоритм реєстрації розрахунку коригування передбачено п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого  постановою Кабміну України від 16.10.14 р.  № 569, і п. 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.14 г. № 957, і застосовується з 01.02.15 р. (як зазначили в листі ДФСУ від 19.01.15 р. № 1403/7/99-99-19-03-01-17).

Раніше у всіх передбачених ПКУ випадках розрахунок коригування реєстрував у Єдиному реєстрі продавець.

Якщо розрахунок коригування виписали до ПН, складеної до 01.02.15 р., яка не підлягала обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру через те, що сума ПДВ не перевищувала 10000 грн, то тепер такий розрахунок коригування необхідно внести до Єдиного реєстру тільки після реєстрації в ньому ПН. При цьому постачальник має зареєструвати ПН протягом доби, незалежно від дати її складання (але з урахуванням строків давності за ст. 102 НКУ), а також розрахунок коригування до неї.

Відповідно квитанцію в електронній формі про підтвердження реєстрації ПН (розрахунку коригування) надсилають засобами телекомунікаційного зв'язку платнику ПДВ, котрий їх зареєстрував. До того квитанцію одержував тільки продавець, що здійснив реєстрацію.

Також доповнено порядок накладення електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП) при складанні розрахунку коригування покупцем. Спочатку ЕЦП накладає продавець (який складає розрахунок коригування) і надсилає його покупцю, який також накладає ЕЦП у порядку, передбаченому для продавця.

Державна фіскальна служба України наказом «Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу»  від 17.01.15 р. № 13 затвердила зазначені методрекомендації.

Для досягнення податкового компромісу треба подати уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на прибуток та/або ПДВ  за періоди до 01.04.14 р. (з урахуванням строків давності)

Методрекомендації відповіли на низку цікавих запитань. Зокрема:

• потрібно подавати окремий уточнюючий розрахунок (декларацію), уточнювати податкове зобов'язання у складі звітної декларації не можна;
• подача уточнюючих розрахунків у рамках податкового компромісу не впливає на розмір податкових зобов'язань контрагентів платника;
• до уточнюючого розрахунку платник додає довільної форми заяву про компроміс та перелік (опис) уточнених госпоперацій. Якщо ж платник отримав податкове повідомлення-рішення, триває процедура адміністративного або судового оскарження, то про намір досягнення податкового компромісу щодо таких повідомлень-рішень він повідомляє лише заявою (уточнюючий розрахунок за такі спірні періоди не подає);
• поки немає окремих форм уточнюючих розрахунків для податкового компромісу, у заголовній частині уточнюючої декларації з податку на прибуток під словом 'Уточнююча' пишуть 'Податковий компроміс' та ліворуч проставляють позначку, наприклад, 'X' (для електронної звітності поле для такої позначки у процесі розробки, тож чекайте оновлень);
• у заголовній частині уточнюючого розрахунку з ПДВ у графі 2 проставляють позначку 'ПК'. Аналогічну позначку зазначають і у крайній правій графі рядка 0110 'Загальна';
• у відповідних рядках уточнюючих розрахунків необхідно зазначати не всю суму заниженого податкового зобов'язання, а лише 5% від неї;
• уточнюючі розрахунки подають разом  із додатками, якщо в них змінюються показники.

Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 23.01.15 р. № 13 затвердив нову декларацію з ПДВ

Нову декларацію з ПДВ доповнили строками щодо коригування податкових зобов’язань за ст. 192 ПКУ в розрізі податкових зобов’язань, які виникли до 01.02.15 р. та після цієї дати.

Інформацію щодо погашення від’ємної суми ПДВ податкових періодів до 01.02.15 р. виділено в окремий IV розділ деки. Також цим наказом Мінфін оновив порядок виписки ПН та РК до неї.

Розрахунок коригування складають для виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. При цьому в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Заборонено виправляти помилки щодо дати та порядкового номера ПН.

Реєструвати розрахунки коригування у ЄРПН, які виписані до 01.02.15 р., має постачальник (продавець). Зауважимо, що раніше це правило стосувалося ПН, виписаних до 1 січня 2015 року.

