Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо кворуму загальних зборів акціонерних товариств з мажоритарними корпоративними правами держави» від 13.01.2015 р № 91-VIII.
Законом встановлюється кворум для прийняття рішень на загальних зборах акціонерного товариства 50% плюс 1 акція (замість 60% плюс 1 акція). Для держпідприємств документ набуде чинності з дня опублікування, а для інших − з 1 січня 2016 року.
Такі зміни покликані боротися з умисним блокуванням проведення загальних зборів, що призводило до банкрутства, рейдерства, порушення прав акціонерів.
Верховна Рада України внесла зміни до ст. 265 КЗпП Законом України 'Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці' від 28.12.2014 р. № 77-VIII, які вступили в силу з 1 січня 2015 року. Тепер за порушення трудового законодавства роботодавець може бути притягнутий не тільки до адміністративної, а й до фінансової відповідальності.
Зокрема, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент виявлення порушення.
Цей штраф встановлюється за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. У 2015 році такий штраф становить 36540 грн, а починаючи з грудня − 41340 грн.
При цьому варто звернути увагу, що за такий вид правопорушення передбачена і адміністративна відповідальність. І штрафи тут також чималі − від 510 до 1700 грн, у разі повторного порушення − від 1700 до 5100 грн.
Державна фіскальна служба України у листі від 19.01.2015 р № 1403/7/99-99-19-03-01-17 повідомила, що в січні 2015 року розрахунки коригування реєструються тільки постачальниками.
З 1 січня 2015 року платникам податків надано можливість виправлення помилок у податкових накладних шляхом складання розрахунку коригування до них.
В рамках системи електронного адміністрування ПДВ з 01.02.2015 р. розрахунок коригування до податкової накладної, виданої одержувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
1) постачальником товарів / послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних і вартісних показників у результаті не змінює суму компенсації;
2) отримувачем товарів / послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) направляє складений розрахунок коригування одержувачу (покупцю).
Реєстрація розрахунків коригування з 1 січня до 1 лютого 2015 буде здійснюватися постачальником (продавцем) товарів / послуг.
Державна фіскальна служба України у листі від 19.01.2015 р № 1403/7/99-99-19-03-01-17 нагадала, що сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року і січень 2015 / IV квартал 2014 буде здійснюватися платником податків зі свого поточного рахунку безпосередньо на бюджетні рахунки, а починаючи з лютого 2015 / I кварталу 2015 року, − з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.
Тобто, зобов'язання з ПДВ уже за лютий 2015 будуть перераховуватися з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно з реєстром, сформованому ДФСУ. Такий реєстр податківці повинні направити в Казначейство не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку для самостійної сплати податкових зобов'язань.
Державна фіскальна служба України наказом від 17.01.2015 р № 13 затвердила Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та ПДВ у разі застосування податкового компромісу.
Так, процедура податкового компромісу поширюється на:
1) добровільне декларування занижених податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014;
2) добровільне декларування занижених податкових зобов'язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочато документальну перевірку або складено акт за її результатами;
3) випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та / або ПДВ не узгоджені;
4) неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та / або ПДВ, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження;
5) узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та / або ПДВ, зазначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження.
Податкові зобов'язання відповідно до процедури податкового компромісу сплачуються до бюджету в розмірі 5% від суми заниження податкового зобов'язання.
Решта 95% вважаються погашеними за результатами досягнення податкового компромісу. При цьому штрафні санкції до платника податку не застосовуються, а пеня, відповідно, не нараховується.
Під досягненням компромісу мається на увазі сплата платником податків до бюджету сум податкових зобов'язань з ПДВ та / або податку на прибуток.
Досягнення компромісу виключає необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, якщо він не був складений, а також дає підстави суду для звільнення платника від адміністративної відповідальності.
Методичні рекомендації не встановлюють нових норм права, а носять виключно рекомендаційний і роз'яснювальний характер щодо єдиного розуміння процедури застосування податкового компромісу.
Нагадаємо, Закон про податковий компроміс набув чинності 17 січня 2015 року.
Державна фіскальна служба України у листі від 21.01.2015 р № 1665/7/99-99-17-02-01-17 роз'яснила нововведення оподаткування виграшів, призів в 2015 році. Ставка ПДФО становить подвійний розмір базової ставки (15%) щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів в лотерею) на користь резидентів або нерезидентів.
Тобто, ставка податку в розмірі 30% застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів або призів (крім виграшів, призів у лотерею).
