Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 і від 21 жовтня 2015 р. № 835» від 24.05.17 р. № 354 полегшив публічний доступ до містобудівної документації. Тепер у режимі реального часу в мережі геопорталів усіх рівнів та на офіційному веб-сайті Мінрегіону можна буде отримати доступ до містобудівної інформації.
Зокрема, зазначатимуть відомості про рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, яким затверджено містобудівну документацію (дата та номер рішення, найменування органу, який прийняв рішення, адреса веб-сайту, на якому його оприлюднено), та адресу веб-сайту, на якому її оприлюднено.
Окрім цього, щокварталу структурні підрозділи обласних, районних, Київської міськдержадміністрації з питань містобудування та архітектури будуть актуалізувати відомості про містобудівну документацію.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку подання органу ліцензування документів в електронній формі» від 24.05.17 р. № 363 затвердив Порядок подання органу ліцензування документів в електронній формі.
Новий Порядок не вносить радикальних змін. Але додаткові можливості все ж таки відкриває. Відтепер електронні документи можна подати до органу ліцензування через Єдиний державний портал адміністративних послуг. При цьому документи, які існують лише в паперовій формі, подають у форматі PDF із накладенням на них електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП). Це дозволить швидше та легше отримати будь-яку ліцензію онлайн.
Своє рішення органи ліцензування відправляють ліцензіату в електронній формі через особистий кабінет на держпорталі. А також оприлюднюють його на своєму офіційному веб-сайті.
На сьогодні через портал запроваджено вісім електронних ліцензій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, будівництва та туризму.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних» від 13.05.17 р. № 11856/7/99-99-12-03-03-17 повідомила, що за неподання або несвоєчасне подання Звіту про суми податкових пільг податківці штрафуватимуть платників, як за податкову декларацію.
Оскільки з 1 січня 2017 року перелік податкової звітності доповнили звітами, у т. ч. тими, які подають платники податків до контролюючих органів із відображенням обсягів операції (операцій), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування та сплати податку й збору (у т. ч. акцизного податку). Отже, тепер неподання або невчасне подання Звіту про пільги коштуватиме платникам 170 грн, а повторне таке порушення протягом року — 1 020 грн (п. 120.1 Податкового кодексу України, далі − ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку та за порушення порядку реєстрації акцизних накладних» від 13.05.17 р. № 11856/7/99-99-12-03-03-17 поінформувала, як проводитимуть перевірки платників акцизного податку. Одна з розглянутих ситуацій свідчить, що платнику може дорого коштувати неуважне прочитання акта перевірки.
Зокрема, якщо платник акцизного податку проґавив момент реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування, але ще не минуло 120 днів, податківці зафіксують це в акті. А ось із оформленням податкового повідомлення-рішення про суму штрафу зачекають, доки не спливе 120-денний термін.
Слід нагадати, що сума штрафу за невчасну реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування залежить від строку протермінування і становить:
- 50% суми акцизного податку, якщо документ не зареєстрували у граничний термін − 120 днів;
- від 2 до 40% суми акцизного податку, якщо акцизну накладну/розрахунок коригування зареєстрували невчасно, але в межах 120-денного строку.
Отже, тим, хто не бажає спонсорувати бюджет на повну, варто реєструвати акцизну накладну одразу після виявлення контролерами відповідного порушення, не чекаючи на повідомлення-рішення з податкової.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які працюють за межами України» від 24.05.17 р. № 325/6/99-99-13-02-03-15/ІПК нагадала, що резиденти України, які працюють за кордоном, повинні задекларувати іноземний дохід (зокрема зарплату). Адже відповідальність за сплату податку на доходи та військового збору з іноземних доходів закріплена за фізособою (пп. «б» п. 171.2 ПКУ). Суми іноземного доходу обкладають 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (п. 167.1, пп.пп. 1.2, 1.3 п. 161 підр. 10 р. ХХ, п. 170.11 ПКУ).
Також фізособа може зменшити податкове зобов’язання з податку на доходи, подавши легалізовану довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, отриману від державного органу країни, у якій вона отримала дохід. Звісно, за умови, що таке право передбачено нормами міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді вартості використання житла (квартири), яке є власністю юридичної особи (працедавця)» від 24.05.17 р. № 324/6/99-99-13-02-03-15/ІПК висловила лояльну позицію щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді вартості використання житла (квартири), яке є власністю юридичної особи (працедавця): якщо за договором позички юрособа передає фізособі (працівнику) у користування житло без визначення грошової вартості такого користування, то в розумінні ПКУ немає кваліфікуючої ознаки доходу, поняття якого наведено в його пп. 14.1.54. Тобто, на думку представників фіскального відомства, про виникнення доходу в такому разі не йдеться.
