Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 10027 щодо забезпечення права учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України на відведення їм земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності.
Метою законопроєкту є створення дієвого механізму реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих захисників і захисниць України на земельні ділянки.
Документ передбачає законодавче закріплення резервного земельного фонду при приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств у розмірі до 20% від площі сільськогосподарських угідь, які перебували у постійному користуванні таких підприємств.
Окремо законопроєктом пропонується на період дії воєнного стану дозволити безоплатну передачу земель державної та комунальної власності у приватну власність учасникам бойових дій та сім’ям загиблих захисників і захисниць України.
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затверджено перелік показників сплати внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, що застосовуватиметься у 2026 році. Також визначено порядок та строки інформування Уряду щодо відповідних показників.
Рішення ухвалено відповідно до Закону України від 21.03.1991 р. № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Окрім цього, Кабмін затвердив окрему постанову, якою визначено:
- принципи, критерії та межі розумного пристосування і універсального дизайну;
- показники, за якими оцінюється віднесення заходів до розумного пристосування або універсального дизайну;
- межі обов’язкового впровадження розумного пристосування для забезпечення реалізації прав і свобод осіб з інвалідністю.
Зазначені підходи мають стати основою для формування та реалізації державної політики у сфері доступності та інклюзії.
Детальні умови, конкретний перелік показників та механізм їх застосування стануть відомі після оприлюднення повного тексту постанови Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України оновив порядок подання заяв до міжнародного Реєстру збитків через портал Дія.
Тепер податися зможуть не лише фізичні особи, а й юридичні особи та державні органи України, зокрема, щодо пошкодження і знищення житлових об’єктів, критичної інфраструктури та інших об’єктів.
Розглядати ці заяви та ухвалювати рішення про компенсацію за завдані збитки буде Компенсаційна комісія.
Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків для фізичних осіб можна за посиланням.
Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №14093 щодо дерадянізації назви розмінної монети України.
Законопроєктом пропонується змінити назву розмінної монети з «копійка» на питомо українську — «шаг».
Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. «Копійка» — спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість «шаг» — історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки.
Зміна не потребуватиме додаткових витрат: монети «копійка» і «шаг» певний час перебуватимуть в обігу одночасно, а співвідношення залишиться 1:1.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що:
- слово «копійка» має імперське й радянське походження;
- «шаг» — історична українська назва розмінної монети, яка використовувалася у різні періоди;
- мета ініціативи — дерусифікація термінології та відновлення історичної традиції.
Згідно з проєктом, Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.
Національний банк України визначить порядок і строки вилучення з обігу монети «копійка». Під час одночасного перебування в обігу «копійки» та «шага» порядок розрахунків також визначатиме НБУ. Співвідношення монет встановлюється 1:1.
Таким чином, у разі ухвалення Радою зазначеного документа, «копійка» зникне з правового поля, а її місце посяде «шаг».
Кабінет Міністрів України ухвалив розроблений Міністерством оборони пакет документів, що мають забезпечити запуск 5 січня 2026 року спеціального правового режиму Defence City – інструменту державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.
Зокрема, затверджено процедуру набуття статусу резидента Defence City. Документ визначає порядок ведення реєстру резидентів, подання та розгляду заяв на отримання статусу, а також методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу).
Окремо врегульовано механізми контролю за дотриманням вимог режиму. Прийнято порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, який має спрямовуватися виключно на розвиток діяльності підприємств. Також визначено процедуру щорічного підтвердження резидентами відповідності встановленим вимогам.
З метою зниження безпекових ризиків для оборонних виробництв та ланцюгів постачання затверджено механізм захисту чутливої інформації. Резидент Defence City зможе подати до Міністерства оборони заяву із зазначенням публічних реєстрів та відомостей, доступ до яких має бути обмежений.
Окремим рішенням Уряд затвердив порядок релокації та реалізації заходів із підвищення захищеності виробничих потужностей резидентів Defence City. Документ визначає механізми взаємодії між центральними та місцевими органами влади, питання фінансування, моніторингу та звітності. Обласні військові адміністрації мають у місячний строк визначити відповідальних за координацію цих процесів на місцях, а загальну координацію забезпечує Міністерство оборони України.
