Кабінет Міністрів України у зв’язку з дефіцитом антрацитового вугілля, викликаним «блокадою» непідконтрольних територій, ухвалив рішення про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електроенергії. На теплових електростанціях, для яких антрацитове вугілля є основним у виробництві енергії, буде введено спеціальні заходи економії цієї сировини: вони переходять в енергоощадний режим роботи. Навантаження збільшиться на атомні станції і на теплові електростанції, що працюють на іншій групі вугілля. Про це повідомляється на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади.
Водночас, інформують урядовці, буде зроблено все для того, аби мінімізувати будь-які негативні наслідки для українських громадян. «Віялові» відключення осель від електроенергії можливі в крайніх випадках, і про це населення заздалегідь проінформують.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо продажу об’єкта нерухомого майна, який знаходиться на тимчасово окупованій території» від 17.01.17 р. № 740/Р/99-99-13-02-03-14 зазначила, що дохід фізособи-резидента від продажу об'єкта нерухомого майна — квартири, розташованої на тимчасово окупованій території, — слід обкладати 5% податку на доходи та 1,5% військового збору (ст. 172 Податкового кодексу України, далі — ПКУ). Податківці аргументували це тим, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.14 р. № 1207-VII).
Не потрібно сплачувати податок та збір, якщо одночасно виконано такі умови п. 172.1 ПКУ:
- фізособа продала житловий будинок, квартиру чи їх частину, кімнату, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, господарсько-побутові будівлі та споруди) або земділянку, розмір якої не перевищує норм безоплатної передачі землі, установлених ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення ;
- фізособа здійснила перший продаж одного з названих об’єктів протягом звітного календарного року;
- нерухомість, яка є предметом договору купівлі-продажу, перебувала у власності фізособи-продавця більше ніж три роки (окрім успадкованого майна).
Коли хоча б одну з перелічених умов п. 172.1 ПКУ не виконано, то дохід фізособи від продажу нерухомості обкладають податком на доходи та військовим збором.
Державна фіскальна служба України листом «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2017 році» від 08.02.17 р. № 2991/7/99-99-15-02-01-17 повідомила, що неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2016 рік подають до податкової річну фінзвітність.
Це пов’язано з тим, що в оновленому з 01.01.17 р. п. 46.2 ПКУ необхідність подання податківцям фінзвітності поширили також на випадки подання звітів, у яких відображають обсяги операцій, доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування та сплати податку і збору.
Раніше для неприбутківців подання фінзвітності в податкову було лише правом, а не обов’язком.
Державна фіскальна служба України в листі «Щодо визнання частини чистого прибутку (доходу) податковим боргом» від 24.01.17 р. № 1310/6/99-99-15-02-02-15 зазначила, що частина чистого прибутку (доходу), не сплачена до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями в установлені терміни, не є податковим боргом у розумінні ПКУ. Такого висновку податківці дійшли у зв’язку з тим, що в ст.ст. 9 та 10 ПКУ, які визначають перелік податків та зборів, не зазначено такого платежу.
Отже, якщо унітарні держпідприємства несвоєчасно сплатять частину чистого прибутку, то до них не можуть застосувати штрафи за п. 126.1 ПКУ та пеню за п. 129.1 ПКУ.
Державна фіскальна служба України листом «Щодо заповнення акцизної декларації» від 06.02.17 р. № 2158/6/99-99-15-03-03-15 нагадала постачальникам пального особливості заповнення декларації акцизного податку, а саме додатка 1¹ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу». Його обов'язково заповнюють усі платники (юридичні та фізичні особи) паливного акцизу (у тому числі виробники) незалежно від того, чи був у звітному періоді об'єкт оподаткування. Тобто дані руху пального зазначають у додатку 1¹ навіть за відсутності об'єкта оподаткування у звітному періоді.
Також у листі надається роз'яснення, як заповнюється декларація акцизного податку на випадок, коли платник узагалі не провадив господарської діяльності у звітному періоді. Для уникнення помилки необхідно заповнювати показники декларації «у цифровому форматі», тобто проставляти нулі (категорія 116.07 ЗІР).
Міністерство фінансів України наказом «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» від 28.12.16 р. № 1177 затвердило нову редакцію додатка 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до декларації екологічного податку. Додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4 із назвою «коригуючий коефіцієнт».
Нагадаємо: експлуатуючі організації ядерних установок (атомні електростанції), які є платниками екологічного податку, обчислюють суму податкового зобов’язання за утворення радіоактивних відходів (уключаючи вже накопичені) із врахуванням коригуючого коефіцієнта. Залежно від активності радіоактивних відходів він становить для високоактивних відходів 50, для середньоактивних та низькоактивних — 2.
