Верховна Рада України прийняла проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у другому читанні та в цілому. Він спрямований на забезпечення комплексного підходу до підтримки пріоритетних сфер, розвитку критично важливих галузей та відновлення економіки в умовах війни.
Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2025 року і на весь рік буде таким самим, як із квітня 2024 року:
- у місячному розмірі — 8 000 грн;
- у погодинному розмірі — 48 грн.
Доходи загального фонду (без врахування грантів та міжнародної допомоги) заплановані на рівні 2,05 трлн грн. Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн.
Пріоритет № 1 – безпека й оборона.
У 2025 році буде спрямовано 26,3% ВВП країни на безпеку та оборону, адже це ключовий пріоритет: видатки зростуть до 2,23 трлн грн, що на 47,6 млрд грн більше порівняно з уточненим планом 2024 року. Це збільшення дозволить посилити обороноздатність країни.
Крім того, збільшуються видатки на озброєння та військову техніку.
Окрему увагу приділено розвитку оборонної промисловості. Фінансування Мінстратегпрому, який займається модернізацією оборонно-промислового комплексу, зросте до 55,1 млрд грн. Це на 15,3 млрд грн більше, ніж у 2024 році, і такі кошти будуть використані на технологічне оновлення виробничих потужностей, що сприятиме підвищенню обороноздатності країни.
Зростання відбувається також у фінансуванні закупівлі безпілотників (БПЛА).
Однією з інноваційних складових бюджету стала система Public Investment Management (PIM), запроваджена за підтримки Світового банку. Цей підхід до управління державними інвестиціями забезпечує більш ефективне використання бюджетних коштів, спрямовуючи їх на реалізацію пріоритетних проєктів, які відповідають стратегічним цілям країни. Завдяки PIM уряд зможе забезпечити прозорість видатків та підвищити якість інвестицій у критичні галузі, сприяючи швидшому відновленню інфраструктури.
Цей підхід дозволяє не тільки фінансувати відновлення, але й модернізувати існуючу інфраструктуру, створюючи базу для подальшого економічного зростання.
Для розвитку підприємництва в рамках програми «5-7-9%» передбачено 18 млрд грн. Це фінансування спрямоване на доступне кредитування малого та середнього бізнесу, що допоможе стимулювати економічне відновлення та зберегти робочі місця. На гранти для бізнесу передбачено 1,4 млрд грн, а на Фонд розвитку інновацій – 3 млрд грн.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 11493 щодо удосконалення доступу пацієнтів до лікарських засобів, які закуповуються за бюджетні кошти.
Законопроєкт передбачає, зокрема, вирішення низки практичних питань, пов’язаних з державною реєстрацією лікарських засобів за спрощеними процедурами, забезпечення розширення доступу пацієнтів до нових медпрепаратів, що можуть закуповуватися за державний кошт.
Відповідно до законопроєкту пропонується спростити процедуру реєстрації ліків, що закуповуються ДП «Медичні закупівлі України» за кошти держбюджету, за умови, якщо такі медичні засоби:
- зареєстровані національними компетентними органами держав-членів ЄС за національною процедурою (а не лише зареєстровані в ЄС за централізованою процедурою), а також компетентним органом Великої Британії, яка входила до ЄС;
- перекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я або включені до бази даних лікарських засобів, що можуть закуповуватися в межах плану президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД.
Верховна Рада України прийняла закон щодо удосконалення виконання покарання у вигляді штрафу та громадських робіт № 9149.
Закон передбачає, що у випадку неможливості стягнення штрафу через відсутність у боржника майна та коштів, він може бути замінений іншим видом покарання. Зокрема, заміну штрафу іншим видом покарання у разі, якщо стягнути штраф неможливо у зв’язку з відсутністю майна та коштів у боржника.
Крім того, надана можливість відбувати громадські роботи в межах всього міста або області за умови забезпечення транспортування засуджених на відповідний обʼєкт та у зворотному напрямі.
Також, відповідно до Закону, громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а за заявою засудженого – до восьми годин на день, але не менше сорока годин на місяць, а неповнолітніми – не більше двох годин на день, але не менше 25 годин на місяць.
Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача (реєстр. № 12089).
