Податки
ПДВ
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про формування податкового кредиту» від 30.10.17 р. № 2442/6/99-99-15-03-02-15/ІПК відповіли на звернення платника податку на додану вартість (далі − ПДВ) щодо можливості включення до податкового кредиту податкової накладної, у якій показник графи 7 «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість» відображено з більше ніж двома знаками після коми.
Представники фіскального відомства нагадали базові вимоги до підтвердження податкового кредиту з п.п. 198.6 та 201.10 Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Окрім того, вони традиційно акцентували увагу, що реквізит «Ціна постачання без урахування податку» є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених п. 201.1 ПКУ, а всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, слід заповнювати в гривнях із копійками (окрім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).
Отже, зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, у якій зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, які визначено в ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо реєстрації платником ПДВ постійного представництва нерезидента» від 20.10.17 р. № 2323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що отримані кошти від головної компанії на покриття будь-яких витрат представництва нерезидента (у т. ч. на виплату заробітної плати) необхідно розцінювати як плату за надані послуги такій головній компанії. Іншими словами, на думку представників фіскального відомства, така операція є об’єктом обкладення ПДВ, а отже, її будуть уключати в розрахунок реєстраційного ліміту в 1 млн грн.
Контролери також зауважили, що постійні представництва нерезидента реєструються платниками ПДВ у загальному порядку (ст.ст. 181−182 ПКУ). Тобто будь-яких винятків та/або особливостей щодо реєстрації представництва як платника ПДВ чинним законодавством не передбачено.
Отже, постпредставництво може добровільно стати платником ПДВ або ж змушене буде обов’язково реєструватися, якщо протягом останніх 12 календарних місяців загальна сума постачань сукупно перевищує 1 млн грн (без ПДВ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про обкладення ПДВ операцій з будівництва житла» від 03.11.17 р. № 2501/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила, що операція з постачання послуг зі спорудження житла (об’єкта житлового фонду) для будівельної організації (підрядника) є першим постачанням житла відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ. Такі операції вважають об’єктом обкладення ПДВ та оподатковують за ставкою 20% незалежно від того, матеріали замовника чи підрядника використано для будівництва такого житла.
Операції з подальшого передання готового новозбудованого житла покупцям — фізичним особам звільняють від обкладення ПДВ згідно з пп. 197.1.14 ПКУ.
При цьому у випадку, коли замовник у процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло, згідно з укладеними попередніми договорами з покупцями — фізичними особами, отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахування таких платежів покупцями — фізичними особами на рахунок замовника не змінюють бази оподаткування в замовника.
Але податківці також наголошують: відповідно до п. 198.5 ПКУ, якщо придбані товари/послуги, необоротні активи призначено для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 ПКУ, платник податку зобов’язаний нарахувати компенсувальні податкові зобов’язання.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо відображення в обліку не оформленого (не підписаного орендарем) акта приймання-передачі послуг із оренди майна та рішення суду про стягнення з орендаря заборгованості з орендної плати» від 30.12.16 р. № 28694/5/99-99-15-03-02-14 нагадала орендодавцям, що податкові зобов’язання з ПДВ потрібно нараховувати незалежно від факту підписання орендарем акта наданих послуг. Представники фіскального відомства пояснили, як це зробити.
За фактом постачання послуги з оренди майна постачальнику необхідно скласти акт приймання-передачі послуг та направити його на підпис отримувачу. Якщо орендар відмовився підписувати акт, постачальнику треба скласти акт про відмову від підпису й відобразити податкові зобов’язання за орендою в декларації з ПДВ за звітний період, у якому фактично надано такі послуги.
Орендодавець, який не відобразив податкових зобов’язань, повинен виправити свою помилку з допомогою уточнюючого розрахунку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунку коригування» від 16.11.17 р. № 2639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила, за яких обставин платник ПДВ управі відкоригувати податкові зобов’язання, якщо його покупця не зареєстровано платником ПДВ.
Представники фіскального відомства підтримують можливість коригування податкових зобов’язань у ситуації, коли покупець не був платником ПДВ на дату складання податкової накладної, а на момент оформлення розрахунку коригування вже перебував у лавах платників ПДВ. Контролери вважають, що в такому разі у графі «Отримувач (покупець)» розрахунку коригування слід зазначити «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставити «100000000000». Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації постачальником.
Також представники фіскального відомства виступили за зменшення податкових зобов’язань після реєстрації постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування в ситуації, коли податкову накладну було складено на неплатника ПДВ, а в подальшому такий покупець повернув неоплачений товар.
Утім, контролери заперечили можливість складання розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань у разі повернення неплатнику ПДВ залишку суми коштів, тобто неотовареного авансу. При цьому фіскали посилаються на п. 192.2 ПКУ, який висуває вимогу для здійснення коригування в операціях із неплатниками ПДВ — повний розрахунок, що передбачає як повернення товарів, так і повернення оплати.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування орендарем нерухомого майна орендодавцю вартості комунальних послуг та електроенергії у разі, якщо таким орендарем є посольство іноземної держави» від 16.11.17 р. № 2650/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила, як орендодавцю обкласти ПДВ операції з відшкодування орендарем нерухомого майна вартості комунальних послуг та електроенергії в разі, якщо таким орендарем є посольство іноземної держави. Окрім того, у своєму роз’ясненні фіскали приділили увагу порядку заповнення податкових накладних за такими операціями.
