Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)» від 05.10.2017 р. № 2164-VIII.
Нагадаємо: цей Закон, ухвалений Верховною Радою України 05.10.17 р., є одним із законопроектів у сфері європейської інтеграції України. Ним, зокрема, уточнено вимоги щодо складання звітності за МСФЗ, для бухоблікових цілей установлено вимоги до розміру підприємств, а також послаблено вимоги до оформлення первинки.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.10.17 р. № 812, якою наблизив українські міста до впровадження е-квитка в міському пасажирському транспорті. Урядовці привели свої нормативи у відповідність із Законом України від 17.01.17 р. № 1812-VIII, яким упроваджено законодавчі засади його застосування. Таким чином, створено правове підґрунтя для впровадження органами місцевого самоврядування автоматизованої системи обліку оплати проїзду (далі — автоматизована оплата) у міському пасажирському транспорті.
Зокрема, Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. № 176, доповнили нормою про те, що місцева влада самостійно визначає потребу автоматизованої оплати в міському пасажирському транспорті.
Крім того, пояснили порядок дій у випадку, якщо на маршруті вийшов із ладу автобус, обладнаний автоматизованою оплатою. Грошей за проїзд не повертатимуть. У такому разі перевізник забезпечує пересадку пасажира на інший автобус без повторної оплати вартості транспортних послуг.
Державна фіскальна служба України листом «Про окремі питання заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 03.10.17 р. № 16871/5/99-99-13-02-01-16 повідомила: якщо працівнику в поточному місяці нараховано індексацію за попередні періоди, єдиний внесок за цими сумами відображають у місяці фактичного нарахування (поточному) без віднесення до відповідних місяців, за які проведено таке нарахування.
Представники фіскального відомства посилаються на ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI та пп. 1 п. 3 р. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.15 р. № 449. Відповідно до цих нормативних актів єдиний внесок обчислюють на підставі бухгалтерських та інших документів про нарахування (обчислення) виплат (доходу).
Отже, суми індексації, донараховані за попередні періоди у зв’язку з виявленням помилок у розрахунках, відображаємо в таблиці 6 звіту з єдиного соціального внеску у складі загальної суми зарплати за поточний період.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату на різниці, передбачені пп. 140.5.4 Податкового кодексу України» від 24.10.17 р. № 2348/ІПК/28-10-01-03-11 пояснила порядок застосування прибутківцями податкового коригування за пп. 140.5.4 ПКУ. Відповідно до цієї норми фінрезультат до оподаткування збільшують на суму 30% вартості товарів, придбаних, зокрема, у неприбутківців (окрім бюджетних установ), внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання.
Цього коригування не застосовують, якщо підприємство за звітний рік придбало в неприбутківців товарів на суму не більше ніж 25 розмірів мінзарплати, установленої законом на 1 січня такого року (у 2017 році — 80 тис. грн). Також, аби не застосовувати такого коригування, платник може довести контролерам відповідність цін на такі товари принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, передбаченою ст. 39 Податкового кодексу України для контрольованих операцій, але без подання звіту. Інакше коригування слід проводити.
Якщо ціна придбання товарів (робіт, послуг) перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», то фінрезультат збільшують на розмір різниці між цими вартостями.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування сум відшкодованих юридичною особою (роботодавцем) витрат, понесених фізичною особою (працівником) на проїзд під час відрядження по Україні та за кордон» від 27.10.17 р. № 2407/6/99-99-13-02-03-15/ІПК зазначила: не включають до оподатковуваного доходу працівника суму відшкодованих йому роботодавцем витрат на користування послугами таксі та проїзд на орендованому транспорті, зазнаних під час відрядження за кордон або в межах України, за умови виконання вимог, установлених п. 170.9 ПКУ.
Згідно з пп. 170.9.1 ПКУ витрати на проїзд у відрядженні не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, у вигляді, зокрема, транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій) тощо.
Окрім того, будь-які витрати на відрядження не включають до оподатковуваного доходу працівника за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Водночас зауважимо, що висновок, наведений в індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України, стосується лише підприємств, яких не фінансують із держбюджету. Бюджетні установи мають виконувати вимоги Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59. Отже, у разі відшкодування ними витрат на проїзд на таксі у відрядженні Україною вони зобов’язані визнати цю суму додатковим благом працівника з відповідним оподаткуванням.
