Міністерство фінансів України наказом від 04.07.2023 р. № 368 привело Порядок та форми податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) у відповідність до вимог статті 58, пунктів 11, 56 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині доповнення підстав, у разі встановлення яких за результатами перевірки контролюючим органом надсилається (вручається) платнику податків ППР, розширення інформації, яка повинна міститися в ППР, прийнятих за результатами перевірки.
Підстави щодо застосування ППР форми «Ш» у пункті 2 розділу ІІ Порядку приведено у відповідність до вимог ПКУ. Доповнення підпункту 4 пункту 4 розділу ІІ Порядку положенням щодо урахування вимог пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ під час оформлення ППР за результатами перевірок, які були розпочаті до 1 січня 2021 року.
У ППР форми «Ш» (додаток 7 до Порядку) виключено посилання на фіксований розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу), який буде розраховуватися та зазначатися з урахуванням вини особи та інших встановлених ПКУ обставин.
Також виключається посилання на фіксований розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у ППР форм «Н» (додатки 24, 25 до Порядку) та «АН» (додатки 29, 30 до Порядку), який буде розраховуватися та зазначатися посадовими особами контролюючих органів з урахуванням обставин, встановлених ПКУ.
Крім того, у формах ППР, які використовуються тільки для застосовування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), тобто без визначення податкового зобов’язання, виключається попередження про застосування штрафу у порядку і розмірах, передбачених статтею 124 ПКУ, що забезпечує приведення форм ППР у відповідність до вимог пункту 124.1 ПКУ.
Також реалізація проєкту наказу забезпечуватиме виконання пункту 56 підрозділу 10 розділу XX ПКУ в частині прийняття за результатами перевірок, що були розпочаті до 1 січня 2021 року, ППР, а також їх оскарження за правилами ПКУ, що діяли до 1 січня 2021 року.
За перевірками, які будуть розпочаті після 1 січня 2021 року, проєктом наказу передбачено прийняття ППР та їх оскарження за правилами, що будуть діяти після 1 січня 2021 року.
Проєктом наказу заплановано приведення положень Порядку та форм ППР у відповідність до вимог Закону № 1591-IX, а саме виключення посилань на Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який втратив чинність з дня набрання чинності Законом № 1591-IX.
Проєктом наказу також передбачено приведення форм ППР у відповідність до вимог Закону № 2888-ІХ, а саме:
- у кожну форму, заповнення якої передбачено після 01.01.2021, вносяться зміни щодо визначення податкового номера платника податків;
- у формі ППР «Ш» (додаток 7 до Порядку) поширюється перелік установ, з вини яких можуть бути порушені правила сплати (перерахування) грошового зобов’язання або порушені строки зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів (це, крім банків та органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, також небанківські надавачі платіжних послуг, еквайри, емітенти електронних грошей);
- у формах ППР «В1» (додаток 11 до Порядку), «В3» (додаток 13 до Порядку) змінено напрям відшкодування з ПДВ (це не тільки рахунки, відкриті у банках, а також рахунки такого платника податків у небанківських надавачів платіжних послуг).
Наказ № 368 (з урахуванням змін, передбачених наказом №413) набере чинності через 30 календарних днів з дня його офіційного опублікування.
Державна податкова служба України повідомляє, що згідно зі змінами, внесеними Законом України від 30.06.2023 р. № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», що набрав чинності 01.08.2023 р., для банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей:
- з 01.08.2023 р. відновлено перебіг строків, визначених пунктом 69.2 ПКУ, щодо надсилання до контролюючих органів повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків, визначених пунктом 69.1 ПКУ;
- встановлено обов’язок, згідно з яким необхідно направити (у тому числі повторно) не пізніше 01.09.2023 р. до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття у період з 24.02.2022 по 01.08.2023 рр. рахунків/електронних гаманців платникам податків для отримання повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік у контролюючих органах;
- з 01.08.2023 р. відновлено відповідальність за здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунків/електронних гаманців на облік.
Якщо після 01.09.2023 р. у банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей буде відсутнім підтвердження контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік, то вважатиметься, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій з порушенням пункту 69.4 ПКУ.
У зв’язку з цим рекомендується банкам, іншим фінансовим установам, небанківським надавачам платіжних послуг у місячний термін перевірити наявність повідомлень про взяття у контролюючих органах на облік рахунків, відкритих/закритих у період з 24.02.2022 р. по 01.08.2023 р., та у разі їх відсутності (неотримання, втрати, будь-яких інших причин) направити (у т.ч. повторно) до контролюючих органів відповідні повідомлення для отримання повідомлення – відповіді контролюючого органу про взяття на облік рахунку або повідомлення, що такий рахунок вже перебуває на обліку в контролюючому органі.
Національний банк України постановою від 27 липня 2023 року № 93 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 23 березня 2022 року № 60», яка набрала чинності 29 липня 2023 року, повертає планові перевірки банків та небанківських фінустанов у сфері фінмоніторингу
Зазначені перевірки були зупинені з 15 червня 2022 року відповідно до постанови Правління Національного банку України від 14 червня 2022 року № 121 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 23 березня 2022 року № 60».
Для мінімізації можливих ризиків для життя та здоров’я працівників об’єктів нагляду та Національного банку у період дії воєнного стану в Україні Національний банк продовжить використовувати практику здійснення виїзних перевірок у дистанційному форматі – без безпосереднього перебування працівників НБУ за місцезнаходженням банку/небанківської установи, за наявної можливості надання банками/небанківськими установами віддаленого доступу.
Крім того, на прохання банків та небанківських установ, ураховуючи практику здійснення виїзних перевірок в особливих умовах, Національний банк збільшив строк для ознайомлення з довідкою про виїзну перевірку та надання пояснень і заперечень до неї з 5 до 10 робочих днів.
Державна податкова служба України нагадала, що перед застосуванням РРО/ПРРО їх слід обовʼязково зареєструвати. Суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», для здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі зобов’язані зареєструвати РРО або ПРРО в контролюючих органах.
Фізичні особи – підприємці застосовують РРО/ПРРО відповідно до вимог цього Закону. ФОП – платники єдиного податку першої групи РРО/ПРРО не застосовують.
Суб’єкт господарювання обирає самостійно – РРО чи ПРРО він буде застосовувати для проведення розрахункових операцій.
Процедури реєстрації РРО/ПРРО врегульовані відповідними порядками, затвердженими наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Ці процедури максимально спрощені, враховують специфіку роботи РРО та ПРРО і здійснюються за заявницьким принципом.
Подати до контролюючого органу заяву для реєстрації РРО можна в електронній або паперовій формі, для реєстрації ПРРО – виключно в електронній формі.
Обробка поданих заяв здійснюється автоматично засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС. Про результат обробки заяви, реєстрацію РРО/ПРРО суб’єкту господарювання повідомляється у Електронному кабінеті.
ДПС запропоновано бізнесу безоплатне програмне рішення (ПРРО), що призначене для реєстрації розрахункових операцій та пристосоване для операційних систем Android, iOS, Windows, Web.
Це програмне рішення розміщено у відкритому доступі на відповідних цифрових платформах.
Вибір суб’єкта господарювання щодо застосування ним у своїй господарській діяльності безоплатного, комерційного чи власного ПРРО або РРО не обмежується.
Перехід від застосування РРО до застосування ПРРО або навпаки здійснюється через процедуру скасування реєстрації та реєстрацію відповідного РРО чи ПРРО.
