Огляд законодавства за грудень 2016 року

Податки

ПДВ

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо витрат підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» від 23.11.2016 р. № 25307/6/99-99-13-02-03-15 пояснила правила обкладення податком на доходи фізосіб та податком на додану вартість (далі − ПДВ) безкоштовного харчування для працівників, організованого за принципом «шведського столу».

Якщо неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфіковано, то вартість такого харчування не є об'єктом обкладення податком на доходи.

Стосовно ПДВ, то операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» податківці називають постачанням і розтлумачують:

• якщо вартість безкоштовного харчування включають до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом обкладення ПДВ та пов'язані з отриманням доходів підприємством, ці товари вважають використаними в господарській діяльності та умовного ПДВ за п. 198.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) за ними не нараховують;
• якщо вартість послуг із харчування не включається до вартості товарів/послуг, то ці товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності. За ними ПДВ нараховують один раз на підставі бази оподаткування, а компенсуючого ПДВ нараховувати не потрібно.

Державна фіскальна служба України  в листі «Щодо відображення у податковій декларації з ПДВ сум ПДВ, які були сплачені суб’єктом спеціального режиму оподаткування постачальникам під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції» від 07.12.16 р. № 26466/6/99-95-42-01-15 нагадала платникам податку на додану вартість (далі − ПДВ) – спецрежимникам правила відображення податкового кредиту, сформованого під час придбання товарів/послуг, які брали участь у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції. Такі суми за рішенням платника можуть бути перенесені зі спецрежимної декларації (0121) до загальної (0110) шляхом відображення в рядку 14 декларації 0121 зі знаком «-» та в рядку 14 декларації 0110 зі знаком «+».

Від’ємний ПДВ, який виникає у спецрежимника під час експорту сільськогосподарської продукції, може брати участь в обрахунку суми бюджетного відшкодування.

Утім, суму податкового кредиту обов’язково потрібно перенести зі спецрежимної (0121—0123) до загальної декларації (0110) у періоді здійснення експортної операції. Інакше від’ємний ПДВ за експортом уважатимуть зарахованим до податкового кредиту наступного звітного періоду, й він не підлягатиме перенесенню в майбутніх періодах.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо податкових наслідків з ПДВ при визнанні суми втрат від зменшення корисності активів» від 02.12.16 р. № 26145/6/99-99-15-03-02-15 поінформувала щодо податкових наслідки із ПДВ під час визнання суми втрат від зменшення корисності активів. Податківці пояснили, що зменшення балансової вартості активу не підпадає під визначення операції з постачання товарів/послуг, а тому така операція не є об'єктом обкладення ПДВ.

Нагадаємо: коли йдеться про активи (основні засоби), так само не вважають постачанням їх ліквідацію у зв'язку зі знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням (пп. 14.1.191 ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у разі вивезення у 2015 році зернових та технічних культур у митному режимі експорту виробниками таких зернових та технічних культур за ціною, нижчою собівартості таких культур» від 25.05.16 р. № 11361/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, які ПДВ-наслідки матиме операція експорту зернових та технічних культур, якщо сільгосппідприємство-виробник експортувало таку продукцію в 2015 році за ціною, нижчою за собівартість. У цьому випадку донараховувати податкові зобов’язання не потрібно, оскільки до 01.01.16 р. експорт зернових і технічних культур потрапляв під пільгу із ПДВ.

Також у цьому листі податківці нагадали, що з 01.01.16 р. постачання зерна на митній території України оподатковують в загальному порядку, а на експорт такої продукції діє ставка ПДВ 0%. Окрім того, із цієї дати мінімальною базою самостійно виготовленої продукції визначено звичайні ціни.

Податок на прибуток

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток грошовими коштами, якщо в інтегрованій картці платника податку обліковується переплата з цього податку» від 30.11.16 р. № 25825/6/99-95-42-01-15 повідомила, що разовий аванс у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в декларації за три квартали 2016 року, підприємства повинні перераховувати на бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку податку на прибуток підприємств.

