Верховна Рада України схвалила закон про е-декларування від 26.07.2023 р. № 9534 з урахуванням вето президента України. Електронні декларації відкриють.
Електронне декларування для чиновників скасували після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Зараз норму вирішили повернути. Верховна Рада ухвалила відповідний закон, але без важливої поправки щодо миттєвого відкриття реєстру декларацій.
Після цього українці створили петицію із закликом до президента Володимира Зеленського ветувати закон. Глава держави наклав вето, а також закликав парламентаріїв прийняти закон з урахуванням норми про відкритий реєстр.
18 вересня антикорупційний комітет Ради підтримав пропозиції Президента, зокрема щодо миттєвого відкриття декларацій.
Кабінет Міністрів України схвалив постанову «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника». Методологія є нормативно-правовим документом, комплексний аналог якого відсутній у світі. Рішення Уряду є одним з ключових покажчиків у створенні комплексної системи перевірки інформації про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ).
Мета Методології визначення кінцевого бенефіціарного власника – встановити на рівні країни єдиний підхід, як визначати реальних власників компаній.
Необхідність розробити правила визначення КБВ (а також інформувати про бенефіціарів) постала через вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінмоніторингу від FATF.
Під час розроблення Методології Мінфін повністю імплементував Керівництво щодо КБВ, оприлюднене FATF в березні цього року.
Верифікація інформації про КБВ забезпечить наявність адекватної, точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ.
Документ закріплює механізми дослідження інформації про фізичних осіб, які здійснюють контроль та вирішальний вплив на діяльність юридичної особи.
З метою визначення КБВ Методологія встановлює:
- методи, способи, шляхи з’ясування інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи;
- принципи процесу визначення юридичною особою КБВ, проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про КБВ.
Норми Методології також передбачають особливості визначення КБВ для:
- неприбуткових організацій;
- інститутів спільного інвестування – корпоративного, пайового інвестиційного та недержавного пенсійного фонду;
- партнерства, створеного відповідно до законодавства іноземної юрисдикції на підставі або відповідно до договору для ведення діяльності з метою отримання прибутку або досягнення іншої спільної мети;
- повного та командитного товариства.
Міністерство юстиції України наказом від 14.09.2023 р. № 3265/5 затвердило Порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи.
Державний реєстратор розпочинає перевірку інформації про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) та/або структуру власності протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних документів від юридичної особи, направлених відповідно до Порядку надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядку їх розгляду, затвердженого наказом Мін’юсту від 14.06.2023 р. № 2211/5.
Державний реєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юридичної особи.
Перевірка інформації про КБВ та/або структуру власності здійснюється протягом 10 робочих днів після її початку.
У разі виникнення в державного реєстратора необхідності отримання додаткової інформації строк проведення перевірки продовжується на період з дня направлення державним реєстратором відповідної вимоги і до дня отримання ним запитуваної інформації.
Під час перевірки інформації про КБВ та/або структуру власності державний реєстратор перевіряє на наявність/відсутність у відомостях про КБВ та/або структуру власності, наданих юридичною особою, суперечностей з відомостями, надісланими Мін’юстом відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.07.2023 р. № 2542/5, відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), а також отриманими ним у процесі здійснення такої перевірки.
Вимога державного реєстратора до юридичної або фізичної особи про надання додаткових пояснень та/або інформації (документів) (далі – вимога) надсилається в один з таких способів:
- через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
- на адресу електронної пошти, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі;
- рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання), зазначеним в Єдиному державному реєстрі.
Юридична особа зобов’язана всебічно сприяти державному реєстратору у встановленні достовірних даних про КБВ та/або структуру власності під час проведення перевірки, зокрема:
- надавати запитувану інформацію та/або документи протягом 7 робочих днів з дня отримання вимоги;
- забезпечити державному реєстратору доступ до приміщень юридичної особи, проведення ним огляду речей та документів.
У випадку надання на вимогу державного реєстратора неповної, суперечливої інформації або необхідності з’ясування додаткових обставин державний реєстратор має право звертатися до юридичної особи з відповідними додатковими вимогами.
Також внесено зміни до деяких нормативно-правових актів Мін’юсту.
У наказі № 3265/5 зазначено, що він набирає чинності 1 жовтня 2023 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.
Національний банк України постановою від 15 вересня 2023 року № 115 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» пом’якшив низку валютних обмежень з метою поліпшення роботи готівкового сегменту валютного ринку, збільшення можливостей отримувати сучасні види реабілітації за кордоном для воїнів, які захищають нашу державу, постраждалих від бойових дій та інших категорій населення, а також створення умов для реструктуризації зовнішніх кредитів державними компаніями.
Так, із 16 вересня 2023 року внесено зміни стосовно певних питань.
- Збільшення пропозиції готівкової іноземної валюти
Розширено можливості для банків та небанківських фінансових установ здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти.
Так, із 16 вересня під час розрахунку обсягу готівкової іноземної валюти, яку банк чи небанківська фінансова установа має змогу продати на валютному ринку, враховуватимуться залишки коштів готівкової іноземної валюти, яка обліковувалася в касі цих установ станом на 13 квітня 2022 року.
Отже, уповноважені установи здійснюватимуть операції з продажу клієнтам іноземної валюти в готівковій формі в межах суми, яка визначається як сума таких складових:
- сума залишків готівкової іноземної валюти станом на 13 квітня 2022 року;
- обсяг перевищення купівлі готівкової іноземної валюти над обсягом її продажу за всіма іноземними валютами, що розраховується, починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів;
- 120% від обсягу купівлі безготівкової іноземної валюти у фізичних осіб за всіма іноземними валютами, що розраховується починаючи з 13 квітня 2022 року та протягом наступних операційних/робочих днів.
Сума складових розраховується в доларовому еквіваленті, який обчислюється на підставі офіційного курсу гривні до іноземних валют, установленого Національним банком України на дату такого розрахунку.
- Розширення переліку медичних послуг, для оплати яких населення може здійснювати транскордонні перекази
Ураховуючи пропозиції громадських організацій та банків, Національний банк розширює перелік медичних послуг, для оплати яких фізичні особи мають змогу переказувати кошти за кордон. Так, до відповідного переліку додано послуги з реабілітації, а також послуги з придбання протезів та їхніх комплектуючих, встановлення, сервісного обслуговування та ремонту протезів.
Це важливо для відновлення здоров’я людей з інвалідністю, уключаючи учасників бойових дій, які потребують протезування.
- Розблокування платежів за зовнішніми боргами, реструктуризованими за погодженням Уряду України
Національний банк дав змогу державним підприємствам та господарським товариствам (100% акцій яких належать державі) переказувати кошти за кордон з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом за кредитом чи позикою, що були реструктуризовані на умовах, погоджених Кабінетом Міністрів України. Крім того, дозволено здійснювати інші платежі, пов’язані з обслуговуванням таких реструктуризованих зобов’язань.
Такі зміни сприятимуть належному завершенню реструктуризації зовнішньої заборгованості державними установами.
