Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302» від 26.10.16 р. № 745 визначив, що з 01.11.2016 р. в Україні вже не видають паперових паспортів громадянина України у формі книжечки та пластикових паспортів, що не містять безконтактного електронного носія. Тепер оформлятимуть (у т. ч. замість утраченого або викраденого, а також обмінюватимуть) лише паспорти громадянина України з безконтактним електронним носієм. Тобто альтернативи чіпованим пластиковим паспортам уже немає.
Нагадаємо: на чіп записуватимуть змінну інформацію про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і його розірвання, про зміну імені, про реєстраційний номер облікової картки платника податків із Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (а якщо фізособа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу — проставлять слово «відмова»).
Також сюди внесуть біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою людини) та електронний цифровий підпис.
Найменування полів для внесення інформації про особу та реквізити в зоні візуальної перевірки паспорта зазначатимуть українською та англійською мовами.
До моменту повного забезпечення територіальних підрозділів Державної міграційної служби ресурсами, необхідними для оформлення і видачі пластикових чіпованих паспортів громадянина України, паспорти ще видаватимуть у формі книжечки.
Видані раніше паспорти (паперові або пластикові без чіпу) залишаються дійсними (до моменту спливу їхнього строку).
Кабінет Міністрів України постановою «Про зменшення фінансового навантаження на споживачів щодо оплати послуги з централізованого опалення шляхом створення умов для отримання розстрочки на оплату послуги з централізованого опалення» від 19.10.16 р. № 744 запровадив можливість розстрочення боргу за опалення споживачам, які не мають «опалювальної» субсидії.
У разі звернення споживача до теплопостачального підприємства із заявою про надання розстрочення (її форму встановлено відповідною урядовою постановою) постачальник тепла, починаючи з місяця її подання, щомісяця протягом опалювального періоду нараховує лише 50% плати за послугу.
Решту 50% плати за послугу нараховують споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно. Розрахувати та розподілити рівними частинами відповідні суми в міжопалювальний період повинен постачальник.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів УРСР» від 05.10.16 р. № 741 відкоригував урядові документи, пов’язані з атестацією робочих місць та переліками шкідливих і важких робіт. Переважно це «косметичні» правки (зокрема, замість «Мінпраці» — «Мінсоцполітики», замість «власник або уповноважений ним орган» — «роботодавець»).
Серед змістовних коригувань заслуговує на увагу те, що до складу атестаційної комісії (для атестації робочих місць за умовами праці) обов’язково потрібно включати уповноваженого представника виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважену найманими працівниками особу.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо відображення у податковій звітності отриманої платником податку на прибуток до 01.01.2015 р. поворотної фінансової допомоги, якщо платник її не повертає» від 06.10.16 р. № 21757/6/99-99-15-02-02-15 повідомила про можливість проведення коригування фінрезультату до оподаткування на суми поворотної фіндопомоги від неплатників податку на прибуток, отриманої до 01.01.15 р., якщо платник до закінчення строку позовної давності так її й не повернув.
Звертаємо увагу, що за податково-прибутковими правилами, що діяли до 01.01.15 р., отримувач повинен був уключити суму такої фіндопомоги до податкових доходів, а в разі повернення мав право на податкові витрати. Разом із тим нині, якщо він її не повертає й таку кредиторську заборгованість визнають безнадійною, то йому слід у бухобліку відобразити її в доходах. Контролери також наголошують: якщо платник не повертає поворотної фіндопомоги й таку кредиторку він списує, то формування різниці, що зменшує фінрезультат такого платника, не передбачено. За такого підходу платник наражається на подвійне оподаткування.
Крім того, фіскали зазначили: платник податку на прибуток має право зменшити фінрезультат до оподаткування на суму поверненої після 01.01.15 р. поворотної фіндопомоги, яку він отримав до 01.01.15 р. від осіб, які не є платниками податку на прибуток, та включив до складу доходів під час визначення об’єкта обкладення податком на прибуток до цієї дати (п. 18 підрозділу 4 р. XX Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо врахування сум від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів правонаступником у разі ліквідації» від 13.10.16 р. № 22278/6/99-99-15-02-02-15 пояснила долю від’ємного значення з податку на прибуток під час ліквідації підприємства шляхом приєднання.