Тож платник податків має право врахувати переплату з податку на прибуток у сплату авансового внеску в межах цієї суми. Зарахування таких надміру сплачених грошових зобов'язань із податку на прибуток здійснюють у сплату авансового внеску в автоматичному режимі (без заяви платника).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо відображення у податковій декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897, суми авансових внесків у зв’язку із виплатою дивідендів, сплачених у поточному році, у тому числі у зменшення нарахованої суми податку на прибуток в поточному звітному (податковому) періоді» від 07.12.16 р. № 26467/6/99-95-42-01-15 повідомила: суму нарахованого та сплаченого дивідендного авансу з податку на прибуток у І кварталі 2016 року, яку не зараховано у зменшення податку на прибуток за такий звітний період, можна врахувати в зменшення податкового зобов’язання із цього податку, задекларованого в наступних звітних періодах 2016 року.

Таким чином, податківці підтвердили право прибутківців на внутрішньорічне зарахування дивідендних авансів, а також перенесення сум неврахованих дивідендних авансів у зменшення податку на прибуток, нарахованого в наступних звітних періодах у межах року.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці» від 30.11.16 р. № 25818/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що до виплат, пов'язаних з оплатою праці, відносять, зокрема, й видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у т. ч. короткострокові виплати працівникам, виплати по закінченні трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати у разі звільнення тощо).

Якщо забезпечення (резерв) створюють для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов'язаними з оплатою праці (у т. ч. й за означеними вище), сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінрезультату для цілей обкладення податком на прибуток.

ПДФО

Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо витрат підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» від 23.11.2016 р. № 25307/6/99-99-13-02-03-15 пояснила правила обкладення податком на доходи фізосіб та ПДВ безкоштовного харчування для працівників, організованого за принципом «шведського столу».

Якщо неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою, тобто отриманий дохід у вигляді додаткового блага не може бути персоніфіковано, то вартість такого харчування не є об'єктом обкладення податком на доходи.

Стосовно ПДВ, то операції підприємства з безкоштовного харчування своїх працівників на умовах «шведського столу» податківці називають постачанням і розтлумачують:

• якщо вартість безкоштовного харчування включають до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом обкладення ПДВ та пов'язані з отриманням доходів підприємством, ці товари вважають використаними в господарській діяльності та умовного ПДВ за п. 198.5 ПКУ за ними не нараховують;
• якщо вартість послуг із харчування не включається до вартості товарів/послуг, то ці товари/послуги визнаються такими, що постачаються безоплатно в межах господарської діяльності. За ними ПДВ нараховують один раз на підставі бази оподаткування, а компенсуючого ПДВ нараховувати не потрібно.

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду» від 22.11.16 р. № 12467/Т/99-99-13-02-03-14 нагадала: якщо дохід нараховано, але не виплачено, то податок на доходи слід перерахувати в бюджет у строки, установлені для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 ПКУ). Отже, з нарахованої та невиплаченої орендної плати податок на доходи все одно слід сплатити впродовж 30 календарних днів після закінчення місяця нарахування.

У разі оренди земельної ділянки сільгосппризначення, земельної частки (паю) об'єкт оподаткування визначають із розміру орендної плати, зазначеної в договорі, але він не може бути меншим за мінімальну суму орендного платежу, установлену законодавством.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо обміну фізособою об’єкта нерухомості» від 06.12.16 р. № 26376/6/99-99-13-02-03-15 зазначила, що, міняючи земельну ділянку, фізична особа не повинна сплачувати податок на доходи тільки в разі одночасного дотримання двох умов (п. 172.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

• такий обмін відбувався не частіше ніж один раз протягом року;
• земельна ділянка перебувала у власності фізичної особи понад три роки (окрім майна, отриманого у спадщину).

Сплачувати 5% податку на доходи та 1,5% військового збору слід тільки тій зі сторін (або навіть обом), для якої зазначені вище умови не виконуються. Такі суми визначають зважаючи на вартість, зафіксовану в договорі міни, але не нижче від оціночної вартості.

