Кабінет Міністрів України у межах реформи дерегуляції продовжує спрощувати умови ведення бізнесу. На засіданні 25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України скасував ще два застарілі та дублюючі інструменти держрегулювання, які фактично повторювали процедури в межах оцінки впливу на довкілля.
Завдяки змінам до постанов № 300 від 13 березня 2002 р. та № 209, від 28 березня 2018 р. зокрема, більше не потрібно погоджувати:
- плани заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (раніше вони узгоджувалися з Держекоінспекцією, ДСНС та місцевими держадміністраціями).
- нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на атмосферне повітря (раніше погоджувалися з Держсанепідслужбою).
Лише в обробній промисловості зменшення адміністративного навантаження завдяки рішенню відчують понад 50 тисяч суб'єктів підприємництва.
Підставою для розроблення акта став запит із Дашборду проблем бізнесу та рішення Міжвідомчої робочої групи з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. Крім того, нормативно-правовий акт актуалізовано відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру».
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про індексацію пенсій та страхових виплат з 1 березня 2026 року на 12,1%. Визначений розмір підвищення є вищим за рівень інфляції за 2025 рік (8%).
Після перерахунку пенсії зростуть щонайменше на 100 гривень і не більше ніж на 2 595 гривень.
Розмір індексації визначається за формулою, закріпленою законодавством, відповідно до якої коефіцієнт на 50% залежить від інфляції за попередній рік (8% у 2025 році) і на 50% — від зростання середньої заробітної плати за три роки (16,1%), що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%.
Підвищення отримають більшість пенсіонерів, зокрема:
- пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування);
- військові пенсіонери;
- особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- отримувачі пенсій за особливі заслуги;
- колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими «спеціальними» умовами;
- постраждалі від нещасних випадків на виробництві.
Окрему увагу приділено пенсіонерам із найбільш вразливих категорій.
Також буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.
Продовжується практика індексації пенсій, призначених у 2021–2025 роках, які раніше відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підпадали під індексацію.
Із 1 квітня 2026 року працюючим пенсіонерам автоматично перерахують пенсії з урахуванням оновленого стажу та/або заробітку.
Усі виплати здійснюватимуться в межах бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік.
Пенсії, встановлені на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або у максимальному розмірі (10 прожиткових мінімумів), не індексуються, адже їх розміри уже були переглянуті з 1 січня 2026 року після підвищення прожиткового мінімуму.
Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до Порядку надання грантів для переробної промисловості. Рішення уточнює окремі вимоги до заявників і процедур перевірки.
Визначення терміна «пов’язані особи» приведено у відповідність до Податкового кодексу України. Відтепер при визначенні пов’язаності враховується не сам факт родинних зв’язків, а наявність економічного або управлінського впливу між суб’єктами.
Це означає, що фізичні особи, які є родичами, але ведуть незалежні бізнеси і не впливають на діяльність один одного, не вважаються пов’язаними особами та можуть подаватися на гранти окремо.
Усунено ситуацію, коли через повний збіг прізвища, імені та по батькові з іншою особою в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, заявник автоматично отримував відмову у наданні гранту.
Тепер при співпадінні особистих даних з іншою людиною, заявник заздалегідь може взяти довідку з реєстру і підтвердити, що саме до нього у правоохоронних органів питань немає.
Нагадаємо, у 2025 році підприємці отримали 347 грантів на 1,7 млрд грн. За час дії програми (липень 2022 року) видано 1 316 грантів на загальну суму 6,7 млрд грн.
Програма продовжує діяти й у 2026 році. Про дату початку приймання заявок буде повідомлено додатково після завершення бюджетних процедур.
Максимальна сума гранту на розвиток — 8 млн грн, на відновлення — 16 млн грн (але не більше суми фактично підтверджених збитків)
Гранти надаються підприємцям, які:
- вже працюють у переробній промисловості (КВЕД С) і планують розширити виробництво;
- планують реалізовувати проект у сфері переробної промисловості
для фінансування:
- придбання, доставки та запуску нового обладнання;
- відновлення потужностей, які постраждали через збройну агресію росії.
Формат підтримки – співфінансування:
- 50/50 – для більшості підприємств;
- 70/30 – при закупівлі обладнання виключно українського виробництва;
- 80/20 – для виробників безпілотників, поліграфії, підприємств у зонах бойових дій та підприємств, постраждалих від обстрілів.
Умови використання грантів:
- бізнес має створити від 5 робочих місць.
- працювати щонайменше три роки, щоб повернути грантові кошти через податки та збори.