У Законопроєкті пропонується внести відповідні зміни до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), згідно з якими, зокрема:
- перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування, зайняття, визнання права щодо нерухомості, право на яку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права особи (нова ч. 8 ст. 261 ЦКУ);
- майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо з дати проведення державної реєстрації права приватної власності набувача (фізичної або юридичної особи) на державне або комунальне нерухоме майно, незалежно від виду такого майна, минуло більше 10 років (п. 3 ч. 2 оновленої ст. 388 ЦКУ), а також з дати передачі набувачеві (фізичній або юридичній особі) у приватну власність державного або комунального рухомого або нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі чинним законодавством не передбачалась державна реєстрація правочину або реєстрація права власності, минуло більше 10 років (п. 4 ч. 2 оновленої ст. 388 ЦКУ);
- вирішення питання компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві відбувається відповідно до ринкової вартості майна (нова ч. 5 ст. 390 ЦКУ) тощо.
Верховна Рада України прийнятла в другому читанні та в цілому проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 11281), з опрацювання якого Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин був визначений головним.
Законопроєктом створюється Інформаційно-аналітична система об’єктів нерухомого майна для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, призначена для автоматизації процесів та процедур, пов’язаних із збиранням, накопиченням, обробленням та оприлюдненням інформації про об’єкти державної, комунальної та приватної (за згодою власників) форми власності, які використовуються або можуть бути використані чи реконструйовані, переобладнані для проживання внутрішньо переміщених осіб.
Також цим документом передбачається, що у період дії воєнного стану та протягом трьох років після його припинення або скасування будівлі і споруди закладів освіти за згодою засновника надаються в оренду для проживання внутрішньо переміщених осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за умови що зазначені будівлі і споруди не використовувалися за призначенням станом на початок навчального року та протягом останніх 12 місяців, що йому передували.
Верховна Рада України ухвалила закон № 12104 щодо уточнення підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особам, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях.
Метою закону є усунення правової невизначеності щодо підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час війни.
Документом передбачено право осіб, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний, повнорідний, неповнорідний брат чи сестра) загинули або зникли безвісти (визнані зниклими) за особливих обставин або під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час АТО, ООС та повномасштабного вторгнення.
Очікується, що ухвалення закону забезпечить гарантування права на отримання відстрочки від призову під час мобілізації жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження» (реєстр. № 9363) (далі – проєкт Закону), спрямований на осучаснення та цифровізацію деяких етапів виконавчого провадження, що сприятиме оптимізації стадій виконавчого провадження, строків вчинення виконавчих дій та підвищенню ефективності виконавчого провадження.
Проєктом Закону пропонується внесення змін до деяких законів України, які передбачають:
- автоматизоване виключення відомостей про особу з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів на його рахунках;
- розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження;
- запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників (як складової Системи) та іншими реєстрами з метою недопущення відчуження боржником майна;
- можливість формування довідки про наявність/відсутність відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників;
- удосконалення порядку звернення стягнення на кошти боржників на рахунках у банках. Підключення банків, інших фінансових установ (небанківських надавачах платіжних послуг, які мають право відкривати платіжні рахунки) до інформаційної взаємодії буде обов’язковим;
- поновлення виконавчого провадження у разі повторного пред’явлення виконавчого документа, а не відкриття нового виконавчого провадження. Зазначене дозволить виключити дублювання відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників;
- визначення порядку звернення стягнення на кошти боржника, що перебувають на вкладних (депозитних рахунках);
- запровадження автоматизованої взаємодії Системи із системою депозитарного обліку цінних паперів.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо здійснення заходів офіційного контролю», проєкт якої розроблено Міністерством фінансів.
Передусім йдеться про приведення постанов Кабінету Міністрів щодо переміщення товарів, які підлягають заходам офіційного контролю, у відповідність до законодавства України* з метою:
- спрощення контрольних процедур у пунктах пропуску через державний кордон;
- удосконалення та розвитку електронної взаємодії у пунктах пропуску при здійсненні попереднього документального контролю під час проходження митних процедур.
Так, рішенням Уряду описи товарів приведено у відповідність до Митного тарифу України.
Також встановлено, що ветеринарно-санітарний контроль ветеринарних препаратів у формі попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України не здійснюється.
Окрім того, для цілей здійснення попереднього документального контролю передбачено необхідність подання електронних (сканованих) копій міжнародних документів до вебпорталу «Єдине вікно» без подання їх паперових оригіналів митним органам у пунктах пропуску через державний кордон України.
Варто зауважити, що при ввезенні в Україну товарів, що підлягають відповідному контролю, продовжують діяти норми законодавства, згідно з якими такі товари повинні супроводжуватися оригіналами відповідних міжнародних сертифікатів.