На думку представників фіскального відомства, у загальному випадку ця операція вимагає нарахування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Водночас п. 197.2 ПКУ звільняє від оподаткування операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з-поміж дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом із такими особами.
Порядок звільнення від обкладення ПДВ цих операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 р. № 1240 (далі — Порядок № 1240).
Посилаючись на п.п. 6, 9 Порядку № 1240, контролери стверджують: операції, пов’язані з орендою службових, житлових і нежитлових приміщень для потреб посольства іноземної держави, звільняються від обкладення ПДВ без додержання принципу взаємності за умови, що контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила.
У разі недотримання такої умови постачальник послуг, пов’язаних з орендою приміщень для потреб посольства іноземної держави, зобов’язаний нарахувати ПДВ. При цьому суми податку, сплачені у вартості таких послуг, може бути відшкодовано посольству згідно з Порядком № 1240.
Щодо заповнення податкових накладних за операціями з постачання таких послуг посольству іноземної держави фіскали зауважили: у верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну позначку «X» та зазначають тип причини «12». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» фіксують найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (особи з-поміж дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «200000000000».
Якщо податкову накладну складають за операцією з постачання товарів/послуг, яку звільнено від оподаткування, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини такої податкової накладної роблять позначку «Без ПДВ».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податкових наслідків здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги» від 21.11.17 р. № 2679/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: платник ПДВ має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену під час ввезення товарів на митну територію України (звісно, на підставі належним чином оформленої митної декларації). До того ж таке право виникає незалежно від того, ці товари придбавають (ввозять) для реалізації проекту міжнародної технічної допомоги чи для інших цілей.
При цьому платник ПДВ не нараховує «компенсуючих» податкових зобов’язань із ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ за операціями з постачання таких товарів у межах виконання проекту міжнародної технічної допомоги (звільнення від обкладення ПДВ яких передбачено п. 197.11 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо належності до операцій з постачання сільськогосподарської продукції операції з реалізації цукру, виробленого із власної сировини самостійно або на давальницьких умовах, та права на отримання за таким видом діяльності бюджетної дотації» від 27.11.17 р. № 2723/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила аграріям, що виробництво цукру не належить до видів діяльності, за які передбачено бюджетну дотацію. Тож незалежно від того, виробляє підприємство цукор самостійно чи на давальницьких умовах, під час постачання такої продукції складають звичайну податкову накладну. Тобто не зазначають код «2» у другій частині її порядкового номера. Такий код записують лише в податкових накладних на дотаційну продукцію. Перелік видів продукції, за яку передбачено бюджетну дотацію, наведено в п. 161.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.
Відповідно, дані про обсяги постачання цукру не потрапляють до додатка ДС9 декларації з ПДВ.
Водночас цукор, вироблений сільгоспником самостійно чи на давальницьких умовах, вважають сільськогосподарською продукцією. Тобто обсяги його постачання враховують під час розрахунку питомої ваги вартості сільгосптоварів. А саме − включають до графи 3 таблиці 2 додатка ДС9 та до графи 4 розділу 6 Заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Нагадаємо, що потрапити до такого реєстру можуть сільгоспники, у яких питома вага сільгосптоварів становить не менш ніж 75% усіх постачань за попередні 12 звітних періодів.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 09.11.17 р. № 926 вкотре відкоригувало Критерії блокування податкових накладних, збільшивши кількість підстав для блокування. Наказом передбачено, зокрема, зупиняти реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних, якщо відбувається зміна вартості товару/послуг більше ніж у два рази та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД — зміна перших чотирьох цифр коду, а для кодів послуг за ДКПП — перших двох цифр кодів).
Також Мінфін деталізував та розширив умови, за яких відбуватиметься автоматичне врахування Таблиці даних платника в системі моніторингу.
Податок на прибуток
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо подання звітності неприбутковою організацією, яка не пройшла перереєстрацію до 01 липня 2017 року» від 17.11.17 р. № 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК вкотре нагадала: неприбутківці, які до 01.07.17 р. не привели свої установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ПКУ, стають платниками податку на прибуток. Отже, такі організації протягом 2017 року матимуть одразу два статуси, за кожним із яких треба подавати відповідну звітність. Тобто:
- за період із 01.01.17 р. по 30.06.17 р. необхідно подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та відповідну фінзвітність до контролюючого органу протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 1 березня 2018 року;
- за період із 01.07.17 р. по 31.12.17 р. — декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність до контролюючого органу протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто також до 1 березня 2018 року.
