Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.15 р. № 888-VIII і віддала право органам місцевого самоврядування надавати найбільш популярні адміністративні послуги. Наприклад:
- надавати відомості з Державного земельного кадастру відповідно до законодавства;
- вести реєстри територіальних громад (тобто реєструвати/знімати з реєстрації місце проживання фізосіб).
Такі послуги надаватимуть через центри надання адміністративних послуг. Їх утворюють при Київській та Севастопольській міськдержадміністраціях, райдержадміністраціях, районних у місті Києві (м. Севастополі) держадміністраціях, виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення. Інші органи місцевого самоврядування можуть створити центри надання адміністративних послуг за власним рішенням.
Водночас законодавці встановили нові розміри адміністративного збору (зокрема, за реєстрацію місця проживання особи, надання відомостей з Державного земельного кадастру).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо різниць, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі здійснення операцій з інвестиційною нерухомістю» від 17.12.15 р. № 27011/6/99-99-19-02-02-15 поінформувала про податкові різниці в податково-прибутковому обліку інвестнерухомості, яку оцінюють за справедливою вартістю. За словами фіскалів, у такому випадку об’єкт інвестнерухомості не амортизується згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби». Тому платник податку й не коригує фінрезультат до оподаткування на різниці відповідно до положень ст. 138 ПКУ.
Зауважимо також, що за пп. 141.2.1 ПКУ на суму уцінки інвестнерухомості, проведеної за бухправилами, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів, збільшують фінрезультат до оподаткування.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування положень Податкового кодексу України до операцій факторингу (відступлення права вимоги) після 01.01.2015» від 17.12.15 р. № 27010/9/99-99-19-02-02-15 повідомила свою позицію стосовно податково-прибуткового обліку факторингових операцій (операцій із перевідступлення права вимоги), за якими станом на 01.01.15 р. у бухобліку платника податку на прибуток була дебзаборгованість. Із 01.01.15 р. такий платник застосовує норми п. 18 підрозділу 4 розд. ХХ ПКУ в частині обліку доходів, за якими кошти, що надійшли на його рахунок, мають збільшувати бухгалтерський фінрезультат до оподаткування.
З відповіді податківців можна зробити висновок, що це стосується як первинного, так і вторинного кредитора. І йдеться про всю суму отриманих коштів в рахунок погашення дебзаборгованості з факторингової операції.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки» від 20.11.15 р. № 1040 визначило порядок подання платником заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки.
Таку заяву потрібно подавати у формі, затвердженій згаданим нормативом. У ній, серед іншого, зазначають:
- податкові періоди госпдіяльності, що підлягають електронній перевірці;
- систему оподаткування, що застосовує платник;
- перелік податків, які буде перевірено під час проведення електронної перевірки;
- ведення в електронному вигляді бухобліку;
- ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухобліку.
Разом із заявою фіскалам подають в електронній формі документи, які пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів. Звісно, потрібно дотримуватися умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.
Таку заяву та додані до неї документи можна подати кількома способами, а саме: рекомендованим листом із повідомленням про вручення та з описом вкладеного безпосередньо до контролюючого органу або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.
Заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення Мінфіну про запровадження проведення такої перевірки для певних категорій платників, наприклад, спрощенців, суб'єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва чи інших платників.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України видало наказ «Про затвердження національного класифікатора України ДК 021:2015 та скасування національного класифікатора України ДК 021:2007» від 23.12.15 р. № 1749. Ще зовсім недавно всі дізналися про нові правила визначення предмета закупівлі. Мінекономрозвитку, нагадаємо, наказало із 01.01.16 р. визначати його за показником п’ятого знака Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» (CPV:2002, IDT) ДК 021:2007.
Наразі Міністерство приготувало передноворічний сюрприз усім замовникам держзакупівель. Річ у тім, що згаданий класифікатор ДК 021:2007 із 1 січня 2016 р. утрачає чинність. На зміну йому приходить Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015. Тому для всіх розпочатих у наступному році торгів потрібно послуговуватися вже новим класифікатором.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо зміни джерела фінансування за договором про закупівлю» від 02.12.15 р. № 3302-05/40268-07 наголошує: держзакупівельний договір хоч і повинен ураховувати нюанси, визначені ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.14 р. № 1197-VII, все ж підпорядковується загальним правилам укладення та виконання договорів, які встановлено Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та Господарським кодексом України. Одне з них – укладений договір є обов’язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦКУ).
А тому, наполягають у Міністерстві, якщо змінюється джерело фінансування за договором про закупівлю, укладеним за результатами процедури закупівлі, оголошувати нові торги не потрібно. Укладений договір залишається обов’язковим для виконання сторонами.
