Верховна Рада України підтримала проєкт Державного бюджету на 2025 рік у першому читанні. Доходи загального фонду держбюджету (без грантів та міжбюджетних трансфертів) заплановані у сумі 2 трлн 7 млрд гривень, що на 411 млрд грн більше ніж цього року.
Видатки загального фонду держбюджету плануються в обсязі 3 трлн 644 млрд грн, що більше показника цього року на 535 млрд гривень.
Загальний ресурс на національну безпеку та оборону у 2025 році – 2 трлн 223 млрд грн (близько 26% ВВП), що на 46 млрд грн більше плану 2024 року з урахуванням змін до держбюджету, прийнятих Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 8 проекту Закону про Держбюджет-2025, мінімальна зарплата встановлюється на рівні 8000 гривень. У погодинному розмірі – 48 грн за годину
Згідно із ст. 7 проєкту Закону про Держбюджет-2025, прожитковий мінімум на весь рік залишиться на рівні 2024 року. А саме, на одну особу в розрахунку на місяць він становитиме:
- дітей віком до шести років – 2563 грн;
- дітей віком від шести до 18 років – 3196 грн;
- працездатних осіб – 3028 грн;
- осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн.
Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін, які були розроблені Мінреінтеграції, до постанов КМУ від 7 травня 2022 року № 562 та від 6 грудня 2022 року № 1364.
Внесені зміни передбачають удосконалення інформаційної системи переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Таким чином, іноземні банки зможуть коректно визначати та застосовувати статус конкретного населеного пункту України, в якому знаходиться український суб’єкт господарювання.
Ухвалені зміни сприятимуть безперешкодному здійсненню трансакцій за експортно-імпортними операціями суб’єктів господарювання, що знаходяться на прифронтових територіях.
Державна служба статистики України оприлюднила Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватись респондентами в електронному вигляді у 2024 - 2025 роках.
Станом на 30.10.2024 року він включає 36 звітів (25 статистичних та 11 фінансових).
У Держстаті зауважують, що Перелік форм буде розширюватись в міру їх реалізації в електронній формі.
Крім того, Держстат оприлюднив зміни до статзітності на 2025 рік. Так, для подання 75 звітів змінено форми, 2 форми скасовано та затверджено подання 6-ти форм державних статистичних спостережень.
До того ж Уряд на засіданні 15 жовтня затвердив план статспостережень на 2025 рік.
Кабінет Міністрів України розширив коло потенційних отримувачів пільгового кредитування на придбання та встановлення гібридних систем електропостачання у приватних домогосподарствах.
Відповідні зміни передбачені постановою «Про внесення змін до Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії».
Нагадаємо, порядок надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 року.
З доступними програмами фінансування можна ознайомитися за посиланням.
Кабінет Міністрів України підтримав внесення змін до постанов КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 і від 28 лютого 2022 року № 168.
Вони передбачають, що особи, які мають право на одноразову грошову допомогу через загибель або зникнення військовослужбовця чи правоохоронця, можуть отримати її з дня, коли рішення суду про оголошення цієї особи померлою набрало чинності. Виплати особам з інвалідністю І та II груп проводяться позачергово.
Також актом передбачено, щоб трирічний строк, протягом якого існує право на отримання одноразової грошової допомоги, рахувався від дати, коли рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим набрало законної сили, а не з дати, яка зазначена у свідоцтві про смерть.
Постанова впливає на інтереси членів родин загиблих (померлих) військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, громадян з-поміж осіб з інвалідністю.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови №1340. Це допоможе розгорнути пілотний проєкт із впровадження 5G в першому українському місті, запровадити нові стандарти сучасних технологій зв’язку та наблизити законодавство України до норм ЄС.
Запуск 5G на всій території країни поки неможливий через воєнний стан, тому протягом двох років буде проводитись тестове використання обладнання та перевірятись сумісність мереж 5G з військовим обладнанням. Це важливий крок для повноцінного запуску 5G в Україні в майбутньому, а також один із пунктів стратегії розвитку телекому до 2030 року.
