Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409» від 28.10.15 р. уточнив низку соціальних нормативів на користування комунальними послугами.
Так, у разі використання електроенергії для індивідуального опалення встановлені диференційовані за часом обсяги такої енергії. Тож для розрахунку вартості цих комунальних послуг за соцнормативами встановлено відповідні процентні співвідношення обсягу електроенергії, до яких будуть застосовуватися різні тарифні ставки (тарифи є дво- або тризонні, диференційовані за періодом доби).
Також для споживачів, які користуються послугою централізованого опалення (теплопостачання) та мають будинковий або квартирний лічильник, установлено соцнорматив у розмірі 0,0548 Гкал на 1 м2 площі, яка опалюється, в опалювальний період.
Якщо гаряча вода відсутня більше 14 діб, то соцнорматив холодної води підвищується до 4 м3 на одну особу на місяць (замість 2,4 м3 на одну особу на місяць за наявності централізованого постачання гарячої води).
Для розрахунку витрат теплової та електричної енергії, природного газу та інших видів палива на потреби опалення встановлено коригуючі коефіцієнти для 1-2-поверхових, 3-4-поверхових будівель, а також будівель на 5 і більше поверхів по регіонам.
Урядом установлено й соцнорматив на вивезення рідких нечистот за відсутності системи централізованого водовідведення (при наявності послуг з централізованого водопостачання та вигрібних ям) – 4 м3 на одну особу на місяць. Соціальний норматив на вивезення рідких побутових відходів установили на рівні 0,76 м3 на місяць.
Нагадаємо, що в межах держсоцнормативів споживання житлово-комунальних послуг розраховують пільги на житлові субсидії.
Державна фіскальна служба України в листі від 16.10.2015 р. № 9647/Б/99-99-10-03-02-14 повідомила: порушуючи строк нарахування податків до бюджету з вини банку чи органу Казначейства, у якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, платнику необхідно подати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.
Якщо надалі банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів й інших платежів розпочинається із моменту такого відновлення.
Контролюючий орган не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції в разі несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів і державних цільових фондів із вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.
Державна фіскальна служба України у листі від 21.10.2015 р. № 22220/6/99-95-42-03-15 зазначила, що відповідно до п. 11 підрозділу 4 р. XX «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів і нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ балансова вартість основних засобів і нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповідно до ст.ст. 144–146 та 148 ПКУ в редакції, що діяла до 01.01.2015 р.
Отже, балансова вартість об’єкта основних засобів, збільшена на суму поліпшень (ремонту) орендованих основних засобів, здійснених до 01.01.2015 р. і сформованих станом на 31.12.2014 р. за правилами податкового обліку, амортизуватиметься згідно з положеннями п. 138.3 ст. 138 ПКУ в редакції, чинній із 01.01.2015 р.
Державна фіскальна служба України в листі від 19.10.2015 p. № 2794/10/25-01-25-01-09 розглянула питання врахування від’ємного значення ПДВ при визначенні суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН.
Зокрема, в документі зазначено: якщо в декларації з ПДВ за червень 2015 року не заповнено рядок 24 «Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду», то, відповідно, підприємству не було автоматично до 31 липня 2015 року збільшено реєстраційної суми згідно з п. 2001.3 ПКУ.
Водночас значення рядка 24, яке було вказане платником у поданому підприємством у вересні 2015 року уточнюючому розрахунку, суб’єкт господарювання має право перенести до рядка 20.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.
Державна фіскальна служба України у листі від 16.10.2015 р. № 9676/П/99-99-15-03-01-14 роз’яснила: громадська організація, внесена до Реєстру неприбуткових організацій та установ, може обрати спрощену систему оподаткування в разі дотримання вимог, установлених гл. 1 р. XIV ПКУ.
Зокрема, контролери вказали на такі обмеження:
- до платників єдиного податку групи 3 належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн грн;
- види діяльності, які не дозволяють юридичним особам обрати спрощену систему оподаткування, наведено в п. 291.5 ПКУ;
Окрім того, при переході на спрощену систему оподаткування юридичній особі необхідно враховувати обмеження щодо сукупності часток засновників у статутному капіталі, установлене пп. 291.5.5 ПКУ.
Міністерство фінансів України своїм наказом від 28.09.2015 р. № 841 затвердило оновлені форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання.
Наказ набирає чинності з 06.11.2015 р. (готується до опублікування в 'Офіційному віснику України' № 86 за 06.11.2015 р.).
Рішення оновити авансовий звіт прийняте у зв’язку з тим, що наразі функція із затвердження таких документів перейшла саме до Мінфіну, а попередній наказ, яким затверджена форма авансового звіту, виданий ще Міндоходів.
Однак суттєвих змін ані форма авансового звіту, ані порядок його заповнення не зазнали. Просто в їх тексті було виправлено посилання на пп. 170.9.1 ПКУ, а при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%.
Міністерство соціальної політики України в своєму наказі від 21.10.2015 р. № 1022 затвердило Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У згаданому вище наказі можна ознайомитися з прикладами розрахунку:
- виплат за страхуванням на випадок безробіття;
- виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.
