Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація» від 20.09.16 р. № 1532-VIII, установивши, що для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводять гідротехнічну меліорацію, не може бути меншим як 10 років.
Договором оренди землі потрібно встановлювати обов'язок орендаря інвестувати в розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем й об'єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20.09.2016 р. № 1533-VIII, покликаний урегулювати деякі аспекти щодо правової долі земділянок, власники яких померли.
Документ, зокрема, передбачає, що в разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту управителем спадщини, до складу якої входить земділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої ділянки. Така місцева рада − управитель матиме право здати ділянку в оренду на строк до моменту держреєстрації права власності спадкоємця на таку ділянку або до набрання сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.
Нерухоме майно, що перебуває у складі відумерлої спадщини, переходитиме у власність територіальної громади за місцезнаходженням такого нерухомого майна (а не територіальної громади за місцем відкриття спадщини, як це було раніше).
Закон набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування, окрім пункту 7 розділу I цього Закону, який набирає чинності 1 січня 2017 року.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 05.10.16 р. № 687 захистив права власників транспортних засобів, які втратили свої машини чи мотоцикли. Зокрема, у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрацію не проводять.
Перевірку відповідності конструкції, факту розшуку автомобіля, обмеження щодо його відчуження здійснюють в автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також перевірятимуть відомості про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром.
Заборонено зняття з обліку та/або перереєстрацію на нового власника транспортних засобів, які перебувають у розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі МВС є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови держвиконавця.
Щоб зняти з обліку або перереєструвати на нового власника транспортний засіб, стосовно якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, потрібно отримати письмову згоду обтяжувача (заставодержателя). Однак це не стосується випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо коригування фінрезультату до оподаткування на суму перерахованих коштів неприбутковим організаціям» від 16.09.16 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15 пояснила, як платнику податку на прибуток коригувати фінрезультат до оподаткування на вимогу пп. 140.5.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час передачі товарів (робіт, послуг) та коштів неприбутковим організаціям та установам, якщо фінрезультат попереднього звітного року в таких надавачів є від'ємним. За словами податківців, якщо об'єкт обкладення податком на прибуток у минулому році відсутній, то фінрезультат до оподаткування поточного року необхідно збільшити на всю суму безоплатно перерахованих коштів (товарів, робіт, послуг) неприбутковим організаціям.
Державна фіскальна служба України листом «Про застосування РРО» від 17.08.16 р. № 17922/6/99-99-14-05-01-15 надала роз'яснення ситуації стосовно оформлення розрахункових документів у разі доставки кур'єрською службою. Отже, продавець товарів має забезпечити доставку покупцю роздрукованого раніше розрахункового документа (чека) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.
Також розрахунковий документ (чек) може бути видано покупцеві кур'єром (поштовою службою) під час передачі покупцю придбаного товару та сплати ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) мають роздрукувати з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).
Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку оподаткування ПДВ операції платника податку з безоплатної передачі товарів (подарунків до свят та корпоративних змагань) своїм робітникам» від 05.09.16 р. № 19171/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що компенсуючий податок на додану вартість (далі − ПДВ) не потрібно нараховувати на передачу подарунків працівникам до свят та корпоративних змагань.
Водночас доведеться нарахувати ПДВ лише один раз − з огляду на базу оподаткування.
Податківці не згадують про те, що безоплатна передача товарів повинна відбуватися «в межах господарської діяльності». Натомість вони називають операцію безоплатного постачання об’єктом обкладення ПДВ.
Нагадаємо, нещодавно фіскали висловили несподівану позицію, що під час безоплатного постачання товарів/послуг податкові зобов’язання виникають лише один раз — з огляду на базу оподаткування, а умовного ПДВ не нараховують.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю» від 13.09.16 р. № 19853/6/99-99-15-03-02-15 чітко висловилася на користь обкладення ПДВ суми компенсації земельного податку, яку орендар сплачує орендодавцю. Таку компенсацію податківці назвали частиною бази оподаткування за п. 185.1 ПКУ.
Як відомо, з початку цього року з’являлися роз’яснення контролерів, що такі компенсації комунальних послуг, земельного податку, податку на нерухоме майно, отримані орендодавцем від орендаря, не є об’єктом оподаткування, тож ПДВ на них не нараховують.
Згодом Державна фіскальна служба України (далі − ДФСУ) змінила свою позицію на традиційну, погодившись з нарахуванням ПДВ на компенсацію комунпослуг, однак про свій підхід до оподаткування компенсації земподатку прямо не висловлювалася.
Міністерство фінансів України у своєму листі «Про подання фінансової звітності» від 14.08.16 р. № 31-11410-07-10/23534 нагадало, що облікову політику, як правило, змінюють із початку року. Однак це можна зробити й посеред року, якщо:
- змінюються статутні вимоги;
- змінюються вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
- зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Розпорядчий документ про облікову політику можуть прийняти як базисний на час діяльності підприємства, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.
Національний банк України (далі − НБУ) своєю постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 13.10.16 р. № 391 удосконалив методологію розрахунку офіційного курсу гривні до долара США, на основі якого обраховують офіційний курс гривні до інших іноземних валют.
Досі офіційний курс розраховували як середньозважений курс продавців і покупців. Тобто він відображав курс за угодами між банками, банками та їхніми клієнтами, банками та НБУ, Нацбанком та його клієнтами. Надалі розрахунок уключатиме тільки угоди між банками, а також банками та НБУ.
Нацбанк буде щоденно встановлювати офіційний курс гривні до:
- валют 30 країн найбільших торговельних партнерів України за результатами І півріччя 2016 року (у тому числі 20 валют, що входять до I групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 04.02.98 р. № 34, далі – Класифікатор);
- інших чотирьох валют із I групи Класифікатора, які не є валютами ключових торговельних партнерів;
- чотирьох банківських металів.
Наразі НБУ щоденно встановлює офіційний курс гривні до 25 іноземних валют, що входять до І групи Класифікатора та переліку основних торговельних партнерів, а також до чотирьох банківських металів.
Державна служба статистики України в листі «Про віднесення суми позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, до фонду оплати праці» від 08.06.16 р. № 09.4-12/147-16 дійшла висновку, що сума позики, яка згідно з рішенням керівництва підприємства не підлягає поверненню працівником, відноситься до фонду оплати праці в частині інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Аргументують це тим, що критерієм зарахування певної виплати до заробітної плати, а не до іншої статті витрат, є можливість використання працівником визначеного виду товару (послуги) для задоволення особистих потреб або потреб інших членів сім'ї, а роботодавець надає їх для того, аби залучити та втримати робочу силу.
