Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців» від 14.12.16 р. № 1057 змінив алгоритм обчислення відшкодування за повторне здобуття вищої освіти. Зокрема, йдеться про ситуації, коли особа, яка не завершила навчання за державним (регіональним) замовленням, згодом вирішила повторно здобувати вищу освіту. У таких випадках вона повинна компенсувати відповідну вартість послуг. Урядовці внесли зміни до документа, що регламентує цю процедуру, зокрема запровадили іншу формулу розрахунку відшкодування.
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 138.03 системи «ЗІР» повідомила, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом під час перевірок (наприклад, відсутність обліку доходів і витрат, для яких установлено обов'язкову форму обліку (обліку результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства), бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, ведення його з порушенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших правопорушень, пов'язаних із нарахуванням податків, які можна встановити лише в ході документальної перевірки на підставі первинних документів).
Стягнення за такі адміністративні правопорушення може бути накладене в строк не пізніше ніж через два місяці з дня їх виявлення (з дати складання та підписання акта перевірки).
До адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ) тощо.
Зокрема, днем учинення правопорушення є наступний за останнім днем граничного строку:
- подання декларації про доходи;
- подання звіту з єдиного внеску;
- подання платіжних документів до установ банків щодо сплати податків, зборів;
- сплати єдиного внеску тощо.
Державна фіскальна служба України(далі − ДФСУ) в листі «Про організацію перевірок у 2017 році» від 17.01.2017 р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17 надала стислий огляд змін щодо перевірок у нинішньому році.
Нагадаємо, що мораторій на перевірки ДФСУ на 2017 рік не подовжено. Отже, на яких змінах наголосили представники фіскального відомства:
1. Рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки може прийматися не лише керівником органу ДФСУ, а також його заступником або вповноваженою особою.
2. Збільшено з 15 до 90 календарних днів строк, протягом якого під час отримання заяви зі скаргою від покупця контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку продавця з урахуванням вимог, установлених пп. 78.1.9 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), для з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань із податку за такою операцією (п. 201.10 ПКУ).
3. За умови недопуску посадових осіб до виїзної документальної перевірки невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови. Один примірник акта вручається під підпис одразу після його складання платнику податків і/або його вповноваженій особі. Посадова (службова) особа платника податків (його представник чи особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови від підписання такого акта посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта й/або наданні письмових пояснень до нього (п. 81.2 ПКУ).
4. Уточнено порядок обчислення строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня за днем отримання акта (довідки), збільшено строк їх розгляду з п’яти до семи робочих днів, а також строк для повідомлення контролюючим органом про місце й час проведення розгляду заперечення – із двох до чотирьох робочих днів до дня їх розгляду (п. 86.7 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в підкатегорії 103.26 системи «ЗІР» поінформувала, що, зважаючи на те що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за її нарахуванням, утриманням із її розміру податку на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО).
Представники фіскального відомства також нагадали: згідно з п. 80.1 ПКУ, за наявності й/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин і виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).
Державна фіскальна служба України в листі «Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ» від 20.01.2017 р. № 1298/7/99-99-15-03-02-17 повідомила: режим звільнення від обкладення ПДВ, визначений п. 23 підр. 2 р. ХХ ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, зокрема операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року (включно).
До дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який визначатиме переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання котрих, зокрема операції з імпорту, тимчасово з 01.01.2017 р. звільняються від обкладення ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 15.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо можливості ведення платниками податків виключно в електронному вигляді документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування» від 04.01.17 р. № 30/6/99-99-15-02-02-15 роз’яснила: платники, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів в електронному вигляді, зобов'язані під час проведення перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета перевірки.
Це обґрунтовано тим, що електронний документ, який складено відповідно до вимог чинного законодавства та який містить усі необхідні реквізити, має таку саму юридичну силу, як і документ у паперовій формі.
Утім, у разі складання та зберігання первинних документів, регістрів бухобліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, установленому законодавством.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» від 20.12.2016 р. № 1114 виклало в новій редакції п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 р. № 309.
Він передбачає, що за умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовується процедура закупівлі товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів подає з урахуванням законодавства у сфері закупівель до органу Казначейства відповідні документи впродовж семи робочих днів із дати оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі в разі наявності в обліку органу Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів) або протягом семи робочих днів із дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів).
Міністерство фінансів України на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України розмістило повідомлення про схвалення нового Порядку ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, розробленого Мінфіном з метою полегшення ведення бізнесу в Україні та зменшення корупції. Ухвалений проект робить механізм відшкодування податку на додану вартість (далі − ПДВ) прозорим і своєчасним та встановлює рівні умови для всіх платників податку.
Для забезпечення прозорості відшкодування ПДВ з 10 січня 2017 року сформовано Єдиний публічний Реєстр заяв. Окрім того, Мінфін розробив та погодив із ДФСУ та Держказначейством Порядок ведення Реєстру.
Новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ, зокрема, передбачає:
- формування та ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних ДФСУ і Казначейства;
- визначення чітких даних, які належать до такого Реєстру;
- автоматичне внесення заяв до Реєстру, що здійснюється протягом операційного дня в хронологічному порядку надходження таких заяв;
- Казначейство проводить бюджетне відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру;
- публікація Реєстру на офіційному веб-сайті Мінфіну.
Новий Порядок ведення Реєстру з відшкодування ПДВ допоможе зменшити корупцію під час відшкодування ПДВ. Крім того, будуть установлені рівні умови для всіх платників податку, що, своєю чергою, покращить умови для ведення бізнесу в країні. Окрім того, новий механізм дозволить здійснювати відшкодування ПДВ вчасно та прозоро.
Державна служба України з питань праці в листі «Про надання інформації» від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-17 звертає увагу на штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП).
Зокрема, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягнуть за собою накладення штрафу в трикратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення.
У разі виявлення порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, незалежно від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення та кількості випадків порушень застосовується штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, установлених законом на момент виявлення порушення.
Якщо виявлено порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, тоді розмір штрафу залежить від кількості працівників, стосовно яких допущено порушення. Якщо порушення стосувалося двох працівників, то розмір штрафу становитиме 20 мінімальних зарплат (2 × 10).
Коли працівник відмовляється отримувати зарплату (не з'являється за її одержанням за умови, якщо виплата здійснювалася весь час роботи готівкою, і працівник про це повідомлений в установленому порядку та не звертався із заявою щодо виплати зарплати через установу банку або поштовим переказом) за місцем роботи, роботодавець повинен її депонувати в установленому законодавством порядку. У такому випадку працедавець виконає свій обов'язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
