Огляд законодавства за грудень 2015 року

Огляд законодавства за грудень 2015 року

Податки

Податкова реформа

Верховна Рада України ухвалила Закон 'Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році' (законопроект зареєстровано за № 3688).

Законодавчим актом передбачається запровадити норми, які стосуються повноважень об'єднаних територіальних громад на участь у податкових відносинах, у тому числі встановлення місцевих податків і зборів, надання податкових пільг та частково змінити підставу для проведення документальної позапланової перевірки в частині виключення перевірки порушення податкового законодавства, а також за наслідками перевірок інших платників податків.

Законом передбачено створити Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, внесення даних до якого здійснюватиметься у хронологічному порядку надходження заяв і повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно із пояснювальною запискою передбачалися такі зміни:

• удосконалення порядку відшкодування ПДВ з бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування ПДВ;
• запровадження офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування;
• запровадження оподаткування ПДВ операцій з послуг по транзитному транспортуванню природного газу з одночасним скасуванням рентної плати за транспортування природного газу трубопроводами на території України;
• запровадження звільнення від оподаткування ПДВ товарів та послуг, що постачаються і імпортуються як міжнародна технічна допомога та фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги;
• запровадження звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно;
• встановлення єдиної базової ставки у розмірі 18% (замість двох чинних ставок 15% та 20%); для дивідендів залишається ставка у розмірі 5%;
• звільнення від оподаткування сум коштів, наданих платнику податку міжнародною фінансовою організацією  у зв‘язку із здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергозбереження;
• звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити);
• зменшення для платників ІІІ групи річного обсягу доходу з 20 млн гривень до 5 млн гривень;
• збільшення ставок для платників ІІІ групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ)  та з 4 до 5% (для неплатників ПДВ);
• підвищення в 1,8 раза ставок єдиного податку для IV групи платників (сільгосппідприємств);
• скасування сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств;
• запровадження квартального звітного періоду з податку на прибуток для підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 20 млн грн.

Законопроектом передбачено збільшити ставки акцизного податку на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої по відношенню до чинних на сьогодні на 50%, на пиво на 100%, на вина, крім вин натуральних виноградових, на 100%.

Крім цього, специфічні ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, а також мінімальне акцизне податкове навантаження і сплату акцизного податку з тютюнових виробів збільшується на 40%, адвалорну ставку залишили без змін.

Також пропонується встановити мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові вироби тютюну.

Зазнала змін схема пільгового оподаткування сільгосппідприємств, зокрема спеціального режиму ПДВ.

Як відомо, відповідно до чинної системи спецрежиму, нарахована сума ПДВ не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні підприємства.

Законом також внесено зміни до законів України 'Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування', 'Про Митний тариф України', 'Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців', 'Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування'.

ПДВ

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі, якщо новозбудоване житло починає використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування» від 30.11.15 р. № 25585/6/99-99-19-03-02-15 зазначила, що операція з постачання послуг зі спорудження житла для будівельної організації (підрядника) є першим постачанням житла відповідно до пп. 197.1.14 ПКУ, а тому ці операції оподатковують за ставкою 20% ПДВ. Подальший продаж такого новозбудованого житла третім особам уже звільняють від оподаткування на підставі цієї самої норми.

Відповідно, замовник, який отримав від підрядника податкову накладну (далі — ПН) із сумою ПДВ 20% та включив її до податкового кредиту, має нарахувати податкові зобов’язання та виписати зведену ПН на вимогу п. 198.5 ПКУ, спираючись на базу оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ. Роблять це не пізніше за останнє число місяця, у якому такі роботи починають використовувати в пільгових операціях.

При цьому контролери уточнюють: якщо було відомо, що придбані до 01.07.15 р. будівельні роботи призначалась для звільнених операцій, однак суми ПДВ, сплачені у зв’язку з їх придбанням замовник включив до податкового кредиту, то в цьому разі необхідно скласти уточнюючий розрахунок до декларації за відповідний період та зменшити таку суму податкового кредиту.

