Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання надання пільг і житлових субсидій населенню на придбання твердого палива і скрапленого газу» від 08.08.16 р. № 540 збільшив граничні вартісні показники твердого палива і скрапленого газу для надання пільг і житлових субсидій населенню на придбання цього пального у 2016 році.
Так, граничну ціну твердого палива встановлено на рівні 2 000 грн за 1 тонну (замість 1 532,89 грн), а скрапленого газу − 200 грн за 1 балон (замість 196,66 грн). Як зауважують урядовці, зазначені соцгарантії, на відміну від інших, надають готівкою для оплати населенням відповідного пального з метою опалення домівок.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про затвердження Порядку подання документів в електронному вигляді до органу ліцензування та видачі ним документів в електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку» від 23.08.16 р. № 561 та встановив нею правила подання документів в електронній формі до органу ліцензування та видачі ним документів за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку.
Передусім заявнику потрібно зареєструвати особистий кабінет на єдиному державному порталі адміністративних послуг (далі − портал). В особистому кабінеті на порталі заявник проходить ідентифікацію з використанням електронного цифрового підпису. Для підтвердження реєстрації на зазначену заявником під час реєстрації адресу електронної пошти автоматично надсилається лист активації.
Електронні документи для отримання ліцензії потрібно подавати через портал за допомогою інструменту сервісу «Замовити послугу». Для цього доведеться пройти п’ять етапів: вибрати центр надання послуги, конкретну послугу, заповнити шаблони, завантажити електронні документи та замовити послугу.
Електронні документи подають до органу ліцензування через особистий кабінет на порталі, заповнивши шаблони та/або як файли, на які накладено електронний цифровий підпис заявника. Надавати документи у паперовій формі не потрібно.
Керівник та/або уповноважена особа органу ліцензування накладає на електронні документи, видані органом ліцензування, свій електронний цифровий підпис.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 23.08.16 р. № 553 виклав у новій редакції порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З-поміж новацій слід виділити те, що для державної реєстрації речових прав не потрібно подавати документи, відомості про які є в держорганах. Зокрема, коли реєстрацію документа здійснювали в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі − Єдиний реєстр документів). Це стосується, скажімо, документа, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Тоді держреєстратор за наданими заявником відомостями про реєстраційний номер такого документа перевіряє наявність його реєстрації в Єдиному реєстрі документів. Звісно, це правило запрацює після налагодження взаємодії між Єдиним реєстром документів та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. На це виділено два місяці.
Крім того, Уряд чітко визначив перелік випадків, коли держреєстрацію речових прав можуть проводити за заявою, поданою в електронній формі суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу через веб-портал Мін’юсту.
Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) постановою «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення» від 23.08.16 р. № 534 затвердив Порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (далі − Порядок).
Ураховуючи положення постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 27.04.16 р. № 319, зекономлену населенням субсидію на опалення не повертатимуть. Після закінчення опалювального сезону суму невикористаної внаслідок економії енергоресурсів субсидії на оплату послуг із централізованого опалення (теплопостачання) виробники/виконавці таких послуг повертають до бюджету в повному обсязі. Стимул економити є лише в осіб, які отримали субсидії на оплату послуг індивідуального опалення (теплопостачання). Так, частину невикористаної суми субсидії, що еквівалентна вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт/год електричної енергії (у разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), виконавці/виробники зараховують як оплату послуг, зокрема обов’язкової частки платежу домогосподарства, на наступні розрахункові періоди. А решту повертають до бюджету.
Цей же підхід урядовці задекларували й у Порядку. Так, розрахунок невикористаних сум «опалювальної» субсидії має провести надавач послуги в разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня нового неопалювального сезону (у т. ч. й на 01.05.16 р.) обліковується переплата за послугу.
За результатами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягають поверненню до бюджету, таке комунальне підприємство складає акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій у трьох примірниках, один із яких залишає в себе, а два інших подає до 1 вересня до структурного підрозділу з питань фінансів та до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної в місті ради. До кінця місяця, у якому подано акт, надавач комунальної послуги має перерахувати суму зекономленої населенням «опалювальної» субсидії на рахунок структурного підрозділу соцзахисту населення.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ компенсації транспортного податку» від 04.08.16 р. № 16931/6/99-99-15-03-02-15 розглянула особливості оподаткування компенсації транспортного податку, що сплачує лізингоотримувач лізинговій компанії. Податківці пояснили: такі кошти включають до бази обкладення ПДВ та оподатковують у загальновстановленому порядку.
Цікаво, що компенсацію транспортного податку контролери розглядають у складі бази оподаткування лізингового платежу, а у випадку з компенсацією орендарем комунальних послуг убачають операцію постачання.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування операцій при передачі житлового комплексу з балансу комунального підприємства на баланс неприбуткової організації» від 01.08.16 р. № 16481/6/99-99-15-02-02-15 повідомила, що комунальне підприємство, яке безоплатно передає житловий комплекс зі свого балансу на баланс об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (неприбуткової організації), має збільшити фінрезультат податкового (звітного) періоду на суму вартості такого майна в розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. На думку представників фіскальних органів, у такій ситуації слід застосовувати пп. 140.5.9 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).
Державна фіскальна служба України через Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі − ЗІР) у категорії 115.06 роз’яснила питання, чи вважається порушенням розміру мінімальних цін на окремі види алкоголю безоплатне їх розповсюдження під час проведення рекламних заходів суб’єктом господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Податківці наголосили, що рекламу алкогольних напоїв на спеціальних виставкових заходах шляхом безоплатного їх надання безпосередньо зацікавленим та/або професійним відвідувачам (з обмеженням відвідування заходу неповнолітніми тощо) вважають роздрібним продажем алкогольних напоїв.
У разі здійснення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні на такі напої, на суб’єктів господарювання накладають штраф − 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої з огляду на мінімальні ціни, але не менше від 10 000 грн.
При цьому витрати суб’єктів господарювання на такі рекламні заходи (спеціальні виставкові заходи) також визначають з урахуванням мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої. Адже рекламодавці алкогольних напоїв і тютюнових виробів зобов’язані спрямовувати на підтримку соціальної реклами шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше від 5% коштів, витрачених ними на рекламу тютюну та алкоголь.
Національний банк України своєю постановою «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42» від 23.08.16 р. № 376 з 30 серпня поточного року зобов’язав комерційних агентів банків зазначати у касовому документі (квитанція/чек тощо), що видається платнику за результатами здійснення операції з приймання готівки для подальшого її переказу, інформацію щодо найменування комерційного агента та банку, від імені якого комерційний агент надає зазначені послуги. Таким чином регулятор посилив вимоги щодо приймання готівки комерційними агентами фінансових установ.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі − Фонд) у листі «Щодо права уповноважених осіб накладати з 01.04.2015 р. адміністративні штрафи» від 01.08.16 р. № 344-06-2 нагадав, що директор виконавчої дирекції Фонду та його заступники, керівники робочих органів Фонду та їх заступники вправі застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи (ч. 8 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, далі – Закон № 1105).
Усе тому що до створення Фонду соціального страхування України виконання функцій, передбачених Законом № 1105, покладено на виконавчі дирекції Фонду (п. 6 р. VII Закону № 1105).
