25 лютого – 01 березня 2019 року. Внесено зміни до Класифікатора професій ДК 003:2010

Державна фіскальна служба України в категорії 135.03 «ЗІР» відповіла на запитання, чи можна упродовж дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо), та яка при цьому звітність буде вважатись оригіналом.

Обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями, розрахунками, звітами немає. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки, звіти в разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо виплати дивідендів іноземному інвестору» від 15.02.2019 р. № 556/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України).

При цьому, як стверджують податківці, сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається на основі офіційного курсу Нацбанку на дату виплати таких доходів нерезиденту.

Державна фіскальна служба України в листі «Щодо аналізу господарської діяльності платників податків у 2018 році, зокрема в частині здійснення експортних операцій» від 28.01.2019 р. № 2559/7/99-99-12-03-01-17 повідомила, що ДФСУ було здійснено аналіз господарської діяльності платників податків у 2018 році, зокрема в частині здійснення експортних операцій.

Незважаючи на запровадження Реєстру заяв відшкодування ПДВ та автоматичного контролю його забезпечення, залишаються випадки мінімізації податкових зобов'язань з ПДВ шляхом використання схем ухилення від оподаткування ПДВ через здійснення експортних операцій, невластивих основному виду діяльності, так званий нетиповий експорт.

Тож ДФСУ проводитиме детальний аналіз виявлених суб’єктів господарювання та вживатиме комплексних заходів щодо належного відпрацювання. В ході відпрацювання буде здійснено дослідження предмету реальності господарських операцій між «номінальним власником» та «реальним експортером» і реальність зміни майнового стану першого.

Також буде забезпечено аналіз:

• застосування цін на предмет відповідності звичайним;
• факту здійснення господарських операцій (чи лише складання документів) та дійсних змін у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства у зв’язку з його господарською діяльністю та встановлення таких елементів:
• спеціальної правосуб’єктності учасників господарської операції;
• зв’язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку;
• дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з ПДВ;
• факту надмірної сплати ПДВ у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Враховуватиметься також, що перепродаж товару експортером з невеликою націнкою майже завжди має позитивний фінансовий результат, що дає змогу говорити про наявність розумної економічної мети. Водночас суди неодноразово вказували на те, що попри наявність позитивного фінансового результату податкова вигода від таких операцій для платника податків є більш значною. Це, своєю чергою, нівелює суть господарської діяльності, оскільки суб’єкт повинен прагнути до отримання економічного ефекту від приросту активів, а не від мінімізації податкових зобов’язань. Таким чином, якщо розмір доходу від операції не є істотним порівняно з розміром податкової вигоди, то така операція може вважатися неправомірною.

Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо практичного застосування норм чинного законодавства» від 18.02.2019 р. № 583/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок до платників, на яких згідно з Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ, застосовуються фінансові санкції відповідно до ст. 25 Закону № 2464.

Так, відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФСУ здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 НМДГ за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 НМДГ за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50% суми донарахованого ЄСВ.

Представники фіскального відомства наголосили, що відповідальність, визначена п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, застосовується виключно контролюючим органом під час проведення перевірки правильності нарахування та сплати ЄСВ.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі України на своєму сайті опублікувало наказ «Про затвердження Зміни № 8 до національного класифікатора ДК 003:2010» від 15.02.2019 р. № 259, згідно з яким до зазначеного Класифікатора внесено зміну № 8.

На жаль, зміст самої зміни міністерство не оприлюднило. Пропонуємо таблицю, де відображені додані позиції, отримані шляхом зіставлення старої і нової редакції Класифікатора професій.

Відкритим залишається питання, чи були виключені певні позиції.

Зауважимо, що вибірка проведена тільки щодо перших трьох розділів Класифікатора і, можливо, деякі нові редакції залишилися поза нашою увагою.