Починаючи з 01.01.18 р. організація, яка втратила статус неприбуткової, оподатковується на загальних підставах як платник податку на прибуток.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності отримання благодійним фондом коштів від студентів як часткової оплати навчання» від 28.11.17 р. № 2746/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила благодійному фонду, який планує отримувати кошти за навчання студентів: фонд, уключений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може надавати освітні послуги лише на некомерційній основі для досягнення статутних цілей. Тобто метою діяльності такої організації не повинно бути одержання прибутку. Якщо такий фонд порушить вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, він втратить статус неприбутківця. Це означає, що благодійний фонд стане платником податку на прибуток на загальних засадах.
ПДФО та військовий збір
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб від продажу сільськогосподарської продукції» від 08.11.17 р. № 2555/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) до свого оподаткованого доходу не включає дохід, отриманий від продажу власної сільгосппродукції. Утім, така продукція має бути виготовлена на земельній ділянці, наданій фізособі на умовах, визначених пп. 165.1.24 ПКУ.
Під час продажу сільгосппродукції фізособа зобов’язана надати податковому агенту копію довідки про наявність у неї визначеної земельної ділянки. При цьому платник ПДФО може самостійно обрати спосіб подання копії: самостійно або через офіційного представника. Такий вибір не вплине на порядок визначення доходу фізособи.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, виплаченого за рішенням суду» від 10.11.17 р. № 2595/6/99-99-13-02-03-15/ІПК надала роз’яснення щодо обкладення податком на доходи та військовим збором суми відшкодування моральної шкоди, виплаченої за рішенням суду.
Представники фіскального відомства зазначили, що до оподатковуваного доходу платника податку включають дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 ПКУ, окрім випадків, визначених названим підпунктом. При цьому податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 ПКУ).
Отже, якщо за рішенням суду відшкодовуєте моральну шкоду фізособі, не забудьте утримати із суми відшкодування податок на доходи та військовий збір.
ЄСВ
Державна фіскальна служба України листом «Про окремі питання заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 03.10.17 р. № 16871/5/99-99-13-02-01-16 повідомила: якщо працівнику в поточному місяці нараховано індексацію за попередні періоди, єдиний внесок за цими сумами відображають у місяці фактичного нарахування (поточному) без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.
Представники фіскального відомства посилаються на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI та пп. 1 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 р. № 449. Відповідно до цих нормативних актів єдиний внесок обчислюють на підставі бухгалтерських та інших документів про нарахування (обчислення) виплат (доходу).
Отже, суми індексації, донараховані за попередні періоди у зв’язку з виявленням помилок у розрахунках, відображаємо в таблиці 6 звіту з єдиного соціального внеску у складі загальної суми зарплати за поточний період.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 24.11.17 р. № 2702/5/99-99-13-02-01-15/ІПК зазначила, що платники, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на окупованих територіях, та які несвоєчасно сплатили єдиний соціальний внесок, несуть відповідальність за таку несплату на загальних підставах.
Підставою для цього рішення представників фіскального відомства є те, що норми, які раніше звільняли таких платників від сплати ЄСВ, скасовано з 01.01.16 р. Також варто зважати на те, що у 2014−2015 рр. перелік населених пунктів, на території яких проводять антитерористичні операції, переглядався тричі. Це також впливає на рішення щодо застосування штрафних санкцій за несплату ЄСВ.
Облік і звітність
Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.
Нагадаємо: цей Закон, ухвалений Верховною Радою України 05.10.17 р., є одним із законопроектів у сфері європейської інтеграції України. Ним, зокрема, уточнено вимоги щодо складання звітності за МСФЗ, для бухоблікових цілей установлено вимоги до розміру підприємств, а також послаблено вимоги до оформлення первинки.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва» від 12.06.17 р. № 35210-07-10/15486 роз’яснило, за якими формами звітувати госпсуб’єктам, які посеред року втратили ознаки малого підприємства та стали відповідати ознакам мікропідприємства.
За таких умов представники фінансового відомства право вибору залишили за підприємством. Тобто подавати фінзітність за звітний період, у якому відбувся такий перехід, можна як за формами № 1-м та № 2-м, так і за формами № 1-мс та № 2-мс. А ось уже з наступного року таке мікропідприємство повинно подавати тільки Спрощений фінзвіт суб’єкта малого підприємництва (ф. № 1-мс і ф. № 2-мс).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6−102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України» від 20.10.17 р. № 861 встановило механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.
Заяву про продовження граничних строків подають у довільній формі. Проте вона повинна містити чітке та стисле обґрунтування підстав для продовження граничних строків із посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вид податку (збору), податковий період та суму грошового зобов’язання тощо.
Таку заяву подають протягом 30 календарних днів, що настають за днем закінчення обставин, які дають право змістити граничні строки, або початку їх дії.
Звісно, ці обставини потрібно документально підтвердити. Тож Мінфін визначив перелік таких доказів для кожного випадку.
