Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (законопроект № 6327).
Відповідно до цього закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів держбюджету надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів держбюджету необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням:
1) екстреної медичної допомоги;
2) первинної медичної допомоги;
3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
5) паліативної медичної допомоги;
6) медичної реабілітації;
7) медичної допомоги дітям до 16 років;
8) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Програмою медичних гарантій визначається перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів держбюджету.
Обсяг коштів держбюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно буде визначатись у законі України про Державний бюджет України як частка ВВП (у відсотках) у розмірі не менш ніж 5% ВВП України.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» від 04.10.17 р. № 775 затвердив Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість (далі − ПДВ) під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання. Ідеться про обладнання, перелічене в п.п. 58—59 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України (далі − ПКУ). Зокрема:
1) обладнання, яке ввозять для використання в деревообробному виробництві:
- верстати для обробки дерева (товарна позиція 8465 згідно з УКТ ЗЕД);
- сушарки для деревини (товарна підкатегорія 8419 32 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);
- преси для виробництва деревостружкових або деревоволокнистих плит (товарна підпозиція 8479 30 згідно з УКТ ЗЕД);
2) обладнання, яке імпортують для виробництва тільки медичних виробів (товарні підкатегорії 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТ ЗЕД).
Для отримання такого розстрочення сплати ПДВ (до 36 місяців) потрібно подати до митниці Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ) відповідну заяву та документи:
- бізнес-проект із зазначенням технологічного процесу з економічними розрахунками та очікуваних результатів діяльності;
- висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень, та інші документи для підтвердження мети ввезення устаткування та обладнання;
- документи, передбачені ст. 335 Митного кодексу України.
Рішення про надання розстрочення сплати ПДВ спеціальна комісія повинна прийняти впродовж 10 робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Для отримання позитивного рішення потрібно, щоб було виконано такі умови:
- відповідність заявленого коду устаткування та обладнання коду згідно з УКТ ЗЕД;
- підтвердження заявленої митної вартості устаткування та обладнання;
- підтвердження відповідності виду діяльності підприємства-імпортера (або підприємства, за дорученням якого ввозять устаткування та обладнання) певному коду згідно з КВЕД;
- відсутність у платника податку заборгованостей зі сплати податкових платежів та відсутність застосування до нього спеціальних санкцій у сфері ЗЕД;
- підтвердження наявності виробничих потужностей, приміщень, умов для обліку й зберігання товарів, готової продукції.
У разі отримання розстрочення сплати ПДВ суб’єкт господарювання повинен буде щомісяця протягом одного робочого дня після сплати частини розстроченої суми в строки, визначені в рішенні про надання розстрочення сплати ПДВ, подавати контролерам Звіт про цільове використання товарів, увезених на митну територію України у митному режимі імпорту. Такі звіти подавати потрібно протягом усього періоду користування розстроченням.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів, виплачених на користь нерезидента за судовим рішенням про стягнення нанесених збитків у формі упущеної вигоди» від 09.10.17 р. № 2180/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомила, що коригувати фінрезультат на суми відшкодованої нерезиденту упущеної вигоди за порушення умов ЗЕД-договору не потрібно.
Основою для такої позиції представників фіскального відомства стала невідповідність визначення «упущена вигода» визначенню штрафної санкції (неустойки), що пропонує Цивільний кодекс України.
Отже, коригувальна різниця з пп. 140.5.11 ПКУ, яка зобов'язує платників збільшувати фінрезультат на суми витрат від визнаних штрафів за цивільно-правовими договорами на користь неплатників податку на прибуток, у цьому випадку діяти не буде.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про туристичний збір» від 09.10.17 р. № 2170/ІПК/04-36-12-23-19 повідомила, що особа, яка прибула у відрядження та якій надають послуги з тимчасового проживання, не є платником туристичного збору.
Щоб уникнути нарахування туристичного збору, відряджена особа повинна надати адміністрації готелю/мотелю (чи іншому податковому агенту, що стягує збір) документи, що засвідчують його направлення у відрядження.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про облік в контролюючих органах договорів про спільну діяльність» від 04.10.17 р. № 2129/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК повідомила, що кожен учасник договорів про спільну діяльність без створення юрособи перебуває на обліку в податковій та виконує обов'язки платника податків самостійно.
Також у податковій ставлять на облік такі договори між юрособами та/або фізичними особами — підприємцями, якщо на них поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за ними, а уповноважена особа за такими договорами зареєстрована платником ПДВ. В іншому випадку такі договори в контролюючих органах не обліковують.
Представники фіскального відомства зауважили: сторонам необхідно отримувати відповідні дозволи, ліцензії, створювати місця виробництва та зберігання продукції тощо, якщо здійснення відповідної діяльності згідно із законодавством потребує їх наявності.
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів» від 21.08.17 р. № 709 затвердило нові форми:
- Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену;
- Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію;
- Журналу обліку погашення податкових векселів.
Зазначені документи застосовують для сплати акцизного податку в разі виробництва та ввезення відповідних сировини і нафтопродуктів, а також для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовують спирт етиловий неденатурований.