Аудиторська палата України своїм рішенням «Про внесення змін до Положення про сертифікацію аудиторів» від 26.01.17 р. № 338/10 виклала в новій редакції Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішенням АПУ від 31.05.07 р. № 178/6. Суттєвих змін у порядку отримання сертифіката аудитора не відбулося, зміни мають переважно косметичний характер.
Так, зокрема, передбачено, що перший етап кваліфікаційного іспиту проводять в АПУ, а здійснення адміністрування другого етапу кваліфікаційного іспиту покладено на Групу з адміністрування іспиту. До її складу призначають фізосіб, що діють на постійній основі, які не є пов'язаними особами з членами АПУ, працівниками Секретаріату АПУ та особами, що складають кваліфікаційний іспит. При цьому, якщо хтось із кандидатів має пов’язану особу з Групи адміністрування іспиту, то такий учасник Групи з адміністрування іспиту не може брати участі в роботі.
Національний банк України в листі «Про здійснення контролю за експортними операціями» від 07.02.17 р. № 40-0005/9793 зазначає, що починаючи з 3 січня 2017 р. банки не здійснюють контроль за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за операціями з експорту послуг (окрім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав (включаючи випадки незавершення розрахунків за названими експортними операціями). Раніше взяті банком на контроль такі операції підлягають зняттю з контролю. Це пов'язано зі скасуванням граничних термінів на зарахування валюти за надані послуги (окрім транспортних і страхових).
Національний банк України в листі «Про встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) клієнта» від 10.02.17 р. № 25-0008/10883 зазначив, що останнім часом особи, які бажають приховати свою причетність до бізнесу, активно використовують послуги так званого номінального сервісу (коли особа, якій юридично належать права голосу в юрособі, фактично виконує лише агентські функції). При цьому реальні власники юрособи з країни з офшорним статусом зберігають повну конфіденційність.
Крім того, НБУ пояснив банкам, які фактори можуть свідчити про номінального власника:
- особа, котра «проходить» за всіма документами (у т. ч. відповідними реєстрами) як кінцевий бенефіціарний власник, на папері контролює також багатьох інших юросіб з офшорних країн;
- клієнт зазначив, що бенефіціаром є певна фізособа з офшорної країни, однак публічні джерела інформації свідчать про інше;
- відповідно до отриманої від клієнта інформації встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) клієнта — юридичної особи є фізична особа. Водночас ця юридична особа — досить велике господарське товариство (підприємство) володіє промисловими потужностями, здійснює фінансові операції на значні суми, отримує чималі прибутки тощо. За результатами вивчення клієнта, з'ясовано, що особа, установлена як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) клієнта, фактично не впливає на його господарську діяльність, а реальний вплив на діяльність підприємства здійснюється іншою особою, що публічно себе не проявляє як власник цього підприємства, проте отримує доходи від його господарської діяльності. Окрім того, слід урахувати, що такою фізичною особою, тобто реальним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначеної юридичної особи, може бути, наприклад, відомий громадський або політичний діяч.
Якщо банк не в змозі встановити реальних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта, він повинен розірвати з ним ділові відносини й відмовити в проведенні фіноперації.
Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) в листі «Щодо «трудових» штрафів» від 04.01.17 р. № 57/4.1/4.1-ДП-17 зазначила, що положення про штрафні санкції, які визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і які набрали чинності 01.01.15 р., може бути застосовано лише за порушення, учинені після цієї дати або які є триваючими.
Отже, випливає невтішний висновок: якщо роботодавець не нараховує індексації працівникам, йому загрожує штраф у розмірі 32 тис. грн за кожного співробітника, щодо якого скоєно порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). До речі, такий штраф можуть накласти за ненарахування індексації працівникам, котрі вже давно звільнилися. Єдине, що може врятувати порушника, — це донарахування належних сум індексації всім працівникам.
Накладати штрафи, зазначені в ст. 265 КЗпП, мають право посадові особи Держпраці за результатами перевірки (п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.13 р. № 509).
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі − Фонд з ТВП) у своєму листі «Щодо документів, які є підставою для призначення лікарняних та декретних працівникам — внутрішнім сумісникам» від 17.01.17 р. № 5.2-28-65 зазначив, що для призначення лікарняних (декретних) суміснику знадобиться копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника й печаткою основного роботодавця (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105, абз. 2 п. 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266).
Порядок № 1266 не розрізняє внутрішнього та зовнішнього сумісництва, тож обчислення середньої зарплати слід здійснювати страхувальнику окремо за кожним місцем роботи. Отже, на зворотному боці оригіналу листка непрацездатності потрібно розрахувати матеріальне забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотному боці його копії — за місцем роботи за сумісництвом.