Нагадаємо, що право на продовження граничних строків виникає, якщо посадовець юрособи (фізособа-платник):
- перебував за межами України;
- перебував у плаванні на морських суднах за кордонами України у складі команди (екіпажу) таких суден;
- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
- мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
- був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Міністерство інфраструктури України у своєму листі «Стосовно деяких питань нормування витрат палива і мастильних матеріалів» від 14.09.17 р. № 9080/25/10-17 наголосило, що Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті регламентують порядок списання палива для рухомого складу автотранспорту, на виконання транспортної роботи тощо. При цьому вони не поширюються на витрати палива для промислового та технологічного обладнання.
За роз’ясненнями щодо списання палива на виробниче обладнання Мінінфраструктури скеровує усіх зацікавлених до ДП «ДержавтотрансНДІпроект».
Міністерство оборони України наказом «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України» від 17.08.17 р. № 440 затвердило Інструкцію з обліку військового майна в ЗСУ (далі — Інструкція). Вона покликана упорядкувати організацію та ведення обліку військового майна, закріпленого за військовими частинами, навчальними закладами та їх підрозділами, установами й організаціями ЗСУ.
Зокрема, Інструкція передбачає поділ військового майна на п’ять категорій за якісними характеристиками, як-то: нове; вживане; з вичерпаним строком використання; потребує капремонту; непридатне до використання за призначенням. За цими категоріями ведуть їх облік на складі (у сховищі). Відповідну категорію зазначають і в первинці, за допомогою якої ведуть облік майна.
До речі, первинними документами, згідно з Інструкцією, є накладні, вимоги, відомості, акти, атестати та інші документи, які призначені для оформлення й підтвердження здійснених госпоперацій, що пов’язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна, і є підставою для записів облікових даних в облікових регістрах.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) рішенням «Про затвердження Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами — юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу» від 26.09.17 р. № 3840 затвердила новий порядок подання до неї фінзвітності фінансовими компаніями, фінустановами — юрособами публічного права, довірчими товариствами, а також підприємствами (установами), які не є фінустановами за своїм правовим статусом, але згідно з законодавством вправі надавати послуги фінлізингу.
Серед основних змін: для фінансових компаній — управителів та фінансових компаній — адміністраторів збільшили строки подання місячної фінзвітності. Її потрібно буде подавати в термін не пізніше від 25-го числа місяця, що настає за звітним, а не до 15-го. Дещо відкоригували і склад фінзвітності.
Зміни торкнулися й порядку подання фінзвітності до Нацкомфінпослуг. Подавати її всі згадані суб’єкти мають винятково електронкою. Подати її в паперовій формі можна лише на підставі рішення Нацкомфінпослуг щодо окремої фінустанови.
При цьому новий порядок подання фінзвітності до Нацкомфінпослуг набирає чинності 01.01.18 р. Водночас зазначені фінустанови подають звітність за грудень та IV квартал 2017 року, річну звітність за 2017 рік відповідно до вимог порядку, який був чинним на дату складання такої звітності.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму знецінення фінансової інвестиції в дочірнє підприємство (володіння пакетом акцій), що обліковувалась за собівартістю згідно МСФЗ» від 02.11.17 р. № 2486/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснила, чи коригувати фінрезультат на втрати від знецінення фінансової інвестиції в дочірнє підприємство (пакет акцій), яку обліковують за собівартістю згідно з правилами МСФЗ.
За словами представників фіскального відомства, р. ІІІ ПКУ не передбачає різниць для коригування фінрезультату до оподаткування на суму знецінення фінінвестиції в дочірнє підприємство, якщо таку фінінвестицію обліковують не за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації. Тому ці операції (у т. ч. втрати за ними) відображають у складі фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухобліку.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо відображення господарських операцій на підставі рахунку-фактури» від 14.11.17 р. № 2608/О/99-99-13-01-02-14/ІПК наголосила, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа.
Так, використання рахунків на підприємстві носить лише інформаційний характер. Фактично, такий документ засвідчує тільки намір сплатити кошти за поставлені товари чи надані послуги.
Водночас, факт отримання товарів або послуг повинен підтверджуватись або видатковою накладною, або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).
Контроль і відповідальність
Президент України підписав Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.17 р. № 2163-VIII. Бізнесу буде цікаво, що заходи щодо кібербезпеки також зобов’язані здійснювати юрособи, що належать до об’єктів критичної інфраструктури, та госпсуб’єкти, громадяни України, інші особи, які провадять діяльність та/або надають послуги, пов’язані з націнформресурсами, інформаційними електронними послугами, здійсненням електронних правочинів, електронними комунікаціями, захистом інформації та кіберзахистом.
Об’єкти критичної інфраструктури зобов’язані проводити незалежний аудит своєї інформаційної безпеки. А до об’єктів критичної інфраструктури може бути віднесено юросіб незалежно від форми власності, які:
1) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімпрому, транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах;
2) надають послуги у сферах життєзабезпечення населення. Зокрема, у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
3) є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
4) включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави;
5) є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Президент України указом «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» від 21.11.17 р. № 381/2017 доручив Уряду розробити законопроекти та провести відповідні заходи, що сприятимуть розвитку лісового господарства та збереженню об’єктів заповідного фонду України.