Водночас податківці зазначають, що замовник об’єкта житлової нерухомості має право відкоригувати первісну вартість такого пільгового житла на суму податкового кредиту, сплаченого підряднику ПДВ за умови  належного коригування (зменшення).

Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо на дату повернення товарів покупець втрачає статус платника ПДВ» від 27.11.15 р. № 11145/Б/99-99-19-03-02-14 повідомила, що оскільки покупець не має права на коригування податкового кредиту, то розрахунку коригування не складають.

Детальних пояснень такого висновку фіскальне відомство не надало, однак можна припустити, що він зумовлений роботою системи електронного адміністрування ПДВ. Розрахунок коригування просто не буде зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо індивідуальний податковий номер покупця виключено з реєстру платників ПДВ.

Державна фіскальна служба України в листі «Стосовно розрахунку акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами» від 08.12.15 р. № 26231/6/99-99-19-03-03-15 підтвердила, що роздрібні торговці підакцизними товарами не повинні обкладати ПДВ суму акцизу з роздрібних продажів.

Тобто під час розрахунку зобов’язань із роздрібного акцизу (ПЗа) і ПДВ (ПЗпдв), як і раніше, необхідно керуватися формулами:

Пза = ФРЦ : 105 х 5

ПЗпдв = (ФРЦ - Пза) : 120 х 20,

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ і нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Якщо продавець, зазначили контролери, сплатив до бюджету акцизний податок із реалізації та ПДВ у завищених розмірах, то відповідно до п. 50.1 Податкового кодексу України він має право:

• або надіслати уточнюючий розрахунок і відкоригувати податкові зобов’язання за періоди, у яких виявлено факт помилки;
• або відкоригувати податкові зобов’язання в складі декларації з цього податку, яку подають за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено помилки. При цьому штрафної санкції не застосовують, оскільки факту заниження податкового зобов’язання не відбулося.

Що стосується листа МГУ ДФС — ЦО з ОВП від 18.09.15 р. № 21987/10/28-10-06-11 (у якому подано іншу формулу розрахунку акцизу та ПДВ із взаємним нарахуванням одного податку на інший), то головне фіскальне відомство зобов’язало цей лист відкликати. Підстава − суперечність з офіційною позицією ДФС.

Податок на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2015 року» від 01.12.15 р. № 26240/10/28-10-06-11 зазначила, що положеннями р. ІІІ ПКУ не передбачено коригування фінрезультату до оподаткування на суму отриманої з 01.01.15 р. і не повернутої поворотної фіндопомоги від неплатника податку на прибуток.

Окрім того, за словами контролерів, за вартістю товарів (робіт, послуг, необоротних активів), придбаних у єдинників, коригувань фінрезультату не передбачено.

Також у листі зауважено: відсутні коригування фінрезультату до оподаткування й на суми відсотків за користування податковим розстроченням. Ці витрати беруть участь під час визначення фінрезультату до оподаткування відповідно до правил бухобліку.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо різниць, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі здійснення операцій з інвестиційною нерухомістю» від 17.12.15 р. № 27011/6/99-99-19-02-02-15 поінформувала про податкові різниці в податково-прибутковому обліку інвестнерухомості, яку оцінюють за справедливою вартістю. За словами фіскалів, у такому випадку об’єкт інвестнерухомості не амортизується згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Тому платник податку й не коригує фінрезультат до оподаткування на різниці відповідно до положень ст. 138 ПКУ.

Зауважимо також, що за пп. 141.2.1 ПКУ на суму уцінки інвестнерухомості, проведеної за бухправилами, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів, збільшують фінрезультат до оподаткування.

Інші податки та збори

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» від 10.12.2015 р. № 886-VIII (законопроект № 3533), завдяки якому із 1 січня 2016 року повністю скасовано додатковий імпортний збір (Закон України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 р. № 73-VIII).

Державний бюджет

Верховна Рада України ухвалила Закон 'Про Державний бюджет України на 2016 рік' (проект закону зареєстровано за №3000).