Державна фіскальна служба України у листі «Про податок на додану вартість» від 28.01.15 р. № 2394/7/99-99-19-03-02-17 розповіла, як заповнити ПН при постачанні послуг.

Фахівці повідомили, що існує два варіанти заповнення колонки 5 податкової накладної (далі — ПН) щодо операцій постачання послуг:

• якщо в первинних документах вартість послуги визначена в одиниці обліку, то в графах 5.1 та 5.2 зазначають відповідне умовне позначення і код згідно із КСПОВО;
• якщо в первинці, що підтверджує постачання послуг, одиницю обліку не зазначено, то в графі 5.1 пишуть «послуга», а графу 5.2 не заповнюють.

У свою чергу, у графі 6 ПН, що відображає кількість (об'єм, обсяг) постачання послуги, зазначають:

• «1» — на повне постачання або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі за послугу;
• частку наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу (наприклад, «0,5») — при частковому постачанні послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги.

Також у графі 7 ПН зазначають ціну постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях із копійками (якщо інше не передбачено чинним законодавством).

Верховна Рада України ухвалила Закон 'Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підготовлення, виготовлення, розповсюдження книжок та періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва)'.

Відповідно до нього від обкладення ПДВ звільнено операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих ЗМІ (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення, виготовлення (у т.ч. запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, враховуючи й електронний контент (окрім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України у листі «Про звітність з податку на прибуток підприємств, сплату авансових внесків з цього податку у 2015 році та інші актуальні питання» від 29.01.15 р. № 2707/7/99-99-19-02-01-17 повідомила, що консолідовані аванси за січень — лютий 2015 р. сплачують окремо за місцезнаходженням ГП і філії.

Фіскали пояснили, що платники, які станом на 31.12.14 р. перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, щомісячні авансові внески в січні − лютому 2015 року, як і в минулому році, сплачують за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) та його відокремлених підрозділів у сумі, що розрахована, відповідно, у консолідованій податковій декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) період − 2013 рік.

У свою чергу, з березня 2015 року − тільки за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) у сумі, що розрахована в податковій декларації за звітний (податковий) період − 2014 рік.

Отже, філії в Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік авансів, що підлягають сплаті в березні 2015 р. − травні 2016 р., не обчислюють. Натомість загальна сума таких авансів визначається у цілому стосовно платника податку − юрособи в декларації з податку на прибуток, що подається таким платником за 2014 р.

ЄСВ

Державна фіскальна служба України листом «Про єдиний внесок» від 29.01.15 р. № 1787/5/99-99-17-03-01-16 дозволила банкам не перевіряти відповідність сплаченої суми єдиного внеску до зарплати, яка має бути виплачена працівникам.

Водночас роботодавці, як і раніше, зобов’язані сплачувати єдиний внесок та надавати разом із документами на виплату зарплати платіжки на сплату ЄСВ. Нагадаємо: у рамках чинного законодавства банкам дозволено перераховувати зарплату (здійснювати виплати) працівникам підприємств лише за умови, що сплачена сума ЄСВ становить не менше1/3 суми коштів нарахованої зарплати за розрахунковими документами.

Якщо єдиний внесок менший від 1/3 зарплатної суми, що підлягає виплаті, банк здійснює «зарплатну» операцію за умови надання платником єдиного внеску довідки-розрахунку. Останню роботодавець складає в трьох примірниках за формою додатка 1 до Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (далі – Порядок) та погоджує з органом ДФСУ.

Рішення про дозвіл банкам не здійснювати перевірку суми єдиного внеску пов’язано з тим, що при застосуванні коефіцієнту алгоритм заповнення додатка 1 до Порядку не працює та суми ЄСВ, зазначені в розрахункових документах, можуть бути меншими від 1/3 суми нарахованої зарплати.

ПДФО

Міністерство фінансів України  наказом «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» від 13.01.15 р. № 4 привела у відповідність до чинного законодавства форму № 1ДФ

Нова ф. 1ДФ тепер містить два розділи:

• «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» (ця частина залишена від попередньої ф. 1ДФ);
• «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір». У новому розділі (другому) податкові агенти вказуватимуть лише загальні суми нарахованих та виплачених доходів (не стосується процентів), а також суми утриманих із них податків.

