Державна фіскальна служба України повідомила, що державні унітарні підприємства – сільгосптоваровиробники, платники єдиного податку ІV групи, при виплаті держдивідендів повинні сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток (див. лист ДФСУ «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року» від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17).
Якщо вони не сплатять аванс з податку на прибуток при виплаті дивідендів, то на них поширюється штраф згідно зі ст. 123 ПКУ (25% податкового боргу або 50% при повторному протягом 1095 днів порушенні за цією статтею) та пеня за ст. 129 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в листі «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2015 року» від 29.07.15 р. № 27719/7/99-99-19-02-01-17 зазначила: в зв’язку із тим, що на сьогодні так і не затверджено нової форми декларації з податку на прибуток, рекомендовано складати й подавати деку за І півріччя 2015 року (тим платникам податку на прибуток, які зобов’язані звітувати за півріччя) за чинними формами.
Однак для визначення суми об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань контролери пропонують використовувати проект деки, розміщений на веб-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua).
Таку «проектну» декларацію податківці пропонують подавати як доповнення до чинної форми декларації.
Державна фіскальна служба України в свому листі «Щодо змін в обов’язкових реквізитах податкової накладної» від 29.07.15 р. № 27651/7/99-99-19-03-02-17 зазначила, що з дати набрання чинності Законом від 29.07.15 р. № 643, а саме з 29.07.15 р., платники податку при складанні податкової накладної/розрахунку коригування можуть не заповнювати в їх заголовній частині поля реквізити, які не належать до обов’язкових, згідно з п. 201.1 ПКУ:
- місцезнаходження (податкова адреса продавця);
- місцезнаходження (податкова адреса покупця);
- номер телефону (продавця та покупця);
- вид цивільно-правового договору, його номер та дата;
- форма проведених розрахунків.
Тобто відсутність зазначених даних у податковій накладній/розрахунку коригування жодним чином не впливатиме на визнання податкового кредиту, звісно, якщо відсутні інші підстави щодо цього.
При цьому таблична частина податкової накладної/розрахунку коригування, яка визначає опис та номенклатуру товару, до затвердження їх нових форм заповнюється без змін.
Державна фіскальна служба України пояснила, в яких випадках до платника, котрий здійснює контрольовані операції, застосовують санкції за неподання документації на податковий запит, передбачені п. 120.3 ПКУ (див. лист ДФСУ «Про податковий контроль за трансфертним ціноутворенням» від 07.07.15 р. № 24525/7/99-99-22-01-02-17).
1. Якщо платник не надав відповідь на запит згідно з вимогами пп. 39.4.4 ПКУ. Оскільки документацію за запитом подають у довільній формі, то на цьому етапі порушенням є лише відсутність відповіді податківцям протягом місяця.
2. Податківці можуть надіслати платнику запит із проханням надати додаткові документи. Якщо відповідь на додатковий запит (яку він має надати протягом 10 календарних днів з урахуванням дня отримання запиту) не міститиме необхідної контролерам інформації — платника штрафують.
Слід зауважити, що за неподання документації стосовно контрольованих операцій у 2013 — 2014 роках застосовують штрафні санкції, які передбачені у 2015 році.
Державна фіскальна служба України роз’яснила: платники єдиного податку не можуть використовувати векселі як форму розрахунків. Адже, нагадують фіскали, єдинники першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій та/або безготівковій (див. п. 291.6 ПКУ) (лист ДФС України «Щодо вексельних розрахунків підприємців-єдинників» від 04.06.15 р. № 5267/Д/99-99-17-02-02-14).
Водночас операції по видачі векселя контролери розцінюють як фінансове посередництво (ч. 3 ст. 333 ГКУ). Усе тому, наполягають податківці, що при видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем (див. ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.01 р. № 2374-III). А суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінпосередництва з використанням векселів, не можуть бути єдинниками.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо використання біржових цін як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення» від 18.06.15 р. № 12823/6/99-99-19-02-02-15 зазначила, що інформацію про ціни, що склалися на біржі, та біржові котирування можна брати як інформаційне джерело для визначення ринкових цін на товари в цілях трансфертного ціноутворення. Адже біржові дані дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій.
Державна фіскальна служба України вважає, що роботодавець не може подати поштою повідомлення про прийняття працівника на роботу. Все тому, що в постанові КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.15 р. № 413 немає згадки про поштові листи (див. zir.minrd.gov.ua).
Натомість зробити це можна одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило форми документів, необхідних для отримання госпсуб’єктами агропромислового комплексу часткової компенсації відсоткової ставки за банківськими кредитами (у національній валюті) (див. наказ Мінагрополітики України «Про затвердження форм документів та надання інформації щодо здійснення фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» від 01.07.15 р. № 253 (набере чинності з дня його офіційного опублікування).
Йдеться, зокрема, про заявки на участь у конкурсі для отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами, довідки про отримання компенсації відсоткової ставки за залученими кредитами за рахунок коштів державного бюджету тощо.
Нагадаємо, компенсацію надають на конкурсних засадах юрособам — суб’єктам агропромислового комплексу за укладеними кредитними договорами за умови, що сума відсотків за користування кредитами та розмір плати за надання інших банківських послуг, пов’язаних із цим кредитом, не перевищує 30 % річних.
Розмір такої компенсації — 50 % облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, але не вище від розмірів, передбачених кредитними договорами, за кредитами, залученими у минулому та поточному роках, відсотки за користування якими нараховані та сплачені в поточному році.
Національний банк України в листі «Про можливість використання відомості на виплату грошей для виплати коштів особам, яких немає в штатному розписі підприємства, на цілі, що відрізняються від виплати заробітної плати» від 15.04.15 р. № 50-01015/25117 роз'яснив: особам, яких немає у штатному розписі підприємства, видати кошти (на цілі, крім виплати зарплати), можна за окремою видатковою відомістю (відомістю на виплату грошей) (ч. 3 п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637, далі — Положення).
Строки видачі готівки за видатковою відомістю затверджують керівник і головбух (або особи, уповноважені на це керівником) (п. 3.8 Положення).
Положення також передбачає оформлення видачі коштів непрацівникам підприємства видатковими касовими ордерами, які виписують окремо на кожну особу.
