Державна фіскальна служба України в листах «Про особливості справляння рентної плати у 2018 році» від 18.01.18 р. № 1464/7/99-99-12-03-04-17 та «Про адміністрування у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води» від 19.01.18 р. № 1579/7/99-99-12-03-04-17 повідомила, на що чекати платникам рентної плати у 2018 році.
Отже, платникам рентної плати за користування надрами варто звернути увагу на такі нововведення у 2018 р.:
1) розширено перелік об’єктів, що не належать до об’єкта обкладення рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (пп. 252.4.8 Податкового кодексу України, далі — ПКУ);
2) впроваджено пільгові ставки в розмірі 12 та 6% вартості об’єктів обкладення рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5 000 метрів відповідно (далі — пільгова ставка). Так, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовувати пільгові ставки, може бути виконана на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини;
3) затверджено ставки рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції в розмірі 2 та 1,25% для нафти та природного газу відповідно (п. 252.20 ПКУ);
4) з 2018 р. запроваджують розподіл рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відсотків загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (п.п. 41—42 ст. 64 та п. 51 ст. 29 Бюджетного кодексу України).
Тобто в січні 2018 р. сплачені платниками суми рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 р. зараховуватимуть у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України;
5) збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, а саме:
- для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7%;
- для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності — на 16,8%;
- для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин — на 16,2%;
- для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів — на 17,6%.
Платникам рентної плати за спеціальне використання води представники Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) розповіли й про граничні строки звітування та сплати ренти в 2018 р.:
1) граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань із Рентної плати вважають за:
- IV квартал 2017 р.: 9 лютого 2018 р., а останнім днем сплати податку — 19 лютого 2018 р.;
- I квартал ц. р.: 10 та 18 травня 2018 р. відповідно;
- II квартал ц. р.: 9 та 17 серпня 2018 р. відповідно;
- III квартал ц. р.: 9 та 19 листопада 2018 р. відповідно;
- IV квартал ц. р.: 11 та 19 лютого 2019 р. відповідно;
2) платники рентної плати перераховують суми рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у такому співвідношенні:
- 45% рентної плати — до загального фонду державного бюджету (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);
- 45% рентної плати — до загального фонду місцевих бюджетів (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), яку зараховують до Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів за місцем її забору;
- 10% рентної плати (окрім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) — до спеціального фонду держбюджету;
3) з 2018 р. норма п. 255.3 ПКУ визначатиме об’єкт обкладення рентною платою як фактичний обсяг води, який обліковують як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості складання філією (структурним підрозділом) розрахунку коригування до податкової накладної, складеної головним підприємством (платником ПДВ)» від 12.01.18 р. № 122/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила платникам податку на додану вартість (далі − ПДВ), як відкоригувати податкові зобов’язання, якщо податкову накладну на операцію постачання товарів/послуг склало головне підприємство, зазначивши у відповідній графі свій податковий номер.
У цьому випадку розрахунок коригування повинен виписувати виключно безпосередній постачальник, визначений у цивільно-правовому договорі, тобто головне підприємство.
Слід нагадати: якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то підприємство-платник ПДВ, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати їм право складання податкових накладних. Для цього кожній філії присвоюють окремий цифровий номер, про що слід письмово повідомити контролюючий орган за місцем реєстрації юрособи (п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.15 р. № 1307).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування на суму забезпечень для виплати пенсій» від 19.01.18 р. № 232/6/99-99-12-02-03-15/ІПК повідомила, чи потрібно коригувати фінрезультат на витрати, пов’язані з формуванням забезпечення на виплату пільгових пенсій.
Такі витрати представники фіскального відомства безпосередньо відносять до витрат, пов’язаних з оплатою праці. Тож проводити коригування з пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ не потрібно. Отже, формування та використання забезпечення на компенсацію пільгових пенсій проходитиме винятково за правилами бухобліку.
У консультації податківці також звернули увагу на використання забезпечення, яке було створено до 01.01.15 р. Отже, якщо витрати на створення такого резерву не включати до об’єкта оподаткування до 01.01.15 р., то, використовуючи його сьогодні, платник може відобразити витрати згідно з п. 24 підр. 4 р. ХХ ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо звільнення від оподаткування доходу нерезидента у випадку отримання довідки після закінчення звітного року» від 15.01.18 р. № 158/6/99-99-12-02-03-15/ІПК звернула увагу на нюанси використання довідки про резидентський статус контрагента-нерезидента для уникнення подвійного оподаткування (п. 103.4 ПКУ).
Таку довідку за попередній звітний рік можна використати як підставу для звільнення (зменшення) від обкладення податком на репатріацію згідно з умовами міжнародного договору у звітному році. Але тільки за умови, що нерезидент подасть довідку за цей звітний податковий рік після його закінчення. Слід наголосити, що в іншому випадку такі доходи з джерелом походження з України оподаткують у загальному порядку (п. 103.10 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо нарахування та сплати єдиного внеску» від 17.01.2018 р. № 1431/7/99-99-13-02-01-17 нагадала: з 01.01.18 р. до кола платників єдиного внеску включено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 51 частини першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10 р. № 2464-VI, далі – Закон про ЄСВ).
Представники фіскального відомства зауважили, що члени фермерського господарства не є платниками єдиного внеску в розумінні Закону про ЄСВ, якщо:
- вони одночасно є застрахованими особами і роботодавці сплачують за них єдиний внесок із суми нарахованої зарплати та/або суми винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- вони є фізичними особами — підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.
Крім того, члени фермерського господарства звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерських господарств з 01.01.18 р. є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи (п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Якщо ж платник не отримує дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов’язаний визначити базу нарахування та сплатити єдиний внесок у сумі, не меншій за розмір мінімального страхового внеску.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо запровадження квот для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб передпенсійного віку» від 16.11.17 р. № 718/0/126-17/241 повідомило: у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян передпенсійного віку з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах квоти у двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (п. 2 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.12 р. № 5067-VI).
Нагадаємо: для всіх підприємств, установ та організацій із штатною чисельністю понад 20 осіб квота з працевлаштування неконкурентоспроможних громадян (зокрема, людей передпенсійного віку, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше ніж 10 років) становить 5% від середньооблікової кількості штатних працівників за попередній рік.
До того ж з 2018 року для підприємств (установ, організацій) із штатною чисельністю від 8 до 20 осіб запроваджено квоту на працевлаштування осіб передпенсійного віку в розмірі, не меншому від однієї особи в середньообліковій чисельності штатних працівників.
Утім, вимога щодо виконання квоти на працевлаштування осіб передпенсійного віку для роботодавців з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб не поширюється на фізосіб-підприємців.
