Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Про внесення змін до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» від 18.01.17 р. № 28 відкоригував Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМУ від 27.05.13 р. № 437.
Оновлена редакція, зокрема, передбачає, що заяву на продовження дії дозволу подають не раніше ніж за 40 календарних днів до закінчення його дії. Водночас, як і досі, зробити це потрібно не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення дії дозволу.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 25.01.17 р. № 26 затвердив новий порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі − ПДВ) на виконання оновленого пп. 200.7.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зазначений порядок набере чинності 1 квітня 2017 року. До цього моменту бюджетне відшкодування здійснюватимуть за старими правилами, чинними до 1 січня 2017 року. Це стосується всіх поданих заяв, які включено до єдиного Реєстру на підставі п. 52 підр. 2 р. ХХ ПКУ.
Новий порядок ведення Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування передбачає, що внесення даних до Реєстру бюджетного відшкодування ПДВ здійснюватиметься посадовими особами ДФСУ та Казначейства в автоматичному режимі з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.
Дані з Реєстру буде оприлюднено на офіційному сайті Міністерства фінансів України, окрім реквізитів поточного рахунку платника ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Положення про митні декларації» від 11.01.17 р. № 27 визначив, що подавати додаткову митну декларацію та сплачувати митні платежі потрібно в місяці переміщення товарів через митний кордон України за періодичною митною декларацією.
Також передбачено вимогу щодо заповнення аркуша коригування в разі внесення до митної декларації змін, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку зі скасуванням рішення митного органу, та пов'язаних із коригуванням вартості товару, який вивозять за межі митної території України.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена на кінцевого споживача (неплатника ПДВ) помилково» від 23.12.16 р. № 27795/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що помилково складену та зареєстровану в ЄРПН податкову накладну (далі − ПН) за операцією з постачання товарів/послуг кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), яка фактично не відбулася, можна анулювати.
З цією метою на дату виявлення помилки постачальник оформлює розрахунок коригування. Оскільки ПН, оформлену на кінцевого споживача, не надають отримувачу, то розрахунок коригування до неї реєструє в ЄРПН постачальник.
Також представники ДФСУ нагадали, що платники ПДВ можуть використовувати розрахунок коригування для виправлення помилок, допущених під час складання ПН, зокрема не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо оподаткування ПДВ відшкодування збитків за пошкоджене майно» від 30.12.16 р. № 28710/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що платники ПДВ, які отримують кошти як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, повинні нарахувати податкові зобов’язання. Контролери вважають суму таких надходжень (без урахування штрафних санкцій і пені) компенсацією вартості майна й вимагають включити її до бази оподаткування. Водночас податківці дозволяють не нараховувати компенсуючих податкових зобов’язань на вартість знищеного майна під час його списання.
Отже, компенсацію збитків представники фіскальних органів прирівнюють до операції постачання, а знищене майно, за яке отримано компенсацію, вважають використаним у господарській діяльності.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ рекламних послуг» від 23.12.16 р. № 27744/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що постачання рекламних послуг для замовника-нерезидента не обкладають ПДВ. Обґрунтування просте: місце постачання таких послуг розташовано поза межами України (пп. «б» п. 186.3 ПКУ).
Крім того, податківці не вимагають нараховувати ПДВ унаслідок роздачі товарів подарункового фонду та рекламно-інформаційних матеріалів. Принаймні вони не ведуть розмову про такий об’єкт оподаткування, як постачання товарів (пп. «а» п. 185.1 ПКУ), а лише вбачають у їх придбанні та подальшому застосуванні складову частину собівартості послуги. Отже, надавач послуги вправі сформувати податковий кредит за придбаними запасами. Однак з огляду на їх використання для здійснення неоподатковуваних постачань рекламних послуг — мусить нарахувати компенсуючий ПДВ за пп. «а» п. 198.5 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо питань застосування податкового законодавства при списанні палива і мастильних матеріалів» від 20.01.17 р. № 1186/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що витрати на придбання пально-мастильних матеріалів ураховують під час визначення фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку в разі їх підтвердження належним чином оформленою первинкою.
Водночас ПКУ не передбачає коригувань фінрезультату до оподаткування на суму перевищення витрат палива над лінійною нормою, установленою наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. № 43.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці за будівельними контрактами» від 18.01.17 р. № 969/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що платник податку, який виконує будівництво за контрактом, укладеним до 01.01.15 р., може зменшити фінрезультат під час визначення об'єкта оподаткування на суму доходів, які було враховано двічі. Ідеться про суму доходів, урахованих у податковому обліку під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток за таким контрактом до 01.01.15 р. та у складі доходу в бухобліку після 01.01.15 р. Таке право з'явилося завдяки введеному з 01.01.17 р. п. 42 підр. 4 р. ХХ ПКУ.
Водночас у додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.15 р. № 897, не передбачено рядків для відображення таких різниць. Тому платник відповідно до п. 46.4 ПКУ може подати разом із такою податковою декларацією доповнення довільної форми (повідомивши про таке доповнення у відповідному полі декларації).
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань та автоматизованою системою виконавчого провадження» від 24.01.17 р. № 173/5 визначило механізм передачі відомостей про відкриття та завершення виконавчих проваджень з автоматизованої системи виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Відомості, внесені до автоматизованої системи виконавчого провадження, впродовж робочого дня автоматично передадуть до ЄДР у день їх внесення.
До запровадження такої взаємодії передачу відомостей здійснюватимуть не пізніше від 10:00 наступного робочого дня з дня внесення їх до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Тоді доведеться застосовувати електронний цифровий підпис з використанням посиленого сертифіката ключа.
У ЄДР наразі передають такі відомості про виконавчі провадження:
- номер в автоматизованій системі виконавчого провадження (Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень);
- дата відкриття/завершення виконавчого провадження, скасування постанови про відкриття/закриття виконавчого провадження, відновлення виконавчого провадження;
- заміна боржника у виконавчому провадженні;
- орган ДВС, приватний виконавець, які внесли до автоматизованої системи виконавчого провадження відомості про виконавче провадження.
Державна служба України з питань праці у своєму листі «Про «трудові» штрафні санкції» від 04.01.17 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) установлює штрафні санкції за порушення строків виплати зарплати, а саме:
- за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць — штраф у розмірі трьох мінзарплат на момент виявлення порушення (зараз – 9 600 грн);
- за порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, виплата зарплати в розмірі, меншому за мінімальний, за повністю відпрацьований робочий час, невиплата доплат у разі роботи в нічний час), штраф становить 10 мінзарплат на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (зараз – 32 000 грн).
Якщо працівник не з'являється за одержанням зарплати (у разі виплати через касу) і йому письмово повідомлено про належні суми, роботодавець повинен її депонувати. У такому випадку він виконає свій обов'язок щодо забезпечення своєчасної виплати зарплати.
Нагадаємо: ст. 115 КЗпП передбачає, що зарплату працівникам слід виплачувати регулярно в робочі дні у строки, установлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше від семи днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату. А зарплату за весь час щорічної відпустки – не пізніше ніж за три дні до її початку.
