Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» від 24.05.17 р. № 483 уніфікував форми рішень, якими місцеві ради встановлюватимуть ставки та пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Постанова, якою затверджено типові форми таких рішень, набирає чинності 25.07.17 р. Отже, із цієї дати місцевим можновладцям слід затверджувати свої рішення щодо ставок та пільг із цих двох місцевих податків суто за типовими формами, щоб не підвести своїх виборців та наповнювачів місцевого бюджету.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, у якій вони зареєстровані як юридичні особи» від 04.07.17 р. № 480 (далі − Перелік № 480) затвердив перелік організаційно-правових форм нерезидентів, операції з якими можуть вважати контрольованими.
Отже, відтепер підприємствам потрібно приділяти особливу увагу не тільки території, на якій зареєстровано контрагента-нерезидента, а і його організаційній формі.
Слід нагадати, якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого входить до Переліку № 480, у звітному році сплачував податок на прибуток (корпоративний податок), операції з ним не будуть контрольованими. Звісно, якщо не виконують інших критеріїв із пп.пп. «а»—«в» пп. 39.2.1.1 ПКУ.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461» від 04.07.17 р. № 479 відкоригував переліки робіт, професій та посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1 та Список № 2). Зокрема, для певних галузей у Списках № 1 та № 2 додано працівників, зайнятих ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва (для гірничих робіт, чорної металургії, виробництва коксопродуктів, виробництва кольорових металів, хімічного виробництва тощо). До Списку № 2 включили, зокрема, робітників складів та баз зберігання і постачання пестицидів та хімічної продукції, безпосередньо зайнятих у галузі зв’язку, на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів із поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками.
Разом з тим, зі Списку № 1 вилучили рентгенолаборантів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 р. № 1271» від 12.07.17 р. № 493 затвердив нову редакцію переліку платних послуг, які можуть надавати державні і комунальні заклади культури. Оновлений документ дозволяє надавати послуги з розміщення рекламної продукції та рекламних конструкцій під час проведення вистав, театральних, музичних, хореографічних постановок, циркових вистав, концертів, фестивалів, конкурсів, бенефісів, естрадних шоу, виставкових, освітніх та інших культурно-мистецьких заходів (проектів), демонстрації відео- і кінофільмів, інформаційно-масових, розважальних та інших заходів, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп та окремих артистів (виконавців).
Також новий перелік передбачає надання, зокрема, таких платних послуг:
- експонування рекламних матеріалів юридичних та фізичних осіб у приміщеннях або на сайтах закладів культури;
- роздрукування інформації з електронних носіїв, ламінування документів;
- продовження строку користування документами, резервування документів, нічний абонемент;
- оренда транспортних засобів, обладнання, майна, інструментів, що належать закладам культури;
- послуги, пов’язані зі створенням умов для організованого туризму, короткострокового відпочинку (розбиття наметів і розкладення вогнищ у спеціально облаштованих та відведених для цього місцях, прогулянки на конях і поні, велосипедах, електромобілях, човнах тощо).
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо можливості вилучення з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складеної податкової накладної» від 11.07.17 р. № 1117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК надала роз’яснення, чи можна вилучити з Єдиного реєстру податкових накладних помилково складену податкову накладну. Контролери заперечують таку можливість. Водночас вони вважають, що обсяги постачання, відображені в такій податковій накладній, можна відсторнувати за допомогою розрахунку коригування. Такий розрахунок коригування має зареєструвати особа — платник податку на додану вартість, на яку помилково складено податкову накладну.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень» від 25.05.17 р. № 529 затвердило порядок призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень.
Так, на податкового керуючого покладено низку функцій щодо податкової застави, адміністративного арешту майна, продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, та стягнення коштів. Зокрема:
- здійснення опису майна у випадках, передбачених Податковим кодексом України (далі − ПКУ), та складання акта опису такого майна;
- здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;
- розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу);
- організація опису майна платника податків під час процедури адміністративного арешту та складання відповідного протоколу;
- підготовка і надсилання до суду повідомлення щодо звільнення майна платника податків із-під адміністративного арешту;
- стягнення згідно з рішенням суду коштів із банківських рахунків платників податків, що мають податковий борг, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі − ПДВ), відкритих в органах Казначейства;
- організація продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі тощо.
Податкового керуючого призначають платнику податків, що має податковий борг, наказом керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків. Таким самим чином і звільняють від повноважень.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядку її оформлення і видачі» від 13.06.17 р. № 568 затвердило порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань).
Таку довідку видаватимуть безоплатно на підставі:
- заяви платника податків про видачу довідки;
- податкової декларації про майновий стан і доходи.
Заяву, як і податкову декларацію про майновий стан і доходи, платник податків (його уповноважений представник) повинен буде подати до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Як і раніше, орган Державної фіскальної служби України видаватиме довідку за місцем податкового обліку:
- платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ПКУ, — протягом 10 календарних днів із дати отримання заяви;
- платникам податку — резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та звернулися відповідно до п. 179.3 ПКУ, — протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Довідку може бути видано як у паперовій, так і в електронній формах.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» від 22.05.17 р. № 518 затвердило новий Порядок проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. За його правилами, продаватимуть майно, яке перебуває в податковій заставі та щодо якого прийнято рішення контролюючого органу про погашення всієї суми податкового боргу. Виняток становить майно, яке може бути згруповане та стандартизоване, чи те, що швидко псується або обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, цінні папери, а також майно, щодо обігу якого встановлено обмеження законом, та цілісні майнові комплекси підприємств, майно яких перебуває в державній або комунальній власності.
