Президент України підписав Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.16 р. № 1540-VIII. Цей нормативно-правовий акт закріплює організаційні та правові аспекти створення й діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП).
Рішення НКРЕКП не підлягають погодженню органами державної влади, крім випадків, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Аби гарантувати незалежність і неупередженість цього органу, його членів призначатимуть за результатами відкритого конкурсного відбору на обіймання цієї посади. А строк повноважень члена НКРЕКП становитиме шість років.
Фінансування НКРЕКП відбуватиметься за рахунок внесків на регулювання, які сплачуватимуть госпсуб'єкти, діяльність яких регулює НКРЕКП. Максимальний розмір цього внеску — 0,1% чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.
До компетенції НКРЕКП належить право здійснювати держрегулювання, моніторинг та контроль за діяльністю госпсуб'єктів у сферах енергетики й комунальних послуг. Зокрема, виробництва, передачі, розподілу, постачання електроенергії, діяльності у сфері централізованого водопостачання, водовідведення та теплової енергетики в обсягах понад рівень, установлений ліцензійними умовами; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом, а також природного газу.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» від 23.11.16 р. № 843 удосконалив типову форму договору оренди землі. Так, його сторони під час підготовки договору матимуть можливість укладання одного договору оренди на декілька земельних ділянок одного орендодавця.
Окрім того, уточнили строки оренди земель: сільгосппризначення – не менше ніж сім років, а в разі передачі в оренду для ведення товарного сільгоспвиробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільгосппризначення, які є ділянками меліорованих земель і на яких проводять гідротехнічну меліорацію, – не менше ніж 10 років.
Сторони обов'язково повинні будуть погоджувати лише об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» від 16.11.16 р. № 831 затвердив окрему методику для визначення нормативної грошової оцінки сільгоспземель. Нормативну грошову оцінку земель сільгосппризначення проводитимуть окремо за сільськогосподарськими угіддями (ріллею, багаторічними насадженнями, сіножатями, пасовищами, перелогами) та несільськогосподарськими угіддями на землях сільгосппризначення.
За результатами проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення територіальний орган Держгеокадастру (через центр надання адміністративних послуг) за місцезнаходженням ділянки видасть витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. Водночас такий строк не перевищуватиме трьох робочих днів із дати надходження відповідної заяви.
Нормативну грошову оцінку сільгоспземель визначатимуть відповідно до нормативу капіталізованого рентного доходу на землях сільськогосподарського призначення природно-сільськогосподарських районів АР Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя, які затверджено Урядом, та показників бонітування ґрунтів шляхом складання шкал нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів природно-сільськогосподарських районів (для угідь).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на сформоване забезпечення для виплат, пов’язаних з оплатою праці» від 15.11.16 р. № 24551/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, у якому випадку прибутківці не проводять податкових коригувань стосовно створених резервів на інші виплати, пов'язані з оплатою праці (пп. 139.1.1 ПКУ). Так, за словами податківців, до виплат, пов'язаних з оплатою праці, зараховують, зокрема, і видатки підприємства за програмами пенсійного забезпечення (у т. ч. короткострокові виплати працівникам, виплати після закінчення трудової діяльності, інші довгострокові виплати працівникам, виплати в разі звільнення).
Тому якщо забезпечення (резерви) створюють для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов'язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінрезультату для цілей обкладення податком на прибуток.
Державна фіскальна служба України у своїх листах «Щодо використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення» від 15.11.16 р. № 24576/6/99-99-15-02-02-15 та «Щодо деяких питань із трансфертного ціноутворення» від 18.11.16 р. № 24927/6/99-99-15-02-02-15 повідомляє: інформацію про ціни зіставних неконтрольованих операцій, які відображено у звіті оцінювача, можна використати як одне з інформаційних джерел для встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки».
Окрім того, на думку податківців, комерційними базами даних компаній, наприклад BureauVanDijk (Orbis, Amadeus, RUSLANA), 'Інтерфакс' ('Спарк'), також можна послуговуватися як загальнодоступним джерелом інформації про зіставні операції для зазначених цілей.
Контролери зауважили також, що зміст Настанов з організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб може слугувати орієнтиром у напрямі, зокрема, вибору застосування методів трансфертного ціноутворення.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення вартості кваліфікаційного активу» від 18.11.16 р. № 12293/Ф/99-99-15-02-02-14 повідомила про важливий нюанс розрахунку розміру податкових коригувань фінрезультату на «нерезидентські» проценти. Отже, під час розрахунку суми перевищення відповідно до п. 140.2 ПКУ ураховують усю суму нарахованих у бухобліку процентів незалежно від того, чи відображено їх під час формування фінрезультату до оподаткування згідно з правилами бухобліку. Тобто, у розрахунок беруть і капіталізовані відсотки, які увійшли до собівартості кваліфікаційного активу.
Міністерство юстиції України у своєму наказі «Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 21.11.16 р. № 3276/5 зазначило: заяви у сфері держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлюють за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обов’язковими складовими такої заяви повинні бути реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (якщо на момент формування заяви відповідний номер присвоєно об'єкту нерухомості за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав) та кадастровий номер земельної ділянки (якщо заяву подають щодо земельної ділянки).
Паперову форму цієї заяви підписує заявник (заявники) та особа, яка сформувала таку заяву. А на заяву в електронній формі накладають електронний цифровий підпис заявника (заявників).
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо поновлення на роботі» від 28.10.16 р. № 1500/13/84-16 повідомило, що в разі поновлення працівника на роботі за рішенням суду він має право використати щорічну основну відпустку за весь час вимушеного прогулу. При цьому тривалість відпустки визначають пропорційно з дати поновлення на роботі й до кінця його робочого року.
Звісно, якщо під час звільнення працівнику виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, то на використання цих днів відпустки права в нього немає. Також не передбачено повернення працівником виплаченої йому під час звільнення компенсації чи зарахування її в рахунок суми за відпустку, яку надають за період вимушеного прогулу.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» від 22.11.16 р. № 404 спростив умови доступу вітчизняних суб’єктів господарювання до валютних кредитів за участі експортно-кредитного агентства (далі − ЕКА). Так, під час контролю за розміром виплат резидента за користування кредитом не ураховуватимуть платежі, які резидент надає нерезиденту для відшкодування фактичних витрат нерезидента з оплати послуг (винагороди, премії, комісії тощо) ЕКА.
Нацбанк контролює вартість зовнішніх кредитів або позик в іноземній валюті. Далі до граничної вартості не враховуватимуть оплату послуг ЕКА. Однак ЕКА має належати до переліку, який наведено на офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР). Передбачено, що такий крок розширить доступ резидентів до зовнішніх кредитних ресурсів, які надають за участі ЕКА.
