Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 22.11.17 р. № 890 посилив відповідальність орендарів за недобросовісне використання земельних ділянок.
З цією метою було запроваджено обов’язкову фіксацію в договорі оренди землі показників якісних характеристик ґрунтового покриву земельної ділянки на момент її передачі в оренду. Це дасть можливість контролювати ефективне та раціональне використання орендарями земельних ділянок, зокрема недопущення погіршення якості ґрунтів.
Також постановою передбачається відшкодування орендодавцю − власнику земельної ділянки збитків у разі погіршення якості ґрунтового покриву орендованої земельної ділянки або приведення її в непридатний для використання за цільовим призначенням стан. Постановою урядовці встановили конкретні строки внесення орендної плати за користування земельною ділянкою та відповідальність у разі несвоєчасної сплати.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» від 22.11.17 р. № 886 вніс зміни до Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна. Зокрема, запроваджено сплату гарантійного внеску (шість стартових орендних плат) або можливість надання банківської гарантії на відповідну суму для всіх учасників конкурсу на право оренди держмайна. Внесок повертатимуть усім допущеним до конкурсу учасникам, які не стали переможцями. Переможцю конкурсу гарантійний внесок зарахують в орендну плату.
Крім того, орендар упродовж 10 робочих днів від дати укладення договору оренди повинен буде внести аванс не менш як за шість місяців. За словами урядовців, такі додаткові умови є своєрідним запобіжником проти участі в конкурсі недобросовісних учасників.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо податкових наслідків здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги» від 21.11.17 р. № 2679/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: платник податку на додану вартість (далі − ПДВ) має право включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену під час ввезення товарів на митну територію України (звісно, на підставі належним чином оформленої митної декларації). До того ж таке право виникає незалежно від того, ці товари придбавають (ввозять) для реалізації проекту міжнародної технічної допомоги чи для інших цілей.
При цьому платник ПДВ не нараховує «компенсуючих» податкових зобов’язань із ПДВ на підставі п. 198.5 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) за операціями з постачання таких товарів у межах виконання проекту міжнародної технічної допомоги (звільнення від обкладення ПДВ яких передбачено п. 197.11 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 24.11.17 р. № 2702/5/99-99-13-02-01-15/ІПК зазначила, що платники, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на окупованих територіях, та які несвоєчасно сплатили єдиний соціальний внесок, несуть відповідальність за таку несплату на загальних підставах.
Підставою для цього рішення представників фіскального відомства є те, що норми, які раніше звільняли таких платників від сплати ЄСВ, скасовано з 01.01.16 р. Також варто зважати на те, що у 2014−2015 рр. перелік населених пунктів, на території яких проводять антитерористичні операції, переглядався тричі. Це також впливає на рішення щодо застосування штрафних санкцій за несплату ЄСВ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо належності до операцій з постачання сільськогосподарської продукції операції з реалізації цукру, виробленого із власної сировини самостійно або на давальницьких умовах, та права на отримання за таким видом діяльності бюджетної дотації» від 27.11.17 р. № 2723/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила аграріям, що виробництво цукру не належить до видів діяльності, за які передбачено бюджетну дотацію. Тож незалежно від того, виробляє підприємство цукор самостійно чи на давальницьких умовах, під час постачання такої продукції складають звичайну податкову накладну. Тобто не зазначають код «2» у другій частині її порядкового номера. Такий код записують лише в податкових накладних на дотаційну продукцію. Перелік видів продукції, за яку передбачено бюджетну дотацію, наведено в п. 161.3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.04 р. № 1877-IV.
Відповідно, дані про обсяги постачання цукру не потрапляють до додатка ДС9 декларації з ПДВ.
