Огляд законодавства

Огляд законодавства за березень 2016 року

Огляд законодавства за лютий 2016 року

Податки

ПДВ

Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» від 24.02.2016 р. № 156 вніс зміни до зазначеного Порядку.

Таким чином, сільгосппідприємствам надано можливість акумулювати кошти податку на додану вартість (далі − ПДВ) для використання їх на виробничі цілі. Зазначений механізм буде діяти до 1 січня 2017 року.

Нагадаємо, що з 01.01.2016 р. спецрежимники з ПДВ отримують на спецрахунки частину позитивного ПДВ:

  • за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) – 50%;
  • за операціями із зерновими та технічними культурами – 15%;
  • за операціями із продукцією тваринництва – 80%.

Ухвалення постанови обумовлено необхідністю приведення зазначеного Порядку відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку застосування норм податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні операцій з експорту готової продукції новоствореним підприємством» від 15.02.2016 р. № 3154/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо порядку застосування норм податкового законодавства з ПДВ під час здійснення операцій з експорту готової продукції новоствореним підприємством.

Податківці наголошують, що починаючи зі звітного податкового періоду (січень 2016 року) право платника на бюджетне відшкодування не залежить від строку його реєстрації платником ПДВ і обсягів оподатковуваних операцій.

Зокрема, обмеження права платників на отримання бюджетного відшкодування, якщо вони були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, або мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, передбачені п. 200.5 ПКУ, скасовано п. 45 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII.

Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) в листі «Про порядок застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ» від 04.03.2016 р. № 7892/7/99-99-19-03-02-17 надала роз’яснення щодо визначення відповідності сільгосппродукції певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.

Податківці наголошують: у разі потреби визначення відповідності власновиробленої сільгосппродукції певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для правильного відображення обсягів постачання таких товарів у податковій декларації з ПДВ та її додатках платник податку — суб’єкт спецрежиму оподаткування має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.

Водночас, якщо платником податку − суб’єктом спецрежиму оподаткування здійснюються операції з вивезення власновиробленої сільгосппродукції за межі митної території України в митному режимі експорту, то, зважаючи на норми ст. 69 Митного кодексу України, така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФСУ шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів ДФСУ щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД під час митного оформлення мають виключно інформаційний або довідковий характер.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо можливості сплати податку на додану вартість під час ввезення товарів на митну територію України з рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ» від 25.02.2016 р. № 4178/6/99-99-19-03-02-15 розглянула це проблемне питання. У листі зазначено, що перерахування (зарахування) коштів, сплачених на електронний рахунок платника, у рахунок сплати ПДВ під час увезення товарів на митну територію України податковим законодавством не передбачено.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку формування податкового кредиту у разі, якщо дата списання коштів з рахунку покупця та дата зарахування коштів на рахунок продавця не співпадають» від 16.03.2016 р. № 5736/6/99-99-19-03-02-15 розглянула питання щодо порядку формування податкового кредиту в разі, якщо дата списання коштів з рахунка покупця та дата зарахування коштів на рахунок продавця не збігаються.

Зокрема, в листі вказано: у разі попередньої оплати товарів/послуг, якщо дата списання коштів з рахунка покупця та дата зарахування коштів на рахунок продавця не збігаються, податкова накладна складається продавцем на дату виникнення податкових зобов’язань, тобто на дату зарахування коштів на його банківський рахунок. Суми ПДВ, зазначені в такій податковій накладній (далі − ПН), можуть бути включені до податкового кредиту покупця:

  • у разі своєчасної реєстрації ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) − у тому податковому (звітному) періоді, у якому вона складена, або в будь-якому наступному звітному періоді протягом 365 календарних днів із дати складання такої ПН;
  • у разі несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН − у тому податковому (звітному) періоді, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або в будь-якому наступному звітному періоді, але не пізніше 365 календарних днів із дати складання такої ПН.

Податок на прибуток підприємств

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення різниць за резервами (забезпеченнями) для відшкодування наступних витрат, сформованих до 01.01.2015» від 18.02.2016 р. № 3616/6/99-99-19-02-02-15 розглянула питання стосовно визначення різниць за резервами (забезпеченнями) для відшкодування наступних витрат, сформованих до 01 січня 2015 р.

У листі контролери зазначили, що згідно з пп. 139.1.2 ПКУ фінрезультат до оподаткування зменшується на суму витрат, відшкодованих за рахунок резервів і забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, сформованих відповідно до правил бухобліку до 01.01.2015 р. (окрім резерву на відпустки працівникам і резерву сумнівних боргів), і на суму коригування (зменшення) таких резервів і забезпечень, на яку збільшується фінрезультат до оподаткування відповідно до правил бухобліку.