Слід нагадати: якщо обмін відбувається між двома фізичними особами, то сплачувати податок потрібно до нотаріального посвідчення договору обміну земельною ділянкою (п. 172.5 ПКУ).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків, які надаються працівникам» від 14.12.16 р. № 21695/5/99-99-13-02-03-16 нагадала щодо такого: неоподатковувана вартість подарунка становить половину мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2016 р. — 689 грн), окрім грошових виплат (пп. 165.1.39 ПКУ). Якщо його вартість більша за цю межу, то в працівника виникає дохід у формі додаткового блага в розмірі такого перевищення (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). Для обчислення бази оподаткування слід застосувати натуркоефіцієнт — 1,219512. 1,5% військового збору потрібно розрахувати від розміру перевищення над неоподатковуваною вартістю без урахування натуркоефіцієнта й утримати за рахунок інших грошових доходів співробітника.

Неоподатковувану частину вартості подарунка відображають у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «160», а оподатковувану – «126».

ЄСВ

Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суми виплаченої іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороди за консультаційні послуги згідно з цивільно-правовим договором» від 01.12.16 р. № 26021/6/99-99-13-02-03-15 дійшла висновку: якщо підприємство виплачує винагороду за цивільно-правовим договором (про надання консультаційних послуг) іноземному громадянину, який не проживає в Україні, то сума винагороди не є базою нарахування єдиного внеску.

Пояснюють це тим, що іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство – не його роботодавець-страхувальник.

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба України в листі «Про порядок декларування акцизного податку у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841» від 09.12.16 р. № 39423/7/99-99-15-03-03-17 пояснила основні новації щодо форми та порядку заповнення декларації акцизного податку. Зокрема, акцизну декларацію доповнили додатками:

• «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» (додаток 11);
• «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» (додаток 9, у зв’язку із чим додаток 9 попередньої редакції став додатком 10 нової форми).

Додаток 11 обов’язково заповнювати всім платникам (юридичним та фізичним особам) акцизного податку з реалізації пального (у тому числі виробникам) незалежно від того, чи був у звітному періоді об’єкт оподаткування.

Суму податкового зобов’язання, визначену в Додатку 11 (гр. 20), переносять до рядка В2, яким доповнено розділ В «Податкові зобов'язання з реалізації пального» Декларації.

Додаток 9 заповнює особа, яка отримує пальне, та подає його разом із Декларацією та копіями документів, передбачених пунктом 231.10 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, установлені для подання податкової декларації.

Уперше відзвітувати за новою формою потрібно за грудень 2016 року не пізніше від 20 січня 2017 року.

Облік і звітність

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг» від 03.11.16 р. № 1724-VIII, внісши суттєві зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19.07.99 р. № 996-XIV щодо вимог до первинних документів.

Так, у законі уже не згадується про те, що первинні документи підтверджують та фіксують здійснення господарської операції. При цьому норма, що вони повинні містити інформацію про неї, лишилася без змін.

Крім того, прибрано вимогу, що первинні документи мають складати під час здійснення госпоперації або одразу по її закінченні.

Відповідно до внесених змін у первинних документах не обов’язково зазначати місце їх складання.

Державна фіскальна служба України своїм наказом «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 14.12.16 р. № 1019 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі − Держреєстр РРО).

Ознайомитися з новим Держреєстром РРО можна на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Слід нагадати, що під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг можна використовувати лише ті моделі РРО, які внесено до Держреєстру.

Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) в листі «Про порядок декларування доходів фізичних осіб» від 12.12.16 р. № 39537/7/99-99-13-01-03 нагадала, що 1 січня 2017 року розпочинається кампанія декларування доходів. Вона стосується тих, хто зобов’язаний подавати декларацію згідно із законодавством, та тих, хто має таке право для отримання податкової знижки. Податківці наголошують, що слід застосовувати оновлену форму декларації.

Також ДФСУ звертає увагу: отримання доходів від двох чи більше податкових агентів у сумі понад 120 мінзарплат уже не викликає необхідності подання декларації (адже у 2016 році прогресивна шкала не діяла, а була загальна ставка 18% податку).