Як виняток, грошові виграші у спортивних змаганнях оподатковуються за ставкою 15%. Зазначене не стосується винагород спортсменам − чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам.
Податковим агентом при нарахуванні (виплаті, наданні) доходу у вигляді виграшів (призів) в лотерею або в інших розіграшах, в букмекерському парі, в парі тоталізатора, призів і виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та / або участь в аматорських спортивних змаганнях, в тому числі в більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковим агентом − оператором лотереї у встановлені для місячного податкового періоду терміни сплачується (перераховується) до бюджету загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15%, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Податкові агенти − оператори лотереї в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. У податковому розрахунку за ф. № 1ДФ не вказуються інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на них податку, а також відомості про фізичну особу - платника податків, що отримав дохід у вигляді виграшу (призу).
Виграші або призи (крім виграшів, призів в лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «111».
Сума коштів, отриманих як виграш, приз в лотерею за ознакою «166» відображається у розрахунку ф. № 1ДФ до 31.12.2014 р
Міністерство фінансів України наказом від 23.01.2015 р № 11 затвердив низку методрекомендацій для суб'єктів держсектора щодо облікової політики, а також бухгалтерського обліку деяких активів, а саме: основних засобів, нематеріальних активів та запасів.
Нагадаємо, зазначені методрекомендації затверджені в зв'язку з впровадженням з 2015 року НП (С) БО для держсектора, а також на виконання Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007 − 2015 роки.
Національний банк України у листі від 27.01.2015 р № 25-110/4833 повідомив, що тимчасово, до 1 липня 2015 року, у випадках і при визначених законом умовах, стягнення коштів з рахунків платників податків у банках здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду.
Відповідна норма передбачена Законом 'Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи' від 28.12.2014 р. № 71-VIII.
На виконання зазначених вимог до 1 липня 2015 року банки приймають і виконують інкасові доручення (розпорядження) на стягнення податкового боргу, оформлені на підставі рішення керівника ДФСУ. У реквізиті «Призначення платежу» такого інкасового доручення (розпорядження) повинна вказуватися дата видачі та номер рішення керівника ДФСУ. Саме ж рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), в банк не подається.
Регулятор підготував проект відповідних змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Найближчим часом цей проект змін буде опублікований на сайті НБУ.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 17.01.2015 р № 2.4-17-92 роз'яснив нюанси призначення виплат при настанні страхових випадків.
За страховими випадками, які настали до 31.12.2014 р включно, при визначенні права на матеріальне забезпечення та його розміру необхідно керуватися нормами Закону 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, передбаченими похованням № 2240. Для страхових випадків, що наступили з 01.01.2015 р, застосовуються норми Закону України 'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування' від 23.09.1999 р № 1105.
Згідно зі змінами, що набрали чинності 1 січня 2015 року, застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення в таких розмірах:
1) допомога по тимчасовій непрацездатності − виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку;
2) допомога по вагітності та пологах − виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку.
Страховий стаж у зазначеному випадку визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Такий розрахунок повинен робити страхувальник на підставі даних Держреєстра соціального страхування, наданих застрахованою особою у вигляді довідки Пенсійного фонду України.
Державна служба статистики України наказом від 18.12.2014 р № 396 внесла зміни до Класифікації країн світу, доповнивши її додатком з позицією «Вільна економічна зона «Крим».
ВЕЗ «Крим» вводиться в межах двох адміністративно-територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Адміністративна межа між територією ВЕЗ «Крим» і рештою території України збігається з сухопутним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.
Нагадаємо, Класифікація країн світу затверджена наказом Держстату від 30.12.2013 р. і використовується для обліку та обміну інформацією зі статистики зовнішньої торгівлі, в банківських та фінансових сферах, при перевезенні експортно-імпортних вантажів та в інших випадках, коли необхідно скористатися кодовою формою позначення країн світу.
Наказ діє з 1 січня 2015 року.
Державна служба статистики України наказом 'Про затвердження Класифікації валют' від 31.12.2014 р № 416 затвердила нову Класифікацію валют.
Документ розроблений для забезпечення обліку, обробки та розповсюдження даних статистики зовнішньої торгівлі та інвестицій у будь-яких торгових, підприємницьких, банківських та фінансових сферах, а також інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з використанням міжнародного коду для ідентифікації валют.
Наказ діє з 1 січня 2015 року.
