Президент України указом «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду» від 21.11.17 р. № 381/2017 доручив Уряду розробити законопроекти та провести відповідні заходи, що сприятимуть розвитку лісового господарства та збереженню об’єктів заповідного фонду України.
Урядовцям поставили завдання створити державний фонд розвитку лісового господарства, визначити джерела його наповнення та напрями використання, а також оцінити можливість зарахування до такого фонду рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів.
Окрім цього, Уряд має затвердити програму «Ліси України — 2030», яка передбачає інтенсивне відтворення лісів, збільшення їхніх площ, засадження деяких територій, а також активну боротьбу зі шкідниками та хворобами. Усі ці заходи повинні підвищити ефективність лісогосподарської діяльності у країні.
До того ж Держагентству лісових ресурсів поставлено за мету впровадити єдину державну систему електронного обліку деревини та систему, що допоможе підтверджувати походження деревини з урахуванням європейських норм та стандартів.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Правил дорожнього руху» від 10.11.17 р. № 883 обмежив швидкість руху транспортних засобів.
Уже з 01.01.18 р. у населених пунктах рух транспортних засобів буде дозволено зі швидкістю не більше ніж 50 км/год.
Щоб гарантувати виконання нових правил, урядовці пропонують посилити відповідальність за їх порушення (але без допомоги парламенту це поки лише ініціатива). Наприклад, за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більш ніж на 50 км/год. хочуть установити штраф 3 400 грн (зараз штраф за це правопорушення — 510 грн). За залишення місця ДТП пропонують штрафувати на 3 400 грн та передбачити можливість позбавлення водійських прав на строк до шести місяців.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку складання розрахунку коригування» від 16.11.17 р. № 2639/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила, за яких обставин платник податку на додану вартість (далі − ПДВ) управі відкоригувати податкові зобов’язання, якщо його покупця не зареєстровано платником ПДВ.
Представники фіскального відомства підтримують можливість коригування податкових зобов’язань у ситуації, коли покупець не був платником ПДВ на дату складання податкової накладної, а на момент оформлення розрахунку коригування вже перебував у лавах платників ПДВ. Контролери вважають, що в такому разі у графі «Отримувач (покупець)» розрахунку коригування слід зазначити «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставити «100000000000». Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації постачальником.
Також представники фіскального відомства виступили за зменшення податкових зобов’язань після реєстрації постачальником у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування в ситуації, коли податкову накладну було складено на неплатника ПДВ, а в подальшому такий покупець повернув неоплачений товар.
Утім, контролери заперечили можливість складання розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань у разі повернення неплатнику ПДВ залишку суми коштів, тобто неотовареного авансу. При цьому фіскали посилаються на п. 192.2 Податкового кодексу України (далі − ПКУ), який висуває вимогу для здійснення коригування в операціях із неплатниками ПДВ — повний розрахунок, що передбачає як повернення товарів, так і повернення оплати.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на формування забезпечень для відшкодування виплат пенсій на пільгових умовах» від 17.11.17 р. № 2663/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що витрати на формування забезпечень для відшкодування пенсій на пільгових умовах відносять до витрат, пов’язаних з оплатою праці. Своєю чергою, фінрезультат до оподаткування треба коригувати на визначені в пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ різниці щодо формування та використання забезпечень, окрім тих, які пов’язані з оплатою праці. Тому в разі створення резерву для відшкодування Пенсійним фондом України витрат на виплати, доставку пільгових пенсій та фактичної сплати пенсій, а також під час його використання не потрібно коригувати фінрезультат за пп.пп. 139.1.1 та 139.1.2 ПКУ.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з відшкодування орендарем нерухомого майна орендодавцю вартості комунальних послуг та електроенергії у разі, якщо таким орендарем є посольство іноземної держави» від 16.11.17 р. № 2650/6/99-99-15-03-02-15/ІПК пояснила, як орендодавцю обкласти ПДВ операції з відшкодування орендарем нерухомого майна вартості комунальних послуг та електроенергії в разі, якщо таким орендарем є посольство іноземної держави. Окрім того, у своєму роз’ясненні фіскали приділили увагу порядку заповнення податкових накладних за такими операціями.
На думку представників фіскального відомства, у загальному випадку ця операція вимагає нарахування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Водночас п. 197.2 ПКУ звільняє від оподаткування операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з-поміж дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом із такими особами.
Порядок звільнення від обкладення ПДВ цих операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 р. № 1240 (далі — Порядок № 1240).
Посилаючись на п.п. 6, 9 Порядку № 1240, контролери стверджують: операції, пов’язані з орендою службових, житлових і нежитлових приміщень для потреб посольства іноземної держави, звільняються від обкладення ПДВ без додержання принципу взаємності за умови, що контракти (договори) укладено від імені дипломатичної місії або держави, яка її направила.
