Президент України на своєму офіційному сайті повідомив, що безвізові поїздки в ЄС для звичайних українців стали ще ближчими, адже Комітет постійних представників Європейського Союзу (COREPER) висловився за надання безвізу Україні.
Отже, до омріяних безвізових мандрівок Європейським Союзом залишилося ще кілька маленьких кроків:
- ухвалення аналогічного рішення Радою ЄС на рівні міністрів;
- опублікування рішення про надання Україні безвізового режиму й набрання ним чинності через 20 днів після опублікування.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» від 05.04.17 р. № 268 визначив процедуру надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Такий статус може отримати дитина, яка внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:
1) отримала поранення, контузію, каліцтво;
2) зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства;
3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;
4) залучалася до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань;
5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Для оформлення статусу законний представник дитини (у разі коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, то її родичі, вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування) подає визначений пакет документів до служби у справах дітей.
Кабінет Міністрів України постановою «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.17 р. № 295 затвердив документ, що регламентує перевірки за дотриманням трудового законодавства.
Головними пріоритетами інспекторів із праці будуть профілактична робота та консультування роботодавців. Запроваджується також можливість проведення за бажанням роботодавця так званого аудиту трудового законодавства, а заходи впливу застосовуватимуть лише у випадку, якщо роботодавець відмовляється усувати порушення законодавства про працю.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо віднесення витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, якими заправляються власні автомобілі працівників під час виконання ними трудових обов’язків, до складу витрат на збут» від 07.04.17 р. № 7308/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що р. III Податкового кодексу України (далі − ПКУ) не передбачає коригування фінрезультату до оподаткування на різниці з придбання паливно-мастильних матеріалів, якими заправляють власні автомобілі працівників під час виконання ними трудових обов'язків.
Державна фіскальна служба України наказом «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» від 20.04.17 р. № 275 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Держреєстр РРО). Отже, радимо перевірити наявність своєї моделі РРО в оновленій версії Держреєстру.
В оновленому списку представники фіскального відомства традиційно поділили касові апарати на дві групи: РРО, дозволені до первинної реєстрації (79 моделей), та РРО, первинну реєстрацію яких заборонено (33 моделі). Також у ньому зазначили моделі РРО, експлуатацію яких не дозволено у зв’язку з їх вилученням із Держреєстру РРО в 2016—2017 роках.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо розрахунку річного доходу для визначення податкового (звітного) періоду з податку на прибуток» від 05.04.17 р. № 7102/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснила, за який період складати декларацію з податку на прибуток платникам, які з початку або посеред року перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування.
Для таких юридичних осіб податковий період починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року. Тобто якщо підприємство з ІІ кварталу перейшло на загальну систему, то нараховувати податок на прибуток йому потрібно починаючи з першого дня цього кварталу й до останнього дня року.
При цьому разом із декларацією платник податку подає фінансову звітність за І квартал та звітний рік.
Водночас, якщо сума доходів платника за такий період не перевищує 20 млн грн, то об’єкт оподаткування можуть визначати без коригування фінрезультату на всі різниці.
Міністерство фінансів України своїм наказом «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» від 17.03.17 р. № 369 затвердило зміни до форм декларацій платників єдиного податку. Ці зміни мають точковий характер і направлені на узгодження відповідних форм із чинним законодавством.
Так, зокрема, у формах декларацій платників єдиного податку — фізосіб, а також платників цього податку — юросіб у новій редакції викладено рядки, у яких зазначено ставки оподаткування (у зв’язку зі зміною останніх).
Міністерство фінансів України в листі «Про службові відрядження держслужбовців» від 17.02.17 р. № 31-08030-16-10/4511 розглянуло ситуацію, коли працівник бюджетної установи чи держслужбовець у відрядженні самостійно оплатив вартість проживання в готелі через банк, сплативши ще й банківську комісію. На питання, чи відшкодувати працівникові сплачені ним комісійні, компетентне відомство роз’яснило: відшкодування витрат за послуги банків у зв’язку з оплатою проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях не передбачено.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо розміру мінімальної зарплати та оплати праці за підсумованого обліку робочого часу» від 21.02.17 р. № 242/0/102-17/282 роз'яснило, що у випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок дня й графіки змінності має бути побудовано таким чином, щоб робочий час за обліковий період відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період. У кінці кожного місяця працівникам нараховують зарплату, при цьому слід керуватися таким:
- якщо всі робочі години відпрацьовано, то працівникові потрібно нарахувати оклад та провести за необхідності доплату до розміру мінзарплати;
- доплату за нічну роботу слід розраховувати понад розмір мінзарплати;
- оплату надурочних годин у подвійному розмірі треба провести в кінці облікового періоду знов-таки понад мінімалку.
Зауважимо, що за підсумованого періоду обліковим періодом може бути не лише місяць, а й декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо (п. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінпраці та соцполітики від 19.04.06 р. № 138). Як у такому випадку визначати доплату до рівня МЗП, Мінсоцполітики не пояснює.
Водночас нагадаємо, що в роз'ясненні Мінсоцполітики деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.16 р. № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 12.01.17 р. стверджували таке: «Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу, яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати».
