Державна фіскальна служба України в підкатегорії 101.08 «ЗІР» надала відповідь на запитання: чи здійснюється перерахунок складової формули, що визначає суму податку на додану вартість (далі − ПДВ), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН) (Sперевищ), якщо платник до закінчення граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за звітний період подає нову декларацію із виправленими показниками з позначкою «Звітна нова»?
Показник складової формули (Sперевищ), що визначає суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (далі − ПН) та/або розрахунки коригування в ЄРПН, розраховується Державною фіскальною службою (далі − ДФС) автоматично після прийняття звітності з ПДВ від платника податку, та при обрахунку позитивного значення зазначеного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Таким чином, після подання звітної нової декларації з ПДВ ДФС автоматично здійснює перерахунок показника Sперевищ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо правомірності проведення державною податковою інспекцією області планової виїзної документальної перевірки з урахуванням дії Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 18.05.2016 р. № 10844/6/99-99-14-03-03-15 роз’яснила: ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII не поширюється на здійснення контролю органами ДФС.
Згідно з цією статтею органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період і на території проведення антитерористичної операції (далі − АТО) тимчасово забороняється проведення планових і позапланових перевірок суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у зоні проведення АТО, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України (далі − КМУ) критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності належать до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику. Однак дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V не поширюється на відносини, які виникають під час здійснення заходів контролю органами ДФС.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування операцій з надання послуг, пов’язаних з переказом коштів із застосуванням апаратно-програмного комплексу» від 18.05.2016 р. № 10891/6/99-99-15-03-02-15 розглянула зазначене питання.
Зокрема, операції агента з приймання в межах агентського договору з банком готівкових грошових коштів від абонентів оператора мобільного зв’язку із застосуванням програмно-технічного комплексу самообслуговування для подальшого перерахування таких грошових коштів від агента банку не є об’єктом обкладення ПДВ, а такі отримані кошти не включаються до бази оподаткування.
Разом із цим, згідно із п. 185.1 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) послуга, яку надає агент у межах агентського договору банку, є об’єктом обкладення ПДВ і підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою. При цьому база оподаткування за такою операцією визначається на основі винагороди агента, отриманої від банку в межах виконання агентського договору.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі нарахування та виплати заробітної плати іноземним громадянам, які працюють у представництві іноземної компанії, розташованої на території України» від 15.04.2016 р. № 8520/6/99-99-17-03-03-15 зазначає, що оскільки на іноземних громадян, які працюють у представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не поширюються норми ст. 253 Кодексу законів про працю України (далі − КЗпП), вони не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно, зазначені представництва не є страхувальниками для іноземців у разі нарахування та виплати їм на території України доходу у вигляді заробітної плати. При цьому заробітна плата таких громадян не є базою нарахування єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій резидента – платника податку з постачання нерезиденту консультаційних послуг за межами митної території України» від 05.05.2016 р. № 10098/6/99-99-15-03-02-15 зазначила: якщо платник податку здійснює за межами митної території України операції з постачання нерезиденту, який зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України, консультаційних послуг (у т.ч. проведення тренінгів для медичних представників і провізорів аптек), такі операції НЕ є об’єктом обкладення ПДВ.
Зокрема, спеціалісти ДФС пояснюють це тим, що відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є операції платників ПДВ із постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Окрім того, п.п. 186.2–186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника чи отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання таких послуг.
Місцем постачання послуг, перелічених у п. 186.3 ПКУ, зокрема консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у т.ч. адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних і рекламних, вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або − у разі відсутності такого місця − місце постійного чи переважного його проживання. У такому випадку отримувач-нерезидент і місце його реєстрації як суб’єкта господарювання знаходяться за межами території України. Тому така операція не обкладається ПДВ.
Міністерство фінансів України наказом «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 11.04.2016 р. № 441 затвердило в новій редакції Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зазначений норматив набирає чинності першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто 1 червня 2016 року.
У ньому викладено в новій редакції також:
- довідник категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- таблицю відповідності кодів категорій застрахованих осіб і кодів бази нарахування та розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства;
- Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (додаток 4);
- Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб і суми нарахованого єдиного внеску (додаток 5);
- Звіт про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів (додаток 6);
- Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 7).
Зокрема, передбачається, якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), то в поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов'язаний подати Звіт за поточний звітний період і в разі потреби окремо за попередній період (періоди).
Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до органу доходів і зборів за формою, що діяла із 1 травня 2015 року. Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.
Звітність за травень 2016 року подається у червні 2016 року за «старою» формою звітності, затвердженою наказом № 435. Звітність за новими формами, затвердженими наказом № 435 у редакції наказу № 441, подаватиметься платниками ЄСВ починаючи з 01.07.2016 р., тобто зі звітності за червень 2016 року.
Фонд державного майна України (далі − Фонд) в листі «Щодо індексації орендної плати» від 04.05.2016 р. № 10-16-8324 повідомив: Фондом і його регіональними відділеннями як орендодавцями державного майна призупинено індексацію орендної плати за користування державним майном у 2016 році (у зв'язку із ухваленням Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, з урахуванням доручення Секретаріату КМУ від 23.02.2016 р. № 2885/0/2-16).
Нарахована орендна плата за грудень 2015 року (з урахуванням індексу за грудень 2015 року) застосовуватиметься до договорів оренди державного майна, укладених Фондом і його регіональними відділеннями, із січня по грудень 2016 року.
Наприклад, розмір орендної плати за листопад 2015 року становив 1 000 грн. Розмір орендної плати за грудень 2015 року, відкоригований на відповідний індекс інфляції (індекс інфляції за грудень 2015 року дорівнює 1,007), становить 1 007 грн. Таким чином, розмір орендної плати за користування майном із січня по грудень 2016 року становитиме 1 007 грн (щомісяця).