Окрім цього, у розділі ІІ ф. 1ДФ не вказуватимуть відомості про фізосіб, яким нараховані доходи, з яких утримується військовий збір чи проценти, виграші (призи) у лотерею.

Державна фіскальна служба України у листі  «Про оподаткування відсотків за депозитами»  від 03.02.15 р. № 2123/6/99-99-17-03-02-15 нагадала: із 01.01.15 року пасивні доходи фізосіб, у тому числі дивіденди за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування, обкладають податком на доходи за ставкою 20 %.

Зазначене не стосується дивідендів за акціями та корправ, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток. Їх оподатковують за ставкою 5 %.

Нагадаємо, що під пасивними доходами розуміють:

• проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
• проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
• інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
• плату (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Інші податки та збори

Державна фіскальна служба України оприлюднила список пільг, чинних станом на 01.01.15 р. на території України. Перелік пільг міститься у:

• довідник № 73/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.01.2015;
• довідник № 73/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2015.

Обидва документа, порівняно з їх попередниками, датованими 01.10.14 р., зазнали кардинальних змін у частині пільг із податку на прибуток. Це в першу чергу пов’язано зі скасуванням майже всіх пільг, які були зібрані в ст. 154 та п.п.15−21 підрозділу 4 р. ХХ Податкового кодексу України.

Зміни не обійшли й розділ із ПДВ. Тут в основному законотворці виключили коди пільг, термін яких сплив 01.01.15 р., та тих операцій, які взагалі були виключені з пільгового режиму.

Крім того, варто звернути увагу на пільги з акцизного податку, коди яких також зазнали деяких коригувань.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» від 23.01.15 р. № 14 затвердило форму податкової декларації з акцизного податку для платників акцизу — суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Вони повинні заповнювати та подавати лише розділ Ґ та додаток 6 до декларації.

Нагадаємо, платники акцизного податку заповнюватимуть та подаватимуть розділи та додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання із сплати акцизного податку. При цьому потрібно зробити відповідну відмітку у колонці 'Ознака подачі' на останньому аркуші декларації.

Платник зобов’язаний подавати декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного періоду до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника. А місцем реєстрації платника-госпсуб’єкта, що продає акцизні товари у роздріб, є місцезнаходження пункту продажу товарів.

Державна фіскальна служба України у листі «Щодо справляння місцевих податків і зборів у 2015 році» від 22.01.15 р. № 1816/7/99-99-15-03-01-17 надала роз’яснення стосовно долі придбаних торговельних патентів. Отже, вони підлягають поверненню за місцем придбання.

Нагадаємо, що це питання виникло у зв’язку зі скасуванням із 01.01.15 р. збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Повернення коштів відбуватиметься за процедурою, визначеною ст. 43 Податкового кодексу України: для цього потрібно звернутися до фіскального органу із відповідною заявою.

Крім того, фіскали зауважили: суб’єкти господарювання, які порушили порядок отримання та використання торгового патенту за період до 01.01.15 р., несуть відповідальність у порядку та на умовах, що діяли до зазначеної дати.

Кабінет Міністрів України після проведення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями впровадив додатковий імпортний збір. Запроваджено його розпорядженням «Про завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями стосовно запровадження тимчасових заходів щодо стабілізації платіжного балансу України» від 16.02.2015 р. № 119-р, яке набрало чинності 25.02.2015 р. (опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» № 35 від 25.02.2015 р.).

Імпортний збір буде стягуватися з товарів, що ввозяться на територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю за ставками:

10 % − для товарів, що класифікуються у товарних групах 1 − 24 згідно з УКТЗЕД, куди входять живі тварини; продукти тваринного та рослинного походження, готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої тощо;

5 % − для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 − 97 згідно з УКТЗЕД. Сюди включають мінеральні продукти, продукти хімпромисловості, текстильні матеріали та інші промислові товари;

10 % − для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до ст. 374 Митного кодексу України. Тобто, ті товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну та підлягають оподаткуванню.