Київська міська рада рішенням «Про затвердження Порядку розміщення вивісок у місті Києві» від 20.04.17 р. № 224/2446 повідомила, що суб’єкти господарювання, які встановили інформаційну вивіску в м. Києві, зобов'язані протягом 10 календарних днів із дня її розміщення надіслати заяву з повідомленням про її встановлення до управління з питань реклами. Тож, хоч де було б зареєстровано ваш бізнес, якщо ви встановили в столиці на вході до власної чи орендованої будівлі (споруди) вивіску з інформацією про себе (найменування, знаки для товарів і послуг, вид діяльності, графік роботи тощо), потрібно про це відзвітувати.
Слід зауважити, що власники «старих» вивісок мають привести їх у відповідність із вимогами Порядку розміщення вивісок у місті Києві протягом року (але не пізніше ніж через 30 днів із дня закінчення дії паспорта на розміщення вивісок).
Національний банк України в листі «Про критерії для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності» від 26.05.17 р. № 25-0008/37888 оприлюднив перелік критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності. Зокрема, серед них такі:
- основний вид діяльності — оптова торгівля;
- засновники/учасники підприємства мають офшорний статус;
- ресурси суб’єкта господарювання не відповідають обсягам здійснюваної діяльності;
- керівник зареєстрований на непідконтрольній Україні території (зона АТО, Крим);
- кошти після зарахування впродовж одного або декількох найближчих днів «транзитом» перераховують іншим суб'єктам господарювання з різним призначенням платежу, що може свідчити про безтоварні операції тощо.
Слід зауважити, що наявність одного або кількох критеріїв не означає, що фінансові операції є фіктивними. Але в таких випадках банки можуть проводити аналіз діяльності такого клієнта на предмет підтвердження або спростування відповідних підозр. При цьому клієнт може мати як один критерій, так і декілька взаємопов'язаних.
Разом із цим, якщо наявної інформації недостатньо для здійснення аналізу, банки можуть подати запит до іншого банку.
Міністерство соціальної політики України листом «Щодо погодинної системи оплати праці в надурочний час» від 24.04.17 р. № 1264/0/101-17/282 пояснило, як оплачувати надурочну роботу працівникам із підсумованим обліком та місячними тарифними ставками. З цього приводу зазначено: годинну ставку для оплати надурочної роботи в разі облікового періоду тривалістю рік обчислюють шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), установленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (наприкінці року — у разі облікового періоду в рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке мають розраховувати з огляду на норму тривалості робочого часу за рік, установлену з дотриманням вимог ст.ст. 50—53, 67 і 73 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП).
Міністерство освіти і науки України в листі «Про отримання ліцензії підприємцем на надання освітніх послуг у разі проведення групових консультувань, семінарів» від 12.05.17 р. № 6.3-1000 зазначило: ліцензуванню підлягає лише освітня діяльність, яку здійснюють заклади освіти — юрособи. Фізична особа — підприємець не належить до закладів освіти, тому її освітня діяльність станом на 12.05.17 р. не підлягає ліцензуванню.
У статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.15 р. № 222-VIII, де перелічено види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, визначено саме освітню діяльність закладів освіти.
Верховний Суд України (далі − ВСУ) постановою від 15.05.17 р. у справі № 6-2790цс16 зауважив: рішення керівника підприємства про позбавлення працівників премій чи зменшення їх розміру, ухвалене на основі положення про преміювання і в межах компетенції, не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
Нагадаємо: згідно із частиною четвертою ст. 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку ухвалювати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.
Водночас, ВСУ нагадав, що преміювання працівників є правом, а не обов’язком роботодавця й здійснюється з урахуванням показників їхньої роботи на підставі відповідного наказу керівника підприємства.
Вищий спеціалізований суд України ухвалою від 17.06.15 р. у справі № 6-12110св15 постановив, що звільнити працівника на підставі п. 5 ч. 1 ст. КЗпП можна за умови, що він не з’являвся на роботу через тимчасову непрацездатність, яка тривала щонайменше чотири місяці поспіль. Отже, якщо згідно з лікарняними листами період непрацездатності переривається принаймні на день, то переривається й обчислення чотиримісячного терміну. До того ж обривається обчислення строку незалежно від того, з’являлася людина на роботі в день такої «перерви» чи ні.
