Кабінет Міністрів України ухвалив чергові зміни до Постанови № 1165. Це результат спільної робочої групи експертів, Мінфіну, ДПС та Податкового комітету ВРУ. Зміни спрямовані на зменшення відсотка зупинених накладних та спрощення адміністративних процедур для платників, зокрема:
- передбачено автоматичну реєстрацію ПН/РК у разі виведення платника податку з переліку ризикових за виконання певних умов, які передбачені Порядком зупинення;
- передбачено автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування Таблиці платника за умови виконання певних умов;
- визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування Таблиці платника;
- визначено, якщо платника внесено до переліку ризикових, то дія рішення щодо врахування Таблиці платника автоматично призупиняється, проте не скасовується, що позбавляє платника податку необхідності повертатися до питання повторного врахування таблиці після виведення його з переліку ризикових;
- у рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові.
Державна податкова служба України оприлюднила нові довідники пільг станом на 30.05.2023 року, а саме:
- Довідник № 116/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник № 116/2 інших податкових пільг.
У зазначених довідниках подано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; із плати за землю; з податку на нерухоме майно; з акцизного податку, місцевих податків та зборів.
Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюється контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.
Національний банк України постановою від 30 травня 2023 року № 72 «Про затвердження Положення про інформаційну взаємодію уповноважених установ щодо рахунків нерезидентів у гривні та внесення зміни до Положення про валютний нагляд» затвердив нове Положення про інформаційну взаємодію уповноважених установ щодо рахунків нерезидентів у гривні.
Нацбанк створює умови для вдосконалення уповноваженими установами валютного нагляду за операціями нерезидентів у гривні. Так, відповідно до вимог закону «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон про валюту) було запроваджено порядок обміну уповноваженими установами інформацією про гривневі рахунки їх клієнтів чи користувачів, що є нерезидентами. З цією метою НБУ розробив автоматизовану інформаційну систему «Реєстр рахунків нерезидентів» (далі – Реєстр) на платформі блокчейн Hyperledger fabric.
Функціонування Реєстру необхідне, щоб мінімізувати ризики та вдосконалити умови проведення валютного нагляду уповноваженими установами за операціями у гривні, що здійснюються за участю нерезидентів через ці установи.
З метою виконання вимог Закону про валюту Національний банк:
- врегулював порядок інформаційної взаємодії уповноважених установ щодо відкритих у цих установах рахунків нерезидентів у гривні з використанням Реєстру;
- зобов'язав уповноважені установи надавати до Реєстру інформацію за усіма відкритими в цих установах банківськими чи платіжними рахунками, власниками яких є нерезиденти;
- надав можливість уповноваженій установі безоплатно отримувати інформацію з Реєстру про належність рахунку в гривні власнику-нерезиденту під час виконання функцій агента валютного нагляду.
Інформація щодо рахунків нерезидентів зберігатиметься в Реєстрі в зашифрованому за допомогою хеш-функції вигляді без можливості зчитування відомостей про рахунок клієнта.
З 1 жовтня 2023 року Реєстр функціонуватиме в повному обсязі, включно з можливістю отримання уповноваженими установами інформації про належність рахунків у гривні до банківських чи платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти.
Запровадження Реєстру сприятиме розширенню інструментарію для здійснення уповноваженими установами валютного нагляду за валютними операціями в гривні.
Міністерство фінансів України наказом від 07.04.2023 р. № 177 затвердило Зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Документ запрацював 1 червня 2023 року.
Змінами визначено, що повідомлення про набуття статусу суб’єкта електронного документообігу – це інформаційне повідомлення, що формується програмним забезпеченням контролюючого органу у складі першої квитанції та засвідчує факт набуття платником податків статусу суб’єкта електронного документообігу після отримання контролюючим органом першого будь-якого електронного документа.
Юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД із дати, зафіксованої у першій квитанції, та за наявності другої квитанції про прийняття першого електронного документа.
Набуття статусу СЕД здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа. Підтвердженням набуття статусу СЕД є отримання автором повідомлення про набуття статусу СЕД у складі першої квитанції.
У день припинення електронного документообігу контролюючий орган повідомляє автора про припинення електронного документообігу (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення електронного документообігу в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення.
Також, по-новому визначено поняття другої квитанції. Це електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами електронної ідентифікації, обробки, перевірки обов’язкових реквізитів електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.
Крім того, Наказом уточнено, що суб’єкти електронного документообігу самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні електронні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.
Верховна Рада України прийняла за основу євроінтеграційний проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» за реєстр. № 5344-д, доопрацьований Комітетом з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для розгляду у повторному першому читанні.
Мета даного законопроєкту – забезпечити на належному рівні з урахуванням досвіду країн ЄС реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, що гарантується Конституцією України, Конвенцією ООН про права інвалідів, Конвенцією МОП 1983 року «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів» №159.
Законопроєктом пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю.
Водночас передбачається обов’язковість працевлаштовувати осіб з інвалідністю не лише приватним бізнесом, але й органами державної влади, комунальними установами і організаціями.
При цьому роботодавцю пропонуватимуться альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):
- працевлаштувати осіб з інвалідністю на спеціально облаштовані робочі місця для них. Складником процесу працевлаштування є обов’язкове надання (за потреби) соціальних послуг: соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою тощо;
- сплатити цільовий внесок на підтримку їх працевлаштування до спеціального фонду державного бюджету (кошти якого будуть цільово витрачатися);
Положення законопроєкту також передбачають розширення категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад, підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.
Комітет доопрацює законопроєкт разом з широким колом стейкхолдерів для його подальшого розгляду Верховною Радою України у другому читанні.
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт закону № 8401 про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.
Законопроєктом пропонується внести зміни до ПКУ, Законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо припинення не пізніше 1 липня 2023 року дії:
- зупинення проведення документальних перевірок;
- застосування спрощеної системи оподаткування у вигляді єдиного податку в розмірі 2%;
- можливості для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок;
- зупинення перебігу строків подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролюючими органами, проведення процедури адміністративного оскарження, надання індивідуальних податкових консультацій, тощо;
- норм щодо незастосування відповідальності (штрафних санкцій) за порушення вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Також законопроєктом передбачено:
- скасування/не нарахування штрафних санкцій та пені, нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення, за умови сплати платником податків суми податкового зобов’язання (основного платежу), нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення. При цьому сума сплаченого податкового зобов’язання не підлягає оскарженню;
- врегулювання оподаткування податком на прибуток «перехідних» операцій, які було розпочато в період сплати єдиного податку з метою усунення подвійного оподаткування.
Прийняття зазначеного законопроєкту є однією з умов програми з МВФ.
