Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки кінематографії» від 18.04.18 р. № 339 затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки кінематографії (далі – Порядок).
Зазначеним документом визначено, що державну підтримку для розвитку кінематографу можуть отримати лише державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» та Національна спілка кінематографістів. Водночас отримані кошти вони повинні використати за напрямами, прописаними в п. 4 Порядку, зокрема, на:
1) виробництво (створення) та поширення документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії, фільмів художньої та культурної значущості та фільмів-дебютів;
2) проведення міжнародних і вітчизняних кінофестивалів, кіноринків, кіноконференцій, кіносемінарів та інших кіномистецьких заходів і забезпечення участі в них фахівців у сфері кінематографії;
3) покриття витрат, пов’язаних із видачею державних посвідчень на право поширення і демонстрування фільмів тощо.
Отримувачі держпідтримки повинні щокварталу подавати звіти про використання бюджетних коштів: Держкіно – до 5 числа наступного за звітним місяця, Мінкультури – до 8 числа зазначеного періоду.
Кабінет Міністрів України постановою «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)» від 10.05.18 р. № 342 визначив єдині правила для розроблення органами держнагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність проведення планових перевірок. Крім того, затверджено методику розроблення органами державного нагляду уніфікованої форми акта перевірки.
Для визначення критеріїв контролюючий держорган повинен проаналізувати набір різних факторів. Мета – виявити зв'язки між негативними наслідками (з урахуванням їх масштабу, причин/умов та кількості) та відповідними кількісними й якісними показниками (характеристиками) господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Критерії переглядатимуть не рідше ніж один раз на три роки.
Отже, єдина методика розроблення цих критеріїв надасть бізнесу впевненість у чесній та прозорій процедурі їх визначення, оскільки від ступеня присвоєного суб’єкту господарювання ризику залежить періодичність проведення планових перевірок.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо оподаткування доходу за договором міни» від 02.05.18 р. № 1971/6/99-99-13-02-03-15/ІПК роз'яснила: якщо стороною договору міни об'єкта нерухомості є юридична особа чи фізособа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого обміну (п. 172.7 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Представники фіскального відомства також нагадали, що дохід, який платник податку отримує від продажу або обміну об'єкта нерухомості не частіше одного разу протягом року, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковують (п. 172.1 ПКУ). Проте умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.
Отже, якщо фізособа обмінюється нерухомим майном з юрособою (або підприємцем), остання (останній) у разі наявності доходу фізособи від такої операції зобов'язана утримати податок на доходи та перерахувати його до бюджету, а також відобразити наданий дохід від обміну майна у формі № 1ДФ з ознакою доходу «104».
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо необхідності відображення безнадійної заборгованості в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» від 05.05.18 р. № 2005/ІПК/28-10-01-03-11 повідомила, що в Декларації про валютні цінності потрібно відображати безнадійну заборгованість нерезидента.
Припинити декларування такої заборгованості можна тільки після отримання підтвердження від уповноваженого органом країни нерезидента про відсутність джерела погашення заборгованості.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН» від 02.05.18 р. № 1963/6/99-99-12-02-01-15/ІПК наполягає на застосуванні штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування, хоч сталося це і не з вини платника ПДВ.
Ситуація така: у жовтні 2017 року платник ПДВ склав податкову накладну, але її реєстрацію в ЄРПН було зупинено. У грудні 2017 року на підставі додаткової угоди до договору постачання склали розрахунок коригування до цієї податкової накладної. Труднощі з реєстрацією розрахунку коригування виникли через те, що на дату його складання податкова накладна залишалася заблокованою. Після її розблокування платнику вдалося включити до ЄРПН і розрахунок коригування, однак платника ПДВ оштрафували за невчасну реєстрацію розрахунку коригування на підставі п. 120-1 ПКУ.
Такий підхід підтримала й ДФСУ. Хоча судді неодноразово ставали на бік платників ПДВ в аналогічних ситуаціях. Вони виступали проти штрафних санкцій, якщо запізніла реєстрація документа відбулася не з вини платника.
Міністерство юстиції України наказом «Про затвердження Порядку підготовки галузевих переліків документів із зазначенням строків їх зберігання» від 23.04.18 р. № 1244/5.3 визначило правила підготовки галузевих переліків документів органами державної влади для підприємств, установ, організацій певної галузі чи сфери діяльності. У таких переліках відразу зазначатимуть строки зберігання документів.
Для підготовки проекту галузевого переліку в держоргані створюватимуть робочу групу.
Остаточний галузевий перелік погоджує Голова Укрдержархіву, після цього його затверджує відповідний держорган.
Галузевий перелік запроваджуватимуть з 1 січня року, наступного за роком його затвердження.
