Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» від 17.05.18 р. № 2434-VIII. Зазначеним Законом подовжено дію експортного мита на відходи та брухт чорних металів терміном на 3 роки.
Також ставки експортного мита на такі товари підвищено з 30 євро/т до 42 євро/т. Зазначені зміни зумовлені збільшенням вартості відходів та брухту чорних металів на зовнішніх ринках. Тому тарифне регулювання потребувало коректив для відновлення ефекту мита.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку перерахування виконавцем комунальної послуги оператору зовнішніх інженерних мереж сплачених споживачами комунальних послуг та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, внесків за встановлення вузлів комерційного обліку» від 13.06.18 р. № 477 затвердив Порядок перерахування коштів виконавцем комунпослуг оператору мереж за встановлення лічильників. Цей Порядок являє собою чітку інструкцію дій виконавця (ОСББ, ЖЕК тощо). Наприклад, визначено, що:
- виконавець зараховує внески споживачів компослуг на окремий рахунок та перераховує внески на окремий рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж;
- виконавець веде облік сплачених внесків, що надійшли на його рахунок від споживачів окремо за кожною будівлею;
- сплачені споживачами внески виконавець перераховує оператору зовнішніх інженерних мереж не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим кварталом, якщо договором між сторонами не встановлено іншого строку;
- обсяг коштів, що перераховуються виконавцем оператору зовнішніх інженерних мереж, становить 100% загальної суми внесків, що надходять на рахунок виконавця від споживачів та власників (співвласників) приміщень.
Порядком також затверджено Примірний договір про перерахування внесків.
Кабінет Міністрів України прийняв стратегію, за якою до 2025 року систему бухобліку та фінзвітності для державного сектору буде повністю модернізовано. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства фінансів України.
Планами урядовців передбачено:
- створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи ведення бухобліку та складання фінзвітності підприємствами держсектору;
- систематизація облікових процесів;
- покращання формування організаційної структури бухгалтерських служб;
- удосконалення системи підготовки та перепідготовки профільних спеціалістів.
Наразі стратегію щодо вдосконалення бухобліку та фінзвітності частково реалізовано. Зокрема, Мінфін уже встиг затвердити для підприємств держсектору: план рахунків, національні стандарти бухобліку, нові форми фінзвітності та порядок їх заповнення тощо.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо порядку оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з отримання товариством коштів у вигляді забезпечувального (гарантійного) платежу» від 01.06.18 р. № 2412/6/99-99-15-03-02-15/ІПК роз'яснила податкові наслідки ситуації, коли дистриб’ютор отримує від дилера гарантійний платіж як заставу для виконання умов угоди.
Так, якщо дистриб'ютор отримує такий платіж лише для гарантії того, що дилер виконає свої зобов'язання, після чого кошти йому будуть повернуті, ПДВ-зобов'язань у дистриб'ютора не виникає.
Утім, якщо через деякий час цей гарантійний платіж зараховують як оплату за товари/послуги, на цю дату дистриб’ютор нараховує податкові зобов’язання з ПДВ. А дилер своєю чергою формує податковий кредит за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Щодо податково-прибуткових наслідків, то тут дистриб’ютор орієнтується винятково на бухоблік. Адже ПКУ не містить коригувальних різниць щодо отримання гарантійних платежів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо застосування штрафних санкцій у разі несвоєчасної сплати до державного бюджету частини чистого прибутку» від 07.06.18 р. № 2527/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що в податківців немає підстав для застосування штрафів за ст.ст. 123, 126 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до держпідприємств у разі несплати частини прибутку (доходу). Причина — цей платіж не є податковим зобов’язанням. Хоча його декларування та сплата (код 21010100) здійснюється у порядку, передбаченому для податку на прибуток підприємств, а контроль за його відрахуванням покладено на ДФСУ.
Таку позицію представники фіскального відомства вже висловлювали раніше. Щоправда, тоді йшлося лише про виключення штрафів за ст. 126 ПКУ.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо врахування премії при обчисленні відпускних» від 23.04.18 р. № 659/0/101-18 роз’яснило: якщо премія була нарахована в місяці, у якому працівник був у відпустці без збереження заробітної плати (повний місяць), то суму премії і дні, протягом яких працівник був у такій відпустці, не враховують під час розрахунку відпускних.
Відомство проаналізувало ситуацію, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на підставі п. 6 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР цілий місяць (30 календарних днів), і за цей місяць йому було нараховано премію.
Абзацом 6 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, установлено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Саме на цю норму посилаються фахівці відомства, роблячи висновок про невключення до розрахунку відпускних премії, нарахованої за місяць, у якому працівник був у відпустці за свій рахунок.
Якщо працівникові надавалась зазначена відпустка меншої тривалості, або вона надавалась не з початку місяця, і в місяці, коли працівникові виплачувалась премія, є хоча б декілька робочих та вихідних днів, то зазначена премія має враховуватись у середньому заробітку, зазначає відомство.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наказом «Про затвердження Змін до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» від 02.04.18 р. № 948 вніс зміни до порядку відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) коштів за вкладами. Зокрема, Фонд здійснюватиме виплату гарантованих сум відшкодування за заявами. Їх потрібно надіслати (подати) до Фонду не пізніше дня подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юрособи.
Також визначено, що виплата відшкодування за вкладами, відкритими на ім'я особи, визнаної судом недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється опікуну (піклувальнику).
Нагадаємо, що сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами становить 200 тис. грн. Досі законодавство не зобов’язувало фізосіб заявляти про відшкодування вкладу в межах цієї суми.
