Президент України підписав закони, якими в Україні продовжено строк дії воєнного стану та загальної мобілізації.
Йдеться про Закон № 4757 «Про затвердження указу президента України про продовження строку дії воєнного стану» (проєкт № 14366) набирає чинності з дня опублікування та Закон № 4758 «Про затвердження указу Президента України про продовження строку проведення загальної мобілізації» (проєкт № 14367) набере чинності 3 лютого 2026 року.
Прийнятими документами воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено ще на 90 днів – до 4 травня 2026 року.
Кабінет Міністрів України оприлюднив проєкт постанови «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», якою пропонується затвердити детальний порядок зарахування роботодавцями виконання відповідного нормативу.
Документ розроблено на виконання Закону України № 4219-ІХ, який вводиться в дію з 1 січня 2026 року та передбачає новий підхід до забезпечення права осіб з інвалідністю на працю.
Проєктом постанови передбачено можливість подвійного зарахування однієї працевлаштованої особи з інвалідністю – у розрахунку за двох штатних працівників (два робочих місця нормативу).
Таке зарахування можливе, якщо працевлаштована особа належить до однієї з категорій:
- особа з інвалідністю I групи – незалежно від причини встановлення інвалідності;
- особа з інвалідністю II групи з порушенням зору;
- особа з інвалідністю II групи з психічними розладами.
Роботодавець може застосувати подвійне зарахування за умови, що:
- особа з інвалідністю працює на умовах трудового договору (контракту), служби або стажування з виплатою заробітної плати;
- розмір оплати праці за повністю відпрацьований місяць перевищує мінімальну заробітну плату або менший за неї з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка, соціальні виплати тощо);
- особа не виконує роботи за цивільно-правовим договором.
У разі недотримання встановлених умов таке працевлаштування не зараховується до виконання нормативу у відповідному обліковому періоді.
Для осіб з інвалідністю II групи право на подвійне зарахування надається лише за умови відповідності діагнозу офіційному переліку, сформованому за національним класифікатором НК 025:2021.
Підтвердженням права на подвійне зарахування є документи медико-соціальної експертизи, витяги з рішень експертних команд та індивідуальна програма реабілітації.
Проєктом також передбачено:
- виключення з розрахунку нормативу штатних одиниць із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці;
- втрату права на подвійне зарахування у разі зміни групи інвалідності або її скасування;
- формування єдиного підходу до розрахунку нормативу для всіх роботодавців.
Наразі документ має статус проєкту та потребує проведення публічних консультацій. Після доопрацювання та затвердження постанови її норми застосовуватимуться з 2026 року.
Міністерство охорони здоров’я України наказом від 20 січня 2026 року № 65 визначило звітні сегменти для формування та розкриття інформації у формі № 6-дс «Додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами»» за 2025 рік.
Документ ухвалено з урахуванням вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку у державному секторі 103 «Фінансова звітність за сегментами».
Наказом МОЗ установлено такі звітні сегменти:
- Охорона здоров’я (колонки 3–4 форми 6-дс): КПКВК 2301040, 2301110, 2301180, 2301350 (у частині охорони здоров’я), 2308060;
- Освіта (колонки 5–6 форми 6-дс): КПКВК 2301070, 2301090;
- Наука (колонки 7–8 форми 6-дс): КПКВК 2301020.
Визначено, що колонки 15–16 «Нерозподілені статті» форми № 6-дс включають інформацію за такими КПКВК:
- 2301010;
- 2307010;
- 2308010;
- 2301410;
- іншу інформацію, яка не включена до колонок 3–8.
Національній службі здоров’я України, Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також закладам, установам і організаціям, що належать до сфери управління МОЗ, доручено забезпечити коректне відображення інформації у формі № 6-дс з урахуванням визначених звітних сегментів.
Міністерство молоді та спорту України наказом від 8 січня 2026 року № 107 затвердило нові умови оплати праці працівників центрів фізичного здоров’я населення. Документ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2026 року за № 108/45502.
Наказ прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 та з метою впорядкування оплати праці працівників установ бюджетної сфери у галузі фізичної культури і спорту.
Наказом № 107 затверджено:
- розміри тарифних розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників центрів фізичного здоров’я населення;
- схеми тарифних розрядів посад керівних працівників, професіоналів і фахівців;
- схеми тарифних розрядів посад інших керівників структурних підрозділів, фахівців, технічних службовців і робітників.
Посадові оклади визначаються шляхом множення посадового окладу працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт Єдиної тарифної сітки.
Керівникам центрів фізичного здоров’я населення надано право в межах затвердженого фонду оплати праці:
- установлювати конкретні розміри посадових окладів;
- визначати знижені оклади для заступників керівників, головних бухгалтерів і помічників керівників;
- установлювати надбавки за високі досягнення у праці, складність і напруженість роботи – до 50 % посадового окладу;
- надавати надбавки за почесні та спортивні звання, знання іноземних мов;
- установлювати доплати за суміщення посад, роботу в нічний час, наукові ступені, використання дезінфікувальних засобів;
- надавати матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у розмірі не більше одного посадового окладу на рік;
- затверджувати порядок і розміри преміювання працівників.
У разі якщо внаслідок застосування нового наказу в окремих працівників зменшується розмір заробітної плати (без урахування премій), їм виплачується різниця між попереднім і новим розміром заробітної плати.