Законодавчим актом на 2016 рік встановлені такі загальні показники  Державного бюджету:

• доходи у сумі 595,1 млрд грн;
• видатки у сумі 684,5 млрд грн;
• дефіцит бюджету визначено у 3,7% прогнозного ВВП.

Документом встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року − 1330 гривень, з 1 травня − 1399 гривень, з 1 грудня − 1496 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня 2016 року − 1167 гривень, з 1 травня − 1228 гривень, з 1 грудня − 1313 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року − 1455 гривень, з 1 травня −1531 гривня, з 1 грудня − 1637 гривень;
• працездатних осіб: з 1 січня 2016 року − 1378 гривень, з 1 травня − 1450 гривень, з 1 грудня − 1550 гривень;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року − 1074 гривні, з 1 травня − 1130 гривень, з 1 грудня − 1208 гривень.

Мінімальну заробітну плату в 2016 році установлено у місячному розмірі: з 1 січня − 1378 гривень, з 1 травня − 1450 гривень, з 1 грудня − 1550 гривень. У погодинному розмірі: з 1 січня − 8,29 гривні, з 1 травня − 8,69 гривні, з 1 грудня − 9,29 гривні.

Законом встановлено, що у 2016 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України 'Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям' у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб − 21 відсоток, для дітей − 85 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів − 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у 2016 році не може бути більше ніж 75 відсотків рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України 'Про дошкільну освіту' у 2016 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Публічні закупівлі

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про публічні закупівлі» (№ 3559), яким уводять електронні закупівлі.

Документ застосовується:

• до замовників за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 200 тис. грн, а робіт — 1,5 млн грн;
• до замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює чи перевищує 1 млн грн, а робіт − 5 млн грн.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 та 3 цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель із метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) і виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює чи перевищує 50 тис. грн і є меншою за вартість, що встановлена в абз. 2 і 3 цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видало наказ «Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:2007» від 23.12.15 р. № 1749. Ще зовсім недавно всі дізналися про нові правила визначення предмета закупівлі. Мінекономрозвитку, нагадаємо, наказало із 01.01.16 р. визначати його за показником п’ятого знака Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007.

Наразі Міністерство приготувало передноворічний сюрприз усім замовникам держзакупівель. Річ у тім, що згаданий класифікатор ДК 021:2007 із 1 січня 2016 р. утрачає чинність. На зміну йому приходить Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015. Тому для всіх розпочатих у наступному році торгів потрібно послуговуватися вже новим класифікатором.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо зміни джерела фінансування за договором про закупівлю» від 02.12.15 р. № 3302-05/40268-07 наголошує: держзакупівельний договір хоч і повинен ураховувати нюанси, визначені ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.14 р. № 1197-VII, все ж підпорядковується загальним правилам укладення та виконання договорів, які встановлено Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та Господарським  кодексом України. Одне з них – укладений договір є обов’язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦКУ).

А тому, наполягають у Міністерстві, якщо змінюється джерело фінансування за договором про закупівлю, укладеним за результатами процедури закупівлі, оголошувати нові торги не потрібно. Укладений договір залишається обов’язковим для виконання сторонами.

Контроль і відповідальність

Міністерство внутрішніх справ України наказом від 02.11.15 р. № 1337 затвердило Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Так, перевірки проводитиме Державна служба з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) або її тероргани, а не Держтехнобезпеки. У Порядку чітко зазначили, що перевірку проводять у присутності керівника або його заступника чи уповноваженої особи підприємства.

У свою чергу плани на проведення планових перевірок щоквартально затверджує ДСНС або її тероргани та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому, а не до 20 числа, як було раніше.

Окрім того, акт перевірки складатимуть лише у випадку виявлення порушень, а за їх відсутності − тільки рапорт. До всього, посадові особи ДСНС або її терорганів мають право не лише притягти до адмінвідповідальності винних у порушеннях посадових осіб та громадян, а й застосовувати адміністративно-господарські санкції.

Міністерство фінансів України своїм наказом від 25.11.15 р.  № 1088 затвердило Порядок проведення органами Державної фіскальної служби України зустрічних звірок під час здійснення документальних виїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (далі − Порядок).

