Прем’єр-міністр України під час засідання Уряду анонсував низку рішень, які стануть поштовхом розвитку дитинства.
Зокрема, Уряд вводить традицію забезпечення новонароджених спеціальним бебі-боксом, у якому буде зібрано речі, потрібні для перших тижнів життя немовляти.
Також за рішенням Уряду та за підтримки місцевих органів влади в Україні з січня наступного року вводиться поняття найму «муніципальної няні». Оплата її послуг буде частково компенсована з бюджету.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 р. № 809 і від 27 січня 2016 р. № 70» від 23.05.18 р. № 393 уточнив Порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями.
Якщо кошти від міжнародних кредиторів отримує держпідприємство, то йому слід погодити з Міністерством фінансів України документи для інвестиційного проекту. Такі зміни внесено для узгодження залучення іноземних інвестицій із положеннями ч. 4 ст. 67 Господарського кодексу України.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 16.05.18 р. № 2174/6/99-99-15-03-02-15/ІПК нагадала загальні правила обчислення компенсаційного ПДВ зі ст. 199 ПКУ та повідомила, що у звітних періодах, у яких платник не здійснював операції з придбання товарів/послуг, котрі призначені для одночасного використання в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, норми ст. 199 ПКУ не застосовуються. Отже, і податкові зобов’язання згідно з п. 199.1 ПКУ в такому звітному періоді не нараховують.
Звісно, якщо покупок не було взагалі, то і розподіляти ПДВ не потрібно. Втім, якщо придбання товарів/послуг все-таки мало місце, то допомогою контролерів важко скористатися. Адже платнику ПДВ слід самому оцінити, чи придбавав він товари/послуги для одночасного використання в пільгових та оподатковуваних постачаннях.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про податок на додану вартість» від 21.05.18 р. № 2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК оприлюднила свій погляд на застосування спеціального строку реєстрації розрахунку коригування на зменшення. Слід нагадати, що покупець зобов’язаний внести такий розрахунок до Єдиного реєстру протягом 15 календарних днів із дня отримання такого розрахунку коригування (абз. 17 п. 201.10 ПКУ).
Представники фіскального відомства повідомили: у ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування. Тому вони порекомендували реєструвати розрахунки коригування на зменшення з урахуванням загальних термінів (абзаци 15—16 п. 201.10 ПКУ ):
- складені з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця — до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;
- складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця — до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені;
В іншому випадку контролери попереджають про можливість виникнення помилок при складанні податкової звітності та непорозумінь при обрахунку в системі електронного адміністрування ПДВ показника ΣПеревищ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств у 2018 році за 2014 рік» від 18.05.18 р. № 2213/6/99-99-15-02-02-15/ІПК пояснила важливий нюанс у порядку застосування строків давності для подачі уточнюючої декларації. У відповіді на індивідуальне роз'яснення представники фіскального відомства зазначили, чи може платник уточнити декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, якщо до неї вже подавали уточненки.
На їх думку, платник, який виявляє помилки в податковій декларації, до якої вже подавались раніше уточнюючі розрахунки, може виправити такі помилки не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації. У своїй відповіді представники фіскального відомства посилаються на п. п. 50.1 та 102.1 ПКУ.
Отже, на думку фіскалів, подача уточненки не подовжує 3-річний період, протягом якого можна уточнити податково-прибуткову звітність. Він обраховується не з подачі останньої уточненки, а з граничної дати подання декларації. Якщо з цієї дати 3 роки минуло — подавати уточнений розрахунок не можна.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Вимог до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва» від 12.04.18 р. № 507 затвердило Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва. Такі юрособи проводять зазначену експертизу, без якої не обійтися роботодавцям, що отримують дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Слід нагадати, що зазначений дозвіл видають на підставі висновку експертизи, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. Саме так говорить ч. 3 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.
Вимоги містять, зокрема, перелік документів та процедур, без яких не обійтися тим юрособам, що мають намір займатися експертизою у сфері охорони праці. Ба більше, їм необхідні фахівці, які мають підтверджену в установленому порядку кваліфікацію у визначеній сфері і безпосередньо проводять експертизу.
Експертна організація повинна, до того ж, бути акредитованою Національним агентством з акредитації України як орган з інспектування, що здійснює інспектування як третя сторона. Їй не обійтися без укладення договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами.
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття прийняв постанову «Про затвердження Порядку списання безнадійної заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 30.03.18 р. № 167 та визначив механізм, умови та підстави списання установами державної служби зайнятості заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав.
Зокрема, списанню підлягає заборгованість зі сплати страхових внесків у разі:
- визнання платника страхових внесків банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені внаслідок недостатності майна банкрута;
- пред'явлення кредиторських вимог до страхувальника після закінчення строку, установленого для їх подання;
- ліквідації страхувальника, коли вимоги зі сплати страхових внесків залишилися незадоволеними у зв'язку з недостатністю майна страхувальника;
- санації боржника, якщо планом санації передбачено прощення боргу зі сплати страхових внесків;
- винесення судом рішення про припинення страхувальника чи його підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством;
- оголошення фізичної особи, яка використовує найману працю, померлою або визнання у судовому порядку безвісно відсутньою;
- винесення судом рішення, яке набрало законної сили, про відмову у стягненні заборгованості;
- пропуску строку пред'явлення виконавчих документів до виконання;
- дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють стягнення заборгованості.