У разі недотримання такої умови постачальник послуг, пов’язаних з орендою приміщень для потреб посольства іноземної держави, зобов’язаний нарахувати ПДВ. При цьому суми податку, сплачені у вартості таких послуг, може бути відшкодовано посольству згідно з Порядком № 1240.
Щодо заповнення податкових накладних за операціями з постачання таких послуг посольству іноземної держави фіскали зауважили: у верхній лівій частині такої податкової накладної роблять відповідну позначку «X» та зазначають тип причини «12». При цьому у графі «Отримувач (покупець)» фіксують найменування юридичної особи (дипломатичної місії) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи (особи з-поміж дипломатичного персоналу та членів їх сімей), а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «200000000000».
Якщо податкову накладну складають за операцією з постачання товарів/послуг, яку звільнено від оподаткування, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини такої податкової накладної роблять позначку «Без ПДВ».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо подання звітності неприбутковою організацією, яка не пройшла перереєстрацію до 01 липня 2017 року» від 17.11.17 р. № 2662/6/99-99-15-02-02-15/ІПК вкотре нагадала: неприбутківці, які до 01.07.17 р. не привели свої установчі документи у відповідність до вимог п. 133.4 ПКУ, стають платниками податку на прибуток. Отже, такі організації протягом 2017 року матимуть одразу два статуси, за кожним із яких треба подавати відповідну звітність. Тобто:
- за період із 01.01.17 р. по 30.06.17 р. необхідно подати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та відповідну фінзвітність до контролюючого органу протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 1 березня 2018 року;
- за період із 01.07.17 р. по 31.12.17 р. — декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність до контролюючого органу протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто також до 1 березня 2018 року.
Починаючи з 01.01.18 р. організація, яка втратила статус неприбуткової, оподатковується на загальних підставах як платник податку на прибуток.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 06.10.17 р. № 839 змінило правила обліку платників податків.
Цього разу Мінфін вилучив із Порядку обліку платників податків норми, що безпосередньо не стосуються обліку. Наприклад, щодо правил проведення податкових перевірок у разі припинення юрособи або припинення підприємницької діяльності фізособи-підприємця.
Також пришвидшено зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання). Адже це здійснюватимуть автоматично одночасно зі взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Нагадаємо: раніше на ці дії відводили два робочих дні.
Крім того, уточнено: взяття на облік за основним місцем обліку відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, відомості щодо якого включені або підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (далі − ЄДР), у контролюючих органах здійснюють на підставі відомостей із цього реєстру. Якщо відомості про такий підрозділ не вносять і не повинні вносити до ЄДР, його візьмуть на облік в контролюючому органі після належної акредитації (реєстрації, легалізації) такого підрозділу на території України.
Національний банк України в листі «Щодо визнання в Україні чинності іноземних сертифікатів ключів» від 16.06.17 р. № 40-0005/42751 нагадав про непорушність права суб’єктів господарювання використовувати електронний інвойс.
Сьогодні в Україні немає порядку визнання чинності іноземних сертифікатів ключів. Однак це не повинно перешкоджати бізнесу використовувати сучасні технологічні досягнення. Тобто контрагенти вправі використовувати інвойс в електронній формі. Адже юридичну силу електронного документа не може бути заперечено тільки тому, що він має електронну форму.
Слід нагадати, що оригіналом електронного документа вважають електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) рішенням «Про затвердження Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами — юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами — суб’єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу» від 26.09.17 р. № 3840 затвердила новий порядок подання до неї фінзвітності фінансовими компаніями, фінустановами — юрособами публічного права, довірчими товариствами, а також підприємствами (установами), які не є фінустановами за своїм правовим статусом, але згідно з законодавством вправі надавати послуги фінлізингу.
Серед основних змін: для фінансових компаній — управителів та фінансових компаній — адміністраторів збільшили строки подання місячної фінзвітності. Її потрібно буде подавати в термін не пізніше від 25-го числа місяця, що настає за звітним, а не до 15-го. Дещо відкоригували і склад фінзвітності.
Зміни торкнулися й порядку подання фінзвітності до Нацкомфінпослуг. Подавати її всі згадані суб’єкти мають винятково електронкою. Подати її в паперовій формі можна лише на підставі рішення Нацкомфінпослуг щодо окремої фінустанови.
При цьому новий порядок подання фінзвітності до Нацкомфінпослуг набирає чинності 01.01.18 р. Водночас зазначені фінустанови подають звітність за грудень та IV квартал 2017 року, річну звітність за 2017 рік відповідно до вимог порядку, який був чинним на дату складання такої звітності.
