Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення зміни до пункту 27 Порядку надання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко», яка спрямована на вдосконалення процедури надання комплексної електронної публічної послуги «єМалятко».
Головна зміна полягає в спрощенні процедури отримання документів про народження дитини, зокрема, передбачено можливість доставки свідоцтв про народження або інших документів, замовлених під час реєстрації народження, за місцем проживання заявника за його заявою.
За результатами надання послуг в межах послуги «єМалятко» посадова особа відділу державної реєстрації актів цивільного стану видаватиме свідоцтво про народження та у разі потреби витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або надсилатиме до закладу охорони здоровʼя/центру надання адміністративних послуг чи за місцем проживання (перебування) заявника у разі замовлення платної послуги з доставки та вручення таких документів, що надаватимуться відповідно до Порядку надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого Мінʼюстом.
Кабінет Міністрів України затвердив новий порядок повернення непридатних чи небезпечних для споживання харчових продуктів.
Новий порядок набуде чинності одночасно з новою редакцією Закону України «Про захист прав споживачів». Як визначено Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, набуття чинності відбудеться після припинення чи скасування воєнного стану.
Порядок передбачає можливість як заміни непридатних/небезпечних для споживання харчових продуктів на придатні, так і виплати покупцю коштів за повернення таких продуктів. Також встановлює чіткі кінцеві терміни повернення чи заміни непридатних/небезпечних харчових продуктів, порядок дій покупця та продавця тощо.
Зокрема, документом визначені такі строки заміни чи повернення продуктів з моменту його придбання:
- протягом доби – харчові продукти, що зберігаються за температури +6 °C;
- не пізніше трьох календарних днів – продукти, граничний термін споживання (дата «вжити до») або мінімальний термін придатності яких не перевищує 14 днів (але в будь-якому випадку до закінчення терміну придатності);
- не пізніше 14 днів з моменту придбання – продукти, термін придатності яких перевищує 14 днів.
Для випадків дистанційного придбання продуктів (онлайн торгівля) передбачено, що терміни повернення та заміни починають діяти з часу фактичного отримання покупцем продукції.
Верховна Рада України схвалила вдосконалення щодо контролю за організацією та проведення азартних ігор та лотерей. Податковий Комітет ВРУ рекомендував прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт № 9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей.
Законопроєкт був суттєво доопрацьований Комітетом до другого читання, зокрема, враховані Комітетом пропозиції та поправки передбачають:
- ліквідацію КРАІЛ та розподіл її повноважень між профільним міністерством та новоствореним органом без колегіального статусу;
- заборону реклами азартних ігор, крім обмеженого переліку дозволених способів, та заборону спонсорства, крім спонсорства спорту;
- осучаснення інструментів державного нагляду за ринком азартних ігор – запроваджується контрольована гра як інструмент контролю на заміну фактичним перевіркам;
- щодо запровадження ефективних заходів щодо боротьби з лудоманією, блокування нелегальних вебсайтів, посилення вимог до організаторів та доповнення підстав для анулювання ліцензії;
- встановлення вимоги щодо здійснення організаторами азартних ігор усіх безготівкових розрахунків виключно через банки, вдосконалення вимог до ДСОМ тощо;
- вдосконалення законодавства про державні лотереї, зокрема, встановлення аналогічних, як для організаторів азартних ігор, вимог щодо структури власності, критеріїв бездоганної ділової репутації, підстав для анулювання ліцензії, вимог до бренду, а також вимог до розрахунків при проведенні державних лотерей;
- зміни до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» щодо відновлення подання звітності організаторів азартних ігор та операторів державних лотерей тощо.
Національний банк України оновив свою організаційну структуру з метою розширення та поглиблення нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг.
Так, задля підвищення інституційної спроможності регулятора було реорганізовано Департамент нагляду за ринком небанківських фінансових послуг та створено на його основі Департамент нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг.
Новостворений департамент матиме розширені повноваження та межі відповідальності. Він не лише продовжить виконувати всі функції Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, але й виконуватиме низку нових функцій.
Зокрема, здійснення безвиїзного нагляду за:
- надавачами фінансових та супровідних послуг (крім колекторських компаній, бюро кредитних історій, юридичних осіб, яким видано ліцензію на здійснення операцій з готівкою, надавачів послуг, що є допоміжними до платіжних послуг) та їх відокремленими підрозділами;
- небанківськими фінансовими групами (крім небанківських фінансових груп, відповідальними особами яких визначено небанківських надавачів платіжних послуг), учасниками таких небанківських фінансових груп, а також особами, які у встановленому Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", спеціальними законами порядку надають послуги з аутсорсингу надавачам небанківських фінансових послуг.