Зазначене зустрічне звіряння проводять у випадку, якщо особа на письмовий запит митників не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень про товар, який переміщували через український кордон. Для відповіді такій особі відведено три робочі дні від  дати отримання запиту. Якщо вона не вкладеться в цей термін, митники отримують право на проведення зустрічного звіряння, для підготовки до якого їм надано ще 2 робочі дні. За результатами проведеного зустрічного звіряння особі або її уповноваженому представнику на підпис дають відповідну довідку.

Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки» від 20.11.15 р. № 1040 визначило порядок подання платником заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки.

Таку заяву потрібно подавати у формі, затвердженій згаданим нормативом. У ній, серед іншого, зазначають:

• податкові періоди госпдіяльності, що підлягають електронній перевірці;
• систему оподаткування, що застосовує платник;
• перелік податків, які буде перевірено під час проведення електронної перевірки;
• ведення в електронному вигляді бухобліку;
• ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухобліку.

Разом із заявою фіскалам подають в електронній формі документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Звісно, потрібно дотримуватися умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Таку заяву та додані до неї документи можна подати кількома способами, а саме: рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного безпосередньо до контролюючого органу або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення Мінфіну про запровадження проведення такої перевірки для певних категорій платників, наприклад, спрощенців, суб'єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва чи інших платників.

Праця та заробітна плата

Кабінет Міністрів України постановою «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.15 р. № 1013 підкоригував Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078.

Відтепер якщо зарплата працівника зросла за рахунок окремих складових (доплат, надбавок), а його посадовий оклад при цьому не збільшився, для цілей індексації доходів такий місяць базовим не вважають.

Якщо індекс споживчих цін для проведення індексації, обчислений наростаючим підсумком, перевищить 10%, Кабмін зобов’язаний ухвалити рішення про відповідне підвищення окладів держслужбовців і решти бюджетників.

Для індексації стипендії індекс споживчих цін обчислюють у місяці, в якому призначено стипендію. Тож якщо студент не отримував стипендію чи втратив право на неї, а потім йому знову призначили стипендію − індекс споживчих цін обчислюють з місяця такого призначення. Натомість місяць, в якому розмір стипендії підвищено за успішність або призначено іншу академічну стипендію (наприклад, стипендію Президента України, Кабміну, іменні стипендії тощо), базовим для проведення індексації не буде.

Нарешті індекс споживчих цін для індексації доходів переведених і новоприйнятих працівників, а також тих, хто вийшов після відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обчислюють з місяця, наступного за місяцем підвищення окладу за посадою, яку обіймає працівник.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. № 597 і від 19 травня 1999 р. № 859»  від 11.11.15 р. № 1034 відкоригував умови матзабезпечення керівників держпідприємств, передбачені Типовою формою контракту.

Зокрема, наведено випадки, коли керівнику можуть додатково нараховувати премію. Це може бути премія за підсумками роботи за рік або квартал відповідно до умов, показників та розмірів преміювання, затверджених органом управління майном. А винагороду за підсумками роботи за рік керівнику держпідприємства виплачують за рахунок чистого прибутку. Винагороду за вислугу років вилучили з доплат за Типовим договором.

Внесли зміни й у постанову КМУ «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» від 19.05.99 р. № 859.

Так, розмір посадового окладу керівників зазначених підприємств установлюють у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії (згідно з додатком до постанови). Кратність залежить від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) за даними останньої річної фінзвітності.

Преміювання за підсумками роботи за квартал установлюють у розмірі до 3 місячних посадових окладів керівника, а за рік − у розмірі до 24 місячних посадових окладів керівника. Розмір премій зменшують у разі виникнення низки негативних показників у діяльності підприємства.

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці» від 09.12.15 р. № 1021 затвердив зміни до Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Зазначений порядок поширюється на працівників, які працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями й на посадах, не передбачених Списком № 1 і Списком № 2.