Діятиме новий збір протягом 12 місяців. Від імпортного збору звільнені життєво необхідні товари, такі як:

• нафта та газ природний;
• неопромінені паливні елементи (твели);
• електроенергія;
• вугілля;
• бензини, мазут та дизпаливо;
• медичні вироби для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих за переліком, встановленим КМУ (постанова КМУ «Про затвердження переліку медичних виробів для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих, які не є об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором» від 16.02.15 р. № 63);
• товари, що безоплатно надаються Україні урядами інших держав або міжнародними організаціями в рамках міжнародних (міжурядових) угод, згода на обов'язковість яких надана ВР України.
• товари, зазначені у п. п. 2 − 7, 9, 10, 12, 13, 15, 18 - 20 ч. І ст. 282, ч. І та IV ст. 287, пп. 11 п. 4, п. 41 р. XXI 'Прикінцеві та перехідні положення' Митного кодексу України.

Державна фіскальна служба України на своєму сайті роз’яснила, що відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в Книгах обліку доходів і витрат законодавством не передбачено. Обгрунтували це тим, що порядок ведення книги обліку доходів і витрат не передбачає зазначення інформації сум акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Мобілізація та АТО

Служба безпеки України наказом «Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей» від 22.01.15 р. № 27 затвердила порядок в’їзду/виїзду фізосіб та перевезення вантажів до/із зони АТО.

Громадянин (власник або вповноважена ним особа), яка має намір увезти або вивезти вантаж (товар) до/з тимчасово неконтрольованих територій, повинен звернутися з відповідною заявою до Державної фіскальної служби України за місцем реєстрації як платник податків.

Заяву на ввезення/вивезення вантажу (товарів) для гуманітарної допомоги розглядатимуть до 3 робочих днів; для товарів для виробничих потреб — до 10 робочих днів, а щодо інших товарів — до 30 робочих днів.

Фіскали за погодженням із Координаційним центром приймають рішення про надання дозволу на ввезення/вивезення вантажу (товару) або про відмову. Дозвіл на переміщення товарів до/з тимчасово неконтрольованої території видають у чотирьох примірниках.

Оригінал дозволу після доставки товару перевізником повертається заявнику та обліковується як бланк суворої звітності. Другий примірник залишається на контрольному пункті в’їзду/виїзду; третій примірник перевізник залишає в себе, а четвертий — у вантажоодержувача.

До речі, перелік госпсуб'єктів, які розташовані або виробничі потужності яких розташовані в зоні проведення АТО, та товарів, які переміщуються ними через лінію розмежування для забезпечення виробничого процесу, містять додатки до вказаного наказу СБУ.

Крім цього, даним нормативом визначено правила видачі перепусток фізособам на право в’їзду, проходу на неконтрольовані території та виїзду (виходу) з них.

Міністерство соціальної політики України  листом «Щодо запиту на отримання у письмовому вигляді інформації (у довільній формі) про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник» від 12.01.15 р. № 103/0/14-15/06 повідомило таке. Щоб працівнику підтвердити, що його трудова книжка лишилася в зоні АТО, достатньо надіслати на адресу СБУ відповідний запит. Форма останнього – довільна. Тоді за результатами розгляду звернень, Штаб АТЦ при СБУ офіційним листом надасть інформацію про проведення АТО на території, де раніше працював співробітник.

Нагадаємо, щоб видати працівнику, трудова книжка якого знаходиться в зоні АТО, за новим місцем роботи її дублікат, роботодавцю знадобиться:

• заява працівника в довільній формі;
• інформація зі штабу Антитерористичного центру при СБУ про проведення АТО на території, де працював працівник.

Після відновлення доступу до трудової книжки такого співробітника записи з дубліката переносяться до його трудової книжки. При цьому на першій сторінці дубліката пишуть: 'Дублікат анульовано', засвідчують печаткою роботодавця за останнім місцем роботи та повертають дублікат працівнику.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби та питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 15.01.15 р. № 116-VIII. Тепер усі роботодавці-юрособи (незалежно від підпорядкування та форми власності) повинні зберігати на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, робоче місце (посаду) та середній заробіток не тільки за мобілізованими, а й за співробітниками:

• призваними на строкову військову службу;
• призваними на службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) ведення воєнного стану.

