Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.16 р. № 1666-VIII, яким покликано захистити власність під час реєстраційних дій. Також посилено адміністративну та кримінальну відповідальність суб’єктів реєстраційних дій, учасників незаконної змови.
Тепер автентичність підписів засновника (учасника), уповноваженої ним особи або голови та секретаря загальних зборів на рішенні уповноваженого органу управління юрособи, яке подають для держреєстрації змін про юридичну особу, потрібно нотаріально засвідчувати.
Крім того, нотаріально підтверджувати необхідно справжність підпису на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід із товариства.
Запроваджено надсилання повідомлення (електронною поштою) усім власникам об’єкта нерухомості про подані/отримані заяви на проведення реєстраційних дій щодо їхнього майна.
Законом збільшено строк для подання скарги на дії держреєстратора — до 60 календарних днів із дня прийняття рішення, яке оскаржують, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Міністерство юстиції України отримало право здійснювати контроль у сфері держреєстрації, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку держреєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації. Отже, Мін’юст зможе ініціювати анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату. Закон набрав чинності 02.11.2016 року.
Кабінет Міністрів України своєю постановою «Деякі питання управління державним майном» від 02.11.16 р. № 783 визначив тимчасову знижку на оренду держмайна. Зокрема, до 31.12.19 р. за згодою орендаря орендні ставки за оренду держмайна застосовуватимуть у розмірі 70% від установленого обсягу.
Для проведення розрахунків за договорами оренди цілісних майнових комплексів держпідприємств, організацій, їхніх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що укладені до 10.11.16 р., застосовують орендну ставку в розмірі 70% від орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, визначених у додатку 1 до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. № 786.
Кабінет Міністрів України постановою «Про внесення змін до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість» від 09.11.16 р. № 788 урегулював питання щодо врахування в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі − ПДВ) сум, на які підприємства — постачальники комунальних послуг можуть збільшити реєстраційний ліміт. Ідеться про ПДВ, погашений за рахунок субвенції бюджету на покриття різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги із централізованого водопостачання, водовідведення тощо, які постачалися населенню.
Урядовці прогнозують, що комунальні підприємства зможуть виписувати податкові накладні на відповідні суми без відволікання обігових коштів на поповнення електронного рахунка в системі електронного адміністрування.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання до іншої юридичної особи» від 03.10.16 р. № 21410/6/99-99-15-03-02-15 роз’яснила ПДВ-наслідки для підприємств, які проходять процедуру реорганізації.
Коли в результаті реорганізації всі майнові права та обов'язки одного платника ПДВ переходять у повному обсязі до іншого новоствореного підприємства — платника ПДВ, то така операція не є об'єктом оподаткування. За інших обставин передачу майна підприємства оподатковують за загальними правилами.
Водночас підприємство, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення, анулюється як платник ПДВ. Однак у цьому випадку не діють правила нарахування умовного ПДВ із п. 198.5.1 Податкового кодексу України.
Отже, такий платник не нараховує податкових зобов'язань на товари/послуги, необоротні активи, за якими було відображено податковий кредит і які не було використано в оподатковуваних операціях, та не зменшує податкового кредиту за операціями з їх придбання.
Державна фіскальна служба України в листі «Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за обліковою ставкою Національного банку України» від 08.11.16 р. № 35730/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила, який коефіцієнт рентабельності використовувати платникам рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами.
Отже, для обчислення податкових зобов'язань із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2016 року застосовують коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства в розмірі 47,16% — трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Нацбанку.
Державна фіскальна служба України в листі «Про рентну плату за спецводокористування» від 10.10.16 р. № 32993/7/99-99-12-03-04-17 роз’яснила: якщо суб'єкт господарювання — орендодавець приміщення має укладений договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а орендарі приміщень не уклали окремих договорів на постачання води — такі передані обсяги води вважатимуть об'єктом обкладення рентною платою водокористувача-постачальника.
Отже, суб'єкт господарювання, що використовує воду суто для власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, у разі надання приміщень (нежитлових або житлових) обчислює та сплачує рентну плату за всі обсяги води, переданої ним через підприємство, що надає послуги з централізованого водопостачання, до госпсуб'єктів-водокористувачів, які орендують об'єкти нерухомості.