Наказом № 107 визнано такими, що втратили чинність:
- наказ Мінсім’ямолодьспорту від 21.03.2006 № 894;
- наказ Мінмолодьспорту від 17.04.2025 № 2313.
Кабінет Міністрів України постановою від 14 січня 2026 року № 64 затвердив Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів.
Документ ухвалено відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та він запроваджує єдині правила організації соціальної роботи на рівні громад і регіонів.
- чітко визначено механізм виявлення випадку, первинного, поглибленого та повторного оцінювання потреб отримувачів соціальних послуг;
- закріплено роль соціального менеджера як відповідальної особи за організацію та ведення випадку;
- встановлено норматив чисельності соціальних менеджерів — один менеджер на 10 тис. мешканців громади (для Києва та Севастополя — на 30 тис.);
- визначено, що один соціальний менеджер може вести до 10 випадків на місяць;
- впроваджено ведення випадку з використанням Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та цифрового кейс-менеджменту (за технічної можливості);
- врегульовано порядок надання екстрених (кризових) соціальних послуг без ведення випадку;
- деталізовано процедури прийняття рішень про надання, відмову або припинення соціальних послуг.
Постанова систематизує повноваження органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, обласних держадміністрацій та надавачів соціальних послуг. Особливу увагу приділено міжвідомчій взаємодії, роботі з вразливими групами населення та дотриманню принципу найкращих інтересів дитини.
Також документом визнано такими, що втратили чинність, низку попередніх постанов КМУ у сфері організації надання соціальних послуг.
Порядок є обов’язковим для використання під час організації соціальних послуг у територіальних громадах та рекомендований до застосування виконавчим органам місцевих рад.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка вдосконалює адміністративні процедури в системі єДозвіл. Рішення спрямоване на подальшу цифровізацію, автоматизацію процесів та уніфікацію правил надання дозвільних і ліцензійних послуг.
Постанова оновлює підходи до надання окремих адміністративних послуг, які на першому етапі реалізуються через єДозвіл, зокрема у сферах:
- ветеринарної практики;
- туроператорської діяльності;
- освітньої діяльності (дошкільний рівень);
- обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
- надання висновків щодо граничних строків розрахунків.
Оцифровано процеси залишення заяви без руху, без розгляду та закриття провадження. Замість автоматичної відмови заявник отримує можливість усунути недоліки у поданих документах.
Процедури приведено у відповідність до Закону України «Про адміністративну процедуру». Уніфіковано термінологію та підходи до відмов, оскарження рішень, припинення дії ліцензій і закриття проваджень.
Діяльність у цій сфері переходить від декларування до ліцензування з повною цифровізацією процесу. У систему інтегровано модуль автоматичної перевірки документів.
Передбачено автоматичну верифікацію інформації через електронні реєстри та системи, інтегровані з єДозволом.
Для суб’єктів у сфері ветеринарної практики встановлено перехідний період: раніше подані декларації залишаються чинними протягом трьох місяців, упродовж яких необхідно отримати відповідну ліцензію.
Ухвалена постанова посилює роль єДозволу як базової цифрової інфраструктури дозвільних і ліцензійних процедур та формує прозорі, передбачувані й зручні правила взаємодії бізнесу з державою.
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про вдосконалення механізму страхування майна від воєнних ризиків.
Зміни набирають чинності та поширюються на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року.
Відтепер компенсації підлягає не лише нерухомість, а й виробниче обладнання (верстати, апарати, інструменти, пристрої тощо), що використовуються в основній діяльності. На етапі подачі заявки скасовано вимогу надавати Звіт про оцінку майна, підприємець самостійно вказує суму ймовірного збитку в заявці.
Також відтепер ліміт компенсації (10 млн грн за майно або 1 млн грн компенсації страхової премії) застосовується до кожної юридичної особи окремо, а не до всіх повʼязаних осіб. Чітко прописано, що компенсація надається не лише за прямі влучання ракет чи артилерії, а й за ударні хвилі, падіння БПЛА та уламків, а також за опосередкований вплив зброї.
Державна підтримка, як і раніше, передбачає два інструменти: пряму компенсацію збитків для підприємств, майно яких розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області за виключенням окупованих територій) та часткову компенсацію страхової премії для бізнесу на решті території України.
Національний банк України постановою від 22 січня 2026 року № 9 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» вніс зміни до низки нормативно-правових актів щодо управління ризиками в банках та банківських групах.
Зміни забезпечують узгодженість нормативно-правових актів Національного банку з запровадженими вимогами щодо процесів ICAAP, ILAAP та коефіцієнта левериджу, враховують результати імплементації цих процесів банками в минулому році та оновлення Основних принципів ефективного банківського нагляду Базельського комітету з банківського нагляду у квітні 2024 року.
Зміни, зокрема, стосуються:
- управління продуктами, включаючи оцінку ризиків та здійснення моніторингу продуктів, визначення нових продуктів;
- відображення в профілі ризику банку всіх ризиків, притаманних його діяльності;
- запровадження вимог щодо врахування під час встановлення лімітів ризиків фінансових показників ефективності;
- розширення переліку документів, які мають подаватися до Національного банку разом зі звітом щодо процесу ICAAP / ILAAP;
- уточнення вимог до розрахунку ризику опціонів під час визначення мінімального розміру ринкового ризику.
Відповідні зміни внесено до:
- Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах;
- Положення про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах;
- Положення про порядок визначення банками України мінімального розміру ринкового ризику;
- Положення про організацію процесу оцінки достатності внутрішньої ліквідності в банках України та банківських групах.