Крім того, за громадянами України, мобілізованими на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби через оголошення демобілізації, але продовжують її на контрактній основі, зберігають місце роботи (посаду), середній заробіток, а також місце навчання більше ніж на один рік. При цьому підпорядкування та форма власності навчального закладу, а також форма навчання ролі не грають.

Контроль і відповідальність

Державна фіскальна служба України у листі «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум єдиного внеску» від 29.01.15 р. № 2625/7/99-99-17-03-01-17 надала роз'яснення щодо такого. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, якщо таке порушення вчинено до 31.12.14 р. включно, фіскали застосовуватимуть фінансові санкції в розмірі 10% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску незалежно від дати фактичної сплати.

Якщо ж порушення вчинено з 01.01.15 р., штраф накладатимуть у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум єдиного внеску.

Це зумовлено тим, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Державна фіскальна служба України у листі «Про застосування фінансових санкцій» від 02.02.15 р. № 3222/7/99-99-21-05-17 повідомила, що до роздрібних торгівців тютюновими виробами, які продають їх за цінами вищими від максимальних роздрібних цін, що встановлені їх виробниками або імпортерами та збільшені на суму акцизного податку з реалізації, будуть застосовуватись фінансові санкції.

Розмір штрафу становитиме 100 % вартості наявних у продавця тютюнових виробів, але не менше 10 тис. грн.

Державна фіскальна служба України у листі  «Щодо набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» від 29.01.15 р. № 2687/7/99-99-23-01-17 нагадала, що тимчасово, до 01.07.15 р., контролери можуть стягувати податковий борг за рахунок готівки, що належить такому платникові, та/або коштів з рахунків такого платника у банках без звернення до суду.

Це можливо, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, сума боргу перевищує 5 млн грн та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платникові помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Підставою для стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника є рішення керівника контролюючого органу. Примірна форма такого рішення затверджена наказом ДФС України від 21.01.15 р. № 23.

Крім того, Національним банком України листом від 27.01.2015 р. № 25-110/4833 територіальні управління Національного банку України, Операційний департамент, банки України, Незалежну асоціацію банків України, Асоціацію українських банків, Асоціацію 'Український кредитно-банківський союз', Департамент аудиту повідомлено про обов'язковість і негайність виконання інкасових доручень (розпоряджень), ініційованих органами державної фіскальної служби, та особливості оформлення таких розрахункових документів.

У реквізиті 'Призначення платежу' такого інкасового доручення (розпорядження)  зазначають дату видачі та номер рішення керівника органу державної фіскальної служби. А саме рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подають.

Праця і заробітна плата

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» від 28.01.15 р. № 42 вніс зміни до постанови КМУ «Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 27.05.13 р. № 437.

Варто звернути увагу на таке:

1. Прописали, що плату за дозвіл не справляють:

• з осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту;
• у разі подання документів для продовження дії дозволу.

2. Дозволи видаватимуть за фактичним місцезнаходженням працедавця, а не за юридичною адресою (як було раніше).

3. Розширено перелік обставин, за яких застосування праці іноземців та осіб без громадянства вважають доцільним та достатньо обґрунтованим. Зокрема, це реально, якщо іноземець або особа без громадянства:

• претендує на посаду, яка передбачає створення об’єктів авторського права та (або) суміжних прав як основний трудовий обов’язок;
• претендує на обіймання у суб’єкта індустрії програмної продукції посади керівника або посади, назва якої передбачена кодами 2131.2, 2132.2, 3121 Класифікатора професій;
• має диплом про вищу освіту одного з навчальних закладів, віднесених до першої сотні в одному з таких світових рейтингів: Таймс Хайер Едьюкейшн за відповідною категорією професії; Академік Ренкінг ов Волд Юніверситіз, КьюЕс Волд Юніверситі Ренкінгз бай Фекелті, Вебометрікс Ренкінг ов Волд Юніверситіз.

4. Документи на продовження дії дозволу треба подавати не пізніше ніж за 20 днів до закінчення його терміну (досі було за 30 днів).

5. Рішення про видачу (продовження) або відмову мають прийняти протягом 7 днів від дня реєстрації документів (раніше відводилось 15 днів).

6. Якщо роботодавець не внесе плату за дозвіл протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про видачу дозволу, таке рішення скасовується (до цього часу цей термін становив 30 днів).

