Кабінет Міністрів України постановою від 11 серпня 2023 р. № 845 затвердив Порядок функціонування центру збору фінансової звітності.
Він спрямований на технічне забезпечення функціонування центру збору фінансової звітності «Система фінансової звітності». Центр утворюється з метою забезпечення доступу державних органів, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної за міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – фінансова звітність у форматі XBRL).
Дія цього Порядку поширюється на державні органи та на суб’єктів звітування, що зазначені у статті 121 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з урахуванням вимог, визначених Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.
Нагадаємо, що у статті 121 перелічено підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається урядом, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Розвиток центру збору фінансової звітності здійснюється у три етапи.
Перший етап реалізується упродовж 2023 і 2024 років. Він передбачає:
- експлуатацію та удосконалення програмно-технічних засобів центру збору фінансової звітності;
- підготовку та затвердження державним органом, що здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, нормативно-правових актів з питань функціонування зазначеного центру, в тому числі з питань установлення процедур подання фінансової звітності у форматі XBRL до центру збору фінансової звітності тощо.
Другий етап реалізується протягом 2024 і 2025 років і передбачає:
- експлуатацію та удосконалення програмно-технічних засобів центру збору фінансової звітності із забезпечення отримання та розкриття показників фінансової звітності у форматі XBRL;
- експлуатацію засобів розроблення та оновлення таксономії фінансової звітності у форматі XBRL;
- супроводження засобів валідації фінансової звітності у форматі XBRL;
- дослідну експлуатацію засобів інтеграції програмних комплексів суб’єктів звітування і центру збору фінансової звітності з вбудованими засобами валідації фінансової звітності у форматі XBRL;
- забезпечення комплексного захисту інформації, пов’язаної з формуванням, поданням, прийманням, обробленням, зберіганням і використанням фінансової звітності у форматі XBRL.
Третій етап реалізується починаючи з 2026 року і передбачає функціонування в режимі промислової експлуатації:
- засобів центру збору фінансової звітності;
- засобів розроблення та оновлення таксономії фінансової звітності у форматі XBRL;
- засобів перевірки (валідації) фінансової звітності у форматі XBRL;
- засобів інтеграції програмних комплексів суб’єктів звітування і центру збору фінансової звітності з вбудованими засобами валідації фінансової звітності у форматі XBRL.
Фінансова звітність у форматі XBRL містить такі компоненти:
- річна фінансова звітність або проміжна фінансова звітність, консолідована річна фінансова звітність або консолідована проміжна фінансова звітність;
- звіт про управління (звіт керівництва) або консолідований звіт про управління (у разі складення відповідно до вимог законодавства);
- аудиторський звіт (інформація про аудиторський звіт);
- звіт про платежі на користь держави (у разі складення відповідно до вимог законодавства).
Фінансова звітність у форматі XBRL, яка подана суб’єктами звітування до центру збору фінансової звітності і підлягає оприлюдненню, буде доступною користувачам на вебсайті https://frs.gov.ua.
НКЦПФР та Національний банк мають доступ до даних фінансової звітності у форматі XBRL у центрі збору фінансової звітності та забезпечують виконання таких функцій у зазначеному центрі:
- створення та адміністрування облікових даних суб’єктів звітування;
- забезпечення адміністрування процесу подання суб’єктами звітування фінансової звітності у форматі XBRL;
- отримання даних фінансової звітності суб’єктів звітування через систему інтеграції програмних комплексів відповідного органу та центру збору фінансової звітності.
Держстат, ДПС та Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю отримують дані фінансової звітності у форматі XBRL через систему інтеграції програмних комплексів відповідного органу та центру збору фінансової звітності.
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зокрема, було визначено нові та уточнено чинні збори.
Наприклад, включено нові види зборів за можливість третіх осіб заперечувати проти заявок на винаходи, скасовувати патенти в адміністративному порядку, за можливість отримати сертифікат додаткової охорони винаходів, за проведення інформаційних пошуків, за можливість заявників і правовласників відновлювати свої права.
Термінологію приведено у відповідність до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Наприклад, замінено терміни «топографія інтегральної мікросхеми» на «компонування напівпровідникового виробу», «кваліфіковане зазначення походження товару» на «географічне зазначення», «знак для товарів і послуг» на «торговельну марку», внесено інші термінологічні зміни.
Також збільшено пільги зі сплати зборів для неприбуткових установ та організацій.
Кабінет Міністрів України постановою від 08 серпня 2023 р. № 828 ухвалив рішення про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру.
Постановою вирішено поновити строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до пункту 1 Постанови № 165.
Постанова № 165 передбачала зупинення строків надання під час воєнного стану адміністративних послуг суб'єктами їх надання та строків видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні.
Це зупинення не стосувалося строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юросіб та ФОПів, держреєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, держреєстрації актів цивільного стану, а також надання адміністративних послуг у сфері будівництва.
Національний банк України постановою від 10 серпня 2023 року № 96 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» пом'якшив низку валютних обмежень для активнішої участі банків-нерезидентів на ринку ОВДП, збільшення припливу іноземної валюти в країну, а також підтримання соціальних ініціатив щодо захисту громадян. Крім того, вжито додаткових заходів, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу з України для збереження стійкості валютного ринку.
Так, з 12 серпня 2023 року НБУ запровадив зміни щодо таких питань:
- перекази за кордон для виплати пенсій громадянам України.
АТ «УКРПОШТА» як призначений оператор послуг поштового зв’язку матиме змогу здійснювати перекази з метою забезпечення виплати пенсій та грошових допомог на користь громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
Це дасть змогу підтримати соціальні ініціативи щодо захисту пенсіонерів, що вимушено перебувають за межами України, та забезпечити виплати гарантованих їм державою пенсій і грошових допомог.
У червні минулого року НБУ також дозволив переказувати кошти за кордон для виплат пенсій громадянам у межах міжнародних договорів, укладених Україною з іноземними державами;
- участь банків-нерезидентів в операціях з ОВДП, номінованими в національній валюті.
Нацбанк дозволив здійснювати переказ коштів у гривні на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в українських банках, для проведення операцій з внутрішніми державними облігаціями України (ОВДП), номінованими в національній валюті, учасником яких є банк-нерезидент.
За оцінками НБУ, такі зміни повинні посприяти активнішій участі банків-нерезидентів у операціях з гривневими ОВДП та водночас завдяки збереженню обмеження на конвертацію цих коштів у іноземну валюту та їх переказ за кордон це не призводитиме до посилення тиску на валютний ринок;
- перекази коштів за кордон товарними біржами для повернення гарантійного забезпечення для участі в торгах.
Товарні біржі отримають можливість переказувати кошти нерезиденту з метою повернення попередньо внесеної ним суми гарантійного забезпечення для участі в біржових торгах. Водночас таке повернення може здійснюватися лише за рахунок коштів, які були попередньо перераховані нерезидентом з-за кордону для участі в торгах на товарній біржі. Відповідно купівля іноземної валюти не здійснюватиметься, отже, це не посилюватиме тиск на валютний ринок.
Натомість такі зміни дадуть змогу забезпечити виконання біржами своїх зобов’язань перед учасниками торгів, що зі свого боку сприятиме збільшенню припливу іноземної валюти в Україну;
- валютний нагляд банків за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів.
Визначено, що банки не матимуть можливості завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення коштів імпортеру з рахунку нерезидента, відкритого в українському банку.
Відповідна зміна необхідна, щоб запобігти непродуктивному відпливу іноземної валюти за кордон, що дасть змогу захистити міжнародні резерви України та стабільність на валютному ринку.
