Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» від 08.02.17 р. № 83 затвердив Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році. Документом, зокрема, передбачено:
- право на отримання дотації фізосіб-підприємців, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів;
- розрахунок питомої ваги сільгосптоварів за сільгосппродукцією, яка належить до груп 1−24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.01 р. № 2371-III;
- виплату бюджетної дотації щомісяця пропорційно до частки податку на додану вартість (далі − ПДВ) , сплаченого до бюджету аграрієм за дотаційними видами діяльності в загальній сумі ПДВ.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Щодо оподаткування доходу у вигляді вартості майна, отриманого платником податку-набувачем за спадковим договором» від 14.02.17 р. № 2214/Л/99-99-13-02-03-14 зазначила, що фізособа-набувач після отримання доходу у вигляді вартості майна за спадковим договором повинна сплатити з такої суми 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (пп. «е» пп. 14.1.54, п. 164.3, пп. 168.4.5 Податкового кодексу України, далі — ПКУ ). Податок і збір фізособа-резидент має сплати за результатами річного декларування до 1 серпня (п. 179.7 ПКУ).
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо актуалізації ДКПП» від 26.01.17 р. № 229/4/99-99-15-03-01-13 презентувала проект нової форми податкової накладної, у якій, зокрема, передбачено спеціальну графу для зазначення коду послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП).
Представники фіскального відомства звернули увагу на відсутність у ДКПП кодів для окремих послуг, які постачають платники ПДВ під час провадження господарської діяльності. У результаті податківці ініціюють оновлення ДКПП — відповідне звернення вони направили до Мінфіну.
Нагадаємо, що до оновлення форми податкової накладної платники ПДВ тимчасово не зазначають у ній коди послуг згідно з ДКПП.
Державна фіскальна служба України оновила Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі — Держреєстр РРО ). Цю інформацію можна знайти на офіційному сайті ДФС України. До оновленого Держреєстру РРО, зокрема, включено модель реєстратора розрахункових операцій КСТ-В1 із версією внутрішнього програмного забезпечення В1-1 (позиція 71 Держреєстру РРО). Отже, госпсуб’єкти, які провадять діяльність з купівлі-продажу іноземної валюти, зможуть використовувати цю спеціалізовану модель у своїй діяльності.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств у розмірі 2/9 податку» від 08.02.17 р. № 2438/6/99-99-15-02-02-15 повідомила: якщо платники податку на прибуток, які повинні були сплатити разовий аванс, самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску , нарахованого в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, та подають уточнену декларацію, то вони мають сплатити штрафні санкції, передбачені абз. «а» п. 50.1 ПКУ, − 3% від суми заниження. Адже разовий аванс є узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Слід нагадати, що платники податку на прибуток підприємств, які у 2016 році звітували з податку на прибуток підприємств щокварталу, мали сплатити до 31.12.16 р. авансовий внесок із цього податку в розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року.
Міністерство фінансів України в листі «Щодо особливостей застосування первинних документів» від 16.02.17 р. № 31-11410-06-5/4339 надало роз'яснення щодо зазначеного питання. Так, у зв’язку з нещодавніми змінами у сфері первинних документів оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку госпоперації з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі. Утім, тільки в разі, якщо його оплачено і це підтверджено відповідними документами.
Документами, які підтверджують оплату, можуть бути: платіжне доручення , розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.
Рахунок-фактуру можна скласти в паперовій або електронній формі. Він повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410» від 22.02.17 р. № 13 продовжив пом'якшувати валютні обмеження. Зокрема, регулятор звільнив від обов’язкового продажу надходження в інвалюті від нерезидентів, якщо такі кошти надходять як грошове забезпечення (гарантійний внесок, застава, завдаток, депозит, гарантія) участі в аукціонах, торгах або тендерах, що проводяться резидентами.
Крім того, Нацбанк надав банкам змогу купувати для клієнтів іноземну валюту, не враховуючи до загальної суми наявного на рахунках резидента залишку валюти, який надійшов як грошове забезпечення від нерезидента для участі в торгах, тендерах або аукціонах.
Також постановою дозволено банкам купувати іноземну валюту для клієнтів, якщо сума залишку на рахунку клієнта не перевищує 100 тис. доларів США. Досі для купівлі іноземної валюти клієнт повинен був мати суму залишку на рахунку меншу, ніж 25 тис. доларів США (в еквіваленті).
Постанова набула чинності 23.02.17 року.
Державна служба статистики України своїм наказом «Про внесення змін до форми державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затвердженої наказом Держстату від 10 червня 2016 року № 90» від 15.02.17 р. № 39 оновила форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці». Зміни стосуються лише р. IV цієї форми і передбачають нову градацію працівників за розмірами зарплати.
Оновлена форма застосовуватиметься починаючи зі звіту за І квартал 2017 року.
Міністерство соціальної політики України в листі «Щодо включення індексації до виплат, які враховуються до зарплати при забезпеченні її мінімального розміру» від 13.02.17 р. № 317/0/101-17/282 стверджує, що індексацію потрібно включати до числа зарплатних виплат, які враховують для порівняння з рівнем мінзарплати (а не нараховувати індексацію понад мінімалку). Представники відомства пояснюють це тим, що в ч. 2 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР наведено вичерпний перелік доходів, які не враховують під час обчислення зарплати для забезпечення її мінімального рівня. Оскільки індексації там не згадано, то її враховувати потрібно.