Свою позицію податківці пояснюють тим, що нині, як і до 01.01.2015 р., витрати на формування резервів для відшкодування наступних (майбутніх) витрат не включаються до складу витрат під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток.

Державна фіскальна служба України на своєму офіційному веб-сайті розмістила проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Проект наказу підготовлено у зв’язку із ухваленням Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909, яким унесено зміни до ПКУ, зокрема, стосовно:

  • вилучення норми щодо сплати щомісячних авансових внесків із податку на прибуток підприємств у розмірі 1/12 нарахованої суми податку за попередній звітний (податковий) рік;
  • визначення авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягатиме сплаті до 31 грудня 2016 року;
  • запровадження поквартального декларування податку на прибуток;
  • передбачення нових різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації.

Окрім того, ухвалення цього нормативного акта забезпечить узгодження із вищевказаним законом Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897.

ПДФО

Державна фіскальна служба України в листі «Про розгляд звернення» від 09.03.2016 р. № 2458/Г/99-99-17-02-03-14 роз’яснила деякі нюанси оподаткування операцій з уступки прав вимоги на нерухомість.

Таку схему часто використовують забудовники для мінімізації оподаткування операцій з продажу житлової нерухомості. Зокрема, у листі зазначено, що майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у т.ч. права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування» (яке в майбутньому стане правом вимоги на нерухомість), є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Водночас ст. 331 Цивільного кодексу України (далі − ЦКУ) установлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нього після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в ході цього будівництва (створення майна).

Отже, зважаючи на те, що відповідно до ст. 328 ЦКУ набуття права власності − це певний юридичний склад, із яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, то купівля-продаж майнових прав – це виникнення правових передумов, необхідних для набуття в майбутньому права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

Водночас у листі наголошується: майнові права на об'єкти незавершеного будівництва є обмеженим речовим правом, а не об'єктом рухомого майна.

Цим самим податківці натякнули, що інвестування в будівництво з можливістю в майбутньому отримати право вимоги на об’єкт нерухомості не є по суті придбанням матеріалів, обладнання, які були використані в ході будівництва (створення майна). Тобто на таку операцію не поширюється норма ст. 173 Податкового кодексу України та «пільгова» ставка податку на доходи фізосіб (далі – ПДФО) 5%.

Державна фіскальна служба України відносить дохід, отриманий платником податків унаслідок відступлення майнових прав, до інших доходів (пп. 164.2.10 ПКУ). Такий дохід у 2016 році обкладається ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році» від 14.03.2016 р. № 5462/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснила особливості оподаткування дивідендів, нарахованих у 2016 році за 2015 рік.

Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп.пп. 167.5.1 та 167.5.2 ПКУ. Тож дивіденди, нараховані з 01.01.2016 р. за 2015 рік, обкладаються ПДФО за ставками, чинними у 2016 році, а саме:

  • у розмірі 5% − для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами − платниками податку на прибуток підприємств;
  • у розмірі 18% − для дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування;
  • у розмірі 18% − для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами-єдинниками.

Дивіденди, нараховані на користь фізосіб (у т.ч. нерезидентів) за акціями чи іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів або суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником, прирівнюються з метою оподаткування до виплати зарплати та обкладаються ПДФО за ставкою 18%.

Крім того, дивіденди обкладаються і військовим збором за ставкою 1,5% для всіх видів дивідендів.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на доходи у вигляді премій, нарахованих працюючим та звільненим працівникам» від 18.03.2016 р. № 4670/5/99-99-17-03-03-16 роз’яснила порядок нарахування ПДФО та Єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) на суму премії, яка виплачується працівникам підприємства у 2016 році за результатами роботи за 2015 рік.

Податківці наголосили: суми премій, нараховані працюючим працівникам у лютому 2016 року за результатами їх роботи у 2015 році, включаються податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу лютого 2016 року й обкладаються ПДФО за ставкою 18%. У разі нарахування премії в поточному місяці за попередні періоди суми такої премії включаються до заробітної плати місяця, коли були здійснені такі донарахування. При цьому ЄСВ нараховується за ставкою 22%, тобто такою, що діє на день фактичного нарахування доходу.