Так, невдовзі пенсію за віком на пільгових умовах призначатимуть таким категоріям працівників:

1) чоловікам − за наявності стажу роботи не менше 30 років (наразі − 25), з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначають пенсію;

2) жінкам − не менше 25 років (наразі − 20), з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначають пенсію.

До того ж за відсутності зазначеної тривалості стажу роботи в період до 1 квітня 2024 року пенсію за віком на пільгових умовах чоловікам і жінкам призначатимуть за наявності меншого стажу роботи.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» від 16.12.15 р. № 1060 затвердив ліцензійні умови провадження госпдіяльності з посередництва в працевлаштуванні за кордоном. Ними встановлено вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання відповідної ліцензії, а також вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання під час провадження зазначеної діяльності.

Зокрема, визначено, що невід’ємним додатком до договору про надання послуг з посередництва в працевлаштуванні за кордоном є завірена ліцензіатом копія погодженого проекту трудового договору з іноземним роботодавцем. Також передбачено, що ліцензіат не має права отримувати плату за послуги до дня отримання клієнтом підписаного іноземним роботодавцем примірника трудового договору (контракту наймання) та підписання акта наданих послуг.

Фінансові послуги

Національний банк України своєю постановою «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній і іноземних валютах» від 27.11.15 р. № 833 уніс зміни до Інструкції про порядок відкриття, використання й закриття рахунків у національній і іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492 (далі — Інструкція).

1. Розділ 2 Інструкції тепер присвячено не тільки ідентифікації, але й верифікації клієнтів. Зазначимо, що під верифікацією клієнта мають на увазі встановлення (підтвердження) суб’єктом первинного фінмоніторингу відповідності особи клієнта (його представника) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним (п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.14 р. № 1702-VII).

Під час ідентифікації й верифікації клієнта банк повинен установлювати ідентифікаційні дані про цього клієнта, передбачені ст. 9 зазначеного Закону.

2. Для договорів про спільну діяльність без створення юрособи зняли обмеження на відкриття тільки одного поточного рахунку (у національній і/або іноземній валюті).

3. Інструкцію доповнили вимогою до вповноважених працівників банку засвідчувати своїм підписом/електронно-цифровим підписом роздруковані/скопійовані відомості з Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців щодо суб’єкта господарювання, отримані у формі відкритого доступу через офіційний сайт Міністерства юстиції України.

4. До Інструкції внесли таку норму для вкладників-підприємств: за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу. Повернення вкладникові — суб’єктові господарювання банківського строкового вкладу й відсотків на його вимогу до спливу строку можливий винятково у випадках, коли це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу. Зазначимо, що такі умови передбачає ст. 1060 Цивільного кодексу України (далі − ЦКУ). Нова норма Інструкції прийшла на зміну тій, що діяла раніше, згідно з якою нараховані відсотки за внеском (депозитом) суб’єкта господарювання відповідно до договору можуть перераховувати на поточний рахунок чи зараховувати на поповнення внеску (депозиту).

5. Схоже доповнення внесли й для вкладників-фізосіб. В Інструкції було прописано видачу вкладу (або його частини) вкладнику-фізособі на його першу вимогу незалежно від умов договору банківського вкладу. Однак ця умова вже не відповідала ст. 1060 ЦКУ.

Національний банк України постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 04.12.15 р. № 863 продовжив валютні обмеження.

Так регулятор зберіг вимоги щодо:

• обов’язкового продажу надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 75%;
• розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 90 днів;
• заборони дострокового погашення резидентами кредитів, позик в іноземній валюті за договорами з нерезидентами;
• здійснення перерахунку з поточного рахунку в інвалюті на суму, що не перевищує 150 000 грн на місяць та інші.

