Кабінет Міністрів України на виконання Закону України «Про Державне бюро розслідувань» постановою «Про утворення Державного бюро розслідувань» від 29.02.2016 р. № 127 утворив Державне бюро розслідувань. Цим самим зроблено ще один важливий крок у напрямі боротьби з корупцією та протидії іншим злочинам, зокрема вчиненим високопосадовцями, суддями та працівниками правоохоронних органів.
Працівників до бюро набиратимуть на конкурсній основі, вони матимуть гідну оплату праці та соціальний захист, що гарантуватиме незалежність їх діяльності.
Державна фіскальна служба України на виконання пп. 200.7.3 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) і постанови Кабінету Міністрів України (далі − КМУ) «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 22.02.2016 р. № 68 на офіційному сайті в підрозділі «Повідомлення про Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у підпункті 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України» розділу «Відшкодування ПДВ» оприлюднило Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі − ПДВ):
- Реєстр 1 заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих платниками такого податку, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ;
- Реєстр 2 заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих платниками такого податку, які не відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.
Платник податку самостійно в заяві зазначає про відповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ (Реєстр 1), чи невідповідність цим критеріям (Реєстр 2) (п. 200.7 ПКУ).
Податківці наголосили, що суми бюджетного відшкодування, не повернені до 1 лютого 2016 року, відшкодовуються без використання реєстрів заяв у порядку, який діяв до зазначеної дати.
Підставою для внесення заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ такого платника до Реєстру 1 (пп. «а» пп. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ) є одночасна відповідність критеріям, визначеним у п. 200.19 ст. 200 ПКУ.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо визнання контрольованих операцій з розміщення додаткових акцій» від 18.02.2016 р. № 3613/6/99-99-19-02-02-15 роз'яснила, що збільшення власного капіталу на підприємстві за рахунок внесків учасників не підпадають під визначення «контрольовані операції».
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування неприбуткових організацій у частині курсових різниць» від 18.02.2016 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15 розглянула питання щодо оподаткування неприбуткових організацій стосовно курсових різниць. Внесені до відповідного реєстру неприбуткові установи й організації не сплачують податок на прибуток із будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, у т.ч. отриманих у формі позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, за умови, якщо такі доходи (прибутки) використовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) від 21.01.2016 р. № 13 затвердив оновлені:
- Положення про форму та зміст розрахункових документів;
- Порядок подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок);
- форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1) та Інструкцію щодо його заповнення.
Документ готується до опублікування в «Офіційному віснику України» за 11.03.2016 р. № 18.
Національний банк України спростив здійснення переказів за межі України для фізичних осіб-резидентів. Про це йдеться в постанові регулятора «Про внесення змін до Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні» від 29.02.2016 р. № 123.
Постанова спрямована на вирішення двох проблем:
1. Відтепер чітко окреслено коло осіб, які розуміються на якості «родичів»;
2. Нацбанк пом’якшив окремі вимоги до підтвердних документів, які фізичні особи-резиденти повинні подавати в ході здійснення переказів за межі України.
Такий спрощений порядок буде застосовуватися до переказів за межі України на різноманітні цілі (зокрема, перекази на оплату лікування в закордонних медичних закладах, транспортування хворих, навчання, придбання літератури та передплатних видань тощо), що перевищує 15 тис. грн в еквіваленті.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (далі − НКЦПФР) 1 березня 2016 року схвалила доопрацьований проект «Про затвердження Змін до Порядку ведення реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів». Комісія підвищила вимоги до аудиторських фірм, які бажають бути включеними до Реєстру.
Крім свідоцтва Аудиторської палати України (далі − АПУ) та мінімальної кількості працюючих за основним місцем роботи аудиторів, аудиторська фірма повинна надавати Комісії свідоцтво про відповідність системи контролю якості, видане АПУ, мати власний веб-сайт та провадити аудиторську діяльність не менше трьох років. Також передбачено, що аудиторська фірма під час своєї діяльності зобов’язана повідомляти НКЦПФР про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви на внесення до Реєстру, та подавати щорічно інформацію про результати своєї роботи.