Інші податки і збори

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу у 2015 році юридичній особі вантажного автомобіля, і необхідності сплати у такому випадку транспортного податку» від 02.03.2016 р. № 2267/С/99-99-17-03-03-14 роз'яснила, що в разі продажу в 2015 році фізичною особою вантажного автомобіля юридичній особі, остання зобов’язана була при нарахуванні (виплаті) доходу за вказаною операцією виконати функції податкового агента. Тобто потрібно нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Щодо транспортного податку, то податківці зауважують, що згідно з п. 267.2 ПКУ об'єктом оподаткування є лише легкові автомобілі. Отже, вантажні автівки не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Київська міська рада на пленарному засіданні внесла зміни до рішення Київради «Про встановлення місцевих податків та зборів в м. Києві» від 23 червня 2011 року № 242/5629. Розмір податку від нормативної оцінки вартості земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, встановлено на рівні 0,03%. Відповідно, розмір плати за землю під житловим фондом зменшено в 3,3 рази.

Крім того, під час розгляду проекту рішення було запропоновано звільнити від сплати земельного податку організації інвалідів, що також було підтримано Київрадою.

Державна фіскальна служба України звертає увагу платників акцизного податку з реалізації пального, що 31 березня 2016 року закінчився перехідний період для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Із 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування здійснюватиметься з урахуванням усіх вимог, установлених ПКУ, у т.ч. щодо відповідальності платників за порушення порядку реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно із ст. 1202 ПКУ.

При цьому будь-яких додаткових дій для переходу до загального режиму реєстрації акцизних накладних законодавством не передбачено.

Водночас Мін’юст лише 17.03.2016 р. зареєстрував наказ Мінфіну «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» від 25.02.2016 р. № 218, який станом на 01.04.2016 р. так і не опубліковано.

Облік і звітність

Державна фіскальна служба України в листі «Про оподаткування платників податків, які перебувають на обліку на території проведення антитерористичної операції» від 17.03.2016 р. № 2772/Х/99-99-19-01-03-14 зазначила, що норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII не містять положень щодо звільнення платника податків від обов’язку відновлення первинних документів у випадках обставин непереборної сили, зокрема тих, що мали місце на території проведення АТО.

У разі втрати, пошкодження чи дострокового знищення первинних документів, зазначених у п.п. 44.1 і 44.3 ПКУ, платник податків зобов'язаний у п’ятиденний строк із дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, установленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів із дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Незабезпечення таким платником зберігання документів із питань обчислення та сплати податків і зборів упродовж визначених ст. 44 ПКУ строків тягне за собою накладення штрафу в розмірі, установленому ст. 121 ПКУ.

Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби − Центральний офіс з обслуговування великих платників на своєму сайті повідомляє: із 1 квітня 2016 року податкові накладні та/або розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН за новою формою (затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 31.12.2015 р. № 1307, далі — Порядок № 1307) незалежно від дати їх складання.

Отже, якщо ПН була складена постачальником до 01.04.2016 р., то за умови її реєстрації після 01.04.2016 р. потрібно використовувати вже нову форму. Зокрема, така вимога прописана в п. 3 Порядку № 1307: «усі податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації».

Контроль та відповідальність

Кабінет Міністрів України постановою «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»  від 23.03.2016 р. № 203 затвердив норми споживання природного газу населенням у випадку відсутності газових лічильників.

Норми споживання природного газу населенням за відсутності газових лічильників

Вид споживання

Одиниця виміру

Норма споживання

Плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання

куб. м. людино-місяць

4,4

Плита газова в разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача

куб. м. людино-місяць

7,1

Плита газова та водонагрівач

куб. м. людино-місяць

14

У період відсутності централізованого гарячого водопостачання населення норма споживання природного газу на газову плиту встановлюється 7,1 куб. м на людину на місяць.

Строк відсутності гарячого водопостачання (понад 6 годин на добу в разі цілодобового водопостачання чи понад 30% загального часу подавання води за добовим графіком), у який не включається перерва в його постачанні в нічний час (із 24 до 6 години), фіксується в двосторонньому акті, який підписується теплопостачальною організацією та оператором газорозподільної системи і є підставою для перерахунку населенню плати за гаряче водопостачання та газ. За згаданий період населення не здійснює плату за користування централізованим гарячим водопостачанням. Оператор газорозподільної системи після закінчення півріччя надсилає абонентові перерахунок за спожитий газ у період відсутності централізованого гарячого водопостачання.

Державна фіскальна служба України в листі «Про надання роз'яснення щодо можливого призначення документальної позапланової перевірки у випадку ненадання платником податків відповіді на запит контролюючого органу»  від 15.03.2016 р. № 5614/6/99-99-22-04-02-15 розглянула питання щодо можливості призначення документальної позапланової перевірки на підставі того, що платник податків не надасть відповіді на запит контролюючого органу.

Згідно з пп.пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПКУ в разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного й іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих таким платником, і в разі ненадання ним пояснень та документальних підтверджень протягом 10 робочих днів із дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, може бути проведено документальну позапланову перевірку зазначеного платника.