Національний банк також продовжує зміцнювати правову, регуляторну та наглядову базу для небанківських фінансових установ та фінансових ринків. Впровадження нової структури покликане посилити диференціацію другої лінії внутрішніх контролів в межах департаменту, сформувати центри компетенцій, які будуть незалежно ідентифікувати специфічні ризики конкретних ринків, підсилювати роботу наглядових команд, сприяти переходу до ризик-орієнтованого підходу завдяки поглибленню експертизи. Продовження переходу до ризик-орієнтованого нагляду також забезпечить підвищення ефективності НБУ, та вдосконалюватиме професійну спроможність нагляду, що включатиме розробку необхідних професійних профілів та багаторічну програму навчання для нових працівників.
Кабінет Міністрів України зробив чіткішою процедуру бронювання військовозобов’язаних на період воєнного стану.
З 1 грудня бронювання військовозобов’язаних знову відбуватиметься через портал Дія. Водночас усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року відповідно до нових критеріїв. Відповідні зміни Уряд вніс постановою від 22 листопада 2024 р. № 1332 до постанови № 76.
15 листопада Уряд завершив аудит рішень щодо визначення підприємств, установ і організацій критично важливими. За результатами аудиту 95% від всіх критично важливих підприємств зберегли цей статус.
На підставі даних аудиту Уряд вирішив оновити критерії бронювання, щоб механізм працював і на користь нашої обороноздатності, і на користь економіки.
Алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше підприємство звертається до відповідного Міністерства або ОВА для отримання такого статусу.
Уряд зберіг вісім чинних критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині погоджуються Міністерством оборони та Міністерством економіки.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт про систему охорони психічного здоров’я в Україні № 12030.
Так, у Кодексі законів про працю буде передбачено, що роботодавець створює службу охорони психічного здоров’я.
Крім того, кожен роботодавець має розробити та затвердити політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці.
Відповідно в законі про охорону праці встановлюється, що працівник має право на психосоціальну підтримку на робочому місці для чого роботодавець вживає заходів визначених законодавством, розробляє і впроваджує політику або план захисту та зміцнення психічного здоров'я на робочому місці.
Також визначається, що роботодавець з кількістю найманих працівників 50 і більше осіб створює службу охорони психічного здоров’я.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони психічного здоровʼя можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби психічного здоровʼя можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Функції та повноваження охорони психічного здоров’я, її типове положення про неї затверджуються Кабміном.
Крім того, з Основ законодавства про охорону здоров’я виключається норма про те, що з метою запобігання шкоди здоровʼю населення застосування гіпнозу, навіювання, інших методів психологічного і психотерапевтичного впливу дозволяється лише у місцях та в порядку, встановлених МОЗ.
Для контролю за виконанням вимог пропонується створити Національну комісію з питань психічного здоров’я, яка, за задумом, має функціонувати у системі органів виконавчої влади, і фінансуватися з бюджету та інших не заборонених джерел.
Верховна Рада України прийняла в першому читанні за основу проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування комплексної та справедливої соціальної підтримки (виплат та послуг) для осіб, в яких обмежена працездатність, зокрема осіб з інвалідністю (реєстр. № 12209).
Метою законопроєкту є модернізація системи соціального страхування та забезпечення ефективної підтримки осіб, які частково або повністю втратили працездатність.
У зв’язку з цим законопроєктом пропонується внести зміни до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законів України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та низки законів України, у яких визначається, зокрема, таке:
1) запровадження статусу «працездатності» особи;
2) оцінка працездатності передбачатиме оцінювання впливу наявних функціональних обмежень особи на її здатність до трудової діяльності та буде частиною реабілітаційного відновлювального процесу, що проводитиметься на завершальному етапі після отримання людиною усього комплексу реабілітації;
3) відновлення здоров’я застрахованої особи здійснюватиметься за принципом індивідуального підходу і надання необхідних саме цій особі реабілітації та соціальної підтримки;
4) статус «стійке повне обмеження працездатності» передбачатиме надання особі щомісячної страхової виплати, а статус «стійке часткове обмеження працездатності» - надання допомоги у поверненні до попередньої роботи, пошуку нової роботи, навчанні чи перенавчанні та щомісячної виплати за умови сприяння своєму працевлаштуванню;
5) орган оцінки працездатності організовує здійснення оцінки працездатності шляхом закупівлі послуг експертів у сфері оцінки функціонування;
6) здійснення оцінки працездатності проводитиметься шляхом надання залученому експерту знеособлених даних особи, щодо якої здійснюється оцінка працездатності. На підставі висновку експерта орган оцінки працездатності прийматиме рішення про наявність чи відсутність стійкого обмеження працездатності та його ступінь.
