21-25 квітня 2014 року. Роз'яснено порядок перереєстрації кримських платників податків

Кабінет Міністрів України постановою від 01.04.2014 р. № 109 збільшив базовий норматив відрахування частини прибутку, що спрямовується на виплату в 2014 році держдивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності 2013 року. Тепер він становитиме 50% замість раніше встановлених 30%.

Нагадаємо, щорічний базовий норматив стосується державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, оскільки їх зобов'язання направляти частину чистого прибутку на виплату дивідендів державі закріплена в п. 5 ст. 11 Закону про управління об'єктами державної власності.

У разі невиплати до 01.07.2014 р. господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності 2013 року, суб'єкти управління корпоративними правами держави будуть вживати заходів щодо розірвання контракту з керівником такого товариства.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 10.04.2014 р. № 8414/7/99-99-19-03-01-17 повідомило, що у зв'язку із зміною порядку встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют, який передбачає його зміну посеред дня, для цілей визначення податкових зобов'язань з податків і зборів (у тому числі митних платежах) протягом усієї доби застосовується офіційний курс гривні, що діє на 0 годин відповідної доби.

Міністерство доходів і зборів України в листі від 24.03.2014 р. № 6725/7/99-99-18-02-01-17 роз'яснило порядок перереєстрації кримських платників.

У Криму введено новий механізм, який дозволяє перереєструвати бізнес на материку і сплачувати податки відповідно до законодавства України.

Для зміни свого місцезнаходження або місця проживання юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зареєстровані в Криму, звертаються до українського державного реєстратора в областях та м. Києві. У свою чергу, органи доходів і зборів після отримання відомостей з ЄДР щодо внесених змін беруть таких платників податків на облік.

Ті ж платники, які здійснюють перереєстрацію, однак не включаються до ЄДР, подають до органів доходів і зборів обраного регіону відповідну заяву, на підставі якої і буде здійснена постановка їх на облік.

Усі суб'єкти господарювання, які вже перебували в стані переходу з кримських податкових інспекцій в податкові інспекції в областях або м. Києві, вважаються прийнятими на облік.

Юридичні особи або самозайняті особи, зареєстровані в Криму і основними місцями обліку та сплати податків яких є податкові інспекції в областях або м. Києві, в таких інспекціях взяті на облік як страхувальники - платники ЄСВ.

У всіх чотирьох випадках після взяття на облік платники сплачують податки, збори, ЄСВ, надають податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконують інші зобов'язання платників в областях та м. Києві.

Міністерство фінансів України наказом від 15.04.2014 р. № 401 підкоригувало Методрекомендації з перевірки порівнянності показників фінзвітності.

У центрі уваги цього разу опинилися ув'язки за такими формами:

у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» відкоригована «арифметика» рядків 2010 та 2460 графи 3;

у формі № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)» вилучені ув'язки під номерами 77 і 90, а також були внесені такі правки:

у формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»:

Міністерство фінансів України наказом від 11.04.2014 р. № 397 внесло зміни до Бюджетної класифікації, затвердженої наказом від 14.01.2011 р. № 11, додавши коди для сплати:

код 11010800 − податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відсотків;

код 11010900 − податок на доходи фізичних осіб із суми пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, які оподатковуються відповідно до пп. 164.2.19 Податкового кодексу України;

код 21083000 − надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного і повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання, що знаходяться на балансі органів державної влади та інших державних органів, створених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі від 16.04.2014 р. № 3302-05/11961-07 повідомило щодо такого.

Умови договору про держзакупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі. Винятки становлять випадки зміни ціни за одиницю товару більш ніж на 10% при її коливанні на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Замовник може застосувати зазначену норму протягом терміну дії договору. Якщо предмет договору включає в себе кілька позицій товару, ця норма може застосовуватися за окремою позицією товару.

Сторони можуть внести такі зміни до договору про закупівлю кілька разів залежно від коливання ціни товару на ринку.

Разом з тим, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Для лікарських засобів і медпрепаратів встановлюються постачальницько-збутова надбавка не вище 10% оптово-відпускної ціни та диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище 25% від закупівельної вартості. Це стосується медпрепаратів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів і засобів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і обов'язковий мінімальний асортимент медпрепаратів для аптек, визначений Мінздравом.

Згідно з п. 188.1 Податкового кодексу України база оподаткування при постачанні товарів/послуг визначається виходячи з договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків і зборів.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у листі від 07.03.2014 р. № 4122-03/7252-08 розглянуло умови заліку зустрічних зовнішньоекономічних вимог.

При здійсненні операцій по заліку зустрічних вимог у зовнішньоекономічної діяльності повинні дотримуватися такі умови:

- вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто контрагенти повинні мати заборгованість один перед одним (кожна зі сторін одночасно є як боржником, так і кредитором);

- вимоги повинні бути однорідними;

- за обома вимогам повинен настати строк виконання, встановлений зовнішньоекономічним договором або законом (за винятком зобов'язань, щодо яких не встановлено строк або строк визначається моментом витребування).

ФСС з ТВП у листі від 09.04.2014 р. № 5.1-31-767 розглянув питання про надання допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника.

Незалежно від того, коли настала непрацездатність працівника − до початку або під час простою і чи продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Отже, листки непрацездатності, які припадають на період простою, повинні бути оплачені за пропущені через хворобу робочі дні (години) за графіком роботи таких працівників. Інша оплата днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника чинним законодавством не передбачена.

Державне агентство земельних ресурсів України в листі від 17.04.2014 р. № 28-28-0.17-4386/2-14 дійшло висновку, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування, тому оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох суб'єктів, можливе шляхом надання у користування та укладання договору оренди земельної ділянки з усіма власниками будівлі, в якому сторонами (орендарями) виступатимуть кілька осіб (множинність сторін).

Використання земельної ділянки кожним співвласником будівлі, зокрема, відшкодування орендної плати за користування земельною ділянкою, повинно здійснюватися пропорційно часткам у праві власності на будівлю кожного співвласника.

Частина (частка) земельної ділянки не може бути об'єктом оренди землі, оскільки об'єктом оренди є земельні ділянки. Отже, укладання договору оренди землі можливе тільки на земельну ділянку із зазначенням у ньому відомостей про об'єкт оренди (земельної ділянки) і відповідно всіх орендарів.