Для реалізації зазначених заходів передбачено фінансову основу на місцевому рівні. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що 50% податку на доходи фізичних осіб, сплаченого резидентами Defence City, зараховується до спеціального фонду бюджету відповідної територіальної громади. Ці кошти можуть спрямовуватися на розвиток інфраструктури, підтримку релокації або заходи з підвищення захищеності виробничих потужностей.
Передбачається, що впровадження режиму сприятиме розвитку підприємств галузі, збільшенню обсягів виробництва та створенню прогнозованих умов для залучення капіталу в оборонні проєкти.
Президент України підписав Закон щодо захисту прав на землю власників об’єктів нерухомості, зруйнованих внаслідок бойових дій № 4625-IX. Закон передбачає, що колишні власники зруйнованих будівель або їхні спадкоємці зможуть отримати ділянки у власність без земельних торгів.
Документ спрямований на захист прав громадян, чиє майно було зруйновано в ході російської агресії, й надає їм можливість повернути або отримати у власність земельні ділянки, що перебували під такими об’єктами.
За новими нормами, якщо право власності на нерухомість було припинено в Державному реєстрі речових прав через її знищення, колишні власники або їх спадкоємці можуть отримати земельні ділянки безоплатно або через передачу без проведення земельних торгів.
Це рішення діятиме під час воєнного стану та впродовж 5 років після його припинення, з подальшим спрощенням процедур - без обов’язкового розроблення містобудівної документації за умови, що цільове призначення ділянки відповідає призначенню зруйнованого об’єкта.
Крім того, закон передбачає, що Мінприроди отримає право затверджувати методику визначення шкоди, завданої земельним ресурсам унаслідок забруднення чи засмічення, а дипломатичні представництва зможуть бути звільнені від орендної плати за землю за умови, що це передбачено міжнародними договорами, згоду на які дала Верховна Рада України.
Прийняте рішення супроводжується заходами захисту від потенційних зловживань, зокрема через використання даних офіційних державних реєстрів та обмеження права на отримання ділянок лише тим особам, чиї права були фактично припинені через руйнування.
Цей закон – важливий складник правового відновлення після війни: він повертає надію тим, хто втратив майно, і створює правову рамку для справедливого відновлення земельного статусу громадян.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України наказом від 12 грудня 2025 року № 3073 затвердило Зміну № 16 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Документ підготовлено відповідно до Закону України від 15.04.2025 р. № 4353-IX щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій.
Змінами системно оновлено класифікацію професій з урахуванням актуальних потреб ринку праці, реформ у сфері освіти, культури, соціальних послуг, безпеки та оборони.
Документом, зокрема:
- скасовано застарілі професійні назви робіт;
- уточнено та приведено у відповідність назви посад до чинного законодавства;
- запроваджено нові професійні назви;
- актуалізовано класифікацію військових професій;
- уточнено назви посад у сфері освіти, культури, соціальної та реабілітаційної діяльності.
Зміною № 16 приведено у відповідність назви педагогічних посад, зокрема:
- «Викладач закладу професійної (професійно-технічної) освіти» замінено на «Викладач закладу професійної освіти»;
- «Асистент викладача професійної (професійно-технічної) освіти» — на «Асистент викладача професійної освіти»;
- «Вихователь закладу професійної (професійно-технічної) освіти» — на «Вихователь закладу професійної освіти».
Документом також змінено та уточнено назви посад у сфері культури і мистецтва. Наприклад, професійні назви з освітнім рівнем «молодший спеціаліст» приведено у відповідність до рівня «фаховий молодший бакалавр».
До Класифікатора професій внесено нові професійні назви, серед яких:
- аналітик інформації з відкритих джерел;
- менеджер з організації подій (івентів);
- фахівець з адаптивного спорту;
- професіонал з лобіювання (лобіст);
- оператор з обслуговування та експлуатації когенераційних установок;
- оператор механізованого засобу розмінування.