Заходи, пов'язані з продажем майна на цільовому аукціоні, будуть здійснювати за місцем реєстрації платника після прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про погашення всієї суми податкового боргу.
Організаторами цільових аукціонів стануть уповноважені товарні біржі. Вони повинні проводити аукціон на умовах найкращої цінової пропозиції.
Національний банк України постановою «Про затвердження Змін до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» від 11.07.17 р. № 62 вніс зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 01.06.11 р. № 174 (далі — Інструкція № 174).
Оновлена Інструкція № 174 передбачає, що касовий документ — це паперовий або електронний документ, який оформляється для здійснення касової операції. При цьому касовий документ може бути:
- паперовим для банку та клієнта;
- електронним для банку й паперовим для клієнта;
- електронним для банку і клієнта.
Наразі банк (філія, відділення) зможе здійснювати касове обслуговування клієнтів з використанням електронного підпису (далі — ЕП), у тому числі електронного цифрового підпису (далі — ЕЦП).
Клієнт-фізособа має право використовувати ЕЦП, який за своїм статусом прирівняний до власноручного підпису, ЕЦП, що застосовується сторонами на договірних засадах, будь-який інший ЕП.
Інші клієнти мають право використовувати ЕЦП, прирівняний до власноручного підпису, та ЕЦП, що застосовується сторонами на договірних засадах.
Також регулятор ринку банківських послуг чітко встановив, що касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити:
- найменування банку, який здійснює касову операцію;
- дату здійснення операції;
- зазначення платника та отримувача;
- суму касової операції;
- призначення платежу;
- власноручні підписи або ЕП платника/отримувача та власноручні підписи чи ЕЦП працівників банку (філії, відділення), уповноважених здійснювати касову операцію.
Національний банк України в листі «Про порядок розрахунків банку, що припиняє здійснення банківської діяльності, зі своїми вкладниками та іншими кредиторами» від 12.07.17 р. № 27-0006/48464 роз’яснив, яким чином банку, що вирішив припинити свою банківську діяльність, виконати зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.
Отже, банк має право достроково виконати свої зобов'язання, пов'язані зі здійсненням банківської діяльності, включаючи право розірвання договорів в односторонньому порядку. До речі, це прописано в п. 4 ст. 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» від 23.03.17 р. № 1985-VIII.
Якщо вкладник чи інший кредитор відсутні, то банк повинен перерахувати суму вкладу та нараховані на неї проценти, кошти, цінні папери, належні вкладнику або іншому кредитору, у депозит нотаріуса, нотаріальної контори відповідно до законодавства України. Перерахувати такі кошти або цінні папери банк повинен у строк до 30 календарних днів від дня повідомлення вкладника чи іншого кредитора про дострокове припинення зобов'язання.
Національний банк України листом «Про особливості проведення операцій на підставі індивідуальних ліцензій в електронній формі, що видаються НБУ фізособам» від 13.07.17 р. № 40-0005/48633 роз’яснив, що електронна ліцензія може бути підставою для купівлі іноземної валюти. Оскільки така ліцензія має обмежений строк дії, допускається в полі «Підстава для купівлі іноземної валюти» відповідної заяви наводити значення:
- «індивідуальна ліцензія Національного банку України в електронній формі»;
- «е-ліцензія Національного банку України»;
- інше аналогічне значення.
Отже, дозволено подавати до уповноваженого банку заяву на купівлю іноземної валюти без зазначення в ній конкретного номера е-ліцензії та дати її видання.
Слід нагадати, що е-ліцензію видають фізособі-резиденту, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, для здійснення нею валютної операції з переказу коштів з України з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентом за договором страхування життя, розміщення коштів на власному рахунку за межами України чи здійснення інвестиції за кордон.
При цьому фізособі дозволено протягом календарного року провести на підставі виданих їй е-ліцензій валютні операції на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 50 000 дол. США включно (еквівалент цієї суми в іншій інвалюті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату видання відповідної е-ліцензії). Порядок видання е-ліцензій регулює постанова Правління НБУ від 15.06.17 р. № 54.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) у своєму рішенні «Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 листопада 2014 року № 1511 «Щодо запобігання порушенням прав інвесторів та уникнення ризиків професійних учасників» від 08.06.17 р. № 423 роз’яснила, як емітентам або власникам цінних паперів (далі — ЦП) розірвати договір із депозитарними установами, які перебувають у зоні АТО.
Отже, якщо депозитарна установа не змінила свого місця перебування, емітент ЦП має право розірвати договір з останньою та укласти договір із новою депозитарною установою.
Зокрема, емітент після укладання договору про відкриття (обслуговування) рахунків у ЦП із новою депозитарною установою повинен письмово повідомити про це власників ЦП. А також проінформувати їх про реквізити нової депозитарної установи (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місце перебування, телефони контактної особи).