Державна фіскальна служба України в листі «Про подання уточнюючих розрахунків» від 12.12.16 р. № 39533/7/99-99-12-03-05-17 повідомила, що юридичні особи подають декларацію з податку на нерухомість у термін до 20 лютого. Якщо після закінчення граничного терміну подання декларації платник виявив помилку, то він має право виправити її шляхом подання декларації з типом «Уточнююча». Для коригування зобов’язання з податку на нерухомість платнику необхідно подати дві уточнюючі декларації окремо для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, відповідно до пп. «а» п. 50.1 ПКУ зобов’язаний сплатити суму недоплати та штраф.

Міністерство фінансів України своїм наказом «Про внесення змін до форми Податкової декларації з рентної плати» від 07.11.16 р. № 927 затвердив оновлену форму Податкової декларації з рентної плати.

Наказ Мінфіну, яким затверджено нову форму декларації, набирає чинності з дня офіційного опублікування та заплановано до публікації в «Офіційному віснику України» за 30.12.16 р. Якщо набрання чинності цим документом відбудеться 30.12.16 р., то вперше звітувати за новою формою доведеться за січень 2017 року.

Праця та заробітна плата

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо направлення працівників на підвищення кваліфікації» від 29.06.16 р. № 813/13/84-16 нагадало основні правила оформлення підвищення кваліфікації працівників.

Отже, підставою для направлення працівника на курси підвищення кваліфікації є наказ (розпорядження) керівника. Період такого навчання має бути відображений у табелі обліку використання робочого часу з позначкою «Ін» – інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.

До трудової книжки відомості про проходження підвищення кваліфікації вносять під час звільнення працівника за останні два роки перед звільненням (п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58).

За період навчання працівнику нараховують середній заробіток. Крім того, компенсують проїзд та виплачують добові за дні перебування в дорозі (ст. 122 Кодексу законів про працю України, п. 1 постанови КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695).

За дні навчання у вихідні роботодавець не повинен надавати інші дні відпочинку.

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо оплати днів відрядження для працівників, які не є державними службовцями» від 11.11.16 р. № 1564/13/84-16 нагадало, що дні відрядження оплачують за тією із величин, що є більшою:

• або за середньоденним заробітком (обчислюють за два місяці, які передують місяцю направлення у відрядження);
• або за розміром звичайної денної зарплати.

Якщо відрядження припадає на два різні місяці, то розмір денної оплати (для порівняння із середньоденним заробітком) визначають окремо за кожен із місяців. Як наслідок, цілком можливо, що частину одного й того самого відрядження буде оплачено за середньоденним заробітком, а іншу частину (що припадає на інший місяць) — за звичайним денним розміром зарплати.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – ФСС з ТВП) своїм листом «Хто має право на безкоштовні путівки в реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів» від 15.12.16 р. № 2.4-46-2241 нагадало, що сьогодні отримати соцстрахівську путівку можна лише на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу. Медичну реабілітацію як санаторно-курортний етап лікування призначають пацієнтам після закінчення гострого періоду захворювання за наявності обмежень життєдіяльності та здійснюють за медичними показаннями. Отже, санаторно-курортну реабілітацію здійснюють безпосередньо після стаціонарного лікування і хворого направляють в санаторій із відкритим листком непрацездатності.

Період лікування в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за соцстрахівською путівкою становить 24 доби. Ділити путівку заборонено. Застрахованій особі протягом календарного року за рахунок коштів ФСС з ТВП може бути виділено лише одну путівку на реабілітацію.

Контроль і відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 07.12.16 р. № 923 вніс зміни до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабміну України від 31.08.11 р. № 906. Тепер оголошення про початок проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна публікуватимуть мінімум за 10 днів (раніше було 20 днів) до початку конкурсу. Після його завершення переможцю надсилають проект договору оренди впродовж трьох робочих днів (раніше – 15 к. дн.).

Про оренду цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів можна буде дізнатися з публікації за 40 днів до початку конкурсу. Таке збільшення терміну (раніше було 20 днів) дасть достатньо часу для отримання рішення органів Антимонопольного комітету України про концентрацію.