Слід нагадати, заборонено знищення документів без попереднього проведення експертизи їх цінності. Її може ініціювати власник цих документів або державна архівна установа за згодою власника.
Якщо виникає загроза знищення або значного погіршення стану цих документів, їх власник зобов'язаний повідомити про це державну архівну установу для організації експертизи цінності цих документів.
Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом «Про затвердження Переліку продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах» від 26.03.18 р. № 159 затвердило перелік продуктів, які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах. До нього, зокрема, потрапили товари груп 02–06 (м'ясо та їстівні субпродукти, риба та ракоподібні, молюски та інші водні безхребетні, молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження тощо), 12, 15–23 (жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти з м'яса, цукор і кондитерські вироби з цукру, какао, борошняні кондитерські вироби тощо) УКТ ЗЕД.
Цей перелік затверджено на виконання вимог нового Закону України від 18.05.17 р. № 2042-VIII. За ним ввезення (пересилання) на митну територію України вантажів із продуктами, включеними до цього переліку, дозволяється тільки через призначені прикордонні інспекційні пости.
Міністерство соціальної політики України наказом «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями» від 14.02.18 р. № 207 затвердило Вимоги щодо безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями (далі — Вимоги). Цей документ прийнято на заміну морально застарілим Правилам охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, які було затверджено Держгірпромнаглядом у 2010 році.
Вимоги поширюються на всіх суб’єктів господарювання без винятку і встановлюють мінімальні правила безпеки та захисту здоров’я під час здійснення роботи, пов’язаної з використанням екранних пристроїв. Між тим, деяких робочих місць та гаджетів цей перелік не зачіпає: зокрема, він не стосується роботи пілотів, працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням екранних пристроїв, а також не поширюється на використання планшетів, смартфонів та мобільних телефонів.
Основні положення Вимог такі:
- роботодавець повинен поінформувати працівників під підпис про умови праці та наявність на їх робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних), які виникають під час роботи з екранними пристроями та ще не усунуто, а також про можливі наслідки їх впливу на здоров’я працівників (ст. 5 Закону України «Про охорону праці»);
- роботодавець мусить забезпечити навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці та безпечного використання екранних пристроїв до початку роботи з ними, а також у випадках модифікації та організації роботи обладнання;
- роботодавець має вжити заходів, щоб забезпечити відповідність робочого місця працівника Вимогам;
- за рахунок тривалості робочої зміни мають бути організовані внутрішні регламентовані перерви для відпочинку відповідно до Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7;
- за власний рахунок роботодавець має забезпечити проведення медоглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.07 р. № 246.
Також документом визначено вимоги безпеки до робочих місць працівників з екранними пристроями та мінімальні вимоги безпеки під час роботи з екранними пристроями, а також мінімальні вимоги до екранних пристроїв.
Міністерство соціальної політики України у листі «Щодо надання гарантій для офіцерів запасу» від 27.09.17 р. № 2447/0/101-17 роз'яснило: за працівниками, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (ст. 119 Кодексу законів про працю України). Тобто в зазначеній категорії працівників на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення роботодавець має нараховувати та виплачувати середній заробіток.
Документами, що підтверджують проходження військової служби працівником (у тому числі за призовом осіб офіцерського складу), можуть бути або довідка, яка надається військовим комісаріатом або військовою частиною на запит роботодавця, або Витяг із наказу військового комісаріату, або Витяг із наказу військової частини про проходження громадянами військової служби.
Після звільнення з військової служби, взяття на військовий облік та прибуття до місця проживання (перебування) працівник мусить вийти на роботу.
Якщо на місце працівника, який проходить військову службу за призовом осіб офіцерського складу, приймають нового співробітника за строковим трудовим договором, у договорі зазначається, що він діє на період проходження працівником військової служби.
Національний банк України постановою «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15.05.18 р. № 53 дозволив позичальникам обирати оптимальний курс купівлі іноземної валюти в уповноважених банках із метою виконання зобов’язань перед банком-кредитором. Відтепер для погашення кредиту фірми зможуть купувати валюту через інші банки за власним вибором. Єдине, у такому банку в фірми має бути відкритий поточний рахунок в іноземній валюті.
Слід нагадати, що раніше купувати валюту на погашення кредиту можна було тільки в банку-кредиторі.
Крім того, НБУ спростив порядок повернення інвестицій та доходів від їх здійснення іноземними інвесторами. Тепер нерезиденти можуть купувати та репатріювати валюту, якщо іноземні інвестиції були спрямовані безпосередньо на збільшення статутного капіталу цієї компанії.
Також Нацбанк дозволив банкам проводити взаємні розрахунки за операціями купівлі-продажу валюти за гривні як до, так і після підтвердження угод за допомогою Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України.