7. На видачу дозволу відводиться 3 дні (було 10 днів) від дня зарахування коштів.

8. Дія дозволу може бути продовжена необмежену кількість разів.

9. Засвідчену копію трудового договору (контракту) роботодавець має подати протягом 7 робочих днів (раніше — 3 днів) з моменту його укладення.

Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо індексації зарплати при виплаті доплати за роботу в нічний час» від 09.12.14 р. № 285/10/136-14 зазначило, що доплата за роботу в нічний час впливає на базовий місяць проведення індексації за умови, що збільшується і сам посадовий оклад.

Якщо працівнику стали більше доплачувати за нічні зміни у зв’язку із збільшенням кількості годин нічної роботи, але посадовий оклад при цьому не підвищують, базовий місяць у такому випадку не змінюється.

У випадку підвищення посадового окладу для порівняння фіксованої величини суми індексації та суми підвищення окладу до розрахунку беруть як суму підвищення окладу, так  і доплату за роботу у нічний час, але остаточно обчислюють виходячи з умов місяця, в якому було збільшено такий оклад.

Наприклад, якщо оклад підвищили у жовтні, то порівняння суми підвищення заробітної плати із сумою індексації здійснюють між розмірами зарплати жовтня до її підвищення та зарплати жовтня після її підвищення.

Бухгалтерський облік і звітність

Державна фіскальна служба України у листі «Про зміни у законодавстві щодо застосування РРО» від 10.02.15 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 прокоментувала низку змін у правилах роботи з РРО. Зокрема, увагу приділили таким моментам.

1. Для кого РРО обов'язково

З 01.01.15 р. обзавестися касовою технікою повинні:

• підприємства сфери послуг (тобто всі салони краси, спортклуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо, які мають справу з готівкою);
• суб’єкти господарювання, що приймають готівку для подальшого її переказу (у т.ч. програмно-технічні комплекси самообслуговування);
• особи, що зайняли Інтернет-нішу (продаж товарів та послуг через Всесвітню мережу).

Крім того, потихеньку перекривають кисень й єдинникам. Так, ті з них, хто перебуває на ІІ групі (з 01.01.16 р.) та ІІІ групі (01.07.15 р.), також повинні встановити РРО. Виняток становлять приватні підприємці, що продають товари дрібнороздрібної мережі засобами пересувної торгівлі на ринках, та платники І групи єдиного податку. Однак є й бонус тим, хто обладнає місце торгівлі сучасним РРО раніше терміну (з 01.01.15 р. до 30.06.15 р.), — гарантія захисту від РРО-перевірок до 01.01.17 р.

2. Z-звіти: «пустишки» більше не потрібні

Податківці підтвердили, що порожні Z-звіти не друкують, якщо день минув без розрахункової операції (продажу або повернення товару через РРО).

3. Технічні вимоги до РРО у 2015 році

Прогрес не стоїть на місці. Тож фіскали нагадали, що всі РРО, які будуть зареєстровані  з 01.01.15 р., повинні створювати контрольну стрічку в електронному вигляді та, відповідно, подавати інформацію про обсяг розрахункових операцій до органів ДФСУ також по електронці.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України  у листі «Про порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі іноземної валюти в готівковій формі» від 04.02.15 р. № 29-113/6779 роз’яснив порядок сплати пенсійного збору в разі купівлі фізособою-резидентом готівкової інвалюти.

По-перше, утримувати та сплачувати пенсійний збір (2% від суми операції) під час купівлі фізособою-резидентом готівкової інвалюти — обов’язок банків, небанківських фінустанов і національного оператора поштового зв'язку.

Зазначене не стосується операцій з купівлі громадянами готівкової інвалюти для погашення кредитів. Із таких операцій пенсійний збір не сплачують.

По-друге, пенсійний збір сплачують за рахунок коштів фізосіб, які придбавають інвалюту. Справляють його із суми коштів у гривнях, на яку купується інвалюта. При цьому у квитанції про здійснення валютно-обмінної операції сума сплаченого збору повинна бути обов’язково.

По-третє, під час здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову інвалюту пенсійний збір фізособою-нерезидентом не сплачується.