На думку урядовців, у результаті термін передачі державного майна за підсумками конкурсу має скоротитися на 20 днів.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (проект № 5000). Крім того, на вечірньому засіданні парламентарі затвердили податкові реформи, на які слід чекати у 2017 році. Зокрема, було прийнято:

• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (проект № 5132);
• Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (проект № 5368);
• Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення складання та виконання бюджетів» (проект № 5131);
• Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату» (проект № 3038);
• Закон України «Про Вищу раду правосуддя» (проект № 5180) та ін.

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (проект № 5368 від 07.11.2016 р.).

Цим нормативним актом внесено комплексні зміни до розділів Податкового кодексу України стосовно адміністрування податків та зборів, а також податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізосіб (далі − ПДФО), ПДВ, акцизного податку, рентної плати та податку на майно, спеціальних податкових режимів; ліквідації податкової міліції тощо.

Закон набере чинності 01.01.17 р. Зазначеним законодавчим актом передбачено до 1 липня 2017 року:

• забезпечити розроблення, створення та впровадження програмного забезпечення електронного кабінету;
• розробити й внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів;
• розробити й внести до Верховної Ради України проект закону щодо запровадження податку на виведений капітал.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації» від 21.12.16 р. № 990 визначив механізм здійснення контролю за суб’єктами держреєстрації. Міністерство юстиції України для контролю за діяльністю суб'єктів держреєстрації та держреєстраторів використовуватиме два механізми:

• розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації;
• постійний моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Уряд визначив підстави та критерії проведення такого моніторингу. Виявлені порушення стануть підставою для проведення Мін’юстом камеральної перевірки держреєстраторів та/або суб'єктів держреєстрації.

Також у разі виявлення за результатами моніторингу фактів неподання юрособою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юрособи посадова особа Мін’юсту складатиме щодо керівника юрособи або особи, уповноваженої діяти від імені юрособи (виконавчого органу), протокол про адміністративне правопорушення за ст. 16611 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі − КпАП).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо граничних сум розрахунків готівкою» від 19.12.16 р. № 13583/М/99-99-13-04-02-14 роз’яснила, що за недотримання підприємцями вимог щодо обмеження розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою в розмірі понад 10 тис. грн не притягують до фінансової відповідальності за порушення касової дисципліни. Підприємець не залишиться безкарним – його притягнуть до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою (ст. 1651 КпАП).

Отже, на фізособу-підприємця, посадових осіб юрособи (керівника та головного бухгалтера) накладатимуть адміністративний штраф у розмірі від 1,7 до 3,4 тис. грн. Дія, скоєна особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне за собою накладення штрафу від 8,5 до 17 тис. грн.

Державна фіскальна служба України листом «Чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки з питань, які вже були охоплені під час проведення документальних планових виїзних перевірок» від 23.12.16 р. № 27825/6/99-99-14-03-03-15 нагадала, коли контролюючим органам заборонено проводити документальні позапланові перевірки, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника.

До таких випадків належать ситуації, коли підставою перевірок є:

• отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник не надав пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту (пп. 78.1.1 ПКУ);
• виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, у якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідної декларації протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту (пп. 78.1.4 ПКУ);
• якщо платником подано декларацію, де заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість (далі − ПДВ), за наявності підстав для перевірки та/або з від'ємним значенням із ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн (пп. 78.1.8 ПКУ);
• у випадку отримання рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11 ПКУ).

Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України своїм спільним наказом «Про затвердження Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» від 13.12.16 р. № 3639/5/1085 визначили механізм отримання органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями інформації про:

• реєстраційні номери облікових карток платників податків — боржників — фізосіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників-фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це у відповідний контролюючий орган, а також мають відмітку в паспорті;
• наявні рахунки в боржників-юросіб та/або фізосіб-підприємців, а також рахунки, відкриті боржником-юрособою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи;
• джерела отримання доходів боржників-фізосіб.

Таку інформацію виконавцям надаватимуть податківці. Для цього приватні та держвиконавці мають надіслати запит через автоматизовану систему виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 р. № 1404-VIII виконавець під час виконання рішень має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у т. ч. конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, зокрема електронних.

