Державна фіскальна служба України запровадила новий сервіс для платників ПДВ — візуалізацію повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників. Про це повідомляється на сайті ДФСУ.
Новий сервіс створений, щоб платники податку не робили помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету в розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням усіх подальших зареєстрованих до неї розрахунків коригування за такими параметрами:
- «Реєстраційний номер»;
- «Ознака документа (ПН-0, РК-1)»;
- «Номер документа»;
- «Дата складання документа»;
- «Причина коригування (РК)»;
- «Номер рядка ПН (номер рядка ПН, що коригується)»;
- «Номер рядка в xml файлі»;
- «Обсяги постачання без ПДВ»;
- «Кількість (ПН, гр. 6)»;
- «Ціна (ПН, гр.7)»;
- «Зміна кількості (РК, гр. 7)»;
- «Ціна зазначена в гр. 8 РК»;
- «Зміна ціни (РК, гр. 9)»;
- «Кількість зазначена в гр. 10 РК»;
- «Код товару згідно з УКТ ЗЕД (ПН/РК)»;
- «Код послуги згідно ДКПП (ПН/РК)»;
- «Ознака імпортованого товару (ПН/РК)»;
- «Код ставки (ПН/РК)»;
- «Код одиниці виміру (ПН/РК)»;
- «Назва одиниці виміру»;
- «Зведена ПН/РК до зведеної ПН»;
- «Причина з якої не підлягає ненаданню отримувачу»;
- «Опис товару/послуги».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування окремого виду доходу» від 05.05.18 р. № 2021/6/99-99-13-02-03-15/ІПК повідомила: якщо з підприємства за рішенням суду стягують на користь колишнього працівника суму матеріальної допомоги, така сума є доходом фізичної особи. Податковий агент має включити цей дохід до загального оподатковуваного доходу платника як інший дохід (пп. 164.2.20 Податкового кодексу України) та оподаткувати його на загальних підставах.
Тому саме підприємство, яке виплачує дохід як матеріальну допомогу колишньому працівнику, має сплатити до бюджету податок на доходи та військовий збір та відобразити суму доходу в формі № 1ДФ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про порядок оподаткування ПДВ» від 07.05.18 р. № 2035/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула порядок обкладення ПДВ операцій з примусового продажу майна. Рекомендації представників фіскального відомства відрізняються від попередніх та позбавляють покупців права на податковий кредит за придбаним майном.
Зокрема, контролери повідомили: при здійсненні операції з постачання арештованого майна у боржника — власника майна виникає обов’язок визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, установленої відповідно до п. 188.1 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на переможця електронних торгів.
Також, на думку представників фіскального відомства, у покупця відсутні законодавчі підстави для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за такою податковою накладною. Податківці мотивують негативний висновок тим, що переможець торгів немов би не здійснює оплату за придбане майно безпосередньо платникові податку як постачальнику і власнику такого майна.
У консультації представники фіскального відомства повідомили, що при отриманні гарантійного внеску від учасника аукціону організатор аукціону не нараховує ПДВ та не складає податкову накладну. Однак операцію організатора — платника ПДВ із постачання послуг з організації та проведення електронних торгів (у т.ч. процедури продажу арештованого майна) переможцю електронних торгів обкладають ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. При здійсненні такої операції організатор торгів зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із суми комісійної винагороди, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на переможця електронних торгів.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо застосування відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій» від 10.05.18 р. № 13813/7/799-99-19-01-01-17 роз’яснила особливості оформлення митних декларацій (далі — МД) у разі отримання розстрочення сплати імпортного ПДВ. Йдеться, зокрема, про роз’яснення щодо Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затвердженого постановою КМУ від 07.02.18 р. № 85.
На думку представників фіскального відомства, при заповненні графи 47 МД слід застосовувати такі коди способу розрахунку:
- для загальної нарахованої суми податку на додану вартість (ПДВ) — «71»;
- для загальної розстроченої суми ПДВ — «92»;
- для гарантійної суми ПДВ, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — «31»;
- для щомісячної розстроченої суми ПДВ, яка підлягає сплаті в безготівковій формі, — «01»;
- для суми ПДВ, визначеної як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ («71») та загальною розстроченою сумою ПДВ («92») та яка підлягає сплаті в безготівковій формі, — «01»;
- для суми ПДВ, що була сплачена за декларацією, заповненою у звичайному порядку, та додатковою МД, — «70».
При поданні МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ відомості про нарахування сум ПДВ у графі 47 МД слід відображати окремими рядками, а саме:
- загальна нарахована сума ПДВ, що підлягає сплаті, — за кодом способу розрахунку «71»;
- загальна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «92»;
- щомісячна розстрочена сума платежу ПДВ — за кодом способу розрахунку «01» та (за наявності) сума ПДВ, що визначається як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ («71») та загальною розстроченою сумою ПДВ, — за кодом способу розрахунку «01»;
- гарантійна сума ПДВ, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — за кодом способу розрахунку «31».