Відповідно до пп. 78.1.9 ПКУ документальну позапланову перевірку може бути проведено в разі подання скарги на платника податку й у разі ненадання ним пояснень і документального підтвердження на запит контролюючого органу, у якому зазначається інформація зі скарги щодо:

  • ненадання таким платником податкової накладної (далі − ПН) покупцю чи про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів ПН, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН ПН та/або розрахунку коригування;
  • ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю чи про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації такої накладної.

Трансфертне ціноутворення

Державна фіскальна служба України в листі  «Про проведення опитування з питань трансфертного ціноутворення» від 21.12.2015 р. № 46593/7/99-99-22-01-02-17 нагадує: згідно з абз. 2 пп. 39.5.1.1 ПКУ для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи ДФС під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ПКУ, мають право проводити опитування вповноважених осіб та/або працівників платника податків. Порядок такого опитування затверджено наказом Мінфіну від 14.08.2015 р. № 706.

Праця і заробітна плата

Міністерство соціальної політики України в листі «Стосовно щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці» від 29.01.2016 р. № 26/13/116-16 повідомило, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі − Закон № 504), до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т.ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

У листі зауважено, що ч. 2 ст. 9 Закону № 504 чітко передбачено час роботи, що дає право на відпустку за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер роботи. Зважаючи на відсутність у відповідній нормі застережень щодо мобілізованих співробітників, можна дійти висновку, що періоди, коли працівники були звільнені від роботи у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці чи за особливий характер роботи, не зараховуються.

Кабінет Міністрів України своїм проектом постанови «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов КМУ» з 1 травня 2016 року у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати  запланував підвищення тарифних ставок працівникам бюджетної сфери.

Міністерство соціальної політики України наказом «Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування» від 09.03.2016 р. № 226 установив середню вартість санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, у сумі 400 грн.

Наказ набирає чинності із дня його офіційного опублікування та застосовується з 1 січня 2016 року. Готується до опублікування в «Офіційному віснику України» № 25 за 05.04.2016 р.

Державні закупівлі

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» від 24.02.2016 р. № 166, якою затверджено відповідний документ.

Порядок установлює:

  • вимоги до функціонування електронної системи закупівель, зокрема, вимоги до оператора електронного майданчика;
  • умови щодо підключення/відключення електронних майданчиків до/від електронної системи закупівель «PROZORRO» та умови їх авторизації;
  • порядок надання доступу й розмір плати за доступ до модуля електронного аукціону та бази даних веб-порталу Мінекономрозвитку;
  • вимоги до методів ідентифікації, що використовуються в системі електронного обміну документами.

Реєстрація в електронній системі закупівель здійснюватиметься в один із способів ідентифікації/авторизації за допомогою:

1. використання електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (високий рівень довіри (у разі використання посиленого сертифіката відкритого ключа) або середній рівень довіри (у разі використання сертифіката відкритого ключа);

2. використання сервісів ідентифікації, які надаються установами банку відповідно до законодавства (середній рівень довіри);

3. ідентифікації через отримання авторизованим електронним майданчиком банківського платежу від користувача. Оператор авторизованого електронного майданчика надає рахунок користувачу для оплати. Після перевірки оператор авторизованого електронного майданчика може або повернути платіж користувачу, або зарахувати його у формі плати за реєстрацію відповідно до умов договору між користувачем і оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри);

4. ідентифікації через оператора мобільного зв’язку відповідно до законодавства (середній або незначний рівень довіри);

5. ідентифікації через підписання договору між користувачем та оператором авторизованого електронного майданчика (середній рівень довіри).

Користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель. Авторизований електронний майданчик має право здійснювати контроль за інформацією, що розміщується користувачем, і повідомляти користувачу, який розмістив інформацію неналежного змісту, а також комісії про такі випадки.

Мобілізація та АТО

Президент України своїм указом «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 та під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15» від 25.03.2016 р. № 115/2016 доручив провести в березні – квітні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період:

  • призваних відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 21.07.2014 р. № 607 і не звільнених із військової служби згідно з Указом Президента України «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію» від 12.06.2015 р. № 328;
  • призваних під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 р. № 15.

Ринок фінансових послуг

Національний банк України оприлюднив постанову правління Національного банку України (далі − НБУ) «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2016 р. № 140, яка знову подовжує основні валютні обмеження, збільшуючи добові ліміти на продаж і зняття іноземної валюти.

Постанова набуває чинності 5 березня 2016 року і діє по 8 червня 2016 року.

