Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про внесення змін до Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), або ІАС ДНК.
Ці зміни – частина реалізації рішень Ради нацбезпеки і оборони щодо мораторію на безпідставні перевірки бізнесу й стимулювання економіки.
При формуванні планів перевірок органи державного нагляду зобов’язані користуватися затвердженими критеріями ризику, що підвищить обґрунтованість вибору об’єктів перевірок.
Забезпечено завантаження до ІАС ДНК нормативно-правових актів із затвердженими критеріями ризику та уніфікованих форм актів перевірок – це підвищить прозорість системи.
Ці нововведення мають зробити систему контролю більш передбачуваною та справедливою для бізнесу. Раніше перевірки часто сприймалися як довільні – тепер перевірки будуть ґрунтуватись на ризик-аналізі. Також це зменшить «ручний режим» ухвалення рішень контролюючими органами.
Система ІАС ДНК вже досі використовувалась для планування та фіксації заходів контролю. Зокрема, до системи вносяться нормативно-правові акти, інформація про об’єкти контролю та інші дані, що не є інформацією з обмеженим доступом.
Кабінет Міністрів України затвердив новий розділ у правилах публічних закупівель під час воєнного стану. Він регулює, як саме замовники можуть використовувати кошти програми Ukraine Facility від Європейського Союзу.
Узгодження процедури із зобовʼязаннями за Рамковою угодою між Україною та ЄС щодо функціонування програми Ukraine Facility робить систему закупівель більш зрозумілою та підвищує ефективність використання коштів ЄС на відновлення та розвиток. Це стосується всіх публічних закупівель за кошти програми – від органів влади та місцевих громад до закладів освіти, охорони здоров’я й інших державних і комунальних установ.
Новий розділ визначає ключові умови для замовників:
- учасниками процедур можуть бути лише компанії та субпідрядники, зареєстровані в «прийнятних країнах» – державах ЄС, Україні, країнах Західних Балкан, Грузії, Молдові, країнах Європейського економічного простору, а також в інших країнах, які за визначенням Європейської Комісії надають Україні рівень підтримки, на рівні підтримки ЄС;
- усі товари, у тому числі в межах робіт і послуг, також мають походити з цих країн. Перелік прийнятних країн опублікований на сайті Мінекономіки;
- учасники та їхні бенефіціарні власники не повинні перебувати під санкціями Європейського Союзу.
Нагадаємо, що програму Ukraine Facility започатковано у 2024 році рішенням Європейського парламенту та Ради ЄС. Її мета – допомогти Україні з фінансуванням відновлення, модернізації та проведення реформ на шляху до членства в ЄС.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України розробило проєкт постанови, який передбачає збільшення грошового забезпечення для прийомних батьків і батьків-вихователів. Йдеться саме про грошове забезпечення, спрямоване на підтримку їхньої праці та виконання обов'язків. Кабінет Міністрів України підтримав ці зміни.
Водночас розмір соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, залишається без змін.
Із 1 січня 2026 року розмір виплат буде розраховуватися за новою формулою: за першу дитину передбачено 2,5 прожиткових мінімуми, за кожну наступну – 1,5 прожиткових мінімуми. Якщо дитина має інвалідність, виплата становитиме 2 прожиткових мінімуми, а для дитини з інвалідністю підгрупи А – 3,5 прожиткових мінімуми.
Зміни реалізуються у межах Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Стратегія передбачає, що до 2028 року 95% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховуватимуться в сім’ях, а кількість дітей в інтернатних закладах зменшиться на 30%.
Очікується, що підвищення виплат мотивуватиме ставати прийомними батьками чи батьками-вихователями та сприятиме створенню нових дитячих будинків сімейного типу. Це, у свою чергу, забезпечить дітям право на безпечне й турботливе зростання у сімейному середовищі.
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт Закону України «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу».
Йдеться про розширення гарантій держави у сфері захисту прав однієї з найбільш вразливих категорій громадян – осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до яких належать особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.
На сьогодні діти до 18 років мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Проте після внесення змін таке право поширюватиметься не лише на дітей, а і на осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до яких відносяться особи у віці від 18 до 23 років. Це означає, що вони зможуть отримати такі правничі послуги:
- захист адвоката;
- представництво в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.
Таким чином, держава забезпечує право на справедливий судовий захист і правничу підтримку для тих молодих людей, які не можуть розраховувати на підтримку сім’ї у складних життєвих ситуаціях, зокрема в питаннях захисту своїх прав у судах, доступу до житла чи соціальних гарантій.
Ініціатива розроблена на виконання Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки, яка передбачає посилення правових гарантій для цієї категорії осіб та є черговим кроком у зміцненні системи безоплатної правничої допомоги, яка вже понад 10 років працює в Україні як ефективний державний сервіс.
Реалізація цього закону допоможе забезпечити тисячам осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування реальний доступ до правосуддя та захисту їхніх прав, що є невід’ємною частиною верховенства права і зобов’язання України перед своїми громадянами.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про Порядок передачі результатів моніторингу викидів у режимі реального часу.
Новий механізм передбачає, що оператори установок передаватимуть дані, отримані з автоматизованих систем вимірювання, безпосередньо до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Державної екологічної інспекції. Це поширюється на:
- операторів установок, які працюють за інтегрованими довкіллєвими дозволами й зобов’язані встановлювати обладнання для моніторингу викидів,
- операторів установок, які запровадили такі системи добровільно.
