Верховна Рада України ухвалила зміни до Держбюджету на 2015 рік. Так, з 01.09.2015 року буде підвищено розмір прожиткового мінімуму та мінзарплати.
Мінімалка становитиме 1378 грн, загальний показник прожиткового мінімуму (на одну особу в розрахунку на місяць) − 1330 грн, для працездатних осіб – 1378 грн, а для осіб, які втратили працездатність, – 1074 грн.
Верховна Рада України ухвалила проект (№ 2087а) Закону «Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції».
Мета документу благородна − спростити для бізнесу участь у держзакупівельних процедурах, тим самим збільшивши рівень конкуренції, подолавши зловживання процедурою оскарження під час проведення держзакупівель, а також привівши систему державних закупівель до міжнародних стандартів.
У проекті передбачено, що Закон застосовуватимуть до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг за умови, що вартість закупівлі буде:
- для товарів, послуг − 200 і більше тис. грн;
- для робіт − 1,5 і більше млн грн.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо застосування спрощеної системи оподаткування» від 25.08.15 р. № 8135/П/99-99-15-03-01-14 зазначила, що суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у сфері телекомунікацій, вправі перейти на спрощену систему оподаткування тільки за умови, якщо він не здійснює ліцензовані види діяльності та анулює відповідну ліцензію при її наявності.
Нагадаємо, що до ліцензованих видів діяльності у сфері телекомунікацій відносять: надання послуг фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, а також послуг з техобслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж (ст. 7 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.03 р. № 1280-IV).
Отже, при здійсненні зазначених видів діяльності та наявності ліцензії на них перехід на спеціальний податковий режим для суб’єктів господарювання закритий.
Так, наприклад, провайдер телекомунікаційних мереж може бути єдинником (за умови, якщо не здійснює інших ліцензованих видів діяльності), а ось оператор вже ні.
Додатково зауважимо: не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню). У свою чергу сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями» від 08.09.15 р. № 19204/6/99-95-42-01-16-01 нагадала, що ввезення майна як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціям звільнено від сплати ввізного мита за умови, що його ввозять на строк, не менший ніж на три роки.
Водночас ПДВ за такою операцією сплачують на загальних підставах. Оподаткуванню підлягає договірна (контрактна) вартість майна, але не нижче його митної вартості (визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України) з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
Якщо підприємство, яке отримало майновий внесок від іноземного інвестора, відчужує таке майно раніше трьох років з часу зарахування його на баланс — мито необхідно сплатити на загальних підставах. Також перераховують і пеню за відповідний період.
База оподаткування ПДВ має бути збільшена на розмір мита, яке підлягає сплаті (при ввезенні майна його не сплачували, а значить і до бази оподаткування не включали). У зв’язку з цим у платника податку виникає потреба донарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на відповідну суму.
Державна фіскальна служба України у листі «Про виконання вимог Закону України від 16.07.2015 № 643» від 25.08.15 р. № 31376/7/99-99-15-01-04-17 зазначила: якщо на електронному рахунку платника ПДВ були наявні кошти для сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, але з якихось причин їх не було перераховано до бюджету у встановлений законодавством строк − штрафні санкції та пеня до такого платника податку не застосовують.
Якщо впродовж перехідного періоду (з 01.02.15 по 01.07.15) такі штрафи все ж таки були нараховані, то контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ має списати їх протягом 14 робочих днів.
Нагадаємо: кошти для оплати узгодженої суми ПДВ – зобов’язань Держказначейство України самостійно перераховує до бюджету (та/або на спецрахунки) з електронних рахунків платників податків на підставі поданих ДФС реєстрів. Здійснюють таке перерахування не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов'язань. Потім казначейство подає ДФС щодо платників інформацію стосовно перерахованих коштів у день, що настає за днем такого перерахування, та не сплачених сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо застосування групи основних засобів для здійснених поліпшень орендованих основних засобів» від 04.08.15 р. № 16335/6/99-99-19-02-02-15 пояснила, як в оновленому податково-прибутковому обліку відображати об’єкт необоротних матеріальних активів, який з’явився внаслідок поліпшень орендованого основного засобу (далі — ОЗ) і сформований із витрат орендаря.
На думку податківців, вартість поліпшення орендованих ОЗ для цілей розрахунку податкової амортизації зараховують як новий об'єкт 9-ї групи «Інші основні засоби», визначеної у пп. 138.3.3 ПКУ. Мінімально припустимі строки амортизації для таких ОЗ становлять 12 років.
Нагадаємо, що у бухобліку витрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображають як капінвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів (п. 8 П(С)БО 14 «Оренда»).
Припускаємо, що фіскали дотримуватимуться аналогічного підходу і стосовно ремонтно/поліпшувальних ОЗ, створених до 01.01.15 р. із витрат на ремонти/поліпшення орендованих ОЗ.
Державна фіскальна служба України у листі «Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» від 10.07.15 р. № 14505/6/99-99-22-07-03-15 наголосила: при проведенні готівкових розрахунків за оренду нерухомого майна та з оплати комунальних послуг, передбачених договором оренди, суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Водночас у разі здійснення розрахунків через банківські установи — шляхом перерахування коштів орендарями на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання — РРО не застосовують.
Крім того, фіскали роз’яснили: при сплаті збору за подання заявки на реєстрацію товарного знака та сплаті держмита за видачу свідоцтва на товарний знак РРО не застосовується.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в своєму листі «Щодо прийняття оплати електронними грошима платниками єдиного податку другої групи» від 03.06.14 р. № 3132-04/18028-02 зазначило: фізособи - платники єдиного податку не можуть проводити розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи. На думку чиновників, розрахунки електронними грошима не є готівковою чи безготівковою формою розрахунків.
Отже, якщо єдинник використовуватиме у своїй діяльності електронні гроші, то він має сплатити податок за підвищеною ставкою 15 %, оскільки використовуватиме інший спосіб розрахунків (пп. 3 п. 263.4 ПКУ).