Водночас цукор, вироблений сільгоспником самостійно чи на давальницьких умовах, вважають сільськогосподарською продукцією. Тобто обсяги його постачання враховують під час розрахунку питомої ваги вартості сільгосптоварів. А саме − включають до графи 3 таблиці 2 додатка ДС9 та до графи 4 розділу 6 Заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Нагадаємо, що потрапити до такого реєстру можуть сільгоспники, у яких питома вага сільгосптоварів становить не менш ніж 75% усіх постачань за попередні 12 звітних періодів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо правомірності отримання благодійним фондом коштів від студентів як часткової оплати навчання» від 28.11.17 р. № 2746/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила благодійному фонду, який планує отримувати кошти за навчання студентів: фонд, уключений до Реєстру неприбуткових установ та організацій, може надавати освітні послуги лише на некомерційній основі для досягнення статутних цілей. Тобто метою діяльності такої організації не повинно бути одержання прибутку. Якщо такий фонд порушить вимоги, визначені п. 133.4 ПКУ, він втратить статус неприбутківця. Це означає, що благодійний фонд стане платником податку на прибуток на загальних засадах.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6−102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України» від 20.10.17 р. № 861 встановило механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.
Заяву про продовження граничних строків подають у довільній формі. Проте вона повинна містити чітке та стисле обґрунтування підстав для продовження граничних строків із посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вид податку (збору), податковий період та суму грошового зобов’язання тощо.
Таку заяву подають протягом 30 календарних днів, що настають за днем закінчення обставин, які дають право змістити граничні строки, або початку їх дії.
Звісно, ці обставини потрібно документально підтвердити. Тож Мінфін визначив перелік таких доказів для кожного випадку.
Нагадаємо, що право на продовження граничних строків виникає, якщо посадовець юрособи (фізособа-платник):
- перебував за межами України;
- перебував у плаванні на морських суднах за кордонами України у складі команди (екіпажу) таких суден;
- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
- мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
- був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Міністерство юстиції України в листі «Щодо виконання приватним виконавцем ухвали суду про накладення арешту на грошові кошти» від 01.11.17 р. № 11265/20.5/46-17 роз’яснило: приватний виконавець може примусово виконувати ухвалу суду про накладення арешту на кошти, винесену в цивільних або господарських справах.
Слід нагадати, що приватний виконавець протягом першого року провадження такої діяльності не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить 20 та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в інвалюті, а також до 01.01.18 р. йому заборонено здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить шість та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в інвалюті.
Проте ці обмеження стосуються рішень суду, резолютивна частина яких передбачає стягнення таких розмірів коштів. А накладення арешту на кошти − один із видів забезпечення позову. Сума коштів, на які накладено арешт, стягненню не підлягає.
Отже, приватний виконавець може здійснювати виконання ухвали суду про накладення арешту на кошти незалежно від того, яка сума коштів підлягає арешту.
Міністерство інфраструктури України наказом «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства інфраструктури України» від 23.10.17 р. № 358 встановило розміри ставок портових зборів для нафтоналивних суден у закордонному плаванні. Так, наприклад, маяковий збір у морських портах Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Южний для них справлятимуть за ставкою 0,0081 дол. США за 1 куб. м об’єму судна, а причальний збір у тих самих портах становитиме 0,0061 дол. США за 1 куб. м об’єму судна за суднозаходження.
Слід нагадати, що в чинній редакції Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Мінінфраструктури України від 27.05.13 р. № 316, немає норм щодо обкладання портовими зборами нафтоналивних суден у закордонному плаванні.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо дотримання мінімальних гарантій при відрядній оплаті праці» від 06.10.17 р. № 19585/0/2-17/28 роз’яснило: якщо відрядну розцінку розраховують з огляду на годинну норму праці, то гарантією є мінімальна заробітна плата в годинному розмірі, якщо з денної − мінімальна місячна заробітна плата.
Слід додати, якщо відрядну розцінку визначено з тарифної ставки, що не менша за мінімальну зарплату, то потреби в провадженні доплати до мінімалки взагалі не виникатиме − незалежно від того, який обсяг виконає відрядник. А якщо розцінку визначено зі ставки, меншої за мінімальну зарплату, то можуть виникати ситуації, коли працівники однакової кваліфікації з однаковими розцінками отримуватимуть однакову зарплату за різний обсяг роботи (за рахунок доплати).