Урядовцям поставили завдання створити державний фонд розвитку лісового господарства, визначити джерела його наповнення та напрями використання, а також оцінити можливість зарахування до такого фонду рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів.
Окрім цього, Уряд має затвердити програму «Ліси України — 2030», яка передбачає інтенсивне відтворення лісів, збільшення їхніх площ, засадження деяких територій, а також активну боротьбу зі шкідниками та хворобами. Усі ці заходи повинні підвищити ефективність лісогосподарської діяльності у країні.
До того ж Держагентству лісових ресурсів поставлено за мету впровадити єдину державну систему електронного обліку деревини та систему, що допоможе підтверджувати походження деревини з урахуванням європейських норм та стандартів.
Президент України підписав Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.17 р. № 2155-VIII.
У новому законі запроваджено термін «електронні довірчі послуги». До них належать:
- створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
- формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту;
- формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
- реєстрована електронна доставка;
- зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов’язаних із цими послугами.
Водночас кожну з таких послуг можна надавати як окремо, так і в сукупності.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» від 10.11.17 р. № 883 обмежив швидкість руху транспортних засобів.
Уже з 01.01.18 р. у населених пунктах рух транспортних засобів буде дозволено зі швидкістю не більше ніж 50 км/год.
Щоб гарантувати виконання нових правил, урядовці пропонують посилити відповідальність за їх порушення (але без допомоги парламенту це поки лише ініціатива). Наприклад, за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більш ніж на 50 км/год. хочуть установити штраф 3 400 грн (зараз штраф за це правопорушення — 510 грн). За залишення місця ДТП пропонують штрафувати на 3 400 грн та передбачити можливість позбавлення водійських прав на строк до шести місяців.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 р. № 694 і від 11 листопада 2009 р. № 1200» від 15.11.17 р. № 856 урегулював питання щодо порядку реєстрації та введення в експлуатацію сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, причепів, причіпних машин та іншої сільськогосподарської техніки. Зокрема, уточнив перелік документів, які необхідно подавати власникам таких машин до держінспекції сільського господарства для відомчої реєстрації.
Відтепер для машин, які реєструють уперше, замість сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності потрібно буде подати:
- декларацію про відповідність, оформлену виробником чи його уповноваженим представником, — для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.13 р. № 62;
- сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності,— для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.11 р. № 1367 (далі — Техрегламент № 1367);
- сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, — для машин, на які поширюється дія Техрегламенту № 1367.
Обговорювані зміни прийнято у зв’язку з введенням в обов’язкове застосування Техрегламенту № 1367. Такий підхід до сертифікації відповідає європейській моделі, зокрема Директиві Європейського Парламенту та Ради ЄС від 26.05.03 р. № 2003/37/ЄС щодо затвердження типу сільськогосподарських або лісогосподарських тракторів, їх причепів та змінних причіпних машин, разом з їх системами, складовими частинами та окремими технічними вузлами.
Слід нагадати, що на відомчу реєстрацію власникам сільгосптехніки відведено 10 діб від дня придбання. Суб’єкт господарювання, який здійснює оптову чи роздрібну торгівлю машинами, їх не реєструє за умови оформлення в установленому порядку актів приймання-передачі машин.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 22.11.17 р. № 886 вніс зміни до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна. Зокрема, запроваджено сплату гарантійного внеску (шість стартових орендних плат) або можливість надання банківської гарантії на відповідну суму для всіх учасників конкурсу на право оренди держмайна. Внесок повертатимуть усім допущеним до конкурсу учасникам, які не стали переможцями. Переможцю конкурсу гарантійний внесок зарахують в орендну плату.
Крім того, орендар упродовж 10 робочих днів від дати укладення договору оренди повинен буде внести аванс не менш як за шість місяців. За словами урядовців, такі додаткові умови є своєрідним запобіжником проти участі в конкурсі недобросовісних учасників.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 06.10.17 р. № 839 змінило правила обліку платників податків.
Цього разу Мінфін вилучив із Порядку обліку платників податків норми, що безпосередньо не стосуються обліку. Наприклад, щодо правил проведення податкових перевірок у разі припинення юрособи або припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Також пришвидшено зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання). Адже це здійснюватимуть автоматично одночасно зі взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Нагадаємо: раніше на ці дії відводили два робочих дні.
Крім того, уточнено: взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, відомості щодо якого включені або підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (далі − ЄДР), у контролюючих органах здійснюють на підставі відомостей із цього реєстру. Якщо відомості про такий підрозділ не вносять і не повинні вносити до ЄДР, його візьмуть на облік в контролюючому органі після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України.
Міністерство інфраструктури України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури України» від 23.10.17 р. № 358 встановило розміри ставок портових зборів для нафтоналивних суден у закордонному плаванні. Так, наприклад, маяковий збір у морських портах Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Южний для них справлятимуть за ставкою 0,0081 дол. США за 1 куб. м об’єму судна, а причальний збір у тих самих портах становитиме 0,0061 дол. США за 1 куб. м об’єму судна за суднозаходження.
