Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо особливостей визначення податкових зобов’язань з ПДВ при виконанні гарантійного ремонту з використанням безоплатно отриманих імпортних запасних частин і складання податкової накладної при здійсненні декількох операцій з постачання одному покупцю» від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомила: якщо одному покупцеві поставляєте товари/послуги два чи більше разів на місяць – це ритмічне постачання. Ритмічний характер операції залежить лише від факту її вчинення, а не від того, за одним чи різними договорами її оформили. Податкові зобов’язання виникають за подією, яка сталася раніше, а саме на дату:
- або отримання авансу від покупця,
- або відвантаження товарів.
Податкові зобов’язання не залежать від того, в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.
Якщо поставили товар одному покупцеві два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами – можете скласти зведену податкову накладну на загальну суму постачання.
Коли постачальник не складає зведені податкові накладні, а покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансами в межах одного чи декількох договорів, продавець може скласти одну податкову накладну на загальну суму таких авансів.
Державна фіскальна служба України в індивідуальній податковій консультації «Щодо неможливості реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеного з метою виправлення помилок, допущених при попередньому коригуванні показників такої податкової накладної, та щодо скасування реєстрації розрахунку коригування, який містить помилки» від 15.01.2019 р. № 144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглянула ситуацію, коли підприємство припустилося помилки у податковій накладній (ПН) та розрахунку коригування (РК) до неї.
Представники фіскального відомства пояснили, як виправитися. Податківці доопрацювали електронний сервіс для платників ПДВ, за допомогою якого можна побачити всі показники ПН, які на поточну дату обліковані в ЄРПН, з урахуванням зареєстрованих РК до неї. Усі необхідні дані можете скачати у форматі xls.
Доступ до цих даних надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». Щоб виправити помилки у попередньо складених РК, відкоригуйте всі неправильні на дату коригування рядки ПН. Для цього скористайтеся інформацією про показники ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК, отриману за допомогою електронного сервісу.
Кожному рядку ПН, який коригуєте, має відповідати два рядки РК:
- у першому – «обнуліть» (сторнуйте) рядок ПН з помилкою. Коли заповнюєте графу 1.2, правильно зазначте порядковий номер рядка ПН, що коригуєте;
- у другому – зазначте правильні показники. У графі 1.2 цього рядка запишіть новий номер рядка, якого немає в ПН, до якої складаєте РК.
У графі 2.1 в обох рядках РК зазначте умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».
Міністерство фінансів України в макроекономічному огляді та прогнозі спрогнозувало, що у 2019 році середньомісячна зарплата українців становитиме 10,1 тисячі грн.
«Середньомісячна зарплата працівників (брутто) в гривнях становитиме 10 129 грн в 2019 році, 11 451 грн – в 2020 році, 12 835 грн – в 2021 році», – йдеться в повідомленні.
Номінальна середня зарплата, скоригована на індекс споживчих цін, виросте на 6,9% в 2019 році в порівнянні з 2018 роком, на 6% – в 2020 році, на 6,2% – в 2021 році.
У 2018 році розмір середньої зарплати становив 8 713 гривень.
Національний банк України затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII.
Нова система складається з 8 основних постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
Загалом із 7 лютого вводитимуться в дію понад 20 послаблень:
- удвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
- скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
- скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
- дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб - нерезидентів у банках України;
- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
- дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн / день в еквіваленті);
- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
- дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;
- дозволяються безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу;
- збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
- збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
- дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
- дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
- дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
- банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
- дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;
- скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
- дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;
- уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.
Серед головних пріоритетів НБУ – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну.
У межах нової системи валютного регулювання НБУ також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом «більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги».
Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (незбігання обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо).