Окремим розділом оновлено класифікацію професійних назв занять військовослужбовців, зокрема з урахуванням підрозділів спеціального призначення, спеціальних операцій та спеціальної розвідки.
Роботодавцям, кадровим службам та бухгалтерам рекомендовано:
- перевірити відповідність назв посад у штатних розписах;
- за потреби внести зміни до кадрових документів;
- використовувати оновлені професійні назви під час прийняття на роботу та звітності.
Міністерство фінансів України наказом від 18.11.2025 р. № 577 затвердило зміни до Порядку обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, що вносяться до та/або під час митного оформлення.
Зміни спрямовані на приведення положень Порядку у відповідність до чинних норм Митного кодексу України та актів Кабінету Міністрів, а також на вдосконалення процедур обліку і зарахування коштів.
Зокрема передбачено відкриття окремого рахунку для зарахування коштів від реалізації товарів, поміщених у митний режим відмови на користь держави, конфіскованих за рішенням суду або таких, за якими власник не звернувся до закінчення строків зберігання.
Крім того, оновлено механізм обліку коштів, що сплачуються громадянами за митною декларацією, передбаченою для підприємств: їх зарахування поступово переводиться з депозитних рахунків митниць на центральний рівень — єдиний рахунок.
У Порядку уточнено, що внесення або переказ платниками податків коштів у національній валюті для сплати митних та інших платежів, а також грошової застави у вигляді авансових платежів здійснюється до та/або під час митного оформлення на єдиний рахунок або депозитний рахунок відповідної митниці.
Також визначено, що у пунктах пропуску через державний кордон внесення або переказ таких коштів через касу чи платіжні пристрої уповноваженого банку здійснюється на відповідний банківський балансовий рахунок «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання», відкритий на ім’я митниці.
Підставою для завершення митного оформлення до фактичного зарахування коштів є касові документи уповноваженого банку в паперовій або електронній формі.
Прийняття наказу має усунути розбіжності в термінології між Митним кодексом, актами Уряду та Порядком, а також удосконалити процеси обліку і перерахування митними органами митних та інших платежів до державного бюджету.
Кабінет Міністрів України ухвалив деякі зміни, суттєві для підприємств, які звертаються за видачею інтегрованого дозволу, щодо процедури отримання Дозволів на спецводокористування, на викиди в атмосферне повітря та здійснення операцій з оброблення відходів.
Відтепер дозвільна процедура встановлюється таким чином, що під час отримання інтегрованого дозволу, спочатку необхідно податися на отримання секторальних дозволів. Також додається норма щодо визначення термінів дії дозволів.
Крім того, згідно Постанови відбулися зміни у переліку дій щодо провадження господарської діяльності на підставі декларацій.
Уряд також вніс зміни до Постанови про відходи руйнації, які утворені внаслідок війни. Управління такими відходами на територіях можливих чи активних бойових дій, а також на територіях активних бойових дій, де працюють державні електронні інформаційні ресурси, може здійснюватися за окремим за рішенням селищної, міської ради чи військової адміністрації.
Окремо визначено, що згідно Порядку управління відходами від руйнувань, ці заходи на території України мають здійснюватися лише після виконання комплексу заходів з проведення невідкладних робіт.
Також було прийнято рішення про заходи контролю в умовах воєнного стану при обстеженні майданчику, де знаходиться установка, яка підпадає під дію законодавства щодо отримання інтегрованого дозволу.
Крім того, Кабміном внесено зміни до Переліку забруднюючих речовин, скидання яких у водні об’єкти нормується, – доповнено нормою стосовно визначення шкідливих забруднюючих речовин.
Щодо водокористування було затверджено операційний план на 2025-2027 рр. Водної стратегії до 2050 року.
Його реалізація дозволить покращити очищення міських стічних вод та інтегрувати ці заходи у просторове планування громад. Виконання плану приятиме залученню інвестицій у модернізацію систем централізованого водопостачання і водовідведення, а також посиленню контролю за спецводокористуванням.