Оператори повинні реєструвати автоматизовані системи вимірювання та засоби вимірювальної техніки в електронній формі через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема». А передача результатів моніторингу викидів у режимі реального часу здійснюється автоматизовано через інтерфейс прикладного програмування Мінекономіки, що інтегрується в «ЕкоСистему».
Це допоможе удосконалити систему екологічного контролю та виконання міжнародних зобов’язань України; мінімізує ризики для бізнесу щодо виникнення непорозумінь із контролюючими органами, зростання прозорості та репутації підприємств, а також надасть вільний доступ до екологічної інформації про рівень промислових викидів для громадян.
Кабінет Міністрів України ухвалив низку рішень щодо захисту прав дітей. Зокрема, запустив проєкт «Сімейна домівка» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, який діятиме у 12-ти областях України, у співфінансуванні держави та громад. Також розпочав реалізацію принципу «гроші ходять за дитиною». Зокрема, Уряд підвищив виплати батькам-вихователям та прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.
Окрім цього, розширено підтримку для дітей, повернених з окупації чи примусової депортації росією. Тепер право на допомогу у розмірі 50 тисяч грн матимуть не лише діти до 18 років, а й молоді люди віком 18-23 роки, які під час депортації були неповнолітніми. Відтепер діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком 18-23 роки зможуть отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу.
Розпочалося унормування використання електронного медичного висновку про стан здоров’я усиновлювачів: затверджено єдиний порядок медогляду для всіх, хто хоче взяти дитину у родину, ухваливши відповідну постанову, а також запропоновано запровадити електронні медичні висновки для усиновлення (для цього схвалили і передали до Верховної Ради України проєкт Закону, щоб змінити Цивільно-процесуальний кодекс).
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка впроваджує перелік обов’язкових адмінпослуг у ЦНАПах. Завдяки цьому покращується взаємодія громадян з державою: українці отримують більше якісних послуг, а адміністратори та ЦОВВ – чітку інструкцію, як їх впроваджувати та надавати.
Раніше перелік обов’язкових послуг для ЦНАПів визначався розпорядженням. Він містив понад 400 послуг без систематизації. Тепер перелік набуває більшого юридичного статусу – разом з ОВА, ЦНАПами та експертами розробили постанову, яка діє для всіх органів і забезпечує, що доступ громадян до послуг на рівних умовах.
В оновленому переліку – 373 послуги у 18 категоріях: від реєстрації бізнесу й нерухомості до ветеранських сервісів та соціального захисту. Обов’язковими стали, зокрема, послуги податкової та пенсійної сфер, як-от оформлення картки платника податків (РНОКПП). Мінцифра відповідатиме за впровадження й контроль якості цих послуг.
Визначено й обовʼязкові послуги для ЦНАПів з урахуванням особливостей:
- 360 послуг – для ЦНАПів у відносно безпечній місцевості та додатково 13 для центрів, які мають спецобладнання.
- 245 – для ЦНАПів у прифронтових регіонах за наявності персоналу.
- 118 – для територіальних підрозділів і віддалених робочих місць.
До усіх послуг розробили цифрові інформаційні картки, щоб адміністратори працювали за чіткими інструкціями й надавати послуги якісніше. Незабаром уся інформація з’явиться на Гіді з держпослуг, де кожен зможе перевірити, чи все працює так, як має.
Документ також зобов’язує органи влади та координаторів ЦНАПів оновлювати інформаційні картки, навчати адміністраторів, забезпечувати обладнання й налагоджувати ефективну взаємодію між установами.
Єдиний перелік обов’язкових послуг разом із цифровими інструментами значно спрощує життя громадянам. Менше бюрократії, швидший доступ до сервісів і прозорість – усе зроблено, щоб отримати послуги було легко і зрозуміло.
Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства охорони здоров’я та Державної служби з лікарських засобів і контролю за наркотиками, яка спрощує механізм реалізації ліків у фельдшерських пунктах та покращує доступ до лікарських засобів у віддалених населених пунктах.
Відтепер скасовано вимогу в Ліцензійних умовах щодо відпуску препаратів за застарілим мінімальним переліком, обов’язковим для ФАПів, що діяв із 2005 року.
Постачання ліків у фельдшерсько-акушерські пункти буде визначатися не формальним переліком, а реальними потребами громади.
Це дерегуляція, яка знімає зайві бар’єри для бізнесу, робить систему більш гнучкою та відкриває пацієнтам у сільській місцевості кращий доступ до необхідних препаратів.
Поточний механізм передбачає, що аптека, яка має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, укладає договір із закладом охорони здоров’я (ФАПом, сільською чи дільничною лікарнею, амбулаторією). Медпрацівники збирають замовлення від пацієнтів і передають їх в аптеку, яка привозить потрібні препарати у ФАП. Відповідно до умов договору, ФАП реалізує ці ліки жителям громади. Сьогодні такі договори вже мають 755 фельдшерських пунктів та ФАПів, 590 сільських і дільничних лікарень та амбулаторій, а також 49 медичних пунктів.
Таким чином, дерегуляція дозволяє громадам формувати замовлення під реальні потреби пацієнтів, а людям у сільській місцевості швидше та зручніше отримувати необхідні ліки.