Окрім впровадження 5G, постановою передбачається використання частоти 2100 МГц не тільки для 3G, а і для інших технологій, таких як 2G або 4G. Це дасть більше гнучкості для операторів. А припинення використання частот 694-862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить їх для мобільного зв'язку.
Нині 5G функціонує вже в понад 90 країнах світу. Європейський Союз планує забезпечити цією технологією всі міста та головні дороги до 2025 року. Україна адаптує правила розподілу радіочастот, щоб вони відповідали європейським нормам з метою подальшої євроінтеграції.
Технологія 5G в 10 разів швидша за 4G і забезпечує обмін величезних обсягів інформації на надвисоких швидкостях, а також є безпечною для людей. Вона дозволить автоматизувати виробництво на заводах через різні системи управління, вдосконалити медичні технології через телемедицину, стимулювати розвиток розумних міст завдяки, наприклад, аналізу руху транспорту для зменшення заторів. 5G сприяє розвитку віртуальної і доповненої реальності, надаючи новий досвід та сприйняття в процесі. Розвиток електронних комунікацій був та залишається одним із пріоритетів для Мінцифри. Працюємо, щоб навіть під час війни покращувати якість українського зв’язку до нового рівня.
Кабінет Міністрів України на період дії воєнного стану запровадив режим експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів (аграрної продукції). Відповідну постанову Уряд ухвалив 29 жовтня 2024 року.
Режим експортного забезпечення передбачатиме:
- експорт товарів виключно зареєстрованими платниками податку на додану вартість;
- встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення. Різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від'ємною;
- електронний обмін інформації між Національним банком, Державною податковою службою та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства;
- особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Режим експортного забезпечення стосуватиметься продукції визначеної статтею 19² Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зокрема:
- меду;
- горіхів;
- пшениці і суміш пшениці та жита (меслин);
- жита;
- ячменю;
- вівса;
- кукурудзи;
- соєвих бобів;
- насіння ріпаку;
- насіння соняшнику;
- олії соєвої;
- олії соняшникової;
- олії ріпакової
- макухи.
Постанова набере чинності через 30 днів після приведення у відповідність та прийняття усіх необхідних підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації Закону України від 09.05.2024 р. № 3706-IX, а також після забезпечення можливості обробки інформації, визначеної цим Законом в інформаційно-комунікаційних системах центральних органів виконавчої влади.
Таким чином, для складання експортних ПН на зазначену продукцію поки що діють загальні правила.
Верховна Рада України підтримала законопроєкти № 12151 та № 12152 про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів.
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено з 10 листопада 2024 року до 07 лютого 2025 року.
Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку організації та ведення військового обліку. Ключовим нововведенням є впровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів та Єдиною інформаційною системою МВС.
Це дозволить правоохоронцям оперативно отримувати дані про порушників для їх подальшого адміністративного затримання та доставлення до найближчого ТЦК або органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості обміну інформацією постанова передбачає альтернативні форми звернення до Нацполіції.
Ухвалені зміни спрямовані на оптимізацію комплектування Сил оборони України та правоохоронних органів спеціального призначення. Цифровізація взаємодії між відомствами має забезпечити більш ефективне виконання завдань у сфері мобілізаційної підготовки та військового обліку.
Документ вносить зміни до постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення Держекоінспекцією планових перевірок підприємств.
Зокрема, нові критерії встановлюються у таких сферах, як:
- забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
- запобігання утворенню та управління відходами;
- моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів;
- поводження з генетично модифікованими організмами;
- поводження з пестицидами та агрохімікатами;
- виробництво та утилізація хімічних джерел струму;
- поводження з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами.
Прийняття таких змін було необхідне для:
- виконання євроінтеграційних законів, які вже схвалені в Україні - наприклад, «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» та «Про управління відходами»;
- запровадження ризик-орієнтованого підходу до проведення перевірок у сфері захисту довкілля. Це сприятиме підвищенню об’єктивності, прозорості та неупередженості таких перевірок, більш ефективному та прогнозованому їх проведенню;
- оптимального перерозподілу уваги органу державного нагляду (контролю) з менш ризикових суб’єктів господарювання на більш ризикові.