Також постановою НБУ впроваджується:

• обмеження щодо переказу валюти у розмірі 150 000 грн не поширюється на безготівкові розрахунки, які здійснюють із використанням електронних платіжних засобів із метою оплати продукції та послуг для власного споживання фізосіб;
• відмінено заборону щодо купівлі інвалюти для подальшого перерахування коштів, отриманих іноземним інвестором від продажу держоблігацій України не лише на фондових біржах, як було раніше, а й поза їхніми межами;
• вимога обов’язкового 75%-го продажу валюти відтепер не поширюється на кредити, які надають резиденту-позичальнику за участю іноземного експортно-кредитного агентства для виконання зобов’язань за імпортним контрактом перед нерезидентом, а також грошове забезпечення (гарантію, заставу, завдаток, депозит), яке нерезидент надає для участі в конкурсних торгах під час здійснення державних закупівель;
• банкам дозволено не здійснювати обов’язкового продажу надходжень, які повертаються за ініціативою іноземного банку-отримувача протягом 7 днів після дня їх перерахування (раніше цей строк становив 2 дні).

Судова практика

Верховний Суд України в постанові «Про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати підприємством у зоні АТО» від 11.11.15 р. у справі № 6-2159цс15 наголосив: за наявності форс-мажорних обставин із підприємства не стягуватимуть на користь працівника середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Трудове законодавство не врегульовує відносин із відшкодування майнової та моральної шкоди. Тож до вимог щодо виплати компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди застосовують положення цивільного законодавства.

Особу, яка порушила зобов’язання, звільняють від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Форс-мажорні обставини засвідчує торгово-промислова палата України (також уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати) та видає сертифікат про такі обставини.

Оскільки підприємство мало сертифікат, який підтверджував настання форс-мажорних обставин ще до звільнення працівника, суд відмовився стягнути з екс-роботодавця середній заробіток за час затримки виплати зарплати та відшкодувати моральну шкоду.

Нагадаємо, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Інше

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності» від 11.11.15 р. № 991 затвердив нові Ліцензійні умови провадження туроператорскої діяльності.

Постановою змінено перелік документів, які необхідно надавати разом із заявою для отримання ліцензії:

• замість відомостей про наявність власного або орендованого службового приміщення (офісу) потрібно буде подати відомості про місця здійснення туроператорскої діяльності (додаток 2 до постанови № 991);
• також тепер необхідно буде подавати завірені керівником (його уповноваженою чи довіреною особою) копії документів (витягів), що підтверджують кваліфікаційний рівень і стаж роботи керівника;
• копію документа, що підтверджує фінансове забезпечення цивільної відповідальності перед туристами (гарантії банку чи іншої кредитної установи), повинен буде завіряти керівник здобувача ліцензії (його вповноважена або довірена особа). Тобто, тепер не треба буде завіряти цю копію нотаріально.

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.15 р. № 888-VIII і віддала право органам місцевого самоврядування надавати найбільш популярні адміністративні послуги. Наприклад:

• надавати відомості з Державного земельного кадастру відповідно до законодавства;
• вести реєстри територіальних громад (тобто реєструвати/знімати з реєстрації місце проживання фізосіб).

Такі послуги надаватимуть через центри надання адміністративних послуг. Їх утворюють при Київській та Севастопольській міськдержадміністраціях, райдержадміністраціях, районних у місті Києві (м. Севастополі) держадміністраціях, виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення. Інші органи місцевого самоврядування можуть створити центри надання адміністративних послуг за власним рішенням.

Водночас законодавці встановили нові розміри адміністративного збору (зокрема, за реєстрацію місця проживання особи, надання відомостей з Державного земельного кадастру).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування положень Податкового кодексу України до операцій факторингу (відступлення права вимоги) після 01.01.2015» від 17.12.15 р. № 27010/9/99-99-19-02-02-15 повідомила свою позицію стосовно податково-прибуткового обліку факторингових операцій (операцій із перевідступлення права вимоги), за якими станом на 01.01.15 р. у бухобліку платника податку на прибуток була дебзаборгованість. Із 01.01.15 р. такий платник застосовує норми п. 18 підрозділу 4 розд. ХХ ПКУ в частині обліку доходів, за якими кошти, що надійшли на його рахунок, мають збільшувати бухгалтерський фінрезультат до оподаткування.

З відповіді податківців можна зробити висновок, що це стосується як первинного, так і вторинного кредитора. І йдеться про всю суму отриманих коштів в рахунок погашення дебзаборгованості з факторингової операції.