Фінрезультат до оподаткування платника податку – правонаступника не зменшується на суму від'ємного значення, що обліковувалося на дату затвердження передавального акта в платника, який припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття.
Таку позицію податківці обґрунтовують відсутністю в ПКУ перехідних положень, які б дозволяли реорганізованому підприємству враховувати податкові збитки приєднаного платника податку.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування реінвестиції дивідендів, спрямованих на збільшення статутного капіталу товариства» від 06.10.16 р. № 21690/6/99-99-15-02-02-15 розглянула ситуацію, коли нараховані нерезиденту дивіденди спрямовуються на реінвестицію. Щодо цього зауважено: доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. ПКУ незалежно від способу використання такого доходу, у тому числі такого, як реінвестиція. Тобто все одно потрібно утримувати податок на репатріацію.
Податківці нагадали, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.11.2 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо віднесення господарських операцій платника акцизного податку до операцій по відвантаженню пального з метою власного споживання та складання акцизної накладної» від 11.10.16 р. № 22116/6/99-99-12-02-02-15 повідомила: платник паливного акцизу складає акцизну накладну (далі — АН) з типом причини «3 – пальне, що відвантажено з метою власного споживання» на обсяги пального, отриманого від інших платників акцизного податку, з якого вже сплачували суму акцизного податку, що підтверджені акцизними накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі, та використаного винятково для власних потреб, наприклад, заправляння власної техніки через власні паливо-заправні колонки, за відсутності розрахункових операцій. Також таку АН оформлюють виробники пального на обсяги пального, переданого в межах одного підприємства для власного споживання.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо реєстрації податкових накладних» від 28.10.16 р. № 23044/6/99-08-02-01-15 рішуче заявила про намір встановити тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН: щодня з 8 до 19 години (замість з 0 до 23-ї години).
Незважаючи на хвилю негативу, яку спричинив проект змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних щодо скорочення операційного дня, контролери наполягають на нововведенні. Вони відхилили пропозицію Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Мінекономрозвитку не вносити зміни, пояснивши, що за статистичними даними 90% від загальної кількості податкових накладних та/або розрахунків коригування реєструють у ЄРПН із 8 до 19 години.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.16 р. № 818 затвердило нові типові форми з обліку та списання основних засобів, а також Порядок їх складання для суб’єктів державного сектору. Останній застосовують розпорядники бюджетних коштів, Держказначейство України й фонди загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування. Типові форми установлено за таким переліком:
- Акт введення в експлуатацію основних засобів;
- Акт приймання-передачі основних засобів;
- Акт внутрішнього переміщення основних засобів;
- Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;
- Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів;
- Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);
- Акт списання групи основних засобів;
- Акт списання транспортних засобів;
- Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду;
- Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів;
- Інвентарна картка групового обліку основних засобів;
- Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень;
- Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів);
- Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів;
- Акт переоцінки основних засобів.
Зауважимо, що типові форми з обліку та списання основних засобів управі застосовувати юрособи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва нерезидентів.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» від 19.09.16 р. № 827 змінило правила повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Зокрема, тепер таке подання не можна подавати в довільній формі.
Крім того, затверджено різні форми для подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів та для подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України.
Органи казначейства зможуть повернути без виконання заяву та подання або ухвалу суду, якщо їх подано неуповноваженою особою або ж порушено встановлені вимоги щодо їх оформлення.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» від 15.09.16 р. № 821 виклало в новій редакції Декларацію про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення. Зміни наберуть чинності 31 грудня 2016 року. Отже, декларувати доходи за 2016 р. доведеться за оновленою формою.
Тенденція скорочувати об’єм декларації не пройшла осторонь і цього року. Тож у результаті ми отримали «стрункішу» декларацію, у якої лише два додатки, на відміну від чотирьох у її попередниці.