Бюджетні відносини

Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 20.12.16 р. № 1789-VIII та надала державну підтримку сільгоспвиробникам. Зокрема, у 2017–2021 роках вони щороку отримуватимуть із держбюджету кошти в розмірі, що становить не менше від 1% випуску продукції в сільському господарстві. Водночас 20% такої підтримки вони повинні спрямовувати на закупівлю у вітчизняних виробників сільгосптехніки та обладнання (у 2017 р. – 10%, а в 2018 р. – 15%).

Цим законом Верховна Рада України врегулювала відносини між державним та місцевими бюджетами. Також уточнено напрями використання освітньої та медичної субвенції, які надають із держбюджету місцевим бюджетам, та перелік видатків, передбачених для передачі на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів.

Мобілізація та АТО

Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 і від 15 квітня 2013 р. № 347» від 30.11.16 р. № 879 визначив, що роботодавці, які працевлаштують безробітного учасника антитерористичної операції (далі − АТО) на нове робоче місце не менше ніж на два роки, будуть отримувати компенсацію єдиного внеску протягом одного року.

Крім того, урядовці установили, що учасникам АТО для отримання статусу безробітного необхідно подавати до центру зайнятості такі додаткові документи:

• посвідчення учасника бойових дій;
• копію довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведення та захисті незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення зміни до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294» від 30 листопада 2016 р. № 883 установив спеціальну надбавку до грошового забезпечення військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних сил України (далі − ЗСУ) у розмірі до 100% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вона входитиме до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідною нормою доповнили п. 5 постанови КМУ «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.07 р. № 1294.

Запровадження надбавки обумовлене підвищеним ризиком для життя та особливостями під час виконання бойових (спеціальних) завдань, що характерні для цього підрозділу ЗСУ.

Міністерство соціальної політики України у своєму листі «Щодо додаткової відпустки за стаж держслужби за період військової служби» від 16.11.16 р. № 691/13/116-16  зазначило: період мобілізації зараховують до стажу держслужби в трикратному розмірі (один місяць за три). Однак за роки служби працівник не матиме права на додаткову відпустку. Наприклад, у липні 2015 р. під час перебування на військовій службі в посадовця стаж держслужби сягнув 19 років, однак за цей рік йому не буде нараховано днів додвідпустки. Тільки демобілізувавшись у 2016 р. і ставши до роботи, службовець зможе скористатися додатковою відпусткою вже за стаж служби 20 років.

Судова практика

Вищий господарський суд України виніс ухвалу «Щодо помилки в платіжному дорученні на сплату судового збору» від 09.11.16 р. у справі № 910/10286/16, де зауважив: якщо в платіжному дорученні про сплату судового збору в призначенні платежу неправильно зазначено код ЄДРПОУ відповідача чи взагалі найменування позивача у справі – суд не повинен одразу повертати таку апеляційну скаргу.

Відсутність у платіжці відомостей про те, яка саме позовна заява (скарга, дія) оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позовної заяви (скарги), адже суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Якщо в суду виникають сумніви щодо надходження й зарахування сум судового збору до Державного бюджету України, він може й повинен витребувати від особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.

Фінансові ринки

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.16 р. № 913 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (окрім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Цим документом установлено порядок отримання ліцензії, а також вимоги до провадження такої госпдіяльності фінустанов, як: надання гарантій та поручительств, довірчого управління фінактивами, лізингу, факторингу, страхування, залучення фінактивів із зобов'язанням повернення, надання коштів у позику, адміністрування недержавних пенсійних фондів, придбання товарів у групах, управління майном для фінансування будівництва та/або здійснення операцій із нерухомістю тощо.

Ліцензіати, які мають ліцензії НКРРФП на провадження зазначеної господарської діяльності, повинні привести її у відповідність із вимогами Ліцензійних умов упродовж  двох місяців із дня опублікування постанови Уряду.