Слід нагадати, що в чинній редакції Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 27.05.13 р. № 316, немає норм щодо обкладання портовими зборами нафтоналивних суден у закордонному плаванні.
Міністерство юстиції України в листі «Щодо виконання приватним виконавцем ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти» від 01.11.17 р. № 11265/20.5/46-17 роз’яснило: приватний виконавець може примусово виконувати ухвалу суду про накладення арешту на кошти, винесену в цивільних або господарських справах.
Слід нагадати, що приватний виконавець протягом першого року провадження такої діяльності не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить 20 та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в інвалюті, а також до 01.01.18 р. йому заборонено здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить шість та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в інвалюті.
Проте ці обмеження стосуються рішень суду, резолютивна частина яких передбачає стягнення таких розмірів коштів. А накладення арешту на кошти − один із видів забезпечення позову. Сума коштів, на які накладено арешт, стягненню не підлягає.
Отже, приватний виконавець може здійснювати виконання ухвали суду про накладення арешту на кошти незалежно від того, яка сума коштів підлягає арешту.
Міністерство охорони здоров’я України наказом «Про внесення змін до Державних санітарних правил і норм «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур» від 22.09.17 р. № 1126 змінило державні санітарні правила й норми «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур».
Зокрема, дозволили розміщувати стоматологічні заклади (кабінети), які оснащено дентальними рентгенівськими апаратами, у житлових будинках та громадських спорудах.
Дентальний рентгенівський апарат — рентгенологічний апарат, що призначений для отримання зображення зубів та щелеп на плівці або на цифрових носіях (радіовізіограф).
Також озвучено вимоги щодо розміщення рентгенівського дентального апарата в приміщенні. Наприклад, напрямок первинного променя не має бути спрямовано в бік вхідних дверей, або вікна першого поверху, або інших незахищених ділянок. Якщо його спрямовано до вікна першого поверху, необхідно встановити захисні пристрої (жалюзі).
Державна регуляторна служба України наказом «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік» від 15.11.17 р. № 139 затвердила План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік.
Суб’єктів господарювання, включених до плану комплексних перевірок, очікує одна перевірка одразу кількома різними органами держнагляду (контролю).
Слід нагадати, що комплексну планову перевірку здійснюють один раз на рік, а всі контролюючі органи, які запланували перевірити конкретного госпсуб’єкта, можуть його перевірити винятково у строки, зазначені у Плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік.
Фонд державного майна України наказом «Про затвердження Змін до Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності» від 18.09.17 р. № 1464 уточнив перелік документів, які потенційний орендар повинен подати для укладення договору оренди держмайна.
Відтепер нерезиденти зможуть брати в оренду держмайно. Для цього вони повинні подати легалізовані та перекладені копії своїх установчих документів (копії сторінок паспорта для фізособи).
Усі охочі орендувати держмайно тепер не подаватимуть:
- копії відповідного рішення органів Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) про надання дозволу на концентрацію або попередніх висновків органів АМКУ про відсутність необхідності отримання дозволу на концентрацію;
- копію ліцензії орендаря на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у разі якщо на об’єкті оренди передбачають провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню).
Замість цих паперів у пакеті документів має бути інформація про відсутність застосування до заявника санкцій відповідно до законодавства. Її викладають у довільній формі за підписом керівника.
Фінансові ринки
Національний банк України постановою «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.10.17 р. № 106 спростив порядок відкриття, використання, залучення коштів на рахунки клієнтів банків та здійснення безготівкових розрахунків. Завдяки цій постанові на сьогодні:
- скасували обов’язок щодо використання госпсуб’єктом печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах);
- дозволили укладати договори про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору;
- надали право клієнтам, які вже мають рахунки в банку, на відкриття наступних рахунків у цьому банку без особистої присутності шляхом подання документів за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;
- передбачили відступлення права вимоги за договором банківського вкладу;
- запровадили норми щодо використання під час здійснення операцій за рахунком фізособи зразка її підпису або довіреної нею особи, зазначеного в договорі банківського рахунку/договорі банківського вкладу/довіреності або іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку;
- визначили порядок відкриття та використання поточних рахунків фізичних осіб, цивільну дієздатність яких обмежено;
- визначили порядок відкриття фізичними особами — підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати й прирівняних до неї платежів;
- удосконалили режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема в частині виплат, пов’язаних із відрядженням.
Національний банк України в листі «Щодо визнання в Україні чинності іноземних сертифікатів ключів» від 16.06.17 р. № 40-0005/42751 нагадав про непорушність права суб’єктів господарювання використовувати електронний інвойс.
Сьогодні в Україні немає порядку визнання чинності іноземних сертифікатів ключів. Однак це не повинно перешкоджати бізнесу використовувати сучасні технологічні досягнення. Тобто контрагенти вправі використовувати інвойс в електронній формі. Адже юридичну силу електронного документа не може бути заперечено тільки тому, що він має електронну форму.