Національний банк України у листі  «Щодо особливостей застосування вимог окремих нормативно-правових актів Національного банку України» від 29.01.15 р. № 29-213/5388 у відповідь на звернення Незалежної асоціації банків України роз’яснив особливості застосування деяких нормативних вимог.

Зокрема, акцентовано увагу на такому:

За дорученням фізосіб перекази інвалюти за межі України за поточними неторговельними операціями, які не перевищують в еквіваленті 15000 грн в один операційний день, можуть здійснюватися як із поточного рахунку фізособи, так і без його відкриття.

Уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу готівкових коштів у нацвалюті через каси та банкомати в межах до 150000 грн на добу на одного клієнта. Ця вимога не поширюється на видачу готівки на виплату зарплати, витрат на відрядження (у межах норм), пенсій, стипендій, інших соціальних та прирівняних до них виплат (окрім матдопомоги), а також на виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стосовно купівлі позичальниками інвалюти для виконання зобов'язань за кредитними договорами слід взяти до уваги: заява про купівлю інвалюти приймається банком до виконання протягом 30 днів із дня її оформлення, а використання купленої інвалюти за цільовим призначенням дозволено протягом десяти робочих днів після дня її зарахування на поточний рахунок клієнта.

Національний банк України постановою Правління НБУ «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» від 23.02.15 р. № 124 (Чинна з 24.02.15 р.) вжив низку адміністративних заходів, спрямованих на посилення контролю за валютними операціями імпортерів за ЗЕД-контрактами, зокрема, з використанням авансових платежів (попередньої оплати). А саме:

1. Заборонили уповноваженим банкам купувати валюту за дорученням клієнта за рахунок гривневих кредитних коштів. Таке обмеження не поширюється, якщо валюту придбавають фізособи на виконання своїх зобов’язань за споживчими кредитами в інвалюті.

2. Авансові платежі за ЗЕД-контрактом клієнта вартістю більше 50 тис. дол. США  уповноважений банк зможе здійснити лише за дозволом НБУ та не раніше третього операційного дня з моменту надання банком інформації щодо такого платежу. Платежі розміром нижче зазначеної суми можна проводити без додаткової перевірки НБУ. Крім того, протягом одного операційного дня в рамках одного нерезидента резидент може здійснити не більше одного платежу через один уповноважений банк. Обмеження у 50 тис. дол. США не поширюється на розрахунки, здійснювані у формі акредитива, що підтверджений банком, який має рейтинг не нижче інвестиційного класу.

3. Здійснення платежів як за імпортними контрактами клієнтів, так і за власними операціями, загальна вартість яких перевищує 500 тис. дол. США, банки можуть проводити виключно з використанням акредитивної форми розрахунків, підтвердженої банком, рейтинг якого не нижче інвестиційного класу.

Інше

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.15 р. № 124-VIII, який об'єднав у собі оновлені засади розроблення, прийняття і застосування техрегламентів, а також оцінки відповідності продукції, яку реалізують або вводять в експлуатацію в Україні.

Закон зобов’язує остаточно гармонізувати українські техрегламенти з Європейськими стандартами.

Підприємства можуть провести оцінку відповідності продукції вимогам техрегламентів самостійно, якщо інше не передбачено цими техрегламентами (як правило, це стосується тих випадків, коли небезпека продукції невелика). З урахуванням змін, внесених згаданим Законом до інших нормативно-правових актів, можна зробити висновок, що він покликаний зменшити вплив держави на процедури оцінки відповідності продукції (зокрема, звести до мінімуму необхідність її сертифікації).

Верховна Рада України ухвалила  Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо місця відкриття спадщини». Згідно з ним для мешканців та переселенців із зони АТО та Криму місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви на отримання спадщини. Тобто не потрібно, як раніше, подавати заяву саме за останнім місцем проживання спадкодавця.

Крім того, орган місцевого самоврядування подає заяву про визнання спадщини відумерлою (такою, яка не перейшла до спадкоємців) до суду за місцезнаходженням нерухомого майна (або місцезнаходженням основної частини рухомого майна, за відсутності нерухомого). Раніше таку заяву потрібно було подавати до суду за місцем відкриття спадщини.