Прийняття законопроєкту сприятиме підвищенню ефективності системи загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом запровадження прямої кореляції між потребами особи та здійсненням страхових виплат та їх розміру.
Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт № 9462, спрямований на підвищення ефективності виконання судових рішень та відповідальності боржників. Нововведення мають забезпечити дієвий контроль за виконанням рішень суду у господарських, цивільних і адміністративних справах.
Закон уточнює порядок подання скарг на дії державних та приватних виконавців: збільшується строк для подання, а також встановлюються чіткі вимоги до оформлення таких скарг. Також положення законопроєкту передбачають наступне:
Подання звіту про виконання судового рішення:
- У немайнових господарських та цивільних спорах суд, за заявою стягувача, зможе зобов'язати боржника надати звіт про виконання рішення суду.
- Якщо боржником є державні органи, органи місцевого самоврядування або державні чи комунальні підприємства, суд зможе вимагати звіт про виконання незалежно від характеру спору.
Штрафи за невиконання:
- У разі невиконання судового рішення боржник (або його керівник) може бути оштрафований на суму від 20 до 40 прожиткових мінімумів.
- Якщо боржник є колегіальним органом, штраф може бути накладений на кожного члена органу, який не забезпечив виконання судового рішення у межах своїх повноважень.
Можливість зміни способу виконання рішення:
- У разі, якщо боржник не виконує судове рішення, стягувач матиме право звернутися до суду з клопотанням змінити спосіб виконання. Це може включати стягнення з боржника вартості майна, щодо якого суд ухвалив рішення.
Удосконалення процедури оскарження дій виконавців:
- Закон уточнює порядок подання скарг на дії державних та приватних виконавців: збільшується строк для подання, а також встановлюються чіткі вимоги до оформлення таких скарг.
Законопроєкт № 9462 посилить відповідальність боржників та створить дієві механізми захисту прав стягувачів. Він також дозволить більш ефективно залучати до відповідальності державні та комунальні органи за ігнорування судових рішень, що є особливо актуальним в умовах сучасних викликів.
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт закону, спрямований на оновлення та вдосконалення окремих положень Бюджетного кодексу України.
Законопроєкт спрямований на забезпечення виконання зобов’язань України за статтею 347 Угоди про асоціацію з ЄС, рекомендацій Європейської Комісії, а також умов співпраці з МВФ у рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Це дасть змогу Україні продовжити інтеграцію до європейського простору та отримати подальшу фінансову підтримку.
Законопроєкт пропонує внести низку змін до Бюджетного кодексу, спрямованих на покращення управління публічними інвестиціями, врахування гендерного підходу в бюджетному процесі та уточнення норм щодо питань державного внутрішнього фінансового контролю.
Зокрема, запроваджуються нові визначення понять «публічні інвестиції», «публічний інвестиційний проєкт» та «програма публічних інвестицій», «єдиний проектний портфель здійснення публічних інвестицій». Це допоможе чіткіше визначити джерела фінансування та процедури реалізації публічних інвестиційних проектів, включаючи залучення кредитів та позик від іноземних партнерів.
Передбачається оновлення процедур планування та реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій, що сприятиме більш ефективному використанню державних коштів.
Важливим аспектом є врахування гендерного підходу в бюджетному процесі, що забезпечить рівні можливості для всіх громадян та сприятиме соціальній справедливості.
Окрім того, у законопроєкті передбачена низка змін, зумовлених необхідністю актуалізувати положення Бюджетного кодексу України з прийнятим Державним бюджетом на 2025 рік та внесеними змінами до галузевих законодавчих актів.
Його ухвалення дозволить підвищити стабільність державних фінансів та прозорість бюджетного процесу. Уряд продовжує послідовну роботу над реформуванням фінансового управління, орієнтуючись на внутрішні потреби та виконання міжнародних зобов’язань.