Слід нагадати, що оригіналом електронного документа вважають електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного.
Праця і заробітна плата
Верховна Рада України внесла зміни до Кодексу законів про працю України, додавши до списку святкових днів 25 грудня. Цього дня, як відомо, відзначають католицьке Різдво. Про прийняття відповідного закону повідомляється на веб-порталі Верховної Ради. Сподіватимемось, що із набранням чинності не затягнеться, і ми встигнемо насолодитися несподіваним вихідним вже цьогоріч.
Щоправда, не обійшлось і без ложечки дьогтю: у святах не тільки прибуває, а й вибуває. Із переліку святкових днів законодавці прибирають 2 травня.
Ці новації неодмінно треба буде взяти до уваги, обчислюючи норми робочого часу.
Міністерство охорони здоров’я України в листі «Щодо порядку видачі в медичних закладах документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 12.06.17 р. № 3.04.02-Н-7698/6898-зв повідомило, що роботодавець має право перевірити правомірність видачі листка непрацездатності. Для цього йому необхідно зробити запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласної, Київської міської державної адміністрацій, у підпорядкуванні якого заклад охорони здоров’я, що видавав листок непрацездатності.
Відомство уже не вперше висловлює таку думку: ще в листі від 03.08.06 р. № 3.07-16/1004 воно зазначало, що роботодавець може перевіряти обґрунтованість видачі листка непрацездатності, але тоді фахівці відомства пропонували йому звертатися безпосередньо до медичних установ. Водночас зауважимо, що нормативними документами не передбачено терміну розгляду таких заяв як підрозділами держадміністрації, так і медичними закладами.
Пунктом 2.1 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.08 р. № 25, встановлено, що комісія із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду соцстраху з питань перевірки правильності видачі листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Утім, роботодавець, звісно, може звернутися до підрозділу держадміністрації та сподіватися на швидку відповідь. Однак таке звернення не може бути підставою для затримання виплат за листком непрацездатності.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо грошової допомоги «на оздоровлення» держслужбовцям у разі поділу щорічної основної відпустки на частини» від 19.09.17 р. № 2416/0/101-17 пояснило, що робити з виплатою допомоги на оздоровлення держслужбовцю, якщо той бере не всю щорічну відпустку одразу, а використовує її частинами. У такому разі ділити допомогу на частини не можна. Її потрібно виплачувати однією сумою під час надання будь-якої із частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.
Представники відомства наголошують, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачено одну допомогу на оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік під час надання щорічної відпустки за відповідний робочий рік.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо дотримання мінімальних гарантій при відрядній оплаті праці» від 06.10.17 р. № 19585/0/2-17/28 роз’яснило: якщо відрядну розцінку розраховують з огляду на годинну норму праці, то гарантією є мінімальна заробітна плата в годинному розмірі, якщо з денної − мінімальна місячна заробітна плата.
Слід додати, якщо відрядну розцінку визначено з тарифної ставки, що не менша за мінімальну зарплату, то потреби в провадженні доплати до мінімалки взагалі не виникатиме − незалежно від того, який обсяг виконає відрядник. А якщо розцінку визначено зі ставки, меншої за мінімальну зарплату, то можуть виникати ситуації, коли працівники однакової кваліфікації з однаковими розцінками отримуватимуть однакову зарплату за різний обсяг роботи (за рахунок доплати).
Державна служба з питань праці в листі «Щодо строків зберігання табелів обліку робочого часу» від 08.09.17 р. № 9150/4/4.1-ДП-17 повідомила, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.17 р. № 295, не встановлено граничного періоду, за який проводять інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.
Водночас Держпраці нагадала строки зберігання первинних документів. Зокрема, табелі обліку робочого часу мають зберігати на підприємстві щонайменше один рік (це встановлює Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.12 р. № 578/5).
Тож будьте готові до того, що інспектори, які завітають на перевірку, можуть попросити надати табелі обліку робочого часу за 12 місяців — вони матимуть на це цілковите право.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах» від 17.11.17 р. № 2663/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що витрати на формування забезпечень для відшкодування пенсій на пільгових умовах відносять до витрат, пов’язаних з оплатою праці. Своєю чергою, фінрезультат до оподаткування треба коригувати на визначені в пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ різниці щодо формування та використання забезпечень, окрім тих, які пов’язані з оплатою праці. Тому в разі створення резерву для відшкодування Пенсійним фондом України витрат на виплати, доставку пільгових пенсій та фактичної сплати пенсій, а також під час його використання не потрібно коригувати фінрезультат за пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування сум відшкодованих юридичною особою (роботодавцем) витрат, понесених фізичною особою (працівником) на проїзд під час відрядження по Україні та за кордон» від 27.10.17 р. № 2407/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначила: не включають до оподатковуваного доходу працівника суму відшкодованих йому роботодавцем витрат на користування послугами таксі та проїзд на орендованому транспорті, зазнаних під час відрядження за кордон або в межах України, за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ПКУ.
Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ витрати на проїзд у відрядженні не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді, зокрема, транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій) тощо.
Окрім того, будь-які витрати на відрядження не включають до оподатковуваного доходу працівника за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Водночас зауважимо, що висновок, наведений в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України, стосується лише підприємств, яких не фінансують із держбюджету. Бюджетні установи мають виконувати вимоги Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59. Отже, у разі відшкодування ними витрат на проїзд на таксі у відрядженні Україною вони зобов’язані визнати цю суму додатковим благом працівника з відповідним оподаткуванням.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в листі «Щодо розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків» від 06.06.17 р. № 99-05-13 повідомив: якщо водій отримав травму у ДТП, виконуючи завдання роботодавця, то останній має забезпечити розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 1232. Згідно із цим документом комісії з розслідування нещасного випадку надано право визначати, чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом, — після з’ясування обставин і причини настання нещасного випадку й вивчення матеріалів розслідування.
Контрольовані операції та трансфертне ціноутворення
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату на різниці, передбачені пп. 140.5.4 Податкового кодексу України» від 24.10.17 р. № 2348/ІПК/28-10-01-03-11 пояснила порядок застосування прибутківцями податкового коригування за пп. 140.5.4 ПКУ. Відповідно до цієї норми фінрезультат до оподаткування збільшують на суму 30% вартості товарів, придбаних, зокрема, у неприбутківців (окрім бюджетних установ), внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання.
Цього коригування не застосовують, якщо підприємство за звітний рік придбало в неприбутківців товарів на суму не більше ніж 25 розмірів мінзарплати, установленої законом на 1 січня такого року (у 2017 році — 80 тис. грн). Також, аби не застосовувати такого коригування, платник може довести контролерам відповідність цін на такі товари принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, передбаченою ст. 39 Податкового кодексу України для контрольованих операцій, але без подання звіту. Інакше коригування слід проводити.
Якщо ціна придбання товарів (робіт, послуг) перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», то фінрезультат збільшують на розмір різниці між цими вартостями.
Земельні відносини
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 22.11.17 р. № 890посилив відповідальність орендарів за недобросовісне використання земельних ділянок.
З цією метою було запроваджено обов’язкову фіксацію в договорі оренди землі показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент її передачі в оренду. Це дасть можливість контролювати ефективне та раціональне використання орендарями земельних ділянок, зокрема недопущення погіршення якості ґрунтів.
Також постановою передбачається відшкодування орендодавцю − власнику земельної ділянки збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву орендованої земельної ділянки або приведення її в непридатний для використання за цільовим призначенням стан. Постановою урядовці встановили конкретні строки внесення орендної плати за користування земельною ділянкою та відповідальність у разі несвоєчасної сплати.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про плату за землю» від 01.11.17 р. № 2465/6/99-99-12-02-03-15/ІПК роз’яснила: якщо орган місцевого самоврядування не ухвалив рішення про виділення земельної ділянки під побудову багатоквартирного будинку або кооператив під час/після будівництва такого будинку не вжив заходів з оформлення правовстановлюючих документів на таку ділянку, то безоплатне її використання вважатимуть ухиленням від оподаткування. А саме — сплати земельного податку.
Також органи місцевого самоврядування зможуть стягнути завдані збитки, тобто неотриману орендну плату за землі державної чи комунальної власності, у судовому порядку.
Інше
Верховна Рада України підтримала у першому читанні Держбюджет на 2018 рік. За повідомленням Уряду, ним передбачено зростання мінзарплати на 16% — до 3 723 грн. Держбюджет складено з урахуванням прогнозного рівня інфляції у 7%. Як зазначають урядовці, документ, зокрема, установлює суттєве збільшення фінансування потреб безпеки та оборони.
Під час другого читання проекту Держбюджету парламентарі також обговорюватимуть підтримку захисту осіб на окупованій території, а також виділення коштів на матеріально-технічне оновлення системи екстреної допомоги. Друге читання проекту Держбюджету заплановано на грудень.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.10.17 р. № 812, якою наблизив українські міста до впровадження е-квитка в міському пасажирському транспорті. Урядовці привели свої нормативи у відповідність із Законом України від 17.01.17 р. № 1812-VIII, яким упроваджено законодавчі засади його застосування. Таким чином, створено правове підґрунтя для впровадження органами місцевого самоврядування автоматизованої системи обліку оплати проїзду(далі — автоматизована оплата) у міському пасажирському транспорті.
Зокрема, Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. № 176, доповнили нормою про те, що місцева влада самостійно визначає потребу автоматизованої оплати в міському пасажирському транспорті.
Крім того, пояснили порядок дій у випадку, якщо на маршруті вийшов із ладу автобус, обладнаний автоматизованою оплатою. Грошей за проїзд не повертатимуть. У такому разі перевізник забезпечує пересадку пасажира на інший автобус без повторної оплати вартості транспортних послуг.
