Кабінет Міністрів України (далі − КМУ) своєю постановою «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 і від 11 листопада 2009 р. № 1200» від 13.07.2016 р. № 436 врегулював окремі питання здійснення оптової й роздрібної торгівлі транспортними засобами (далі − ТЗ) та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери.
Так, удосконалено документальне оформлення продажу ТЗ через суб’єктів господарювання, котрі здійснюють комісійну торгівлю ними.
Коли набере чинності зазначена постанова, суб’єкт господарювання під час реалізації ТЗ видаватиме акт огляду реалізованого ТЗ з усією необхідною для реєстрації інформацією та одночасно передаватиме цей акт електронним зв’язком до вповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ. Це дозволить автоматично інтегрувати інформацію у відповідний електронний реєстр і скоротити час видачі реєстраційних документів на ТЗ.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реалізації контролюючими органами норм статті 126 Податкового кодексу України» від 11.07.2016 р. № 23310/7/99-99-12-02-01-17 роз’яснила, за яких обставин можливе нарахування штрафу згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України (далі − ПКУ).
Посилаючись на п. 58.1 ст. 54 ПКУ, податківці констатували, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення в разі покладення на контролюючий орган відповідно до ст. 54 ПКУ обов’язку із самостійного визначення суми грошового зобов’язання чи внаслідок проведення перевірок, визначених ПКУ.
Прийняття податкового повідомлення-рішення з підстав ст. 126 ПКУ без проведення перевірки є неправомірним.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання операції контрольованою, якщо банківський рахунок нерезидента відкрито у офшорній зоні» від 04.07.2016 р. № 14491/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що господарські операції з купівлі товару резидентом у нерезидента, зареєстрованого в державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, й обсяг таких господарських операцій із цим нерезидентом перевищує 5 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, не підпадають під визначення контрольованих, у разі якщо нерезидент не є пов’язаною особою з резидентом, незалежно від того, у якій країні (території) відкрито банківський рахунок такого нерезидента.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо заповнення податкової накладної» від 23.06.2016 р. № 13855/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що зазначення платником податку на додану вартість (далі − ПДВ) у графі 4 податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі − ЄРПН), коду УКТ ЗЕД товару, виробленого в Україні та який не є підакцизним, за умови, якщо таке зазначення коду УКТ ЗЕД не заважає ідентифікувати операцію з постачання товару та її сторони, згідно з п. 201.10 ПКУ не може бути єдиною підставою для виключення сум ПДВ, указаних у такій податковій накладній (далі − ПН), зі складу податкового кредиту покупця − платника ПДВ.
Міністерство фінансів України затвердило наказ «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» від 14.06.2016 р. № 547.
Нові вимоги до форми й змісту книг обліку розрахункових операцій (далі − КОРО) та розрахункових книжок (далі − РК) у частині відображення інших податків (зборів), окрім ПДВ, не поширюються на здійснення в них записів про рух готівки та про суми розрахунків на підставі розрахункових документів, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій (далі − РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до набрання чинності цим наказом.
До створення реєстру центрів сервісного обслуговування суб’єкт господарювання до заяви про реєстрацію (перереєстрацію) РРО разом із копією договору суб’єкта господарювання із центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт такого РРО подає до контролюючого органу також копію договору (чи іншого документа), яким підтверджується право, надане виробником (постачальником) РРО центру сервісного обслуговування на проведення технічного обслуговування і ремонту відповідної моделі (модифікації) РРО.
Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
- реєстраційну заяву за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт купівлі чи безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
- копію документа на право власності чи іншого документа, що надає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
- копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
- копію договору суб’єкта господарювання із центром сервісного обслуговування (далі − ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.
При поданні реєстраційної заяви в паперовій формі необхідно буде пред’явити оригінали документів. Якщо заява подається в електронній формі, оригінали пред’являються контролюючому органу разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО й актом уведення в експлуатацію.
Оригінали документів, окрім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії лишаються в контролюючому органі.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в листі «Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер. Щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону. Щодо оприлюднення звіту про укладені договори» від 15.07.2016 р. № 3302-06/21890-07 роз’яснило застосування переговорної процедури закупівлі, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер, а також використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками.
1. Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі, якщо ним було двічі скасовано тендер у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі − Закон) через відсутність достатньої кількості учасників.
2. Державні, комунальні, казенні підприємства, їхні дочірні підприємства, господарські товариства чи об’єднання, у яких державна або комунальна частка в статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, котрі не є замовниками в розумінні Закону, можуть використовувати електронну систему з метою здійснення відбору постачальника товару (товарів), надавача послуг (послуги) і виконавця робіт, незалежно від суми закупівлі в порядку, затвердженому наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 р. № 35.
3. Замовники оприлюднюють звіт про кожен укладений договір у системі електронних закупівель у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, якщо вартість предмета закупівлі в такому договорі дорівнює чи перевищує 50 тис. грн і є меншою за межу для проведення публічних закупівель.
Міністерство екології та природних ресурсів України наказом «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами» від 18.05.2016 р. № 186 затвердило зазначений Порядок.
Із метою внесення декларації, котра надійшла в паперовій формі через Центр надання адміністративних послуг (далі − ЦНАП), до єдиного реєстру декларацій відповідальна особа:
1) користується вкладкою «Додати декларацію»;
2) заповнює інформацію про суб’єкт звернення (найменування суб’єкта господарювання, код відповідно до ЄДРПОУ, код згідно з КОАТУУ, юридичну адресу, адресу електронної пошти, телефон) і натискає «Далі»;
3) заповнює електронну декларацію про відходи відповідно до відомостей, указаних у декларації, наданій у паперовій формі;
4) додає до заповненої декларації її електронну версію, яку було подано через ЦНАП, скориставшись функцією «Обрати файл», після чого натискає «Далі»;
5) підписує електронну декларацію шляхом накладання електронного цифрового підпису (далі − ЕЦП). Після успішного накладання ЕЦП система автоматично переміщає заповнену декларацію до розділу «Нові»;
6) натискає кнопку «Зареєструвати». Система автоматично генерує поточну дату та реєстраційний номер декларації в єдиному реєстрі декларацій;
7) проводить процедуру накладання ЕЦП на електронну декларацію. Після цього процес реєстрації декларації в єдиному реєстрі декларацій буде завершено.
Система автоматично додає інформацію про реєстраційний номер декларації в єдиному реєстрі декларацій і реєстраційну картку електронної декларації;
8) переносить номер реєстрації декларації в єдиному реєстрі декларацій на паперову форму декларації та надсилає її до ЦНАП.
Державна служба статистики України своїм наказом «Про затвердження форми державного статистичного спостереження зі статистики промисловості № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» від 15.07.2016 р. № 115 затвердила оновлену форму державного статистичного спостереження зі статистики промисловості № 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції».
Зазначена форма поширюється на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, які займаються економічними видами діяльності промисловості.
Уперше оновлену форму звітності потрібно буде застосувати, звітуючи за 2016 рік.
