Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» від 13.06.18 р. № 496 вніс зміни до порядку проведення ремонту та техобслуговування РРО. Загалом, можна виділити два основні нововведення.
Перше стосується сервісних центрів. Як і планувалось, відтепер усі документи, які центр сервісного обслуговування формує при введенні РРО в експлуатацію та під час його техобслуговування, сервісні центри самостійно направлятимуть представникам фіскального відомства в електронній формі. Раніше в цьому документальному ланцюжку були задіяні і власники РРО.
Друга новація стосується виробників РРО. Відтепер фіскали будуть вести реєстр екземплярів РРО. Формуватимуть його на підставі даних, які виробники касових апаратів, не пізніше дня їх постачання, зобов’язані надіслати ДФС.
Такі дані повинні містити інформацію про:
- найменування моделі РРО, сферу його застосування і версію внутрішнього програмного забезпечення (згідно з Державним реєстром РРО);
- унікальний (серійний) номер реєстратора;
- дату виготовлення;
- гарантійний термін зберігання;
- гарантійний термін експлуатації;
- термін служби реєстратора тощо.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо перегляду у податковому обліку терміну корисного використання основних засобів у разі його зміни у бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції) та проведення переоцінки» від 11.06.18 р. № 2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила: якщо у бухобліку було проведено поліпшення або переоцінку основного засобу (далі — ОЗ), для податково-прибуткових цілей строк корисного використання не переглядається.
Слід нагадати, що пп. 138.3.3 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) визначено мінімально допустимі строки корисного використання за групами ОЗ. Водночас, якщо в бухобліку встановлено більші строки, для розрахунку податкової амортизації користуються саме більшими значеннями.
Правило вибору строку корисного використання за пп. 138.3.3 ПКУ стосується як цілісного об’єкта ОЗ, так і його компонентів, які обліковують окремо.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації повідомила, що правонаступник приймає на себе всі права та обов’язки підприємства, яке припиняється в результаті реорганізації, як платника податків, у тому числі від’ємне значення об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Слід нагадати, що раніше представники фіскального відомства мали кардинальну іншу позицію. Зокрема, вони неодноразово заявляли, що в правонаступника немає підстав урахувати минулорічні збитки ліквідованого підприємства (ІПК від 15.03.2018 р. № 1026/ІПК/28-10-01-03-11, від 16.01.2018 р. № 163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.10.2017 р. № 2339/6/99-99-15-02-02-15/ІПК тощо).
Державна фіскальна служба України в листі «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям — платникам ПДВ» від 22.06.18 р. № 18983/7/99-99-15-03-02-17 узагальнила в одному листі всі правила заповнення розрахунку коригування до податкової накладної (далі — РК). Тепер бухгалтерам не доведеться заповнювати РК навмання та колекціонувати квитанції, що реєстрацію такого документа в ЄРПН відхилено. Майже чотири місяці пройшло відтоді, як змінились налаштування системи для реєстрації РК і нарешті податківці видали цілу шпаргалку з оформлення РК у різних ситуаціях.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 04.05.18 р. № 469 виклало в новій редакції Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — Інструкція).
Зміни зумовлені необхідністю привести нормативний акт у відповідність до чинного законодавства.
Новації стосуються фізосіб-підприємців та членів фермерського господарства.
Так, до числа платників єдиного внеску додано членів фермерського господарства (нагадаємо, що вони є платниками єдиного внеску з 1 січня 2018 року, але в Інструкції це прописали лише зараз). Відповідно, встановлено:
- порядок визначення бази нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства: це розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
- якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, вони все одно мають сплатити єдиний внесок, сума якого не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Суми єдиного внеску ці платники обчислюють після отримання частки розподіленого доходу (прибутку) від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році та за результатами перевірки їх діяльності, що призвела до збільшення або зменшення розміру частки такого розподіленого доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Єдиний внесок сплачують один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Також установлено порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску фізособами-підприємцями (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 4 розділу IV Інструкції):
- єдиний внесок вони обчислюють на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник єдиного внеску;
- сплачують єдиний внесок такі платники один раз на квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. При цьому сума внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожен місяць такого кварталу.
Зазначеним платникам єдиного внеску, які здійснили до 1 січня 2017 року нарахування ЄСВ у розмірі, меншому за мінімальний страховий внесок, органи доходів і зборів надсилають повідомлення-розрахунок, у якому зазначають розрахунок суми такої доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік.
Крім того, установлено, що протягом особливого періоду та на весь період незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, а також члени фермерського господарства звільняються від виконання своїх обов'язків:
- у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, — з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, у якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
- у разі незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції — з першого календарного дня місяця незаконного позбавлення волі до останнього календарного дня місяця, у якому платника було визволено або завершено його лікування (реабілітацію), необхідні після визволення.
Визначений порядок обчислення і строки сплати єдиного внеску фізособами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів:
- для фізосіб-підприємців останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення;
- для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.
Такі платники сплачують єдиний внесок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна».
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) рішенням «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» від 19.04.18 р. № 243 кардинально оновила Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням НКЦПФР. До особливої інформації емітента цінних паперів відтепер належатимуть зокрема такі відомості:
- прийняття рішення про розміщення цінних паперів (далі – ЦП) на суму, що перевищує 25% (а не 10%, як до цього) статутного капіталу;
- наявність, строк дії та сторони акціонерного договору;
- осіб, заінтересованих у вчиненні товариством правочинів із заінтересованістю, та обставини, існування яких створює заінтересованість;
- зміну акціонерів, яким належать голосуючі акції, розмір пакета яких стає більшим, меншим або рівним пороговому значенню пакета акцій;
- зміну осіб, які є власниками фінансових інструментів, пов'язаних із голосуючими акціями акціонерного товариства, у разі, якщо сумарна кількість прав за такими акціями стає більшою, меншою або рівною пороговому значенню пакета акцій;
- порушення провадження у справі про відшкодування емітенту збитків, завданих посадовою особою такого емітента;
- порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;
- рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента;
- повідомлення про викуп акцій понад порогові значення пакета акцій;
- зміни до статуту, пов'язані зі зміною прав акціонерів;
- кількість голосуючих акцій та розмір статутного капіталу за результатами його збільшення або зменшення тощо.
Слід нагадати, що таку особливу інформацію емітенти ЦП зобов’язані розкривати. Розкриття має відбуватись шляхом оприлюднення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, опублікування в офіційному друкованому виданні, розміщення на власному веб-сайті та подання до Нацкомісії.
Також НКЦПФР офіційно закріпила, що емітенти ЦП мають розкривати ще й аудиторський звіт щодо фінансової звітності (консолідованої фінзвітності (за наявності) та висновок про огляд проміжної фінзвітності (проміжної консолідованої фінзвітності (за наявності). При цьому звіт та висновок мають відповідати Міжнародним стандартам аудиту.