Національний банк України постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 13.12.16 р. № 410 подовжив чинні тимчасові обмеження на грошово-кредитному та валютному ринках у зв’язку з наявністю ризиків для цінової та фінансової стабільності. Більшість обмежень стали безстроковими.

Зокрема, продовжують діяти такі обмеження, як обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб на рівні 65%; 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів; одноденний строк резервування гривні для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку; заборона на дострокове погашення кредитів від нерезидентів; купівля готівкової валюти фізичними особами на суму до 12 тис. гривень на день;  ліміт на зняття готівки з валютного рахунку на суму до 250 тис. гривень на день тощо.

Відтепер валютні обмеження безстрокові. Виняток становить обов’язковий продаж інвалютної виручки та 120-денний строк для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів – їх дію обмежено до 15 червня 2017 року включно.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку внесення засобів електронного цифрового підпису до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України, та надання послуг електронного цифрового підпису з використанням паспорта громадянина України з імплантованим безконтактним електронним носієм» від 30.11.16 р. № 869 установив порядок внесення засобів електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України. Також затверджено порядок надання послуг ЕЦП із використанням паспорта громадянина України з імплантованим безконтактним електронним носієм. Зазначені послуги надаватиме акредитований центр сертифікації ключів Міністерства внутрішніх справ України.

Отже, цією постановою фактично створено нормативне підґрунтя для можливості використання послуг ЕЦП за допомогою ID-паспорта, а також установлено порядок та технічні нюанси цього процесу.

Міністерство юстиції України в листі «Щодо деяких питань, пов'язаних з застосуванням норм Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 08.11.16 р. № 38779/31702-0-33-16/8 роз’яснило: у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта необхідно внести зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявою власника чи іншого правонабувача.

Ідентифікаційними даними для юрособи (резидента та нерезидента) є її найменування і податковий номер. Отже, якщо назву юрособи змінено у зв’язку з декомунізацією — відповідні зміни потрібно відобразити й у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Типового положення про наглядову раду при державній науковій установі» від 14.12.16 р. № 953 затвердив типове положення про наглядову раду при державній науковій установі.

Наглядову раду при державній науковій установі утворюють за рішенням власника або засновника. До її складу можуть входити іноземні вчені. Основна мета наглядової ради — незалежна оцінка наукових результатів (тобто науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної) діяльності державної наукової установи.

Аудиторська палата України своїм рішенням «Про встановлення плати за проведення сертифікації та включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів» від 01.12.16 р. № 334/16 підвищила плату за проведення сертифікації та включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Так, плату за проведення сертифікації фізосіб на право провадити аудиторську діяльність встановлено:

• за кожний етап кваліфікаційного іспиту з метою отримання сертифіката аудитора – у розмірі 4 800,00 грн (у т. ч. ПДВ 800,00 грн). Раніше плату брали в розмірі 3 600 грн, у т. ч. ПДВ;
• за щорічне контрольне тестування за підсумками удосконалення професійних знань аудиторів – у розмірі 720,00 грн (у т. ч. ПДВ 120,00 грн);
• за продовження терміну чинності сертифіката – у розмірі 4 800,00 грн (у т. ч. ПДВ 800,00 грн).

Плату за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів установлено:

• за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів – у розмірі 12 000,00 грн (у т. ч. ПДВ 2 000,00 грн);
• за продовження терміну дії Свідоцтва про включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів — у розмірі 7 200,00 грн (у т. ч. ПДВ 1 200,00 грн).

Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання соціального захисту дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю» від 14.12.16 р. № 978 виклав у новій редакції Типове положення про дитбудинок-інтернат. Оновлений документ, серед іншого, передбачає створення при будинках-інтернатах різних інноваційних відділень (груп): денного догляду, п'ятиденного стаціонарного догляду, транзитного перебування, підтриманого проживання, паліативного догляду. Діти зможуть перебувати в установі не тільки на цілодобовому утриманні, але й на денному, вони мають право тимчасово вибувати з установи на шість місяців (а не на два, як раніше).

Нове Типове положення визначає показання та протипоказання до влаштування дітей в будинок-інтернат, передбачає надання соціальних послуг шляхом укладення договору.