НБУ збільшує обсяг видачі готівки в іноземній валюті та банківських металах із рахунків клієнтів банків із 20 до 50 тис. грн на добу, у національній валюті − із 300 до 500 тис. грн на добу. Також для детінізації готівкового валютного ринку підвищено максимальну суму продажу готівкової іноземної валюти із 3 до 6 тис. грн в еквіваленті.

Водночас подовжено такі вимоги, як обов’язковий продаж надходжень в Україну в іноземній валюті на користь юридичних осіб у розмірі 75%, розрахунки за операціями з експорту й імпорту товарів до 90 днів, заборона дострокового погашення резидентами кредитів, позик в іноземній валюті за договорами з нерезидентами тощо.

Національний банк України в листі «Роз'яснення з питань здійснення фінансового моніторингу» від 01.03.2016 р. № 25-0008/18557 повідомив, що обов'язковому фінансовому моніторингу підлягатимуть валютно-обмінні операції, що здійснюються шляхом унесення до каси банку готівкових коштів у національній/іноземній валюті з подальшим отриманням готівкових коштів в іноземній/національній валюті відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

Судова практика

Вищий адміністративний суд України (далі − ВАСУ) в ухвалі від 24.03.2016 р. у справі № 826/4871/13-а (К/800/66537/13) дійшов такого висновку: відмова платника податків від підпису в направленні на перевірку та складання посадовими особами акта, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатися посадовими особами в разі відмови платника податку в допуску посадових (службових) осіб Державної податкової служби до проведення перевірки.

Ухвалюючи рішення про правомірність податкової перевірки, недостатньо наявності акта про відмову від підпису в направленні на перевірку, потрібно також дослідити питання щодо наявності відмови в допуску контролерів до проведення перевірки та її належного оформлення актом.

Відповідно до п. 81.2 ПКУ у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Окрім того, ВАСУ наголосив, що  ПКУ не передбачено право посадових осіб контролюючого органу на проведення документальної планової виїзної перевірки в приміщенні Державної податкової інспекції в разі відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки чи відмови від підпису в направленні на перевірку.

Інше

Кабінет Міністрів України затвердив бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду України (далі − ПФУ) на 2016 рік з доходами і видатками в сумі 257 207,6 млн грн.

У бюджеті, зокрема, враховано планове збільшення розміру мінімальних пенсій з 1 травня та з 1 грудня. Нагадаємо: з 01.05.2016 р. мінімальний розмір пенсії становитиме 1130 грн, а з 01.12.2016 р. – 1208 грн.

У бюджеті ПФУ на 2016 рік враховано обсяг асигнувань з Державного бюджету України на фінансування пенсійних програм у загальній сумі 144 888,6 млн грн згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Ці асигнування, зокрема, мають компенсувати ПФУ втрати, пов’язані зі зниженням у 2016 році ставки ЄСВ, і покрити дефіцит бюджету ПФУ.

Вищий господарський суд України (далі − ВГСУ) запускає на офіційному веб-сайті тестову версію «ІнфоЦентр». Цей сервіс працює в режимі діалогу зі співробітниками апарату ВГСУ. Останні відповідатимуть на запитання в режимі онлайн у робочі години: понеділок − четвер: із 9:00 до 18:00, п’ятниця: із 9:00 до 16:45; обідня перерва: із 13:00 до 13:45.

Передбачено, що за номером справи можна отримати інформацію щодо:

  • дати її надходження до суду;
  • учасників процесу (крім фізичних осіб);
  • дати, часу й місця її розгляду;
  • результатів розгляду касаційної скарги.

Окрім того, надається інформація про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання касаційних скарг і видання документів ВГСУ, графік прийому громадян та щодо інших питань організаційного характеру.

Сервіс не передбачений для надання консультацій із правових питань.

Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» від 23.03.2016 р. № 228  установив, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є державні корпоративні права, а також госптовариства, 50% і більше акцій (часток, паїв) яких належать госптовариствам із держчасткою 100%, повинні спрямовувати на виплату дивідендів за підсумками 2015 року 75% чистого прибутку.

На тему
Запит прийнято!
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш спеціаліст.
Гарного вам дня!
Запит не прийнято.
Ви можете зв'язатися з представниками «Де Візу» за тел. +38 (044) 279-0000
Гарного вам дня!
Долучайся до
команди "De Visu"
Ми переконані, що успіх нашого бізнесу залежить від працівників, тому ми заохочуємо кожного з них до розкриття власного потенціалу та здібностей.

Якщо ви відповідальні, орієнтовані на досягнення високих результатів своєї діяльності та прагнете до постійного розвитку й самовдосконалення, запрошуємо вас приєднатися до нашої команди.

дізнатися більше
112
працівників наразі в усіх філіях "De Visu" Group
Кар'єра