При наступному щомісячному поданні додаткових МД зі сплатою розстроченої суми з ПДВ заповнення граф декларації здійснюється з урахуванням таких нюансів:
- у графі 40 МД зазначаються відомості про МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ та (у подальшому) про додаткові МД, за якими сплачені щомісячні розстрочені суми ПДВ;
- у графі 47 МД відомості про нарахування сум ПДВ відображаються окремими рядками, а саме:
- загальна нарахована сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «71»;
- загальна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «92»;
- сума ПДВ, що була сплачена за МД, заповненою у звичайному порядку, та додатковими МД (сплачені щомісячні розстрочені суми ПДВ та, у разі наявності, сума ПДВ, визначена як різниця між загальною нарахованою сумою ПДВ та загальною розстроченою сумою ПДВ), — за кодом способу розрахунку «70»;
- щомісячна розстрочена сума ПДВ — за кодом способу розрахунку «01»;
- гарантійна сума, на яку надається фінансова гарантія у вигляді документа, — за кодом способу розрахунку «31».
При поданні МД зі сплатою першого розстроченого платежу з ПДВ та при наступному щомісячному поданні додаткових МД (крім останньої) заповнюються:
1) графа 52 МД:
- у лівому підрозділі — гарантійна сума ПДВ, яка відповідає гарантійній сумі ПДВ, зазначеній у графі 47 МД за кодом способу розрахунку «31»;
- у правому підрозділі графи — код заходу гарантування «01»;
2) графа 48 МД — граничний строк сплати грошових зобов'язань відповідно до умов розстрочення сплати ПДВ (кінцевий термін дії гарантії);
3) графа «D/J» — гранична дата подання наступної додаткової декларації, яка дорівнює строку сплати наступного платежу щомісячної розстроченої суми податку, установленому в рішенні.
Класифікатором способів розрахунку, затвердженим наказом Мінфіну України від 20.09.12 р. № 1011, встановлено коди документів, які застосовуються при оформленні МД із наданням розстрочення сплати ПДВ:
- для рішення про розстрочення грошового зобов'язання — «8034»;
- для фінансової гарантії у вигляді документа банківської установи — «9306».
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 29.03.18 р. № 393 затвердило зміни до порядку обліку платників ЄСВ.
Зокрема, встановлено форму Заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедуру взяття на облік платників ЄСВ — членів фермерського господарства.
Крім того, представники фіскального відомства роз’яснили, як самозайнятій особі внести зміни до повідомлення за формою № 2-ЄСВ. А саме в разі зміни найменування, прізвища, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місця проживання платника єдиного внеску або контролюючого органу, у якому платник ЄСВ перебуває на обліку.
За таких умов платнику потрібно замінити повідомлення № 2-ЄСВ на нове. Для цього йому необхідно подати контролерам заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення. Контролюючий орган протягом 2 робочих днів після такого звернення видає (надсилає) йому нове повідомлення. У такому самому порядку видають нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
Окрім цього, встановлено особливості обліку відокремлених підрозділів іноземних компаній, які включені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та які при цьому не перебувають на обліку у відповідному контролюючому органі. У такому разі контролери повинні вжити заходів щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску, і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), своїм розпорядженням «Про затвердження Змін до Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг» від 29.03.18 р. № 458, удосконалила порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами. Так, зазначеним розпорядженням внесено такі зміни:
- Нацкомфінпослуг має право продовжити строк подання документів, які він вимагає, за обґрунтованим клопотанням відповідальної особи або контролера та встановити строк, на який продовжено строк подання, але не більше ніж на 30 календарних днів. Рішення щодо продовження строку приймає уповноважена Нацкомфінпослуг особа;
- Нацкомфінпослуг повідомлятиме засобами телекомунікаційного зв’язку погоджену відповідальну особу про прийняті ним рішення;
- якщо внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи відповідальна особа більше не є учасником небанківської фінансової групи, то до дня узгодження нової, відповідальною особою є та фінансова установа — учасник небанківської фінансової групи, яка має найбільше значення активів за останній звітний період (квартал);
- припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо тривалості роботи за сумісництвом у вихідний день» від 25.04.18 р. № 184/0/22-18/13 роз'яснило: у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Тобто якщо, наприклад, за основним місцем роботи працівника субота є його вихідним днем, то за сумісництвом у суботу він може працювати повний робочий день.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу, наголошує відомство.
Слід нагадати, робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регламентується постановою КМУ від 03.04.93 р. № 245. Саме цим документом загальна тривалість роботи за сумісництвом обмежується половиною місячної норми. Втім на госпрозрахункові підприємства вимоги цієї постанови не поширюються.