Державна фіскальна служба України своїм листом «Щодо порядку відображення у податковій звітності з ПДВ даних за бухгалтерською довідкою» від 03.10.16 р. № 21411/6/99-99-15-03-02-15 повідомила, що за товарами, послугами, необоротними активами, придбаними до 01.07.15 р. для звільнених від ПДВ операцій чи негоспдіяльності, дозволено відновити податковий кредит, якщо такі покупки починають використовувати в оподатковуваних операціях. Суму податкового кредиту можна збільшити на підставі бухгалтерської довідки (п. 36 підр. 2 р. XX Податкового кодексу України).
У декларації із ПДВ дані бухгалтерської довідки відображають, відповідно, в рядках 10.1, 10.2 (якщо товари/послуги/необоротні активи придбано на території України) та 11.1, 11.2 (для імпортованих товарів/необоротних активів).
Під час заповнення рядків 10.1 та/або 10.2 подають додаток Д5 до декларації.
У таблиці 2 додатку «Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7%» розділу II «Податковий кредит» зазначають дані бухгалтерської довідки:
- у графі 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» — індивідуальний податковий номер платника податку;
- у графі 3 «Податкова накладна, інший документ/період складання» — дата складання бухгалтерської довідки;
- у графі 5 — обсяг постачання (без податку на додану вартість);
- у графах 6 та 7 — відповідна ставка податку (20% чи 7%).
Державна фіскальна служба України листом «Щодо порядку складання податкових накладних підприємством, яке здійснює роздрібну торгівлю» від 21.10.16 р. № 22779/6/99-99-15-03-02-15 пояснила, що на дату реалізації подарункового сертифіката (отримання коштів) у платника ПДВ виникають податкові зобов’язання. Оплата покупцем таким сертифікатом придбаної продукції буде другою подією, яка не має наслідків у ПДВ-обліку.
Роздрібні торговці, які застосовують РРО, включають вартість подарункового сертифіката до підсумкової податкової накладної, виписаної на дату реалізації.
На дату фактичного постачання продукції з оплатою таким подарунковим сертифікатом («друга подія») вартість такої продукції не включають до підсумкової податкової накладної за цей день (якщо вартість такої продукції дорівнює вартості подарункового сертифіката).
Якщо вартість продукції, яку оплачують подарунковим сертифікатом, перевищує його вартість, то різницю, оплачену покупцем додатково, відображають у підсумковій податковій накладній, складеній у день продажу товару.
Коли вартість продукції, яку оплачують подарунковим сертифікатом, менша за його вартість, то різницю покупцю не повертають. Податківці вважають, що продукцію продано за вартістю, яка дорівнює вартості подарункового сертифіката. При цьому податкових зобов'язань, сформованих на дату реалізації подарункового сертифіката (за першою подією), коригувати не потрібно.
Державна фіскальна служба України у своєму листі «Про подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.11.16 р. № 35758/7/99-99-13-02-01-17 повідомила: оновлену форму Звіту з ЄСВ (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 09.07.16 р. № 813) роботодавці повинні подавати за листопад 2016 року (у грудні 2016 року). Тож звітувати за жовтень 2016 року потрібно за старою формою.
Міністерство юстиції України наказами «Про затвердження Порядку здійснення контролю за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» від 21.10.16 р. № 3004/5 та «Про затвердження Положення про Тимчасову дисциплінарну комісію приватних виконавців» від 21.10.16 р. № 3003/5 визначило механізм здійснення ним перевірок діяльності працівників органів державної виконавчої служби та приватних виконавців. Так, Мін’юст виконуватиме комплексні, контрольні, планові, позапланові та цільові перевірки.
Щоб запустити механізм притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, при Мін'юсті створено Тимчасову дисциплінарну комісію приватних виконавців. Саме вона розглядатиме питання про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків та прийматиме рішення про застосування до них дисциплінарного стягнення.
Ці повноваження тимчасова комісія матиме до скликання з'їзду приватних виконавців України та формування Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