Підприємства, які вже отримували грант і виконали всі зобов’язання за попереднім договором, можуть повторно подати заявку на грант.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 25 лютого 2026 р. № 268, якою затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Документ встановлює чіткий механізм обчислення показника середньомісячної заробітної плати (винагороди) на одного працівника за відповідний календарний квартал. Цей показник використовується для визначення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Порядок визначає:
- чіткі правила обчислення середньомісячної зарплати для внеску;
- перелік виплат, які враховуються, і тих, що не включаються до розрахунку;
- визначення, для яких роботодавців застосовується механізм;
- порядок використання первинних документів та бухгалтерських даних для розрахунку.
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників у календарному кварталі становить вісім і більше працівників і які не виконали встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Прийняття постанови забезпечить єдиний, прозорий і зрозумілий підхід до розрахунку внеску та сприятиме належній реалізації механізму підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.
Верховна Рада України прийняла у цілому законопроєкт № 14023, яким скасовується обовʼязковість підпису замовника/орендатора на актах виконаних робіт та наданих послуг (за згодою сторін).
Законом пропонується внести зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з метою надання суб’єктам господарювання права передбачати при укладенні договору спрощений порядок оформлення первинних документів (актів) з надання послуг та виконання робіт.
Передбачається, що під час оформлення акту наданих послуг такі реквізити як посада, прізвище та підпис зі сторони замовника послуги не є обов’язковими за умови, що такий порядок оформлення первинних документів передбачено договором.
Зазначені положення не будуть поширюватися на вимоги до оформлення первинних документів (актів) за операціями, оплачених за рахунок публічних коштів, здійснені на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна, будівельного підряду, проєктно-вишукувальних робіт, договорів про пожертву, благодійну та гуманітарну допомогу. Для таких операцій зберігаються чинні вимоги до оформлення первинних документів.
Кабінет Міністрів України спростив передачу в оренду державного та комунального майна, а також майна державних компаній для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Відповідне рішення, ухвалене Урядом ухвалив на засіданні 18 лютого 2026 року також надає пільгові умови для громадських і благодійних організацій.
Постановою встановлюється орендна ставка у розмірі 0,01% для громадських об’єднань і благодійних організацій, які використовують державне або комунальне майно для створення місць для тимчасового проживання ВПО.
Також на період воєнного стану та протягом одного року після його завершення або скасування державні та комунальні установи, в тому числі ті, що працюють у сферах охорони здоров’я, освіти, культури, фізичної культури і спорту, сім’ї та молоді, соціального захисту, єдиним засновником яких є держава або територіальна громада, зможуть отримувати майно в оренду для розміщення ВПО без проведення аукціону по спрощеній та пришвидшеній процедурі.
Річна орендна плата за такі об’єкти становитиме 1 гривню за кожний об’єкт оренди.
Крім того, зміни передбачають можливість передачі в оренду на період воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення об’єктів нерухомості державних компаній (господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% належать державі), для тимчасового проживання ВПО. Річна орендна плата за таке майно також становитиме 1 гривню.
Йдеться насамперед про об’єкти, які не використовуються в основній діяльності балансоутримувачів (зокрема санаторії, пансіонати, гуртожитки, житлові приміщення та інші об’єкти нерухомості). Їх передача в оренду не матиме суттєвого впливу на господарську діяльність відповідних підприємств, але дозволить ефективно використовувати наявні ресурси для вирішення соціальних потреб.
Ухвалене рішення є частиною комплексної роботи Уряду з ефективного управління державною власністю та спрямоване на максимальне використання наявної інфраструктури для підтримки громадян, які постраждали від війни.
Постанова створює правові умови для оперативного облаштування приміщень для проживання ВПО, мінімізує бюрократичні процедури та дозволяє швидко залучати до цього державні та комунальні об’єкти нерухомості, а також власне майно державних акціонерних товариств.
Міністерство юстиції України листом від 20.02.2026 № 24173/8.4.1/32-26 надало роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у частині передачі державного майна військовим частинам на праві узуфрукту державного майна.
Із введенням у дію Закону України № 4196-IX було реформовано підходи до правового режиму державного майна. Зокрема, з правового поля вилучаються такі режими, як право господарського відання та право оперативного управління, і запроваджується речове право узуфрукту державного майна.
Узуфрукт встановлюється рішенням уповноваженого органу управління щодо рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), яке перебуває у державній власності, строком на п’ять років або безстроково.
Відповідні зміни внесені також до законодавства про правовий режим майна у Збройних Силах України. Відтепер державне майно передається військовим частинам на праві узуфрукту державного майна.
Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ приймає рішення про передачу такого майна військовим частинам. З моменту передачі на праві узуфрукту майно набуває статусу військового майна.
Визначення належності військового майна конкретним військовим частинам здійснюється на підставі актів Міноборони.
Мін’юст наголосив, що у випадку передачі державного майна військовим частинам на праві узуфрукту державного майна слід застосовувати норми Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна.
