Верховна Рада України 17 травня 2016 року ухвалила зміни до деяких законодавчих актів України − Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. № 606-XIV та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р. № 1282-XII.
Згідно з ухваленими змінами, зокрема:
- аліменти віднесено до об'єктів індексації грошових доходів населення;
- проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом, віднесено до повноважень державних виконавців;
- установлено, що індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється за рахунок коштів особи, на яку покладено обов’язок з утримання.
Верховна Рада України підтримала урядовий законопроект «Щодо внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (стосовно соціальних стандартів і обсягу субвенцій на надання пільг і житлових субсидій) № 4543, який, серед іншого, підвищує соціальні стандарти з 1 грудня цього року. У перший день зими мінімальна зарплата зросте до 1 600 грн. У погодинному розмірі вона становитиме 9,59 грн.
За мінімальною заробітною платою зросте й прожитковий мінімум: його загальний показник підвищать до 1 544 грн. Для працездатних осіб він становитиме 1 600 грн.
Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю щодо випробування при прийнятті на роботу» (проект Закону № 1639).
Законом передбачаються такі зміни:
- розширення переліку осіб, для яких не встановлюється випробування під час прийняття на роботу (не встановлюється випробування обраним на посади, переможцям конкурсного відбору, особам, які пройшли стажування під час прийняття на роботу з відривом від основної роботи, тощо);
- не включення до строку випробування днів, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин;
- обов’язкове письмове попередження працівника про те, що трудовий договір із ним буде розірвано у зв’язку з тим, що він не витримав випробування, без виплати вихідної допомоги;
- віднесення до підстав звільнення з ініціативи роботодавця звільнення працівника у зв’язку з незадовільним результатом випробування.
Верховною Радою України було затверджено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» (законопроект № 4048) (далі — Закон).
Законопроектом передбачено, що проведення реєстраційних дій, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника юридичної особи, що знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції (далі − АТО) забороняється.
Під час АТО в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження, можливе проведення реєстраційних дій для юридичних осіб публічного права, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника, та для юридичних осіб приватного права, пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) і керівника, за умови, якщо документи подаються в паперовій формі особисто засновниками (учасниками) та керівником такої юридичної особи приватного права.
Крім того, законопроектом передбачено звільнення суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі − КМУ). Також суб’єктам господарювання скасовано орендну плату за користування державним і комунальним майном, що перебуває в населених пунктах згідно із зазначеним вище переліком.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визначення бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України, які були попередньо імпортовані (ввезені) платником податку або придбані на території України» від 27.04.2016 р. № 9614/6/99-99-15-03-02-15 зазначила: відповідно до п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450, оформлення аркуша коригування можливе за умови отримання органом доходів і зборів інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати чи підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення.
Унесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 р. № 1145.
Аркуш коригування заповнюється й оформлюється органом доходів і зборів у разі:
- отримання митним органом інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати чи підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення;
- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта чи вповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов’язаних із перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
- необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта чи вповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов’язаних із перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією єдиного адміністративного документа.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України при безоплатній передачі товарів» від 26.04.2016 р. № 9399/6/99-99-15-03-02-15 розглянула це питання.
Контролери зазначили: операція з безоплатної передачі товарів для платника податку на додану вартість (далі – ПДВ), який здійснює таку передачу, є об’єктом обкладення ПДВ й оподатковується в загальновстановленому порядку, крім випадків, коли така операція не звільнена від обкладення ПДВ відповідно до норм Податкового кодексу України (далі − ПКУ), а тому під час здійснення такої операції п. 198.5 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку під час придбання товарів, що передаються, не коригується.
Якщо платник ПДВ придбані товари/послуги, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях із постачання товарів/послуг благодійним організаціям, які відповідно до пп. 197.1.15 ПКУ звільнені від обкладення ПДВ, такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ за такими товарами/послугами на основі вартості їх придбання.
Якщо платник придбані товари/послуги, під час придбання яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, використовує в операціях, не звільнених від обкладення ПДВ відповідно до норм ПКУ, під час операцій із постачання товарів/послуг він нараховує податкові зобов’язання з ПДВ у загальновстановленому порядку.
Так, відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій із постачання товарів/послуг НЕ може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг НЕ може бути нижчою звичайних цін.
Отже, якщо ціна придбання/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, то постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
- на суму, розраховану на основі фактичної ціни постачання;
- на суму, розраховану на основі перевищення ціни придбання/звичайної ціни над фактичною ціною.
Верховний Суд України (далі − ВСУ) в постанові від 11.05.2016 р. у справі № 6-824цс16 дійшов висновку, що факт непроведення нормативної грошової оцінки в порядку, установленому законодавством, є достатньою підставою для визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним.
Задовольняючи позов, поданий прокурором, ВСУ наголосив, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правильного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави.
Вищий адміністративний суд України (далі − ВАСУ) в постанові від 22.03.2016 р. № К/800/48575/15 установив, що норма п. 188.1 ПКУ не передбачає такої окремої складової бази обкладення ПДВ, як «перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару». Ставка податку залежить від характеру (виду) операції: постачання товарів/послуг на митній території України, експорт або імпорт товару. Тобто розмір ставки та пільги з ПДВ залежать від об’єкта оподаткування, а не від бази оподаткування.
Тож вимога податківців щодо необхідності оподаткування за загальною ставкою ПДВ обсягу експортованого товару в частині перевищення ціни його придбання над фактичною ціною експорту вважається неправомірною.