Фонд державного майна України наказом «Про затвердження Змін до Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності» від 18.09.17 р. № 1464 уточнив перелік документів, які потенційний орендар повинен подати для укладення договору оренди держмайна.
Відтепер нерезиденти зможуть брати в оренду держмайно. Для цього вони повинні подати легалізовані та перекладені копії своїх установчих документів (копії сторінок паспорта для фізособи).
Усі охочі орендувати держмайно тепер не подаватимуть:
- копії відповідного рішення органів Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) про надання дозволу на концентрацію або попередніх висновків органів АМКУ про відсутність необхідності отримання дозволу на концентрацію;
- копію ліцензії орендаря на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у разі якщо на об’єкті оренди передбачають провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню).
Замість цих паперів у пакеті документів має бути інформація про відсутність застосування до заявника санкцій відповідно до законодавства. Її викладають у довільній формі за підписом керівника.
Національний банк України постановою «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 25.10.17 р. № 106 спростив порядок відкриття, використання, залучення коштів на рахунки клієнтів банків та здійснення безготівкових розрахунків. Завдяки цій постанові на сьогодні:
- скасували обов’язок щодо використання госпсуб’єктом печаток на документах (у тому числі на розрахункових документах);
- дозволили укладати договори про відкриття банківського рахунку та банківського вкладу в електронній формі, зокрема шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції укладення договору;
- надали право клієнтам, які вже мають рахунки в банку, на відкриття наступних рахунків у цьому банку без особистої присутності шляхом подання документів за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем;
- передбачили відступлення права вимоги за договором банківського вкладу;
- запровадили норми щодо використання під час здійснення операцій за рахунком фізособи зразка її підпису або довіреної нею особи, зазначеного в договорі банківського рахунку/договорі банківського вкладу/довіреності або іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку;
- визначили порядок відкриття та використання поточних рахунків фізичних осіб, цивільну дієздатність яких обмежено;
- визначили порядок відкриття фізичними особами — підприємцями поточних рахунків фізичним особам для здійснення деяких видів виплат заробітної плати й прирівняних до неї платежів;
- удосконалили режим функціонування поточних рахунків клієнтів, зокрема в частині виплат, пов’язаних із відрядженням.
Міністерство охорони здоров’я України в листі «Щодо порядку видачі в медичних закладах документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» від 12.06.17 р. № 3.04.02-Н-7698/6898-зв повідомило, що роботодавець має право перевірити правомірність видачі листка непрацездатності. Для цього йому необхідно зробити запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я обласної, Київської міської державної адміністрацій, у підпорядкуванні якого заклад охорони здоров’я, що видавав листок непрацездатності.
Відомство уже не вперше висловлює таку думку: ще в листі від 03.08.06 р. № 3.07-16/1004 воно зазначало, що роботодавець може перевіряти обґрунтованість видачі листка непрацездатності, але тоді фахівці відомства пропонували йому звертатися безпосередньо до медичних установ. Водночас зауважимо, що нормативними документами не передбачено терміну розгляду таких заяв як підрозділами держадміністрації, так і медичними закладами.
Пунктом 2.1 Положення про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.08 р. № 25, встановлено, що комісія із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду соцстраху з питань перевірки правильності видачі листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Утім, роботодавець, звісно, може звернутися до підрозділу держадміністрації та сподіватися на швидку відповідь. Однак таке звернення не може бути підставою для затримання виплат за листком непрацездатності.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо грошової допомоги «на оздоровлення» держслужбовцям у разі поділу щорічної основної відпустки на частини» від 19.09.17 р. № 2416/0/101-17 пояснило, що робити з виплатою допомоги на оздоровлення держслужбовцю, якщо той бере не всю щорічну відпустку одразу, а використовує її частинами. У такому разі ділити допомогу на частини не можна. Її потрібно виплачувати однією сумою під час надання будь-якої із частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.
Представники відомства наголошують, що під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачено одну допомогу на оздоровлення, яка є гарантованою виплатою один раз на рік під час надання щорічної відпустки за відповідний робочий рік.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в листі «Щодо розслідування та обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків» від 06.06.17 р. № 99-05-13 повідомив: якщо водій отримав травму у ДТП, виконуючи завдання роботодавця, то останній має забезпечити розслідування відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.11 р. № 1232. Згідно із цим документом комісії з розслідування нещасного випадку надано право визначати, чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом, — після з’ясування обставин і причини настання нещасного випадку й вивчення матеріалів розслідування.
